Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вознесенський собор каз Вознесенск кафедралы шіркеуі православний храм в Алмати на території один із двох кафедральних с

Вознесенський собор (Алмати)

Вознесенський собор (Алмати)

Вознесенський собор (каз. Вознесенск кафедралы шіркеуі) — православний храм в Алмати, на території , один із двох кафедральних соборів Російської православної церкви.

Вознесенський собор
image
43°15′31″ пн. ш. 76°57′12″ сх. д. / 43.25861111113877655° пн. ш. 76.95333333336078852° сх. д. / 43.25861111113877655; 76.95333333336078852Координати: 43°15′31″ пн. ш. 76°57′12″ сх. д. / 43.25861111113877655° пн. ш. 76.95333333336078852° сх. д. / 43.25861111113877655; 76.95333333336078852
Тип спорудикафедральний собор[d] і d
Розташуванняimage Казахстан, image Російська імперія і image СРСР, Алмати
Початок будівництва1907
Будівельна системадеревина
Стильеклектика (архітектура)
НалежністьРПЦ
Єпархіяd
ЕпонімВознесіння Господнє
ПрисвяченняВознесіння Господнє
Вебсайтcathedral.kz
image
image
Вознесенський собор (Алмати) (Росія)
image Вознесенський собор у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято-Вознесенський кафедральний собор.

Був збудований у Пушкінському парку міста Вєрного Семиреченської області у 1904—1907 роках як кафедральний собор .

При висоті 41,4 (до підхресної кулі дзвіниці) або 54 м загалом це ; зразок сейсмостійкої споруди. Включено до .

Історія

image
Руїни кам'яного старого собору, 1887 рік

Православний собор існував у Вієрному до найсильнішого землетрусу 1887 року, коли було зруйновано майже всі кам'яні споруди.

Про необхідність нового православного собору міста Верного говорили ще перші владики наприкінці ХІХ століття; з питання велося листування, було складено проєкт та кошторис, проте його було здійснено лише на початку XX століття. 26 вересня 1903 року єпископ Туркестанський і Ташкентський освятив закладку храму.

1904 року почалося будівництво храму. 1907 року жителі Вєрного змогли оцінити унікальний витвір архітектури, який звели з деревини тянь-шанської ялини блакитного кольору.

Випробування жахливим землетрусом, який стався в грудні 1910 (у січні 1911 за новим стилем) року приміщення Вознесенського собору витримало благополучно: трохи просів кут дзвіниці та вибило шибки.

Туркестанський Софійський кафедральний собор (згодом перейменований на Свято-Вознесенський) будувався в 1904—1907 роках інженером за проєктом архітектора Костянтина Борисоглібського. Оригінальні конструкції висотної будівлі забезпечили надійність споруди під час . Воно було побудоване цілком із дерев'яних деталей, з'єднаних один з одним металевими виробами кріплення. «При грандіозній висоті, — писав Зєнков про собор, — він був дуже гнучкою конструкцією. Дзвіниця його гойдалася і гнулась, як вершина високого дерева і працювала, як гнучкий брус». Лише хрест, що погнувся, нагадує про пережитий землетрус.

image
Фото собору 1930 року

У травні 1905 року в соборі служив священником , у майбутньому священномученик.

Внутрішнє влаштування собору зробили в художніх майстернях Москви та Києва. Іконостас виконаний художником .

У 1927 храм був закритий радянською владою. З 1929 використовувався як будівля . У 1930-х роках у приміщенні собору розміщувалися також громадські організації. Дзвіниця собору використовувалася під антену для організації перших радіопередач в Алма-Аті. У 1976 відбулася перша в історії будівлі реставрація. З 1985 року у зв'язку з переїздом Центрального музею Казахської РСР у нову будівлю в соборі розмістився концертно-виставковий павільйон (за іншими даними Алматинський музей історії та реставрації).

Храм було повернуто Російській православній церкві урядом Республіки Казахстан і після реставраційних робіт у травні 1995 року в соборі було відновлено служби. З липня 2017 року в соборі відбувалася масштабна реконструкція, що завершилася 28 жовтня 2020 року.

У мистецтві та літературі

  • Історія створення собору та його використання наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років описані в романах Юрія Домбровського та .
image
image
  • 2 червня 2007 року Національний банк Казахстану випустив в обіг монету «Кафедральний собор» (якість пруф) номіналом 500 теньге зі срібла 925 проби тиражем 4000 штук з метою сприяти розширенню розуміння всієї культури Казахстану, сприяти презентації релігії як мирного вчення про духовне і моральне самовдосконалення особи. На аверсі монети зображено герб Казахстану та розділені точками написи по колу «500 ТЕГЕ», «ҚАЗАҚСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ» казахською мовою та «РЕСПУБЛИКА КАЗАХСТАН» російською мовою. На реверсі: у центрі — зображення Вознесенського кафедрального собору міста Алмати, у верхній частині — по колу написи «КАФЕДРАЛЫҚ ШІРКЕУ» та «КАФЕДРАЛЬНЫЙ СОБОР» та товарний знак Казахстанського монетного двору, у лівій частині — напис «АЛМАТЫ 2007», у нижній частині — напис «Ag 925 31,1 gr.»

Примітки

  1. Кафедральный собор // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — . (рос.)
  2. Кафедральный собор в честь Вознесения Господня, город Алма-Ата. Митрополичий округ в Республике Казахстан. оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  3. Almaty | City, Region, & History | Britannica. оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2019.
  4. Для кондиционирования были проложены тоннели, одновременно они гасили колебания почвы при землетрясении.
  5. Городские хроники Алматы. оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  6. Исторические сведения о Покровском храме. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 2 липня 2022.
  7. Вознесенский Кафедральный собор Алматы. www.centralasia-travel.com. оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  8. . Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 29 березня 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=да ()
  9. Кафедральный собор // Алма-Ата и алматинцы / Н. А. Букетова. — Алматы : Елнур, 2007. — С. 95. — 1000 прим.
  10. М. К. Козыбаев и др. Алма-Ата. Энциклопедия. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской Советской энциклопедии, 1983. — 608 с. — 60000 прим.
  11. В Вознесенском кафедральном соборе Алма-Аты, находящемся в стадии полномасштабной реставрации, состоялись рождественские богослужения. mitropolia.kz. оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 березня 2019.
  12. Завершилась реставрация Вознесенского кафедрального собора в Алматы — МК Казахстан. оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  13. Национальный банк РК. Серия "Мечети и соборы Казахстана" (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2008.

Джерела

  • ЦДА РК, ф.44, оп.1, буд.50689, л.108, л.108 оборот.
  • ЦДА РК, ф.153, оп.1, буд.379в, л.46, л.46 оборот.
  • Воронов А. Загадка архітектора «Б» / / Вечірня Алма-Ата. — 1983. — № 88.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Voznesenskij sobor kaz Voznesensk kafedraly shirkeui pravoslavnij hram v Almati na teritoriyi odin iz dvoh kafedralnih soboriv Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Voznesenskij sobor43 15 31 pn sh 76 57 12 sh d 43 25861111113877655 pn sh 76 95333333336078852 sh d 43 25861111113877655 76 95333333336078852 Koordinati 43 15 31 pn sh 76 57 12 sh d 43 25861111113877655 pn sh 76 95333333336078852 sh d 43 25861111113877655 76 95333333336078852Tip sporudikafedralnij sobor d i dRoztashuvannya Kazahstan Rosijska imperiya i SRSR AlmatiPochatok budivnictva1907Budivelna sistemaderevinaStileklektika arhitektura NalezhnistRPCYeparhiyadEponimVoznesinnya GospodnyePrisvyachennyaVoznesinnya GospodnyeVebsajtcathedral kzVoznesenskij sobor Almati Rosiya Voznesenskij sobor u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Voznesenskij kafedralnij sobor Buv zbudovanij u Pushkinskomu parku mista Vyernogo Semirechenskoyi oblasti u 1904 1907 rokah yak kafedralnij sobor Pri visoti 41 4 do pidhresnoyi kuli dzvinici abo 54 m zagalom ce zrazok sejsmostijkoyi sporudi Vklyucheno do IstoriyaRuyini kam yanogo starogo soboru 1887 rik Pravoslavnij sobor isnuvav u Viyernomu do najsilnishogo zemletrusu 1887 roku koli bulo zrujnovano majzhe vsi kam yani sporudi Pro neobhidnist novogo pravoslavnogo soboru mista Vernogo govorili she pershi vladiki naprikinci HIH stolittya z pitannya velosya listuvannya bulo skladeno proyekt ta koshtoris prote jogo bulo zdijsneno lishe na pochatku XX stolittya 26 veresnya 1903 roku yepiskop Turkestanskij i Tashkentskij osvyativ zakladku hramu 1904 roku pochalosya budivnictvo hramu 1907 roku zhiteli Vyernogo zmogli ociniti unikalnij vitvir arhitekturi yakij zveli z derevini tyan shanskoyi yalini blakitnogo koloru Viprobuvannya zhahlivim zemletrusom yakij stavsya v grudni 1910 u sichni 1911 za novim stilem roku primishennya Voznesenskogo soboru vitrimalo blagopoluchno trohi prosiv kut dzvinici ta vibilo shibki Turkestanskij Sofijskij kafedralnij sobor zgodom perejmenovanij na Svyato Voznesenskij buduvavsya v 1904 1907 rokah inzhenerom za proyektom arhitektora Kostyantina Borisoglibskogo Originalni konstrukciyi visotnoyi budivli zabezpechili nadijnist sporudi pid chas Vono bulo pobudovane cilkom iz derev yanih detalej z yednanih odin z odnim metalevimi virobami kriplennya Pri grandioznij visoti pisav Zyenkov pro sobor vin buv duzhe gnuchkoyu konstrukciyeyu Dzvinicya jogo gojdalasya i gnulas yak vershina visokogo dereva i pracyuvala yak gnuchkij brus Lishe hrest sho pognuvsya nagaduye pro perezhitij zemletrus Foto soboru 1930 roku U travni 1905 roku v sobori sluzhiv svyashennikom u majbutnomu svyashennomuchenik Vnutrishnye vlashtuvannya soboru zrobili v hudozhnih majsternyah Moskvi ta Kiyeva Ikonostas vikonanij hudozhnikom U 1927 hram buv zakritij radyanskoyu vladoyu Z 1929 vikoristovuvavsya yak budivlya U 1930 h rokah u primishenni soboru rozmishuvalisya takozh gromadski organizaciyi Dzvinicya soboru vikoristovuvalasya pid antenu dlya organizaciyi pershih radioperedach v Alma Ati U 1976 vidbulasya persha v istoriyi budivli restavraciya Z 1985 roku u zv yazku z pereyizdom Centralnogo muzeyu Kazahskoyi RSR u novu budivlyu v sobori rozmistivsya koncertno vistavkovij paviljon za inshimi danimi Almatinskij muzej istoriyi ta restavraciyi Hram bulo povernuto Rosijskij pravoslavnij cerkvi uryadom Respubliki Kazahstan i pislya restavracijnih robit u travni 1995 roku v sobori bulo vidnovleno sluzhbi Z lipnya 2017 roku v sobori vidbuvalasya masshtabna rekonstrukciya sho zavershilasya 28 zhovtnya 2020 roku U mistectvi ta literaturiIstoriya stvorennya soboru ta jogo vikoristannya naprikinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv opisani v romanah Yuriya Dombrovskogo ta 2 chervnya 2007 roku Nacionalnij bank Kazahstanu vipustiv v obig monetu Kafedralnij sobor yakist pruf nominalom 500 tenge zi sribla 925 probi tirazhem 4000 shtuk z metoyu spriyati rozshirennyu rozuminnya vsiyeyi kulturi Kazahstanu spriyati prezentaciyi religiyi yak mirnogo vchennya pro duhovne i moralne samovdoskonalennya osobi Na aversi moneti zobrazheno gerb Kazahstanu ta rozdileni tochkami napisi po kolu 500 TEGE ҚAZAҚSTAN RESPUBLIKASY kazahskoyu movoyu ta RESPUBLIKA KAZAHSTAN rosijskoyu movoyu Na reversi u centri zobrazhennya Voznesenskogo kafedralnogo soboru mista Almati u verhnij chastini po kolu napisi KAFEDRALYҚ ShIRKEU ta KAFEDRALNYJ SOBOR ta tovarnij znak Kazahstanskogo monetnogo dvoru u livij chastini napis ALMATY 2007 u nizhnij chastini napis Ag 925 31 1 gr PrimitkiKafedralnyj sobor Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T III ISBN 9965 9746 4 0 ros Kafedralnyj sobor v chest Vozneseniya Gospodnya gorod Alma Ata Mitropolichij okrug v Respublike Kazahstan originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Almaty City Region amp History Britannica originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 23 listopada 2019 Dlya kondicionirovaniya byli prolozheny tonneli odnovremenno oni gasili kolebaniya pochvy pri zemletryasenii Gorodskie hroniki Almaty originalu za 9 serpnya 2022 Procitovano 2 lipnya 2022 Istoricheskie svedeniya o Pokrovskom hrame originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 2 lipnya 2022 Voznesenskij Kafedralnyj sobor Almaty www centralasia travel com originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 Arhiv originalu za 15 serpnya 2009 Procitovano 29 bereznya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl da dovidka Kafedralnyj sobor Alma Ata i almatincy N A Buketova Almaty Elnur 2007 S 95 1000 prim M K Kozybaev i dr Alma Ata Enciklopediya Alma Ata Gl red Kazahskoj Sovetskoj enciklopedii 1983 608 s 60000 prim V Voznesenskom kafedralnom sobore Alma Aty nahodyashemsya v stadii polnomasshtabnoj restavracii sostoyalis rozhdestvenskie bogosluzheniya mitropolia kz originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 20 bereznya 2019 Zavershilas restavraciya Voznesenskogo kafedralnogo sobora v Almaty MK Kazahstan originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Nacionalnyj bank RK Seriya Mecheti i sobory Kazahstana ros Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 30 veresnya 2008 DzherelaCDA RK f 44 op 1 bud 50689 l 108 l 108 oborot CDA RK f 153 op 1 bud 379v l 46 l 46 oborot Voronov A Zagadka arhitektora B Vechirnya Alma Ata 1983 88

Дата публікації:
Топ