Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центавр X-3 (4U 1118–60, Cen X-3) — рентгенівський пульсар із періодом 4,84 секунди. Він був третім рентгенівським джерелом у сузір'ї Центавра та першим відкритим рентгенівським пульсаром. Зоряна система складається з нейтронної зорі, що обертається навколо масивного надгіганта спектрального класу О, який назвали зорею Кржемінського на честь першовідкривача. Акреція речовини від надгіганта до нейтронної зорі спричиняє рентгенівське випромінювання.
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Центавр |
| Пряме піднесення | 11г 21х 15.78с |
| Схилення | –60° 37′ 22.7″ |
| Видима зоряна величина (V) | 13.25 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | O6-7 II-III |
| Показник кольору (B−V) | |
| Показник кольору (U−B) | |
| Тип змінності | Еліпсоїдальна та затемнювана |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: мас/р Схил.: мас/р |
| Паралакс (π) | ± мас |
| Відстань | 18 600 ± 4 900 св. р. |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 20,5 ± 0,7 M☉ |
| Радіус | 12 R☉ |
| Світність | 316 000 L☉ |
| Ефективна температура | 39 000 K |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Cen+X-3 |
Історія
Центавр Х-3 вперше спостерігався під час експериментів з пошуку космічних джерел рентгенівського випромінювання 18 травня 1967 року. Початкове визначення рентгенівського спектру й визначення місця походження проводилися за допомогою зондувальних ракет. У 1971 році були проведені подальші спостереження за допомогою супутника UHURU, а саме було записано двадцять сім стосекундних спостережень. Ці спостереження виявили пульсацію із середнім періодом 4,84 секунди та варіацією 0,02 секунди. Пізніше з'ясувалося, що на період коливань 4,84 секунди накладався довший період тривалістю 2,09 днів. Довший період пульсацій було пояснено ефектом Доплера, який зумовлено орбітальним рухом джерела, а тому вони стали доказом подвійної природи Центавра Х-3.
Попри докладні дані супутника UHURU щодо орбітального періоду подвійної системи й періоду пульсації в рентгенівському діапазоні, а також мінімальної маси зорі, яка затемнює, оптичний компонент залишався невідомим протягом трьох років. Частково причиною було розташування Центавра Х-3: він лежить у площині Галактики в напрямку спірального рукава Кіля-Стрільця, а тому потрібно було зіставити з десятками тьмяних об'єктів. Cen X-3 був остаточно пов'язаний із тьмяною, сильно почервонілою внаслідок поглинання світла міжзоряним пилом змінною зорею, розташованою трохи за межею помилки спостережень UHURU. Видиму зорю пізніше назвали на честь її першовідкривача, польського астронома Войцеха Кржемінського.
Система
Центавр Х-3 розташований у площині Галактики на відстані близько 5,7 ± 1,5 кпк у напрямку рукава Кіля–Стрільця і є затемнюваною спектроскопічно подвійною зоряною системою. Видимий компонент — зоря Кржемінського, надгігант; а рентгенівська компонента — намагнічена нейтронна зоря, що швидко обертається.
Рентгенівська компонента
Маса нейтронної зорі оцінюється в 1,21 ± 0,21 мас Сонця. Рентгенівське випромінювання спричинене акрецією речовини з розширеної атмосфери блакитного гіганта, яка перетікає через внутрішню точку Лагранжа L1. Газ, імовірно, утворює акреційний диск й рухається по спіралі та врешті-решт падає на нейтронну зорю, вивільняючи гравітаційну потенціальну енергію. Магнітне поле нейтронної зорі спрямовує газ на ділянки біля магнітних полюсів, де на поверхні утворюються гарячі плями та виникає рентгенівське випромінювання.
Нейтронна зоря регулярно (кожні 2,09 дні) затемнюється своїм гігантським супутником; ці регулярні рентгенівські затемнення тривають приблизно чверть орбітального періоду. Трапляються також поодинокі нерегулярні зміни рентгенівського випромінювання.
Період обертання (англ. spin up) Центавра Х-3 показує прискорення, що є дуже помітним на тлі довгострокового скорочення його періоду пульсацій. Це прискорення обертання було вперше відзначено у пульсарів Центавр X-3 і , а зараз відзначається в інших рентгенівських пульсарів. Найбільш ймовірне пояснення походження цього ефекту — вплив обертального моменту речовини, яка акрецює на нейтронну зорю.
Зоря Кржемінського
Зоря Кржемінського є гарячою масивною зорею з масою 20,5 ± 0,7 М☉, радіусом бл. 12 Р☉ і спектральним класом О6-7 II—III на пізній стадії еволюції.
Щодо правильності визначення видимого компонента сумнівів практично не має, оскільки амплітуда її кривої блиску узгоджується з періодом і фазами рентгенівського пульсара Центавр Х-3, а також демонструє ту ж схожість у подвійній хвилі, що спостерігається і в інших відомих масивних подвійних системах. Еліпсоїдні світові варіації подвійної хвилі створюються припливно-деформованим гігантом, який майже заповнив свою порожнину Роша. Видимий компонент відповідає класу світності ОВ II, що схоже зі значенням маси, отриманим з рентгенівських даних, і узгоджується з мінімальним радіусом, який було обраховано через тривалість рентгенівського затемнення.
Див. також
Примітки
- Fuhrmeister, B.; Schmitt, J. H. M. M. (2003), A systematic study of X-ray variability in the ROSAT all-sky survey, Astronomy and Astrophysics, 403: 247—260, arXiv:astro-ph/0303106, Bibcode:2003A&A...403..247F, doi:10.1051/0004-6361:20030303
- Samus', N. N. та ін. (July 2003), An Electronic Version of the Second Volume of the General Catalogue of Variable Stars with Improved Coordinates, Astronomy Letters, 29 (7): 468—479, Bibcode:2003AstL...29..468S, doi:10.1134/1.1589864
- Ash, T. D. C.; Reynolds, A. P.; Roche, P.; Norton, A. J.; Still, M. D.; Morales-Rueda, L. (1999). The mass of the neutron star in Centaurus X-3. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 307 (2): 357. Bibcode:1999MNRAS.307..357A. doi:10.1046/j.1365-8711.1999.02605.x.
- Tjemkes, S. A.; Van Paradijs, J.; Zuiderwijk, E. J. (1986). Optical light curves of massive X-ray binaries. Astronomy and Astrophysics. 154: 77. Bibcode:1986A&A...154...77T.
- Falanga, M.; Bozzo, E.; Lutovinov, A.; Bonnet-Bidaud, J. M.; Fetisova, Y.; Puls, J. (2015). Ephemeris, orbital decay, and masses of ten eclipsing high-mass X-ray binaries. Astronomy & Astrophysics. 577: A130. arXiv:1502.07126. Bibcode:2015A&A...577A.130F. doi:10.1051/0004-6361/201425191.
- Naik, Sachindra; Paul, Biswajit; Ali, Zulfikar (August 2011), X-Ray Spectroscopy of the High-mass X-Ray Binary Pulsar Centaurus X-3 over Its Binary Orbit, The Astrophysical Journal, 737 (2): 79, arXiv:1106.0370, Bibcode:2011ApJ...737...79N, doi:10.1088/0004-637X/737/2/79
- Blondin, John M. (1994). The shadow wind in high-mass X-ray binaries. Astrophysical Journal. 435: 756. Bibcode:1994ApJ...435..756B. doi:10.1086/174853.
- Chodil, G.; Mark, Hans; Rodrigues, R.; Seward, F.; Swift, C. D.; Hiltner, W. A.; Wallerstein, George; Mannery, Edward J. (September 1967), Spectral and Location Measurements of Several Cosmic X-Ray Sources Including a Variable Source in Centaurus, Physical Review Letters, 19 (11): 681—683, Bibcode:1967PhRvL..19..681C, doi:10.1103/PhysRevLett.19.681
- Giacconi, R. та ін. (1971), Discovery of Periodic X-Ray Pulsations in Centaurus X-3 from UHURU, Astrophysical Journal, 167: L67, Bibcode:1971ApJ...167L..67G, doi:10.1086/180762
- Schreier, E. та ін. (15 березня 1972), Evidence for the Binary Nature of Centaurus X-3 from UHURU X-Ray Observations, Astrophysical Journal, 172: L79—L89, Bibcode:1972ApJ...172L..79S, doi:10.1086/180896
- Krzeminski, W. (September 1974), The identification and UBV photometry of the visible component of the Centaurus X-3 binary system, Astrophysical Journal, 192: L135—L138, Bibcode:1974ApJ...192L.135K, doi:10.1086/181609
Посилання
- Історія частоти спіну Cen X-3 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Cen+X-3 [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Координати: 
11г 21м 15.78с, −60° 37′ 22.7″
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centavr X 3 4U 1118 60 Cen X 3 rentgenivskij pulsar iz periodom 4 84 sekundi Vin buv tretim rentgenivskim dzherelom u suzir yi Centavra ta pershim vidkritim rentgenivskim pulsarom Zoryana sistema skladayetsya z nejtronnoyi zori sho obertayetsya navkolo masivnogo nadgiganta spektralnogo klasu O yakij nazvali zoreyu Krzheminskogo na chest pershovidkrivacha Akreciya rechovini vid nadgiganta do nejtronnoyi zori sprichinyaye rentgenivske viprominyuvannya Centavr X 3 Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Centavr Pryame pidnesennya 11g 21h 15 78s Shilennya 60 37 22 7 Vidima zoryana velichina V 13 25 Harakteristiki Spektralnij klas O6 7 II III Pokaznik koloru B V Pokaznik koloru U B Tip zminnosti Elipsoyidalna ta zatemnyuvana Astrometriya Promeneva shvidkist Rv km c Vlasnij ruh m Pr sh mas r Shil mas r Paralaks p mas Vidstan 18 600 4 900 sv r Absolyutna zoryana velichina MV Fizichni harakteristiki Masa 20 5 0 7 M Radius 12 R Svitnist 316 000 L Efektivna temperatura 39 000 K Inshi poznachennya Cen J112115 4 603725 4U 1118 60 AAVSO 1116 60 PosilannyaSIMBADdani dlya Cen X 3IstoriyaCentavr H 3 vpershe sposterigavsya pid chas eksperimentiv z poshuku kosmichnih dzherel rentgenivskogo viprominyuvannya 18 travnya 1967 roku Pochatkove viznachennya rentgenivskogo spektru j viznachennya miscya pohodzhennya provodilisya za dopomogoyu zonduvalnih raket U 1971 roci buli provedeni podalshi sposterezhennya za dopomogoyu suputnika UHURU a same bulo zapisano dvadcyat sim stosekundnih sposterezhen Ci sposterezhennya viyavili pulsaciyu iz serednim periodom 4 84 sekundi ta variaciyeyu 0 02 sekundi Piznishe z yasuvalosya sho na period kolivan 4 84 sekundi nakladavsya dovshij period trivalistyu 2 09 dniv Dovshij period pulsacij bulo poyasneno efektom Doplera yakij zumovleno orbitalnim ruhom dzherela a tomu voni stali dokazom podvijnoyi prirodi Centavra H 3 Popri dokladni dani suputnika UHURU shodo orbitalnogo periodu podvijnoyi sistemi j periodu pulsaciyi v rentgenivskomu diapazoni a takozh minimalnoyi masi zori yaka zatemnyuye optichnij komponent zalishavsya nevidomim protyagom troh rokiv Chastkovo prichinoyu bulo roztashuvannya Centavra H 3 vin lezhit u ploshini Galaktiki v napryamku spiralnogo rukava Kilya Strilcya a tomu potribno bulo zistaviti z desyatkami tmyanih ob yektiv Cen X 3 buv ostatochno pov yazanij iz tmyanoyu silno pochervoniloyu vnaslidok poglinannya svitla mizhzoryanim pilom zminnoyu zoreyu roztashovanoyu trohi za mezheyu pomilki sposterezhen UHURU Vidimu zoryu piznishe nazvali na chest yiyi pershovidkrivacha polskogo astronoma Vojceha Krzheminskogo SistemaCentavr H 3 roztashovanij u ploshini Galaktiki na vidstani blizko 5 7 1 5 kpk u napryamku rukava Kilya Strilcya i ye zatemnyuvanoyu spektroskopichno podvijnoyu zoryanoyu sistemoyu Vidimij komponent zorya Krzheminskogo nadgigant a rentgenivska komponenta namagnichena nejtronna zorya sho shvidko obertayetsya Rentgenivska komponenta Masa nejtronnoyi zori ocinyuyetsya v 1 21 0 21 mas Soncya Rentgenivske viprominyuvannya sprichinene akreciyeyu rechovini z rozshirenoyi atmosferi blakitnogo giganta yaka peretikaye cherez vnutrishnyu tochku Lagranzha L1 Gaz imovirno utvoryuye akrecijnij disk j ruhayetsya po spirali ta vreshti resht padaye na nejtronnu zoryu vivilnyayuchi gravitacijnu potencialnu energiyu Magnitne pole nejtronnoyi zori spryamovuye gaz na dilyanki bilya magnitnih polyusiv de na poverhni utvoryuyutsya garyachi plyami ta vinikaye rentgenivske viprominyuvannya Nejtronna zorya regulyarno kozhni 2 09 dni zatemnyuyetsya svoyim gigantskim suputnikom ci regulyarni rentgenivski zatemnennya trivayut priblizno chvert orbitalnogo periodu Traplyayutsya takozh poodinoki neregulyarni zmini rentgenivskogo viprominyuvannya Period obertannya angl spin up Centavra H 3 pokazuye priskorennya sho ye duzhe pomitnim na tli dovgostrokovogo skorochennya jogo periodu pulsacij Ce priskorennya obertannya bulo vpershe vidznacheno u pulsariv Centavr X 3 i a zaraz vidznachayetsya v inshih rentgenivskih pulsariv Najbilsh jmovirne poyasnennya pohodzhennya cogo efektu vpliv obertalnogo momentu rechovini yaka akrecyuye na nejtronnu zoryu Zorya Krzheminskogo Zorya Krzheminskogo ye garyachoyu masivnoyu zoreyu z masoyu 20 5 0 7 M radiusom bl 12 R i spektralnim klasom O6 7 II III na piznij stadiyi evolyuciyi Shodo pravilnosti viznachennya vidimogo komponenta sumniviv praktichno ne maye oskilki amplituda yiyi krivoyi blisku uzgodzhuyetsya z periodom i fazami rentgenivskogo pulsara Centavr H 3 a takozh demonstruye tu zh shozhist u podvijnij hvili sho sposterigayetsya i v inshih vidomih masivnih podvijnih sistemah Elipsoyidni svitovi variaciyi podvijnoyi hvili stvoryuyutsya priplivno deformovanim gigantom yakij majzhe zapovniv svoyu porozhninu Rosha Vidimij komponent vidpovidaye klasu svitnosti OV II sho shozhe zi znachennyam masi otrimanim z rentgenivskih danih i uzgodzhuyetsya z minimalnim radiusom yakij bulo obrahovano cherez trivalist rentgenivskogo zatemnennya Div takozhRentgenivskij pulsarPrimitkiFuhrmeister B Schmitt J H M M 2003 A systematic study of X ray variability in the ROSAT all sky survey Astronomy and Astrophysics 403 247 260 arXiv astro ph 0303106 Bibcode 2003A amp A 403 247F doi 10 1051 0004 6361 20030303 Samus N N ta in July 2003 An Electronic Version of the Second Volume of the General Catalogue of Variable Stars with Improved Coordinates Astronomy Letters 29 7 468 479 Bibcode 2003AstL 29 468S doi 10 1134 1 1589864 Ash T D C Reynolds A P Roche P Norton A J Still M D Morales Rueda L 1999 The mass of the neutron star in Centaurus X 3 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 307 2 357 Bibcode 1999MNRAS 307 357A doi 10 1046 j 1365 8711 1999 02605 x Tjemkes S A Van Paradijs J Zuiderwijk E J 1986 Optical light curves of massive X ray binaries Astronomy and Astrophysics 154 77 Bibcode 1986A amp A 154 77T Falanga M Bozzo E Lutovinov A Bonnet Bidaud J M Fetisova Y Puls J 2015 Ephemeris orbital decay and masses of ten eclipsing high mass X ray binaries Astronomy amp Astrophysics 577 A130 arXiv 1502 07126 Bibcode 2015A amp A 577A 130F doi 10 1051 0004 6361 201425191 Naik Sachindra Paul Biswajit Ali Zulfikar August 2011 X Ray Spectroscopy of the High mass X Ray Binary Pulsar Centaurus X 3 over Its Binary Orbit The Astrophysical Journal 737 2 79 arXiv 1106 0370 Bibcode 2011ApJ 737 79N doi 10 1088 0004 637X 737 2 79 Blondin John M 1994 The shadow wind in high mass X ray binaries Astrophysical Journal 435 756 Bibcode 1994ApJ 435 756B doi 10 1086 174853 Chodil G Mark Hans Rodrigues R Seward F Swift C D Hiltner W A Wallerstein George Mannery Edward J September 1967 Spectral and Location Measurements of Several Cosmic X Ray Sources Including a Variable Source in Centaurus Physical Review Letters 19 11 681 683 Bibcode 1967PhRvL 19 681C doi 10 1103 PhysRevLett 19 681 Giacconi R ta in 1971 Discovery of Periodic X Ray Pulsations in Centaurus X 3 from UHURU Astrophysical Journal 167 L67 Bibcode 1971ApJ 167L 67G doi 10 1086 180762 Schreier E ta in 15 bereznya 1972 Evidence for the Binary Nature of Centaurus X 3 from UHURU X Ray Observations Astrophysical Journal 172 L79 L89 Bibcode 1972ApJ 172L 79S doi 10 1086 180896 Krzeminski W September 1974 The identification and UBV photometry of the visible component of the Centaurus X 3 binary system Astrophysical Journal 192 L135 L138 Bibcode 1974ApJ 192L 135K doi 10 1086 181609PosilannyaIstoriya chastoti spinu Cen X 3 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Cen X 3 7 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Koordinati 11g 21m 15 78s 60 37 22 7