Центральний Державний музей Республіки Казахстан

Центральний Державний музей Республіки Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы Мемлекеттік орталық музейі) — музей, розташований в Алмати. Один із найстаріших та найбільших музеїв Казахстану та Центрально-Азійського регіону. Колекція фонду налічує близько 300 000 одиниць зберігання.

каз. Қазақстан Республикасы Мемлекеттік орталық музейі 43°14′08″ пн. ш. 76°57′02″ сх. д. / 43.235816000027774919° пн. ш. 76.950731000027786877° сх. д. / 43.235816000027774919; 76.950731000027786877Координати: 43°14′08″ пн. ш. 76°57′02″ сх. д. / 43.235816000027774919° пн. ш. 76.950731000027786877° сх. д. / 43.235816000027774919; 76.950731000027786877ТипмузейКраїна КазахстанЗасновано1830-і рокиВідкрито1931ДиректорРашида Ерімқызы ХариповаСайтcsmrk.kz/index.php

Центральний Державний музей Республіки Казахстан (Казахстан)

---

 Центральний Державний музей Республіки Казахстан у Вікісховищі

Історія музею

1920 року згідно з постановою уряду Киргизької (Казахської) АРСР було створено Казахський центральний крайовий музей. На той час частково колекцію Оренбурзького губернаторського музею переведено в розпорядження освітнього Центрального крайового музею.

У 1929 році у зв'язку з перенесенням Центрального крайового музею до міста Алма-Ата відбулося складання ЦДМ РК.

У 30-х роках XIX століття у місті Оренбурзі при Неплюєвському військовому училищі організували «Музей Оренбурзького краю». Пізніше у фонд музею входить колекція та колекція Жетисуйського (Семиріченського) обласного музею.

У 1931 році музей розташувався в будівлі колишнього Кафедрального собору у місті Алма-Аті. 1941 року в основу фонду увійшла колекція Республіканського антирелігійного музею.

У 1985 році збудували сучасну будівлю, у якій зараз розташовується Центральний Державний музей Казахстану. До складу музейного комплексу входить найбільший у Казахстані Центр реставрації, який працює над відновленням творів мистецтва.

У 2005 році музей отримав офіційний статус науково-дослідної організації, що дає можливість проводити історичні експедиції та розширити сферу діяльності організації. Із 2006 року музей бере участь у міжнародній акції «Ніч музеїв».

У 2015 році з'явилася ініціатива щодо зміни діяльності музею до Культурного центру, що має включати зміну експозиції. Пропозиція була пов'язана з можливим переходом музею з державної в муніципальну власність.

Експозиційні зали

• Перший експозиційний зал — зал палеонтології та археології.
• Другий експозиційний зал — зал історичної етнографії.
• Третій експозиційний зал складається з двох розділів: «Історія та етнографія народу, який проживає в Казахстані» та «Казахстан у роки Великої Вітчизняної війни. 1941—1945».
• Четвертий експозиційний зал — зал «Сучасний Казахстан».
• П'ятий експозиційний зал — «Відкритий фонд». Археологічне золото Казахстану.
• Шостий експозиційний зал — «Музей антропології»
• Сьомий експозиційний зал — зал Миколи Гавриловича Хлудова.

Директора музею

Нижче наведено список директорів музею:

• (1942—1951)
• (1956—1973)
• Р. І. Космамбетова (1974—1995)
• Г. Б. Дюсенбінова (1995—1997)
• Є. Т. Жангелдін (1997—1999)
• Нурсан Алімбайули Алімбай (1999—2022)
• Харипова Рашида Єримівна (нині)

Будівля музею

Інтер'єр музею

Будівля музею була збудована з 1978 по 1985 роки. До цього музей розташовувався у Свято-Вознесенському соборі.

Він був зведений на замовлення Алма-Атинського міськвиконкому організацією «Главалмаатабуд». Проєктувальником виступив ДПІ «Казміськбудпроект». Керівником архітектурного колективу став Ю. Г. Ратушний. Автор проєкту — З. М. Мустафіна у співпраці з Б. А. Рзагалієвим, Б. І. Нікішиною, В. І. Слюсарєвою та іншими.

Прямокутний у плані триповерховий будинок лежить на «стилобаті», утвореному природним рельєфом місцевості. Об'ємно-просторова характеристика споруди полягає у використанні стильових прийомів казахського зодчества. Каркас будівлі розроблено на рамній системі восьми зовнішніх опор-пілонів. Фасади вирішені єдиним ритмічним строєм пілястр, що поєднують три поверхи. Композиційний центр будівлі — двосвітний вестибюль, поверхово фланкований експозиційними залами. У внутрішній обробці музею використано кольоровий метал, мармур, паркет, черепашник, граніт.

Статус пам'ятки

У січні 1986 року рішенням Алма-Атинського міськвиконкому будівлю Центрального музею було включено до списку пам'яток історії культури.

10 листопада 2010 року було затверджено новий Державний список пам'яток історії та культури місцевого значення міста Алмати, одночасно з яким усі попередні рішення з цього приводу були визнані такими, що втратили чинність. У цій Постанові було збережено статус пам'ятки місцевого значення будівлі музею. Межі охоронних зон були затверджені в 2014 року.

Примітки

1. Официальный сайт Государственного музея Республики Казахстан
2. . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 31 березня 2023.
3. «Ночь в музее» длилась до полуночи
4. В Алматы пройдет «Ночь музеев»
5. Старейший музей Казахстана в Алматы хотят переделать в культурный центр
6. История музея. Оф. сайт ЦГМ Казахстана. Процитовано 16 грудня 2017.
7. . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
8. . Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
9. . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2019.
10. Постановление Акимата города Алматы от 10 ноября 2010 года N 4/840 «Об утверждении Государственного списка памятников истории и культуры местного значения города Алматы»
11. Решение ХХХI сессии маслихата города Алматы V созыва от 10 сентября 2014 года N 261 «Об утверждении границ охранных зон, зон регулирования застройки и зон охраняемого природного ландшафта объектов историко-культурного наследия города Алматы»