Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цеков Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам як

Цеков Юрій Іванович

Цеков Юрій Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цеков.
Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.

Юрій Іванович Цеков
Народився22 вересня 1937(1937-09-22) (86 років)
Артемівськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер25 червня 2021(2021-06-25) (83 роки)
Київ, Україна
ПохованняЛісове кладовище
Країнаimage СРСР
image Україна
Діяльністьжурналістика, філологія, книговидання
Alma mater

Вінницький педагогічний інститут

Київський університет ім. Т. Г. Шевченка
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Закладвидавництво толока
Мова творівукраїнська
Напрямокпубліцистика, критика й літературознавство, сатирична й пародійна поезія
ПартіяДемократична партія України
БатькоЦеков Іван Христофорович (1903—1977)
МатиЦекова Марія Василівна (1905—1973)
У шлюбі зЖуравльова (Мірошниченко) Людмила Іванівна (р. н. 1952)
ДітиДочка Ярослава (р. н. 1976)

Юрій Іванович Цеков (22 вересня 1937, м. Бахмут Донецької області) — український журналіст, письменник, науковець, видавець, громадський діяч.

Вищу освіту здобув у Вінницькому педагогічному інституті та Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. Член Національної спілки письменників України. Кандидат філологічних наук.

Очолював низку українських газет і журналів («Молода гвардія» (1968—1972), «Толока» (1994), «Вісті з України» (1995—1996), «Науковий світ» (1998—2011), «Перець Весела республіка» (2017) та ін. Тривалий час працював науковим співробітником Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Від 2000-го року — засновник і генеральний директор Спеціалізованого видавництва сатирично-гумористичної літератури «Толока».

Один із фундаторів Народного Руху України (1988—1989) і Демократичної партії України (1990). Член Центральної виборчої комісії України (1991—1993). Заступник голови партії і член Президії Національної ради Демократичної партії України (1990—1994).

Життєпис

Юрій Іванович Цеков народився 22 вересня 1937 року в місті Бахмут Донецької області в робітничій родині. 1943 року, втративши під час німецької окупації домівку і рятуючись від голоду, його мати, Марія Василівна Цекова, з трьома неповнолітніми дітьми добралася до рідні на Поділлі, де й дочекалася повернення з війни чоловіка й старшого сина. Подальше дитинство і юність Юрія минули в , місті зі славним історичним минулим, на межових теренах Волині й Лісостепу. Цей розкішний за природою, багатий на культурні пам'ятки край і став його духовною батьківщиною. Тут він 1955 року закінчив середню школу і тоді ж у місцевій газеті вперше надрукував свої вірші. Ця знакова подія на початку громадянської зрілості зрештою і наблизить його до професійної журналістики й літератури.

1956 року він вступив до Вінницького педагогічного інституту. Проте вчителем він не став — за рік до завершення навчання його запросили на роботу в редакцію обласної молодіжної газети, на сторінках якої він активно друкувався. Отже, життєві плани йому довелося кардинально коригувати, тим паче, що вслід за цим на нього чекали ще більш доленосні несподіванки. Одному спостережливому і впливовому ватажкові вінницького юнацтва сподобалися різножанрові писання недавнього студента. Більше того, йому здалося, що цьому авторові притаманні не тільки публіцистично-сатиричні, а й певні лідерські здібності. Тому він вирішив із доскоцького початківця швидкісним методом підготувати головного редактора часопису і задля належної підготовки спровадив його на відповідне фахове стажування.

Таким побитом перші ґрунтовні знання з теорії і практики журналістики Юрію Цекову випало здобувати в Москві (1960—1961) на спеціальних курсах у вельми неординарному навчальному закладі, де новобранці з вищою нефілологічною освітою отримували першокласний професійний вишкіл під опікою найкращих тогочасних газетярів, з-поміж яких можна згадати хоча б славетного нарисовця Василія Пєскова чи неперевершених фейлетоністів Олексія Суконцева й Леоніда Лиходєєва. Згадані вище корифеї та не менш знамениті їхні колеги не були звичайними лекторами; вони не мучили курсантів заліками й екзаменами, а прискіпливо навчали у власних творчих студіях за жанрами, поєднуючи навчання з написанням своїми «піддослідними» контрольних творів на одну для всіх тему. Колективне обговорення цих переважно недолугих «шедеврів» подеколи нагадувало суворо-безкомпромісний розгром автора, але найчастіше перетворювалося на свято сміху і доброзичливих кпин. А втім, за великим рахунком, це була унікальна школа високого професіоналізму, котра озброювала вихованців знаннями й уміннями на все їхнє подальше газетно-журнальне життя. Тому недавньому вінницькому дописувачеві через кілька років потому отримати в Києві повноцінний журналістський диплом (з відзнакою) вдалося без особливих зусиль і зі значним випередженням обов'язкового терміну навчання. Слід побіжно зауважити, що на той час (а це був кінець шістдесятих років) Юрій Цеков уже очолював щоденну столичну газету «Молода гвардія» зі стотисячним накладом.

Якщо ж подати узагальнено хронологію професійної діяльності Юрія Цекова (з вилученням строкової військової, нетривалої державної служби та деяких інших малозначимих періодів життя), то вона матиме такий вигляд:

1963 — роз'їзний кореспондент зональної (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області) молодіжної газети «Комсомольське плем'я» (м. Вінниця).

1964 — завідувач відділу зональної (Київська, Житомирська, Черкаська, Чернігівська області) газети «Молода гвардія» (м. Київ).

1968 — головний редактор Київської обласної газети «Молода гвардія».

Побіжно слід зауважити, що у зв'язку з цілою низкою резонансних публікацій у цій газеті, котрі розходилися з тогочасною політикою в галузі культури й освіти, а також із появою серед залучених до співпраці в газеті відвертих дисидентів і давніх піднаглядних «клієнтів» КГБ [(наприклад, таких, як поет і публіцист Данило Кулиняк, гуморист Ярослав Голець та інших «злісних» критиканів) і тих, кого невдовзі репресували (зокрема студента університету Володимира Рокецького), послідовна підтримка творчості письменників-шістдесятників, а також «Собору» Олеся Гончара)], то робота Юрія Цекова як очільника «Молодої гвардії» постійно супроводжувалася скандальними «розбірками» у високих партійних і комсомольських інстанціях із відповідними покараннями й анонсуванням вигнання. Така процедура протягом чотирьох років не реалізовувалась тільки тому, що «на горі» була одна могутня політична особа, котра з професійної солідарності (колишній журналіст!) до певного часу не дозволяла вчинити остаточної розправи. Але, коли Юрій Цеков рішуче відмовився від наполегливої «пропозиції» секретаря ЦК комсомолу Тамари Главак підписати для опублікування спрямовану проти Івана Дзюби колективну смердючку «У внутрішній еміграції», його звільнення з посади стало неминучим.

1972 — головний спеціаліст, завідувач відділу журнальної періодики Державного комітету УРСР у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі.

1978 — редактор науково-методичного щомісячника «Трибуна лектора», видання Товариства «Знання».

1982 — старший викладач факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

1983 — завідувач відділу літературної критики та публіцистики видавництва «Радянський письменник».

1988 — науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР.

Водночас:

– перший заступник головного редактора журналу «Слово і час» (1989-1990).

– заступник голови Демократичної партії України (1990—1994);

– відповідальний секретар рухівської «Народної газети» (1993-1994);

– головний редактор і видавець особисто заснованого громадсько-політичного часопису «Толока» (1994);

– головний редактор газети для закордонних українців «Вісті з України» (1995—1996);

1996 — державна служба; заступник начальника управління Вищої атестаційної комісії України.

1998 — головний редактор науково-популярного журналу-ревю .

2011 — генеральний директор приватного Спеціалізованого видавництва сатирично-гумористичної літератури «Толока».

Водночас — головний редактор журналу (2017).

Громадсько-політична діяльність

Член Спілки журналістів УРСР від 1963-го року, член правління Київської обласної організації Спілки (1968-1972). Припинив членство у жовтні 1989 року в зв'язку з участю в організаційному комітеті для заснування Вільної асоціації українських журналістів ().

Член Національної спілки письменників України від 1984-го року.

Член виборних обласних комсомольських органів Львівщини та Київщини (1962—1963, 1965—1972).

Член КПРС від 1963-го до 1990-го року. Припинив членство в партії у березні 1990 року. (Публічне оголошення — у «Заяві совісті» // Літературна Україна. — 1990. — 5 квітня.) Один із засновників і організаторів Народного Руху України. Член ініціативної групи для створення осередку Руху в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (1988), член Координаційної ради Київського Руху (1989), голова Мандатної комісії і доповідач на Установчому з'їзді Народного Руху України за перебудову (1989). Голова Мандатної комісії на ІІ з'їзді Народного Руху України (1990).

Один із засновників, організаторів і керівників Демократичної партії України (ДемПУ): член Оргкомітету для формування перших осередків і скликання Установчого з'їзду партії, заступник голови партії, член Національної ради ДемПУ і Президії Національної ради партії (1990–1995).

Член Центральної виборчої комісії (1991—1993).

Літературна творчість і наукова робота

Від 1955 року Юрій Цеков публікується в українській пресі як поет, нарисовець, фейлетоніст, автор сатиричних творів і пародій, літературно-критичних статей, рецензій, оглядів, наукових розвідок, передмов у книжках окремих авторів, публікацій у колективних збірниках літературно-критичних статей і наукових праць (понад 200).

1977 року у Львівському університеті ім. Івана Франка захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук за темою «Агітаційно-сатирична поезія в українській пресі відбудовного періоду».

У 1988-1996 роках працював науковим співробітником Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, де водночас обіймав посаду першого заступника головного редактора академічного журналу «Слово і час».

Головні наукові інтереси Юрія Цекова пов'язані з історією світової та української сатирично-гумористичної літератури, теорією віршованої сатири, художніми особливостями жанрів пародії, гуморески, сатиричної повісті та сатиричного роману.

Окремими виданнями вийшли дві його художньо-документальні повісті: «Сонячна теорема» (1974, 1975) і «Зоряний колос» (1984) [за підписом — Богдан Верес]. Перша з них, видана масовим тиражем (50 тис. прим.), була відзначена премією на республіканському конкурсі як одна з кращих і отримала десятки позитивних відгуків і рецензій як в Україні, так і за кордоном. Повість відзначено і серед досягнень української художньо-документальної прози на VII з'їзді письменників України (1977), хоча автор на той час ще не належав до згаданого творчого об'єднання. До Спілки письменників України його прийняли пізніше не як публіциста, а як критика й літературознавця. На той час Юрій Цеков видав монографію «Степан Руданський» (1983) і надрукував безліч критичних оглядів, статей і рецензій. Крім цього, до ювілею класика української сатири та гумору Юрій Цеков видав літературно-критичний нарис «Остап Вишня» (1989), упорядкував два томи (2-й і 3-й) з науковим коментарем чотиритомника Остапа Вишні і написав передмову до цього найгрунтовнішого видання класика.

Упорядниував шість випусків «Веселого ярмарку», популярного у вісімдесятих роках збірника сатири та гумору, який вийшов загальним тиражем близько 600 тисяч примірників. Крім цього, Юрій Цеков задумав, упорядкував і підготував до друку унікальне в нашій літературі видання — «Український сатирикон», першу в історії антологію української сатири XVI — ХІХ століть із власною передмовою-оглядом і науковим коментарем.

2000 року Юрій Цеков заснував приватне Спеціалізоване видавництво сатирично-гумористичної літератури «Толока», у якому й нині видає дві засновані ним серії світової та вітчизняної класики «Весела планета» й «Український сміхосвіт». На сьогодні вже побачили світ твори Тараса Шевченка, Марка Твена, Ярослава Гашека, Карела Чапека, Еразма Роттердамського, О. Генрі, Остапа Вишні, Аскольда Бегеби. Готові до видання унікальні антології «Українська епіграма» й «Українська пародія», твори П'єра Жана Беранже, Бранислава Нушича, Василя Чечвянського, Степана Руданського, Степана Олійника, Олега Чорногуза, Миколи Білокопитова, Андрія Крижанівського, Олеся Жолдака, Михайла Стрельбицького та багатьох інших талановитих авторів.

Книги та публікації

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І КРИТИКА

(Окремі книжкові видання й відгуки на них, передмови й післямови у зібраннях творів і до окремих книжок, розділи в колективних монографіях, статті у збірниках і періодиці, рецензії в періодиці)

Ікаряче натхнення. (Літературно-критичний фейлетон) // Ленінська молодь. — 1970. — 5 грудня. Хліб і райдуги. (Рецензія на книжку поезій Петра Перебийноса «Високі райдуги») //Дніпро. 1973. — № 10. — С.152-155. Гармонія мудрого спокою. (Наука й поезія в житті Михайла Доленга; за підписом «Богдан Верес».) // Наука і культура. Україна. 1976. Щорічник товариства «Знання» УРСР та Академії наук УРСР. — С. 285—291. «В ім'я добра…» (Стаття про сатиричну творчість С.Олійника.) // Наука і культура. Україна. 1976. Щорічник товариства «Знання» УРСР та Академії наук УРСР. — С. 517—522. Гуморист, аякже! (Передмова до кн. Ігоря Гаврилюка «Вчений нянь». — Ужгород: Карпати, 1982. — С.5-8.

Степан Руданський. Літературний портрет. — К.: Дніпро, 1983. (176 c.) Рец.: Леонід Барабан. З народного напившись джерела. // Літературна Україна. — 1975. — 5 січня.; А. Сваричевський. Титул народного поета. // Радянське Поділля. — 1983. — 13 листопада.; Наталя Околітенко. Вінок народному поетові. // Україна. — 1984. — № 41. — С.4. В. Барабан. Слово про майстра. // Комсомольське плем'я. — 1984. — 14 січня.; А. Гарматюк. Борець за щастя. // Вінницька правда. — 1984. — 6 січня.; М. Гончарук. Творчість Степана Руданського в контексті епохи. // Радянське літературознавство. — 1984. № 9. — С. 74-76; Михайло Слабошпицький. Цеков Ю. І. Степан Руданський. Літературний портрет. // Українська мова і література в школі. — 1985. № 1. — С.68-69.; Дмитро Павличко. Оптимістичний дух народу. — У кн.: Дмитро Павличко. Літературознавство. Критика. — К.: Видавництво Соломії Павличко, 2007. — Т. 1. — С. 106.

Сідалковщина, уявний рай міщанина. (Післямова до роману О.Чорногуза «Аристократ з Вапнярки»). — К.: Дніпро, 1983.

Людина з чарівним бумерангом. (Передмова до двотомного зібрання творів Олега Чорногуза). — К.: Дніпро, 1986. — С. 5-29. Відгуки: Петро Кононенко. До людини з чарівним бумерангом. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С. 74, 81.; Михайло Наєнко. Сміх — головний герой роману. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С.85.; Михайло Слабошпицький. Крах Євграфа Сідалка. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С.102.; Гриць Гайовий. Друге народження Чорногузового аристократа. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С. 123, 124.; Василь Руденко. Перший сатиричний роман. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С. 133, 135.; Юрій Ячейкін. Сатира чи гумор. Про роман О. Чорногуза з післямовою Ю.Цекова на додачу. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С.184-186.; Валентин Чемерис. Чорногуз — птах щасливий. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С. 232.; Володимир Яворівський. З Америки… із власним гумором. (У кн.: Людина з чарівним бумерангом). — К.: Видавництво «ВУС». — 2005. — С. 337.

Криве дзеркало для пізнання істини. (Стаття про жанр пародії у збірнику «Проблеми. Жанри. Майстерність» 5-й випуск. — К.: Радянський письменник, 1980. — С.68-94).

«Мою роботу рецензував народ!». (Передмова до 4-томного зібрання творів Остапа Вишні — К.: Дніпро, 1988. — Т. 1. — С. 6-41.)

Щоб захистить від зла добро. (Передмова до 2-томного видання творів Степана Олійника). К.: Дніпро, 1988. — Т. 1. — с. 5-14.

Остап Вишня. Літературний портрет. — К.: Товариство «Знання» УРСР, 1989. (48 c.)

Пророк у стані фарисеїв. (Передмова до кн.: Микола Хвильовий. Синій листопад. — К.: Молодь, 1993. — С. 5 — 28. Підтекст художнього твору і світовідчуття письменника. (Про деякі особливості творчого методу Миколи Хвильового.) Розділ у колективній монографії «Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства». — К: Українська книга, 1999. — C. 55-80. Невичерпний скарб тисячолітньої України. (Передмова до антології української сатири XV–ХІХ ст. «Український сатирикон». — К.: Веселка, 2000. — С. 5-30). Явне зло не важко осудить. (Стаття про сатиричну творчість Миколи Карпенка) // Літературна Україна. — 1983. — 21 квітня. Смолоскипи братерства. (Рецензія на книжку Романа Лубківського «Смолоскипи».) // Молода гвардія. — 1976. — 14 березня. Осяяння сміхом. (Рецензія на книжку Олександра Ковіньки «Смішне пригинає, смішне й виправляє»). //Літературна Україна. — 1977. — 11 лютого. Дисертант із капустяних джунглів. (Рецензія на книжку Євгена Дударя «Дисертація»).//Літературна Україна. — 1978. — 10 лютого. Парадокси дотепності. (Стаття про особливості стилю сатиричної оповіді Андрія Крижанівського) // Літературна Україна. — 1978. — 23 червня. Галактика щедрого серця. (Стаття про поетичну творчість Петра Перебийноса). // Літературна Україна. — 1978. — 12 листопада. Навіщо Ціцерону гребінець? (Рецензія на книжку гуморесок). // Літературна Україна. — 1978. — 14 липня. З огляду на залізні нерви. (Рецензія на книжку Віктора Семеняки «Жертва прогнозу».) // Літературна Україна. — 1978. — 8 серпня. Роман, якого давно чекали. (З приводу публікації першого сучасного українського сатиричного роману) // Літературна Україна. — 1979. — 7 вересня. Як відмінювати суфікси? (Рецензія на книжку Володимира Чепіги «Жертва консерватизму»). // Літературна Україна. — 1979. — 24 липня. Із когорти подвижників. (Рецензія на книгу Ю. О. Митропольського і О. М. Боголюбова про академіка М. М. Крилова) // Знання та праця. — 1979. № 11. — C.26. Веселі силуети. (Рецензія на книжку мемуарів сатирика й гумориста Сергія Воскрекасенка «Портрети зблизька»). // Літературна Україна. — 1979. — 16 лютого. Урок любові всенародної. (Стаття про творчість Остапа Вишні). // Літературна Україна. — 1979. — 13 листопада. Я в руки взяв перо сатири. (Стаття про творчість Степана Олійника) // Літературна Україна. — 1979. — 30 березня. Українська сатира і гумор сьогодні. (Виклад доповіді на пленумі Спілки письменників України, присвяченому проблемам розвитку сатирично-гумористичної літератури). // Літературна Україна. — 1979. — 14 грудня. «І лоскіт сміху, й терпкі сльози..». (Стаття про творчість Остапа Вишні.) // Укр. мова і література в школі. — 1979. — № 11. — С. 62-65. Веселий оповідач. (Стаття про творчість Олександра Ковіньки) // Дніпро. — 1980. — № 1. — С. 138—140. Д'Артаньяни з гострими ліктями. (Стаття про соціальні й психологічні засади образотворення в сатиричному романі О. Чорногуза «Аристократ з Вапнярки») // Жовтень. — 1981. — С.132-144. Напруга думки й почуття. (Рецензія на книжку поезій Петра Перебийноса «Третя спроба»). // Літературна Україна. — 1983. — 17 лютого. Із сузір'я класиків. (Стаття про значення творчого доробку Степана Руданського для становлення і розвитку віршованих сатиричних жанрів.) // Українська мова і література в школі. — 1984. — № 1. — С. 1017. Прикмети минулого року. (Анкета «ЛУ». // Літературна Україна. — 1985. — 28 лютого. Не з тієї ноти. (Стаття про творчість сатирика й гумориста Василя Кравчука). // Літературна Україна. — 1985. — 5 грудня. Салют без присвяти. (Стаття про творчість сатирика й гумориста Анатолія Гарматюка.) // Літературна Україна. — 1986. — 27 березня. Гумор. — Українська літературна енциклопедія. — К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. — Т.1. — С. 519. Не затулили хмари усміх. (Стаття про деякі маловисвітлені в науці аспекти життя та творчості Остапа Вишні). // Друг читача. — 1988. — 20 жовтня. Примітки до другого тому 4-томного зібрання творів Остапа Вишні. — К.: Дніпро, 1988. — С. 415—457. Примітки до третього тому 4-томного зібрання творів Остапа Вишні. — К.: Дніпро, 1989. — С. 365—395. Примітки до видання «Марк Твен. Як мене обирали в губернатори». (Серія «Весела планета»). — К.: Спеціалізоване видавництво сатирично-гумористичної літератури «Толока», 2012. — С. 332—340. Примітки до видання "Ярослав Гашек. «Ідилія в пеклі». (Серія «Весела планета»). — К.: Спеціалізоване видавництво сатирично- гумористичної літератури «Толока», 2012. — С.324-339. Примітки до видання "Тарас Шевченко «А правда наша п'яна спить». (Серія «Весела планета»). — К.: Спеціалізоване видавництво сатирично-гумористичної літератури «Толока», 2014. — С.166-207. Передмова до видання «О.Генрі. Королі і капуста». (Серія «Весела планета»). — К.: Спеціалізоване видавництво сатирично-гумористичної літератури «Толока», 2012 — С. 5. Примітки до видання «Остап Вишня. Мисливські усмішки». (Серія «Український сміхосвіт»). — К.: Спеціалізоване видавництво сатирично-гумористичної літератури «Толока», 2015. — С. 261—281. The nations smiling soul. (Стаття про національне підґрунтя сміхового таланту Остапа Вишні.) // Ukraine/ — 1989. — № 11. Остап Вишня — відомий і невідомий. (Про маловідомі сторінки біографії Остапа Вишні.) // Українська мова і література в школі. — 1989. — № 11. Неспалена усмішка. (Стаття про творчість Остапа Вишні.) // Вітчизна. — 1989. — № 2. Великий сміхотворець. (Стаття до 100-річчя від дня народження Остапа Вишні для вільного поширення в будь-яких засобах масової інформації України.) — (РАТАУ). — 1989. — листопад. В авторському виконанні. (Про особливості побутування «усномовної поезії»). /Стаття написана у співавторстві з Гр. Сивоконем і Т. Качеровець) // Радянське літературознавство. — 1989. — № 2. — С. 3-7. «Аж кров з-під пальців, а я держусь». (Стаття з додатком неопублікованих матеріалів про перебування Остапа Вишні в концентраційному таборі на Півночі СРСР.) // Радянське літературознавство. — 1989. — № 11. — С. 322. Українська література і книжковий ринок. (Соціологічне дослідження функціонування української книги на республіканському ринку протягом останніх трьох років.) // Слово і час — 1991. — № 12. Вікторові Косяченку — 60. // Літературна Україна. — 1992. — 6 лютого. Ренесансова особистість в українському письменстві 20-х років. // Слово і час. — 1994. — № 2. — С. 13-22. Соціологічний прагматизм Дмитра Донцова // Толока. — 1994. — № 1. — С. 37-41.«Дорого серед зелен-трав…» (Стаття про поезію Бориса Олійника) // Вісті з України. — 1995. — № 39 (1901). Дмитрові Шупті — 60. // Літературна Україна. — 1998. — 20 січня. Антоша Ко, гуморист і сатирик, якого варто знати. — «Науковий світ». — 2003. — № 7. — С. 27. На валуєвських вітрах висміяного макабря. (Відгук на сатиричну російськомовну поезію Михайла Стрельбицького) // Науковий світ. — 2004. — № 1. — С. 26. Зевс на міщанській дієті. (Рецензія на книжку Олега Чорногуза «Як доглядати Зевса»). — Збірник "Людина з чарівним бумерангом. — К.: Видавництво ВУС, 2005. — C. 320—324.) Остерігайтеся Григорія Сивоконя! А взагалі — любіть і читайте його… // Науковий світ — 2006. — № 8. — С.18. Життя і перо Григорія Зленка. (Стаття про творчість українського поета й публіциста, дослідника з історії науки і культури.) //Науковий світ — 2009. — № 12. — С.14-15. Слово про талановитого романтика. (Стаття про творчість журналіста й письменника Володимира Івченка). // Науковий світ — 2011. — № 12. — С.13. Пісні калинової розпуки. (Відгук про поезію Миколи Купрія). // Науковий світ — 2011. — № 12. — С. 30. «Драматизм руху тексту у вирі часу» (кілька зауваг до сучасних тлумачень одного з шедеврів Василя Симоненка). // Науковий світ — 2011. — № 12. — С. 30. Чим жила його стривожена душа? — Боліло серце за Україну. (Нарис про наукову творчість і громадську діяльність Віталія Дончика). — К.: Ярославів Вал, 2019. — С. 301—333.

ДОКУМЕНТАЛІСТИКА, ПУБЛІЦИСТИКА, САТИРИЧНА Й ПАРОДІЙНА ПОЕЗІЯ

(Чимало творів Юрія Цекова, крім наукових і літературно-критичних, друкувалися і друкуються під різними псевдонімами, з яких на сьогодні з волі автора розкрито лише один — Богдан Верес). Сонячна теорема. Документальна повість. — К.: Дніпро, 1974. — 190 с. Підпис: Богдан Верес.

Рец., відгуки: Про нашого сучасника. // Літературна Україна. — 1975. — 6 травня.; Михайло Слабошпицький. Світ видатного вченого. // Друг читача. — 1974. — 20 вересня.; Василь Василашко. Світ науки і світ людини. // Молодь України. — 1974. — 19 листопада.; Володимир Мельник. Повість про Боголюбова. // Літературна Україна. — 1974. — 12 грудня.; Микола Сорока. За сонячною теоремою. // Знання та праця. — 1974. — № 12.; Мирослава Гурлади. Богдан Верес. Солнечная теорема. — (Сонячна теорема). // Литературное обозрение. — 1974. — № 12. — С. 48.; Володимир Конашевич. І математика живить натхнення. // Дніпро. — 1975. — № 4. — С. 156—157.; А. Конфорович. Дорога до сонячних теорем. // Україна. — 1975. — № 5 — C.7.; Леонид Хинкулов. Теорема жизни. // Радуга. — 1975. — № 12. — С. 175179.; Валентин Авдєєнко. Гарний дарунок читачам. // Радянська освіта. — 1975. — 13 серпня. Іван Мегела. Звертаючись до образів учених. // Вітчизна. — 1976. — № 3. — С. 200—203.

Зоряний колос. Документальна повість. — К.: Дніпро, 1984. — 174 с. Підпис: Богдан Верес. Рец.: Наталя Ульянкіна. Творець зоряного колосу. // Літературна Україна. — 1985. — 22 серпня.

Шаблон. (Літературна пародія.) // Перець. — 1978. — № 19. Таємниця невписаного слова. (Літературна пародія.) // Перець. — 1978. — № 24. Горластий дар. (Літературна пародія.). — Веселий ярмарок. — К.: Радянський письменник, 1983. — С. 248. Натхненне торкання. — Веселий ярмарок. — К.: Радянський письменник, 1983. — С. 247. Поетизований аванс. (Літературна пародія.) // Перець. — 1979. — № 22. Із когорти подвижників // Знання та праця. — 1979. — № 11. — С. 26. Секрет академіка Боголюбова // Знання та праця. — 1979. — № 8. — С.10-11. Як втрапити до «Веселого ярмарку». (Поради сміхотворцям). — К.: Веселий ярмарок, 1987. — С. 522—377. (Підпис — Редколегія). Три страшні секрети «Веселого ярмарку». — К.: Веселий ярмарок, 1988. — С. 522—524. (Підпис — Редколегія). Гімн кийконосців. (Сатиричний вірш.) // Вісті з України. — 1995. — № 34 (1896). Чорти вирішують усе, Є така держава Пекло.- Вісті з України.-1995 — № 34 (1896). Маємо, що маємо. — Вісті з України.-1995 — № 36 (1898). Респектабельний статус для продажної доньки. (Фейлетон.) — Науковий світ. — 1998. — № 3. — С. 39-40. Листи до вченого сусіда. Лист перший. (Сатирична пародія.) // Науковий світ. — 1998. — № 1. — С. 19-20. Листи до вченого сусіда. Лист другий. (Сатирична пародія.) // Науковий світ. –1998. — № 2. — С. 42. Листи до вченого сусіда. Лист третій. (Сатирична пародія.) // Науковий світ. — 1998. — № 3. — С. 30. Листи до вченого сусіда. Лист четвертий. (Сатирична пародія.) // Науковий світ. –1998. — № 4. — С. 38. Фарватер таланту і совісті. (Про творчі здобутки й видатне відкриття історика української преси Олександра Мукомели.) // Пам'ять століть. — 2001. — № 5. — С. 34-39. Рядок в історії. (До п'ятиріччя новоствореного українського науково-популярного журналу). // Науковий світ. — 2003. — № 9. — С. 13. Паразитолог. (Іронічно-пародійний вірш). // Науковий світ. — 2003. — № 11. — С. 31. Літературознавець. (Іронічно-пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2003. — № 12. — С.31. Мафія веде! (Сатиричний вірш.) // Україна молода. — 2004. — 10 листопада. Вечірня елегія. (Іронічно- пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 3. — С. 20. Гречана елегія. (Іронічно-пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 3. — С. 20. Медузяча елегія. (Іронічно-пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 3. — С. 21. Ревуча елегія. (Іронічно-пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 3. — С. 21. 1 травня (ностальгійна елегія). // Науковий світ. — 2004. — № 5. — С. 31. Конфуціанська елегія. (Іронічно-пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 10. — С. 31. Конспіративна елегія. (Іронічно- пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 10. — С. 31. Матримоніальна елегія. (Іронічно-пародійний вірш.) // Науковий світ. — 2004. — № 10. — С.31. Листи до вченого сусіда. Лист п'ятий. (Сатирична пародія.) // Науковий світ. — 2006. — № 3. — С. 14-16. Інтелектуальній столиці — привіт од Нобеля! (Фейлетон.) // Науковий світ. — 2006. — № 7. — С. 25. Тихе слово про Альма-матер… // Науковий світ. — 2006. — № 11. — C. 18-19. На добру згадку про Козине Болото і високохудожню сокиру. (Фейлетон). // Науковий світ. — 2006. — № 11. — C. 30. Дослідницький безмір і загадка таланту Ростислава Пилипчука. // Науковий світ. — 2006. — № 12. — С. 23. Вінницький «труповикоп» шовіністичного динозавра. (Фейлетон.) // Науковий світ. — 2007. — №.1. — С. 30. Батько російської гей-журналістики. (Фейлетон.) // Науковий світ. — 2006. — № 12. — С. 29. Ноти для хору і дисциплінований курінь. (Фейлетон.) // Науковий світ. — 2007. — № 2. — С. 9. «А сыну отдай бескозырку…» (Фейлетон). //Науковий світ. — 2007. — № 8. — С. 24. Ніколай Басков і антикварний кілок. (Фейлетон). // Науковий світ. — 2008. — № 5. — С. 22-23. Віктор Чорномирдін — на полі слави імені Вєрки Сердючки. (Фейлетон). // Науковий світ. — 2008. — № 5. — С. 26-27. «Гром пабєди раздавайся!» (Фейлетон.) // Науковий світ. — 2011. — № 11. — С. 14. Слово про талановитого романтика. (Стаття про творчість журналіста й письменника Володимира Івченка). // Науковий світ. — 2011. — № 12. — С. 14. Який же ти багатий, рідний краю (мафіославень). // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 2. — С. 7. Шкарбаніада. (Сатирична поема.) // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 4. — С. 45. Прощальна серенада під аварійним балконом. (Іронічно-пародійний вірш). // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 8. — С. 4. Ореандіада. (Сатирична поема.) // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 10. — С. 12-13. Елегійна баркарола. (Сатирична поема.) // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 6. — С. 16. Ранок у Межигір'ї. (Сатиричний вірш.) // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 7. — С. 13. Гостроактуальний сантехнічний ноктюрн. (Сатиричний вірш.) // Перець. Весела республіка. — 2017. — № 9. — С. 7.

УКЛАДАННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ

Укладання

  • Веселий ярмарок. (Збірник сатири та гумору) Випуск 2. — К.: Радянський письменник, 1984. (431 с.)
  • Веселий ярмарок. (Збірник сатири та гумору) Випуск 3. — К.: Радянський письменник, 1985. (450 с.)
  • Веселий ярмарок. (Збірник сатири та гумору) Випуск 4. — К.: Радянський письменник, 1986. (510 с.)
  • Веселий ярмарок. (Збірник сатири та гумору) Випуск 5. — К.: Радянський письменник, 1987. (383 с.)
  • Веселий ярмарок. (Збірник сатири та гумору) Випуск 6. — К.: Радянський письменник, 1988. (534 с.)
  • Веселий ярмарок. (Збірник сатири та гумору) Випуск 7. — К.: Радянський письменник, 1989. (459с.)
  • Микола Хвильовий. Синій листопад. (Оповідання та повісті) — К.: Молодь, 1993. (416с.)
  • Остап Вишня. Зібрання творів у 4-х томах. Том 2. — К.: Дніпро, 1989. (461 с.)
  • Остап Вишня. Зібрання творів у 4-х томах. Том 3. — К.: Дніпро, 1989. (398 с.)
  • Український сатирикон. (Антологія української сатири XVIXIX c.) — К.: Веселка, 2000. (519 с.)
  • Марк Твен. Як мене обирали в губернатори. (Оповідання) — К.: Толока, 2012. (344 с.)
  • Ярослав Гашек. Ідилія в пеклі. (Оповідання, гуморески, памфлети, фейлетони) — К.: Толока, 2012. (344 с.)
  • Карел Чапек. Оповідання з обох кишень. — К.: Толока, 2013. (320 с.)
  • Остап Вишня. Мисливські усмішки. — К.: Толока, 2013. (288 с.)
  • Тарас Шевченко. А правда наша п'яна спить.(Сатиричні вірші та поеми) — К.: Толока, 2014. (216 с.)

Редагування

  • Довженко і світ. (Збірник публікацій до 90-річчя з дня народження) — К.: Радянський письменник, 1984. Игорь Куприянов. Леонид Вышеславский. (Монографія) — К.: Радянський письменник, 1984. (199 с.)
  • Сергій Болтівець. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. — К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. (302 с.) Володимир Голота. Біобібліографічний покажчик — К.: Толока, 2002. (79 с.)
  • Валерій Чмир. Травневий ренесанс. (Поезії) К.: Толока, 2001. (32 с.)
  • Станіслав Зінчук. Орадівське весілля. (Етнографічний нарис) — К.: Толока, 2001.
  • Ярослав Гашек. Ідилія в пеклі. (Оповідання, гуморески, памфлети, фейлетони) — К.: Толока, 2012. (344 с.)
  • Марк Твен. Як мене обирали в губернатори. (Оповідання) — К.: Толока, 2012. (344 с.)
  • Еразм Роттердамський. Похвала Глупоті. — К.: Толока, 2012. (192 с.)
  • Микола Сорока. Колимська теорема Михайла Кравчука. (Біографічна повість). — К.: Толока, 2015. (240 с.)

РОДИНА

  • Батько — Цеков Іван Христофорович (1903–1977). Робітник промислового підприємства.
  • Мати — Цекова Марія Василівна (1905–1973). Робітниця медичного закладу. Домогосподарка.
  • Дружина — Журавльова (Мірошниченко) Людмила Іванівна (р. н. 1952) — український філолог; державний службовець, журналістка (головний редактор відділу Міністерства у справах преси та інформації, помічник-консультант народного депутата України, завідувач відділу Парламентського видавництва, головний редактор журналу «Бюлетень Вищої атестаційної комісії України», головний редактор журналу «Я — Киянка»).
  • Дочка Ярослава (1976) — випускниця Києво-Могилянської академії, бакалавр філософії та соціології, магістр соціальної роботи, менеджер із навчання кадрів, психолог.

ДЖЕРЕЛА

(Довідкові та бібліографічні видання, монографії, збірники, статті, інтерв'ю, хроніка, відгуки читачів, епіграми, дружні шаржі.)

  • VII з'їзд письменників Радянської України. — К.: Радянський письменник,1977. — С. 32.
  • Лариса Прохоренко. Заочна читацька конференція. (Відгук на літературно-критичні статті Ю.Цекова). //Літературна Україна. — 1979. — 19 січня.
  • М. Грінер. Заочна читацька конференція. (Відгук на літературно-критичні статті Ю.Цекова). //Літературна Україна. — 1979. — 6 лютого.
  • Микола Петренко. Уже відразу й сатисфакція!.. (Відгук на статтю Ю. Цекова «Дзеркало для істини» // Літературна Україна. — 1984. — 25 липня.
  • В нашем цехе. (Відгук на переклади Ю.Цекова гумористичних оповідань Леоніда Ленча). // Крокодил. — 1984. Письменники Радянської України. — К.: Радянський письменник, 1988. — С. 627.
  • Сучасні письменники України. Біобібліографічний довідник. — Біла Церква: Буква. — 2011. — С. 492.
  • Віктор Косяченко. Любов'ю окрилений сміх. — К.: Радянський письменник, 1985. — С. 246.
  • А. О. Капелюшний. Сатиричний журнал «Червоний перець». — Львів: Видавництво при Львівському державному університеті видавничого об'єднання «Вища школа», 1986. — С.5, 141.
  • Михайло Слабошпицький. Юрію Цекову — 50. // Літературна Україна. — 1987. — 24 вересня. Вітаємо Юрія Цекова з першим 50-річчям. // Перець. — 1987. — № 9.
  • Петро Осадчук, Петро Костюченко. Юрію Цекову (епіграма і дружній шарж). // Літературна Україна. — 1987. — № 1.
  • Дончик В., Мельник В., Цеков Ю. та ін. З погляду ініціаторів. // Вечірній Київ. — 1989. — 27 червня.
  • Хазіна І. Літопис подій: травень-червень 1990; 18 трав. [Інформ. про вихід із КПРС Брюховецького В., Дончика В., Коваліва Ю., Мельника В., Павличко С., Цекова Ю.] // Слово і час. — 1990. — № 8. — С. 95.
  • Доповідь голови Мандатної комісії Юрія Цекова. (З Установчого з'їзду Руху) // Літературна Україна. — 1989. — 12 листопада.
  • Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Стенограма Установчого з'їзду Народного Руху України за перебудову. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2009. р. — С. 192, 307311.
  • Борис Клименко. Закохано пестячи власне ярмо. (Інтерв'ю з Юрієм Цековим) // Вечірній Київ. — 1990. — 16 березня.
  • Заява совісті. // Літературна Україна. — 1990. — 5 квітня.
  • Це не можна відкладати на потім. (Інтерв'ю з Віталієм Дончиком). │Інтерв'ю вела Валентина Пащенко│. — Літературна Україна. — 1992. — 2 квітня.
  • Володимир Литвин. Політична арена України. — К.: Абрис, 1994. — С. 156.
  • Олексій Гарань. Убити дракона. З історії Руху та нових партій України. — К., 1993. — C. 155.
  • Гончарук Г. І. Народний Рух України. Історія. — Одеса: Астропринт, 1997. — С. 17.
  • Анатолій Бортняк. Від серйозного — до смішного. // Вінницька газета. — 1997. — 23 вересня.
  • Хто є хто в Україні. Цеков Юрій Іванович. — К.: К. І. С., 2000. — С. 515 .
  • Михайло Стрельбицький. «Український сатирикон» від вихованця вінницької журналістики. // Хочу все знати. Спецвипуск газети «Вінниччина». — 2001 . 21 серпня.
  • Хто є хто в Україні. Цеков Юрій Іванович. – К.: К. І. С., 2007. — С. 1031.
  • Володимир Івченко. Як песиміст про оптиміста. // Науковий світ. — 2002. — № 9. — С. 30-31.
  • Володимир Івченко. 1823 дні й ночі або До речі, про ювілей. // Науковий світ. — 2003. — № 9. — С.12-13.
  • Соломія Павличко. Листи з Києва. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. — С. 125, 133.
  • Соломія Павличко. Теорія літератури. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2009. — С. 37.
  • Анатолій Шевченко. Українцям потрібні перемоги. — К.: Український письменник, 2006. — С. 41.
  • Реальна каторга задля примарного благоденства. [Інтерв'ю з Юрієм Цековим] / Розмову вела Юлія Кулак // Святий Володимир: Літературно-художній альманах студентів Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Головний редактор Микола Сорока. — К., 2001. — [Вип.] ІІІ. — С. 96.
  • Раїса Галешко. «Вісті з України» позбулися пана, але чи стали незалежними? // Всесміх. Український гумористичний журнал. (Торонто, Канада). — 1996. — № 53. — С. 12-13.
  • Володимир Івченко. Майстер шляхетного слова. // Дивосвіт. — 2012. — № 3. — С. 28-29.
  • Володимир Івченко. Повернення. // Журналіст України. — 2007. № .. — С. 36-40.
  • Віталій Дончик. Наша Соломія. — У кн.:Соломія. Спогади про Соломію Павличко. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. — С. 74.
  • Віталій Дончик. Спільний знаменник — тринадцять. — К.: Ліга-Інформ, 2004. — С. 83, 104, 108, 179, 183, 187, 188, 198, 200, 214.
  • Віталій Дончик. Україні потрібні самовідданці. Передмова до кн. Анатолій Шевченко. Україні потрібні перемоги. — К.: Український письменник, 2006. — С.8.
  • Віталій Дончик. З потоку літ і літпотоку. — К.: ВД «Стилос», 2003. — С. 329.
  • Анатоль Камінський. На перехідному етапі. "Гласність, «перебудова» і «демократизація» на Україні. — Мюнхен, 1990. С. 142, 610.
  • До новітнього українського світогляду і стратегії. З нагоди роковин А. Камінського — політика і вченого (нариси) / Під ред. В. Сікори. — К.: Економіка і право, 2002. — С.4, 147.
  • Анатолій Подолинний. З-над Божої ріки: Літературний словник Вінниччини. — Вінниця, 2001. — С.320.
  • Григір Мовчанюк. Поважне доповнення до української літератури. Про підготовку 10-томного видання творів Анатолія Гарматюка. // Освіта Вінничини. — 2010. — 9 липня.
  • Микола Славинський. Колеги: шляхи та роздоріжжя. — К.: Видавничий дім «Дивосвіт», 1914. — С. 364, 376.
  • Володимир Солонько, Михайло Стрельбицький. Дружній шарж та епіграма на Ю.Цекова. // Перець. Весела республіка. — 2017. № 3 — С.9.
  • Микола Славинський. Десять зустрічей.// Літературна Україна. — 2018. 29 березня.
  • Микола Жулинський. Найбільше боліло серце за Україну. — Боліло серце за Україну. (Спогади про Віталія Дончика.) — К.: Ярославів Вал, 2019. — С.17, 21.
  • В'ячеслав Брюховецький. Сильна, мудра людина. — Боліло серце за Україну. (Спогади про Віталія Дончика.) — К.: Ярославів Вал, 2019. — С.272.
  • Василь Марусик. Вірність талантові. //Слово просвіти. — 2019 — № 24(1024), 13-19червня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cekov Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zaklad posada vidomij zavdyaki Yurij Ivanovich CekovNarodivsya22 veresnya 1937 1937 09 22 86 rokiv Artemivsk Stalinska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer25 chervnya 2021 2021 06 25 83 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaLisove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistzhurnalistika filologiya knigovidannyaAlma materVinnickij pedagogichnij institut Kiyivskij universitet im T G ShevchenkaNaukovij stupinkandidat filologichnih naukZakladvidavnictvo tolokaMova tvorivukrayinskaNapryamokpublicistika kritika j literaturoznavstvo satirichna j parodijna poeziyaPartiyaDemokratichna partiya UkrayiniBatkoCekov Ivan Hristoforovich 1903 1977 MatiCekova Mariya Vasilivna 1905 1973 U shlyubi zZhuravlova Miroshnichenko Lyudmila Ivanivna r n 1952 DitiDochka Yaroslava r n 1976 Yurij Ivanovich Cekov 22 veresnya 1937 m Bahmut Doneckoyi oblasti ukrayinskij zhurnalist pismennik naukovec vidavec gromadskij diyach Vishu osvitu zdobuv u Vinnickomu pedagogichnomu instituti ta Kiyivskomu universiteti im T G Shevchenka Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Kandidat filologichnih nauk Ocholyuvav nizku ukrayinskih gazet i zhurnaliv Moloda gvardiya 1968 1972 Toloka 1994 Visti z Ukrayini 1995 1996 Naukovij svit 1998 2011 Perec Vesela respublika 2017 ta in Trivalij chas pracyuvav naukovim spivrobitnikom Institutu literaturi imeni T G Shevchenka NAN Ukrayini Vid 2000 go roku zasnovnik i generalnij direktor Specializovanogo vidavnictva satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka Odin iz fundatoriv Narodnogo Ruhu Ukrayini 1988 1989 i Demokratichnoyi partiyi Ukrayini 1990 Chlen Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini 1991 1993 Zastupnik golovi partiyi i chlen Prezidiyi Nacionalnoyi radi Demokratichnoyi partiyi Ukrayini 1990 1994 ZhittyepisYurij Ivanovich Cekov narodivsya 22 veresnya 1937 roku v misti Bahmut Doneckoyi oblasti v robitnichij rodini 1943 roku vtrativshi pid chas nimeckoyi okupaciyi domivku i ryatuyuchis vid golodu jogo mati Mariya Vasilivna Cekova z troma nepovnolitnimi ditmi dobralasya do ridni na Podilli de j dochekalasya povernennya z vijni cholovika j starshogo sina Podalshe ditinstvo i yunist Yuriya minuli v misti zi slavnim istorichnim minulim na mezhovih terenah Volini j Lisostepu Cej rozkishnij za prirodoyu bagatij na kulturni pam yatki kraj i stav jogo duhovnoyu batkivshinoyu Tut vin 1955 roku zakinchiv serednyu shkolu i todi zh u miscevij gazeti vpershe nadrukuvav svoyi virshi Cya znakova podiya na pochatku gromadyanskoyi zrilosti zreshtoyu i nablizit jogo do profesijnoyi zhurnalistiki j literaturi 1956 roku vin vstupiv do Vinnickogo pedagogichnogo institutu Prote vchitelem vin ne stav za rik do zavershennya navchannya jogo zaprosili na robotu v redakciyu oblasnoyi molodizhnoyi gazeti na storinkah yakoyi vin aktivno drukuvavsya Otzhe zhittyevi plani jomu dovelosya kardinalno koriguvati tim pache sho vslid za cim na nogo chekali she bilsh dolenosni nespodivanki Odnomu sposterezhlivomu i vplivovomu vatazhkovi vinnickogo yunactva spodobalisya riznozhanrovi pisannya nedavnogo studenta Bilshe togo jomu zdalosya sho comu avtorovi pritamanni ne tilki publicistichno satirichni a j pevni liderski zdibnosti Tomu vin virishiv iz doskockogo pochatkivcya shvidkisnim metodom pidgotuvati golovnogo redaktora chasopisu i zadlya nalezhnoyi pidgotovki sprovadiv jogo na vidpovidne fahove stazhuvannya Takim pobitom pershi gruntovni znannya z teoriyi i praktiki zhurnalistiki Yuriyu Cekovu vipalo zdobuvati v Moskvi 1960 1961 na specialnih kursah u velmi neordinarnomu navchalnomu zakladi de novobranci z vishoyu nefilologichnoyu osvitoyu otrimuvali pershoklasnij profesijnij vishkil pid opikoyu najkrashih togochasnih gazetyariv z pomizh yakih mozhna zgadati hocha b slavetnogo narisovcya Vasiliya Pyeskova chi neperevershenih fejletonistiv Oleksiya Sukonceva j Leonida Lihodyeyeva Zgadani vishe korifeyi ta ne mensh znameniti yihni kolegi ne buli zvichajnimi lektorami voni ne muchili kursantiv zalikami j ekzamenami a priskiplivo navchali u vlasnih tvorchih studiyah za zhanrami poyednuyuchi navchannya z napisannyam svoyimi piddoslidnimi kontrolnih tvoriv na odnu dlya vsih temu Kolektivne obgovorennya cih perevazhno nedolugih shedevriv podekoli nagaduvalo suvoro bezkompromisnij rozgrom avtora ale najchastishe peretvoryuvalosya na svyato smihu i dobrozichlivih kpin A vtim za velikim rahunkom ce bula unikalna shkola visokogo profesionalizmu kotra ozbroyuvala vihovanciv znannyami j uminnyami na vse yihnye podalshe gazetno zhurnalne zhittya Tomu nedavnomu vinnickomu dopisuvachevi cherez kilka rokiv potomu otrimati v Kiyevi povnocinnij zhurnalistskij diplom z vidznakoyu vdalosya bez osoblivih zusil i zi znachnim viperedzhennyam obov yazkovogo terminu navchannya Slid pobizhno zauvazhiti sho na toj chas a ce buv kinec shistdesyatih rokiv Yurij Cekov uzhe ocholyuvav shodennu stolichnu gazetu Moloda gvardiya zi stotisyachnim nakladom Yaksho zh podati uzagalneno hronologiyu profesijnoyi diyalnosti Yuriya Cekova z viluchennyam strokovoyi vijskovoyi netrivaloyi derzhavnoyi sluzhbi ta deyakih inshih maloznachimih periodiv zhittya to vona matime takij viglyad 1963 roz yiznij korespondent zonalnoyi Vinnicka Hmelnicka Ternopilska Chernivecka oblasti molodizhnoyi gazeti Komsomolske plem ya m Vinnicya 1964 zaviduvach viddilu zonalnoyi Kiyivska Zhitomirska Cherkaska Chernigivska oblasti gazeti Moloda gvardiya m Kiyiv 1968 golovnij redaktor Kiyivskoyi oblasnoyi gazeti Moloda gvardiya Pobizhno slid zauvazhiti sho u zv yazku z ciloyu nizkoyu rezonansnih publikacij u cij gazeti kotri rozhodilisya z togochasnoyu politikoyu v galuzi kulturi j osviti a takozh iz poyavoyu sered zaluchenih do spivpraci v gazeti vidvertih disidentiv i davnih pidnaglyadnih kliyentiv KGB napriklad takih yak poet i publicist Danilo Kulinyak gumorist Yaroslav Golec ta inshih zlisnih kritikaniv i tih kogo nevdovzi represuvali zokrema studenta universitetu Volodimira Rokeckogo poslidovna pidtrimka tvorchosti pismennikiv shistdesyatnikiv a takozh Soboru Olesya Gonchara to robota Yuriya Cekova yak ochilnika Molodoyi gvardiyi postijno suprovodzhuvalasya skandalnimi rozbirkami u visokih partijnih i komsomolskih instanciyah iz vidpovidnimi pokarannyami j anonsuvannyam vignannya Taka procedura protyagom chotiroh rokiv ne realizovuvalas tilki tomu sho na gori bula odna mogutnya politichna osoba kotra z profesijnoyi solidarnosti kolishnij zhurnalist do pevnogo chasu ne dozvolyala vchiniti ostatochnoyi rozpravi Ale koli Yurij Cekov rishuche vidmovivsya vid napoleglivoyi propoziciyi sekretarya CK komsomolu Tamari Glavak pidpisati dlya opublikuvannya spryamovanu proti Ivana Dzyubi kolektivnu smerdyuchku U vnutrishnij emigraciyi jogo zvilnennya z posadi stalo neminuchim 1972 golovnij specialist zaviduvach viddilu zhurnalnoyi periodiki Derzhavnogo komitetu URSR u spravah vidavnictv poligrafiyi ta knizhkovoyi torgivli 1978 redaktor naukovo metodichnogo shomisyachnika Tribuna lektora vidannya Tovaristva Znannya 1982 starshij vikladach fakultetu zhurnalistiki Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka 1983 zaviduvach viddilu literaturnoyi kritiki ta publicistiki vidavnictva Radyanskij pismennik 1988 naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik Institutu literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi nauk URSR Vodnochas pershij zastupnik golovnogo redaktora zhurnalu Slovo i chas 1989 1990 zastupnik golovi Demokratichnoyi partiyi Ukrayini 1990 1994 vidpovidalnij sekretar ruhivskoyi Narodnoyi gazeti 1993 1994 golovnij redaktor i vidavec osobisto zasnovanogo gromadsko politichnogo chasopisu Toloka 1994 golovnij redaktor gazeti dlya zakordonnih ukrayinciv Visti z Ukrayini 1995 1996 1996 derzhavna sluzhba zastupnik nachalnika upravlinnya Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Ukrayini 1998 golovnij redaktor naukovo populyarnogo zhurnalu revyu 2011 generalnij direktor privatnogo Specializovanogo vidavnictva satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka Vodnochas golovnij redaktor zhurnalu 2017 Gromadsko politichna diyalnist Chlen Spilki zhurnalistiv URSR vid 1963 go roku chlen pravlinnya Kiyivskoyi oblasnoyi organizaciyi Spilki 1968 1972 Pripiniv chlenstvo u zhovtni 1989 roku v zv yazku z uchastyu v organizacijnomu komiteti dlya zasnuvannya Vilnoyi asociaciyi ukrayinskih zhurnalistiv Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1984 go roku Chlen vibornih oblasnih komsomolskih organiv Lvivshini ta Kiyivshini 1962 1963 1965 1972 Chlen KPRS vid 1963 go do 1990 go roku Pripiniv chlenstvo v partiyi u berezni 1990 roku Publichne ogoloshennya u Zayavi sovisti Literaturna Ukrayina 1990 5 kvitnya Odin iz zasnovnikiv i organizatoriv Narodnogo Ruhu Ukrayini Chlen iniciativnoyi grupi dlya stvorennya oseredku Ruhu v Instituti literaturi im T G Shevchenka AN URSR 1988 chlen Koordinacijnoyi radi Kiyivskogo Ruhu 1989 golova Mandatnoyi komisiyi i dopovidach na Ustanovchomu z yizdi Narodnogo Ruhu Ukrayini za perebudovu 1989 Golova Mandatnoyi komisiyi na II z yizdi Narodnogo Ruhu Ukrayini 1990 Odin iz zasnovnikiv organizatoriv i kerivnikiv Demokratichnoyi partiyi Ukrayini DemPU chlen Orgkomitetu dlya formuvannya pershih oseredkiv i sklikannya Ustanovchogo z yizdu partiyi zastupnik golovi partiyi chlen Nacionalnoyi radi DemPU i Prezidiyi Nacionalnoyi radi partiyi 1990 1995 Chlen Centralnoyi viborchoyi komisiyi 1991 1993 Literaturna tvorchist i naukova robotaVid 1955 roku Yurij Cekov publikuyetsya v ukrayinskij presi yak poet narisovec fejletonist avtor satirichnih tvoriv i parodij literaturno kritichnih statej recenzij oglyadiv naukovih rozvidok peredmov u knizhkah okremih avtoriv publikacij u kolektivnih zbirnikah literaturno kritichnih statej i naukovih prac ponad 200 1977 roku u Lvivskomu universiteti im Ivana Franka zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata filologichnih nauk za temoyu Agitacijno satirichna poeziya v ukrayinskij presi vidbudovnogo periodu U 1988 1996 rokah pracyuvav naukovim spivrobitnikom Institutu literaturi imeni T G Shevchenka NAN Ukrayini de vodnochas obijmav posadu pershogo zastupnika golovnogo redaktora akademichnogo zhurnalu Slovo i chas Golovni naukovi interesi Yuriya Cekova pov yazani z istoriyeyu svitovoyi ta ukrayinskoyi satirichno gumoristichnoyi literaturi teoriyeyu virshovanoyi satiri hudozhnimi osoblivostyami zhanriv parodiyi gumoreski satirichnoyi povisti ta satirichnogo romanu Okremimi vidannyami vijshli dvi jogo hudozhno dokumentalni povisti Sonyachna teorema 1974 1975 i Zoryanij kolos 1984 za pidpisom Bogdan Veres Persha z nih vidana masovim tirazhem 50 tis prim bula vidznachena premiyeyu na respublikanskomu konkursi yak odna z krashih i otrimala desyatki pozitivnih vidgukiv i recenzij yak v Ukrayini tak i za kordonom Povist vidznacheno i sered dosyagnen ukrayinskoyi hudozhno dokumentalnoyi prozi na VII z yizdi pismennikiv Ukrayini 1977 hocha avtor na toj chas she ne nalezhav do zgadanogo tvorchogo ob yednannya Do Spilki pismennikiv Ukrayini jogo prijnyali piznishe ne yak publicista a yak kritika j literaturoznavcya Na toj chas Yurij Cekov vidav monografiyu Stepan Rudanskij 1983 i nadrukuvav bezlich kritichnih oglyadiv statej i recenzij Krim cogo do yuvileyu klasika ukrayinskoyi satiri ta gumoru Yurij Cekov vidav literaturno kritichnij naris Ostap Vishnya 1989 uporyadkuvav dva tomi 2 j i 3 j z naukovim komentarem chotiritomnika Ostapa Vishni i napisav peredmovu do cogo najgruntovnishogo vidannya klasika Uporyadniuvav shist vipuskiv Veselogo yarmarku populyarnogo u visimdesyatih rokah zbirnika satiri ta gumoru yakij vijshov zagalnim tirazhem blizko 600 tisyach primirnikiv Krim cogo Yurij Cekov zadumav uporyadkuvav i pidgotuvav do druku unikalne v nashij literaturi vidannya Ukrayinskij satirikon pershu v istoriyi antologiyu ukrayinskoyi satiri XVI HIH stolit iz vlasnoyu peredmovoyu oglyadom i naukovim komentarem 2000 roku Yurij Cekov zasnuvav privatne Specializovane vidavnictvo satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka u yakomu j nini vidaye dvi zasnovani nim seriyi svitovoyi ta vitchiznyanoyi klasiki Vesela planeta j Ukrayinskij smihosvit Na sogodni vzhe pobachili svit tvori Tarasa Shevchenka Marka Tvena Yaroslava Gasheka Karela Chapeka Erazma Rotterdamskogo O Genri Ostapa Vishni Askolda Begebi Gotovi do vidannya unikalni antologiyi Ukrayinska epigrama j Ukrayinska parodiya tvori P yera Zhana Beranzhe Branislava Nushicha Vasilya Chechvyanskogo Stepana Rudanskogo Stepana Olijnika Olega Chornoguza Mikoli Bilokopitova Andriya Krizhanivskogo Olesya Zholdaka Mihajla Strelbickogo ta bagatoh inshih talanovitih avtoriv Knigi ta publikaciyiLITERATUROZNAVSTVO I KRITIKA Okremi knizhkovi vidannya j vidguki na nih peredmovi j pislyamovi u zibrannyah tvoriv i do okremih knizhok rozdili v kolektivnih monografiyah statti u zbirnikah i periodici recenziyi v periodici Ikaryache nathnennya Literaturno kritichnij fejleton Leninska molod 1970 5 grudnya Hlib i rajdugi Recenziya na knizhku poezij Petra Perebijnosa Visoki rajdugi Dnipro 1973 10 S 152 155 Garmoniya mudrogo spokoyu Nauka j poeziya v zhitti Mihajla Dolenga za pidpisom Bogdan Veres Nauka i kultura Ukrayina 1976 Shorichnik tovaristva Znannya URSR ta Akademiyi nauk URSR S 285 291 V im ya dobra Stattya pro satirichnu tvorchist S Olijnika Nauka i kultura Ukrayina 1976 Shorichnik tovaristva Znannya URSR ta Akademiyi nauk URSR S 517 522 Gumorist ayakzhe Peredmova do kn Igorya Gavrilyuka Vchenij nyan Uzhgorod Karpati 1982 S 5 8 Stepan Rudanskij Literaturnij portret K Dnipro 1983 176 c Rec Leonid Baraban Z narodnogo napivshis dzherela Literaturna Ukrayina 1975 5 sichnya A Svarichevskij Titul narodnogo poeta Radyanske Podillya 1983 13 listopada Natalya Okolitenko Vinok narodnomu poetovi Ukrayina 1984 41 S 4 V Baraban Slovo pro majstra Komsomolske plem ya 1984 14 sichnya A Garmatyuk Borec za shastya Vinnicka pravda 1984 6 sichnya M Goncharuk Tvorchist Stepana Rudanskogo v konteksti epohi Radyanske literaturoznavstvo 1984 9 S 74 76 Mihajlo Slaboshpickij Cekov Yu I Stepan Rudanskij Literaturnij portret Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1985 1 S 68 69 Dmitro Pavlichko Optimistichnij duh narodu U kn Dmitro Pavlichko Literaturoznavstvo Kritika K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko 2007 T 1 S 106 Sidalkovshina uyavnij raj mishanina Pislyamova do romanu O Chornoguza Aristokrat z Vapnyarki K Dnipro 1983 Lyudina z charivnim bumerangom Peredmova do dvotomnogo zibrannya tvoriv Olega Chornoguza K Dnipro 1986 S 5 29 Vidguki Petro Kononenko Do lyudini z charivnim bumerangom U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 74 81 Mihajlo Nayenko Smih golovnij geroj romanu U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 85 Mihajlo Slaboshpickij Krah Yevgrafa Sidalka U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 102 Gric Gajovij Druge narodzhennya Chornoguzovogo aristokrata U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 123 124 Vasil Rudenko Pershij satirichnij roman U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 133 135 Yurij Yachejkin Satira chi gumor Pro roman O Chornoguza z pislyamovoyu Yu Cekova na dodachu U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 184 186 Valentin Chemeris Chornoguz ptah shaslivij U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 232 Volodimir Yavorivskij Z Ameriki iz vlasnim gumorom U kn Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 S 337 Krive dzerkalo dlya piznannya istini Stattya pro zhanr parodiyi u zbirniku Problemi Zhanri Majsternist 5 j vipusk K Radyanskij pismennik 1980 S 68 94 Moyu robotu recenzuvav narod Peredmova do 4 tomnogo zibrannya tvoriv Ostapa Vishni K Dnipro 1988 T 1 S 6 41 Shob zahistit vid zla dobro Peredmova do 2 tomnogo vidannya tvoriv Stepana Olijnika K Dnipro 1988 T 1 s 5 14 Ostap Vishnya Literaturnij portret K Tovaristvo Znannya URSR 1989 48 c Prorok u stani fariseyiv Peredmova do kn Mikola Hvilovij Sinij listopad K Molod 1993 S 5 28 Pidtekst hudozhnogo tvoru i svitovidchuttya pismennika Pro deyaki osoblivosti tvorchogo metodu Mikoli Hvilovogo Rozdil u kolektivnij monografiyi Samototozhnist pismennika Do metodologiyi suchasnogo literaturoznavstva K Ukrayinska kniga 1999 C 55 80 Nevicherpnij skarb tisyacholitnoyi Ukrayini Peredmova do antologiyi ukrayinskoyi satiri XV HIH st Ukrayinskij satirikon K Veselka 2000 S 5 30 Yavne zlo ne vazhko osudit Stattya pro satirichnu tvorchist Mikoli Karpenka Literaturna Ukrayina 1983 21 kvitnya Smoloskipi braterstva Recenziya na knizhku Romana Lubkivskogo Smoloskipi Moloda gvardiya 1976 14 bereznya Osyayannya smihom Recenziya na knizhku Oleksandra Kovinki Smishne priginaye smishne j vipravlyaye Literaturna Ukrayina 1977 11 lyutogo Disertant iz kapustyanih dzhungliv Recenziya na knizhku Yevgena Dudarya Disertaciya Literaturna Ukrayina 1978 10 lyutogo Paradoksi dotepnosti Stattya pro osoblivosti stilyu satirichnoyi opovidi Andriya Krizhanivskogo Literaturna Ukrayina 1978 23 chervnya Galaktika shedrogo sercya Stattya pro poetichnu tvorchist Petra Perebijnosa Literaturna Ukrayina 1978 12 listopada Navisho Ciceronu grebinec Recenziya na knizhku gumoresok Literaturna Ukrayina 1978 14 lipnya Z oglyadu na zalizni nervi Recenziya na knizhku Viktora Semenyaki Zhertva prognozu Literaturna Ukrayina 1978 8 serpnya Roman yakogo davno chekali Z privodu publikaciyi pershogo suchasnogo ukrayinskogo satirichnogo romanu Literaturna Ukrayina 1979 7 veresnya Yak vidminyuvati sufiksi Recenziya na knizhku Volodimira Chepigi Zhertva konservatizmu Literaturna Ukrayina 1979 24 lipnya Iz kogorti podvizhnikiv Recenziya na knigu Yu O Mitropolskogo i O M Bogolyubova pro akademika M M Krilova Znannya ta pracya 1979 11 C 26 Veseli silueti Recenziya na knizhku memuariv satirika j gumorista Sergiya Voskrekasenka Portreti zblizka Literaturna Ukrayina 1979 16 lyutogo Urok lyubovi vsenarodnoyi Stattya pro tvorchist Ostapa Vishni Literaturna Ukrayina 1979 13 listopada Ya v ruki vzyav pero satiri Stattya pro tvorchist Stepana Olijnika Literaturna Ukrayina 1979 30 bereznya Ukrayinska satira i gumor sogodni Viklad dopovidi na plenumi Spilki pismennikiv Ukrayini prisvyachenomu problemam rozvitku satirichno gumoristichnoyi literaturi Literaturna Ukrayina 1979 14 grudnya I loskit smihu j terpki slozi Stattya pro tvorchist Ostapa Vishni Ukr mova i literatura v shkoli 1979 11 S 62 65 Veselij opovidach Stattya pro tvorchist Oleksandra Kovinki Dnipro 1980 1 S 138 140 D Artanyani z gostrimi liktyami Stattya pro socialni j psihologichni zasadi obrazotvorennya v satirichnomu romani O Chornoguza Aristokrat z Vapnyarki Zhovten 1981 S 132 144 Napruga dumki j pochuttya Recenziya na knizhku poezij Petra Perebijnosa Tretya sproba Literaturna Ukrayina 1983 17 lyutogo Iz suzir ya klasikiv Stattya pro znachennya tvorchogo dorobku Stepana Rudanskogo dlya stanovlennya i rozvitku virshovanih satirichnih zhanriv Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1984 1 S 1017 Prikmeti minulogo roku Anketa LU Literaturna Ukrayina 1985 28 lyutogo Ne z tiyeyi noti Stattya pro tvorchist satirika j gumorista Vasilya Kravchuka Literaturna Ukrayina 1985 5 grudnya Salyut bez prisvyati Stattya pro tvorchist satirika j gumorista Anatoliya Garmatyuka Literaturna Ukrayina 1986 27 bereznya Gumor Ukrayinska literaturna enciklopediya K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi im M P Bazhana 1988 T 1 S 519 Ne zatulili hmari usmih Stattya pro deyaki malovisvitleni v nauci aspekti zhittya ta tvorchosti Ostapa Vishni Drug chitacha 1988 20 zhovtnya Primitki do drugogo tomu 4 tomnogo zibrannya tvoriv Ostapa Vishni K Dnipro 1988 S 415 457 Primitki do tretogo tomu 4 tomnogo zibrannya tvoriv Ostapa Vishni K Dnipro 1989 S 365 395 Primitki do vidannya Mark Tven Yak mene obirali v gubernatori Seriya Vesela planeta K Specializovane vidavnictvo satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka 2012 S 332 340 Primitki do vidannya Yaroslav Gashek Idiliya v pekli Seriya Vesela planeta K Specializovane vidavnictvo satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka 2012 S 324 339 Primitki do vidannya Taras Shevchenko A pravda nasha p yana spit Seriya Vesela planeta K Specializovane vidavnictvo satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka 2014 S 166 207 Peredmova do vidannya O Genri Koroli i kapusta Seriya Vesela planeta K Specializovane vidavnictvo satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka 2012 S 5 Primitki do vidannya Ostap Vishnya Mislivski usmishki Seriya Ukrayinskij smihosvit K Specializovane vidavnictvo satirichno gumoristichnoyi literaturi Toloka 2015 S 261 281 The nations smiling soul Stattya pro nacionalne pidgruntya smihovogo talantu Ostapa Vishni Ukraine 1989 11 Ostap Vishnya vidomij i nevidomij Pro malovidomi storinki biografiyi Ostapa Vishni Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1989 11 Nespalena usmishka Stattya pro tvorchist Ostapa Vishni Vitchizna 1989 2 Velikij smihotvorec Stattya do 100 richchya vid dnya narodzhennya Ostapa Vishni dlya vilnogo poshirennya v bud yakih zasobah masovoyi informaciyi Ukrayini RATAU 1989 listopad V avtorskomu vikonanni Pro osoblivosti pobutuvannya usnomovnoyi poeziyi Stattya napisana u spivavtorstvi z Gr Sivokonem i T Kacherovec Radyanske literaturoznavstvo 1989 2 S 3 7 Azh krov z pid palciv a ya derzhus Stattya z dodatkom neopublikovanih materialiv pro perebuvannya Ostapa Vishni v koncentracijnomu tabori na Pivnochi SRSR Radyanske literaturoznavstvo 1989 11 S 322 Ukrayinska literatura i knizhkovij rinok Sociologichne doslidzhennya funkcionuvannya ukrayinskoyi knigi na respublikanskomu rinku protyagom ostannih troh rokiv Slovo i chas 1991 12 Viktorovi Kosyachenku 60 Literaturna Ukrayina 1992 6 lyutogo Renesansova osobistist v ukrayinskomu pismenstvi 20 h rokiv Slovo i chas 1994 2 S 13 22 Sociologichnij pragmatizm Dmitra Doncova Toloka 1994 1 S 37 41 Dorogo sered zelen trav Stattya pro poeziyu Borisa Olijnika Visti z Ukrayini 1995 39 1901 Dmitrovi Shupti 60 Literaturna Ukrayina 1998 20 sichnya Antosha Ko gumorist i satirik yakogo varto znati Naukovij svit 2003 7 S 27 Na valuyevskih vitrah vismiyanogo makabrya Vidguk na satirichnu rosijskomovnu poeziyu Mihajla Strelbickogo Naukovij svit 2004 1 S 26 Zevs na mishanskij diyeti Recenziya na knizhku Olega Chornoguza Yak doglyadati Zevsa Zbirnik Lyudina z charivnim bumerangom K Vidavnictvo VUS 2005 C 320 324 Osterigajtesya Grigoriya Sivokonya A vzagali lyubit i chitajte jogo Naukovij svit 2006 8 S 18 Zhittya i pero Grigoriya Zlenka Stattya pro tvorchist ukrayinskogo poeta j publicista doslidnika z istoriyi nauki i kulturi Naukovij svit 2009 12 S 14 15 Slovo pro talanovitogo romantika Stattya pro tvorchist zhurnalista j pismennika Volodimira Ivchenka Naukovij svit 2011 12 S 13 Pisni kalinovoyi rozpuki Vidguk pro poeziyu Mikoli Kupriya Naukovij svit 2011 12 S 30 Dramatizm ruhu tekstu u viri chasu kilka zauvag do suchasnih tlumachen odnogo z shedevriv Vasilya Simonenka Naukovij svit 2011 12 S 30 Chim zhila jogo strivozhena dusha Bolilo serce za Ukrayinu Naris pro naukovu tvorchist i gromadsku diyalnist Vitaliya Donchika K Yaroslaviv Val 2019 S 301 333 DOKUMENTALISTIKA PUBLICISTIKA SATIRIChNA J PARODIJNA POEZIYa Chimalo tvoriv Yuriya Cekova krim naukovih i literaturno kritichnih drukuvalisya i drukuyutsya pid riznimi psevdonimami z yakih na sogodni z voli avtora rozkrito lishe odin Bogdan Veres Sonyachna teorema Dokumentalna povist K Dnipro 1974 190 s Pidpis Bogdan Veres Rec vidguki Pro nashogo suchasnika Literaturna Ukrayina 1975 6 travnya Mihajlo Slaboshpickij Svit vidatnogo vchenogo Drug chitacha 1974 20 veresnya Vasil Vasilashko Svit nauki i svit lyudini Molod Ukrayini 1974 19 listopada Volodimir Melnik Povist pro Bogolyubova Literaturna Ukrayina 1974 12 grudnya Mikola Soroka Za sonyachnoyu teoremoyu Znannya ta pracya 1974 12 Miroslava Gurladi Bogdan Veres Solnechnaya teorema Sonyachna teorema Literaturnoe obozrenie 1974 12 S 48 Volodimir Konashevich I matematika zhivit nathnennya Dnipro 1975 4 S 156 157 A Konforovich Doroga do sonyachnih teorem Ukrayina 1975 5 C 7 Leonid Hinkulov Teorema zhizni Raduga 1975 12 S 175179 Valentin Avdyeyenko Garnij darunok chitacham Radyanska osvita 1975 13 serpnya Ivan Megela Zvertayuchis do obraziv uchenih Vitchizna 1976 3 S 200 203 Zoryanij kolos Dokumentalna povist K Dnipro 1984 174 s Pidpis Bogdan Veres Rec Natalya Ulyankina Tvorec zoryanogo kolosu Literaturna Ukrayina 1985 22 serpnya Shablon Literaturna parodiya Perec 1978 19 Tayemnicya nevpisanogo slova Literaturna parodiya Perec 1978 24 Gorlastij dar Literaturna parodiya Veselij yarmarok K Radyanskij pismennik 1983 S 248 Nathnenne torkannya Veselij yarmarok K Radyanskij pismennik 1983 S 247 Poetizovanij avans Literaturna parodiya Perec 1979 22 Iz kogorti podvizhnikiv Znannya ta pracya 1979 11 S 26 Sekret akademika Bogolyubova Znannya ta pracya 1979 8 S 10 11 Yak vtrapiti do Veselogo yarmarku Poradi smihotvorcyam K Veselij yarmarok 1987 S 522 377 Pidpis Redkolegiya Tri strashni sekreti Veselogo yarmarku K Veselij yarmarok 1988 S 522 524 Pidpis Redkolegiya Gimn kijkonosciv Satirichnij virsh Visti z Ukrayini 1995 34 1896 Chorti virishuyut use Ye taka derzhava Peklo Visti z Ukrayini 1995 34 1896 Mayemo sho mayemo Visti z Ukrayini 1995 36 1898 Respektabelnij status dlya prodazhnoyi donki Fejleton Naukovij svit 1998 3 S 39 40 Listi do vchenogo susida List pershij Satirichna parodiya Naukovij svit 1998 1 S 19 20 Listi do vchenogo susida List drugij Satirichna parodiya Naukovij svit 1998 2 S 42 Listi do vchenogo susida List tretij Satirichna parodiya Naukovij svit 1998 3 S 30 Listi do vchenogo susida List chetvertij Satirichna parodiya Naukovij svit 1998 4 S 38 Farvater talantu i sovisti Pro tvorchi zdobutki j vidatne vidkrittya istorika ukrayinskoyi presi Oleksandra Mukomeli Pam yat stolit 2001 5 S 34 39 Ryadok v istoriyi Do p yatirichchya novostvorenogo ukrayinskogo naukovo populyarnogo zhurnalu Naukovij svit 2003 9 S 13 Parazitolog Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2003 11 S 31 Literaturoznavec Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2003 12 S 31 Mafiya vede Satirichnij virsh Ukrayina moloda 2004 10 listopada Vechirnya elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 3 S 20 Grechana elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 3 S 20 Meduzyacha elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 3 S 21 Revucha elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 3 S 21 1 travnya nostalgijna elegiya Naukovij svit 2004 5 S 31 Konfucianska elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 10 S 31 Konspirativna elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 10 S 31 Matrimonialna elegiya Ironichno parodijnij virsh Naukovij svit 2004 10 S 31 Listi do vchenogo susida List p yatij Satirichna parodiya Naukovij svit 2006 3 S 14 16 Intelektualnij stolici privit od Nobelya Fejleton Naukovij svit 2006 7 S 25 Tihe slovo pro Alma mater Naukovij svit 2006 11 C 18 19 Na dobru zgadku pro Kozine Boloto i visokohudozhnyu sokiru Fejleton Naukovij svit 2006 11 C 30 Doslidnickij bezmir i zagadka talantu Rostislava Pilipchuka Naukovij svit 2006 12 S 23 Vinnickij trupovikop shovinistichnogo dinozavra Fejleton Naukovij svit 2007 1 S 30 Batko rosijskoyi gej zhurnalistiki Fejleton Naukovij svit 2006 12 S 29 Noti dlya horu i disciplinovanij kurin Fejleton Naukovij svit 2007 2 S 9 A synu otdaj beskozyrku Fejleton Naukovij svit 2007 8 S 24 Nikolaj Baskov i antikvarnij kilok Fejleton Naukovij svit 2008 5 S 22 23 Viktor Chornomirdin na poli slavi imeni Vyerki Serdyuchki Fejleton Naukovij svit 2008 5 S 26 27 Grom pabyedi razdavajsya Fejleton Naukovij svit 2011 11 S 14 Slovo pro talanovitogo romantika Stattya pro tvorchist zhurnalista j pismennika Volodimira Ivchenka Naukovij svit 2011 12 S 14 Yakij zhe ti bagatij ridnij krayu mafioslaven Perec Vesela respublika 2017 2 S 7 Shkarbaniada Satirichna poema Perec Vesela respublika 2017 4 S 45 Proshalna serenada pid avarijnim balkonom Ironichno parodijnij virsh Perec Vesela respublika 2017 8 S 4 Oreandiada Satirichna poema Perec Vesela respublika 2017 10 S 12 13 Elegijna barkarola Satirichna poema Perec Vesela respublika 2017 6 S 16 Ranok u Mezhigir yi Satirichnij virsh Perec Vesela respublika 2017 7 S 13 Gostroaktualnij santehnichnij noktyurn Satirichnij virsh Perec Vesela respublika 2017 9 S 7 UKLADANNYa TA REDAGUVANNYa Ukladannya Veselij yarmarok Zbirnik satiri ta gumoru Vipusk 2 K Radyanskij pismennik 1984 431 s Veselij yarmarok Zbirnik satiri ta gumoru Vipusk 3 K Radyanskij pismennik 1985 450 s Veselij yarmarok Zbirnik satiri ta gumoru Vipusk 4 K Radyanskij pismennik 1986 510 s Veselij yarmarok Zbirnik satiri ta gumoru Vipusk 5 K Radyanskij pismennik 1987 383 s Veselij yarmarok Zbirnik satiri ta gumoru Vipusk 6 K Radyanskij pismennik 1988 534 s Veselij yarmarok Zbirnik satiri ta gumoru Vipusk 7 K Radyanskij pismennik 1989 459s Mikola Hvilovij Sinij listopad Opovidannya ta povisti K Molod 1993 416s Ostap Vishnya Zibrannya tvoriv u 4 h tomah Tom 2 K Dnipro 1989 461 s Ostap Vishnya Zibrannya tvoriv u 4 h tomah Tom 3 K Dnipro 1989 398 s Ukrayinskij satirikon Antologiya ukrayinskoyi satiri XVIXIX c K Veselka 2000 519 s Mark Tven Yak mene obirali v gubernatori Opovidannya K Toloka 2012 344 s Yaroslav Gashek Idiliya v pekli Opovidannya gumoreski pamfleti fejletoni K Toloka 2012 344 s Karel Chapek Opovidannya z oboh kishen K Toloka 2013 320 s Ostap Vishnya Mislivski usmishki K Toloka 2013 288 s Taras Shevchenko A pravda nasha p yana spit Satirichni virshi ta poemi K Toloka 2014 216 s Redaguvannya Dovzhenko i svit Zbirnik publikacij do 90 richchya z dnya narodzhennya K Radyanskij pismennik 1984 Igor Kupriyanov Leonid Vysheslavskij Monografiya K Radyanskij pismennik 1984 199 s Sergij Boltivec Pedagogichna psihogigiyena teoriya ta metodika K Redakciya Byuletenya Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Ukrayini 2000 302 s Volodimir Golota Biobibliografichnij pokazhchik K Toloka 2002 79 s Valerij Chmir Travnevij renesans Poeziyi K Toloka 2001 32 s Stanislav Zinchuk Oradivske vesillya Etnografichnij naris K Toloka 2001 Yaroslav Gashek Idiliya v pekli Opovidannya gumoreski pamfleti fejletoni K Toloka 2012 344 s Mark Tven Yak mene obirali v gubernatori Opovidannya K Toloka 2012 344 s Erazm Rotterdamskij Pohvala Glupoti K Toloka 2012 192 s Mikola Soroka Kolimska teorema Mihajla Kravchuka Biografichna povist K Toloka 2015 240 s RODINABatko Cekov Ivan Hristoforovich 1903 1977 Robitnik promislovogo pidpriyemstva Mati Cekova Mariya Vasilivna 1905 1973 Robitnicya medichnogo zakladu Domogospodarka Druzhina Zhuravlova Miroshnichenko Lyudmila Ivanivna r n 1952 ukrayinskij filolog derzhavnij sluzhbovec zhurnalistka golovnij redaktor viddilu Ministerstva u spravah presi ta informaciyi pomichnik konsultant narodnogo deputata Ukrayini zaviduvach viddilu Parlamentskogo vidavnictva golovnij redaktor zhurnalu Byuleten Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Ukrayini golovnij redaktor zhurnalu Ya Kiyanka Dochka Yaroslava 1976 vipusknicya Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi bakalavr filosofiyi ta sociologiyi magistr socialnoyi roboti menedzher iz navchannya kadriv psiholog DZhERELA Dovidkovi ta bibliografichni vidannya monografiyi zbirniki statti interv yu hronika vidguki chitachiv epigrami druzhni sharzhi VII z yizd pismennikiv Radyanskoyi Ukrayini K Radyanskij pismennik 1977 S 32 Larisa Prohorenko Zaochna chitacka konferenciya Vidguk na literaturno kritichni statti Yu Cekova Literaturna Ukrayina 1979 19 sichnya M Griner Zaochna chitacka konferenciya Vidguk na literaturno kritichni statti Yu Cekova Literaturna Ukrayina 1979 6 lyutogo Mikola Petrenko Uzhe vidrazu j satisfakciya Vidguk na stattyu Yu Cekova Dzerkalo dlya istini Literaturna Ukrayina 1984 25 lipnya V nashem cehe Vidguk na perekladi Yu Cekova gumoristichnih opovidan Leonida Lencha Krokodil 1984 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K Radyanskij pismennik 1988 S 627 Suchasni pismenniki Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Bila Cerkva Bukva 2011 S 492 Viktor Kosyachenko Lyubov yu okrilenij smih K Radyanskij pismennik 1985 S 246 A O Kapelyushnij Satirichnij zhurnal Chervonij perec Lviv Vidavnictvo pri Lvivskomu derzhavnomu universiteti vidavnichogo ob yednannya Visha shkola 1986 S 5 141 Mihajlo Slaboshpickij Yuriyu Cekovu 50 Literaturna Ukrayina 1987 24 veresnya Vitayemo Yuriya Cekova z pershim 50 richchyam Perec 1987 9 Petro Osadchuk Petro Kostyuchenko Yuriyu Cekovu epigrama i druzhnij sharzh Literaturna Ukrayina 1987 1 Donchik V Melnik V Cekov Yu ta in Z poglyadu iniciatoriv Vechirnij Kiyiv 1989 27 chervnya Hazina I Litopis podij traven cherven 1990 18 trav Inform pro vihid iz KPRS Bryuhoveckogo V Donchika V Kovaliva Yu Melnika V Pavlichko S Cekova Yu Slovo i chas 1990 8 S 95 Dopovid golovi Mandatnoyi komisiyi Yuriya Cekova Z Ustanovchogo z yizdu Ruhu Literaturna Ukrayina 1989 12 listopada Tri dni veresnya visimdesyat dev yatogo Stenograma Ustanovchogo z yizdu Narodnogo Ruhu Ukrayini za perebudovu K Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 2009 r S 192 307311 Boris Klimenko Zakohano pestyachi vlasne yarmo Interv yu z Yuriyem Cekovim Vechirnij Kiyiv 1990 16 bereznya Zayava sovisti Literaturna Ukrayina 1990 5 kvitnya Ce ne mozhna vidkladati na potim Interv yu z Vitaliyem Donchikom Interv yu vela Valentina Pashenko Literaturna Ukrayina 1992 2 kvitnya Volodimir Litvin Politichna arena Ukrayini K Abris 1994 S 156 Oleksij Garan Ubiti drakona Z istoriyi Ruhu ta novih partij Ukrayini K 1993 C 155 Goncharuk G I Narodnij Ruh Ukrayini Istoriya Odesa Astroprint 1997 S 17 Anatolij Bortnyak Vid serjoznogo do smishnogo Vinnicka gazeta 1997 23 veresnya Hto ye hto v Ukrayini Cekov Yurij Ivanovich K K I S 2000 S 515 Mihajlo Strelbickij Ukrayinskij satirikon vid vihovancya vinnickoyi zhurnalistiki Hochu vse znati Specvipusk gazeti Vinnichchina 2001 21 serpnya Hto ye hto v Ukrayini Cekov Yurij Ivanovich K K I S 2007 S 1031 Volodimir Ivchenko Yak pesimist pro optimista Naukovij svit 2002 9 S 30 31 Volodimir Ivchenko 1823 dni j nochi abo Do rechi pro yuvilej Naukovij svit 2003 9 S 12 13 Solomiya Pavlichko Listi z Kiyeva K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2000 S 125 133 Solomiya Pavlichko Teoriya literaturi K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2009 S 37 Anatolij Shevchenko Ukrayincyam potribni peremogi K Ukrayinskij pismennik 2006 S 41 Realna katorga zadlya primarnogo blagodenstva Interv yu z Yuriyem Cekovim Rozmovu vela Yuliya Kulak Svyatij Volodimir Literaturno hudozhnij almanah studentiv Institutu zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Golovnij redaktor Mikola Soroka K 2001 Vip III S 96 Rayisa Galeshko Visti z Ukrayini pozbulisya pana ale chi stali nezalezhnimi Vsesmih Ukrayinskij gumoristichnij zhurnal Toronto Kanada 1996 53 S 12 13 Volodimir Ivchenko Majster shlyahetnogo slova Divosvit 2012 3 S 28 29 Volodimir Ivchenko Povernennya Zhurnalist Ukrayini 2007 S 36 40 Vitalij Donchik Nasha Solomiya U kn Solomiya Spogadi pro Solomiyu Pavlichko K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2006 S 74 Vitalij Donchik Spilnij znamennik trinadcyat K Liga Inform 2004 S 83 104 108 179 183 187 188 198 200 214 Vitalij Donchik Ukrayini potribni samoviddanci Peredmova do kn Anatolij Shevchenko Ukrayini potribni peremogi K Ukrayinskij pismennik 2006 S 8 Vitalij Donchik Z potoku lit i litpotoku K VD Stilos 2003 S 329 Anatol Kaminskij Na perehidnomu etapi Glasnist perebudova i demokratizaciya na Ukrayini Myunhen 1990 S 142 610 Do novitnogo ukrayinskogo svitoglyadu i strategiyi Z nagodi rokovin A Kaminskogo politika i vchenogo narisi Pid red V Sikori K Ekonomika i pravo 2002 S 4 147 Anatolij Podolinnij Z nad Bozhoyi riki Literaturnij slovnik Vinnichchini Vinnicya 2001 S 320 Grigir Movchanyuk Povazhne dopovnennya do ukrayinskoyi literaturi Pro pidgotovku 10 tomnogo vidannya tvoriv Anatoliya Garmatyuka Osvita Vinnichini 2010 9 lipnya Mikola Slavinskij Kolegi shlyahi ta rozdorizhzhya K Vidavnichij dim Divosvit 1914 S 364 376 Volodimir Solonko Mihajlo Strelbickij Druzhnij sharzh ta epigrama na Yu Cekova Perec Vesela respublika 2017 3 S 9 Mikola Slavinskij Desyat zustrichej Literaturna Ukrayina 2018 29 bereznya Mikola Zhulinskij Najbilshe bolilo serce za Ukrayinu Bolilo serce za Ukrayinu Spogadi pro Vitaliya Donchika K Yaroslaviv Val 2019 S 17 21 V yacheslav Bryuhoveckij Silna mudra lyudina Bolilo serce za Ukrayinu Spogadi pro Vitaliya Donchika K Yaroslaviv Val 2019 S 272 Vasil Marusik Virnist talantovi Slovo prosviti 2019 24 1024 13 19chervnya 2019

Дата публікації:
Топ