Цезарій Арльський (лат. Caesarius Arelatensis ; 468/470 — 27 серпня 542) — єпископ Арля (нині Франція) в 502–542 рр. Іноді вживається ім'я «Цезарій з Шалону» від назви місця його народження, Шалон-сюр-Сон. Він був найвидатнішим церковним діячем свого часу в меровінзькій Галлії. Цезарій мав репутацію «популярного проповідника з великим запалом та стійким впливом». Серед тих, хто справив на нього найбільший вплив, були Аврелій Августин, Юліан Померій, Іоанн Касіян.
Цезарій з Арля | |
---|---|
Народився | 468/470 AD Chalon-sur-Saône, |
Помер | 27 серпня 542 Арль | AD
У лику | |
День пам'яті | August 27 |
Caesarius of Arles на Вікісховищі |
Найважливішим питанням для Цезарія було ефективне виконання єпископом своїх пастирських обов'язків. На той час проповідь уже стала частиною стандартної церковної служби в Галлії; багато єпископів усвідомлювали важливість такого засобу виховання моралі й заохочували його. Проте ентузіазм Цезарія був по-своєму надзвичайним, і він закликав своє духовенство якомога частіше проповідувати в церкві та поза нею як охочим, так і противникам. Теми проповідей Цезарія загалом стосувалися моральних питань. Цезарій вважається представником останнього покоління церковних лідерів Галлії, які працювали над широким поширенням аскетичних елементів у західній християнській традиції.
Біографія
Цезарій народився на території нинішнього Шалон-сюр-Сон у римсько-бургундській родині в останні роки існування Західної римської імперії. Його сестра Цезарія, до якої він адресував свою «Regula ad Virgines» («Устав для дів»), очолювала заснований ним монастир. На момент його народження німецькі королі де-факто керували Бургундією, незважаючи на номінальну римську адміністрацію. На відміну від своїх батьків, Цезарій з дитинства мав дуже сильне та інтенсивне тяжіння до духовності, яке віддаляло його від сім’ї протягом більшої частини підліткового віку. Цезарій пішов з дому у сімнадцять років і кілька років навчався у єпископа Сильвестра. Згодом він потрапив до Леріна, острівного монастиря, який, на той час, був головним рушієм творчих сил у церкві Римської Галлії. Після навчання на ченця в Леріні, він присвятив себе читанню і застосуванню Святого Письма в надії покращити якість та організацію християнського життя та служіння бідним. Він доволі швидко був призначений келарем монастиря. Однак його діяльність викликала спротив у Леріні, оскільки, будучи келарем, він ввів обмеження в їжі для ченців, оскільки вважав, що вони недостатньо аскетичні у харчуванні. В результаті абат Поркарій усунув Цезарія з посади, після чого той почав одноосібно практикувати сувору аскезу. В решті решт абат втрутився і відправив Цезарія в Арль нібито для медичної допомоги. Загалом Цезарій прожив в Леріні більше десяти років і його здоров'я невпинно погіршувалося від чернечого перенапруження. Потрапивши в Арль він влився в місцеву християнську спільноту і з часом відновив своє здоров'я.
В «Житії Цезарія» стверджується що він прибувши до міста, на свій подив, виявив, що єпископ Арля — Еоній — був його родичем з Шалону. Через деякий час Еоній висвятив його на диякона, а потім на пресвітера. Три роки Цезарій очолював монастир в Арлі.
Після смерті Еонія духовенство, громадяни та владні особи, слідуючи останній волі самого Еонія, обрали Цезарія на вакантне місце. Проте Клінгшірн припускає, що місцева опозиція могла бути значною і що обрання Цезарія було значною мірою спірним. Більше того, в одному з давніх списків єпископів стверджується, що на короткий період єпископом Арля встиг побути інший служитель на ім'я Іоанн. Цезарій був висвячений у єпископи в 502 році у віці близько 33 років. Виконуючи свої нові обов'язки, він був мужнім і тримався осторонь світського життя. Докладав великих зусиль, щоб спонукати мирян відвідувати богослужіння, заохочував досліджувати те, що було незрозумілим в його проповідях. Він також наказав людям вивчати Святе Письмо вдома і ставитися до слова Божого з такою ж пошаною, як і до таїнств. Особливо ревно викупав полонених, навіть продавав для цього церковні прикраси.
Єпископство Цезарія проходило на тлі політичної та військової боротьби за контроль над південно-гальськими територіями між вестготським, остготським та франкським королівствами. Наслідки війни 507/508 років, між бургундами і франками з однієї сторони та королівствами вестготів і остготів з іншої, були руйнівними для її громадян. Селяни не мали продовольства і були під загрозою поневолення, заслання та смерті. Виникла велика кількість полонених і Цезарій часто був ініціатором викупу таких людей. Хоча він викупив багатьох селян своєї країни, він також викупив численних варварів і ворогів міста. І це викликало незадоволення. Він же захищався, заявляючи, що варвари також є людьми, а отже, мають потребу в спасінні душі.
Нотарій на ім'я Ліциніан доніс на Цезарія Алариху II, що той бажає підпорядкувати округу Арля Бургундії. Цезарій був засланий до Бордо, але після того, як виявилося, що він невинний, йому дозволили повернутися. Однак Цезарій заступився за життя свого обвинувача. Пізніше, коли Арль був взятий в облогу Теодоріком близько 512 року, його знову звинуватили у зраді, ув'язнили і доправили до короля. Зустріч з остготським королем Теодоріком у Равенні наступного року швидко розвіяла ці недорозуміння, і решта його єпископату пройшла в мирі.
Певне суперництво, схоже, існувало в шостому столітті між кафедрами Арля та В'єна, але було врегульовано Папою Левом, чиї рішення пізніше були підтверджені Папою Симмахом. Рим був прихильний до Цезарія. Книгу, яку він написав проти напівпелагів, під назвою de Gratiâ et Libero Arbitrio, санкціонував папа Фелікс IV, а канони, прийняті на Оранському соборі, затвердив Папа Боніфацій II. Вчений антиквар Луї Томассін вважав, що Цезарій був першим західним єпископом, який отримав покровительство Папи римського. Франсуа Гізо в Civilization en France цитує частину однієї з проповідей Цезарія як проповідь представника тієї епохи, тоді як Август Неандер оспівує його «невтомну, діяльну і побожну ревність, готову на всіляку жертву в дусі любові», а також його поміркованість у полеміці щодо напівпелагіанства.
Однак протягом усіх політичних перепетій того часу, його, на відміну від Боеція, іншого християнського філософа 6-го століття, ніколи не звинувачували в тому, що він прихований прихильник відродженої Римської імперії. Старий римський політичний лад, здавалося, мав мало значення для Цезарія, який натомість сформував свою позицію як втілення та затвердження християнського прагматизму.
Релігійні ініціативи Цезарія
За словами Вільяма Клінгширна, «Цезарій, в свій час, мав репутацію послідовного прихильника Аврелія Августина. Відповідно, твори Августина суттєво вплинули бачення Цезарієм людської спільноти як в монастирі так і поза його межами. Здібності Цезарія як народного проповідника грунтуються на його наслідуванні прикладу Августина. На Цезарія, крім того, вплинув його вчитель Юліан Померій. Померій також був натхненний життям Августина і наполягав на тому, що єпископи та члени духовенства повинні жити більше як монахи, а не як аристократи. Це означало, що будь-яка розкішна поведінка, наприклад участь у щедрих бенкетах, збільшення маєтків і занурення у «світське» навчання, засуджувалася. Натомість Померій закликав єпископів відмовлятись від ввіреного їм багатства та особистих накопичень й бути задоволеними простою їжею та одежою. Чернецтво Цезарія направило його в русло церковної реформи, і він став одним із найвпливовіших її представників. Згідно з багатьма його заповітами, він залишився вірним вченню Померія і Августина, відкинувши світське навчання, уникаючи комфортного життя і організовуючи ввірене йому духовенство згідно чернечий стандарту життя.
Важливо усвідомити, що християнізація на заході в період завершення римської епохи і початку середньовіччя характеризується як повільна, непослідовна з половинчатими соціальними та релігійними змінами. Була гостра потреба в будівництві церков, наверненні еліт і широкому прийнятті християнської самоідентичності і системи християнських цінностей, практик та вірувань. Церква постійно боролася проти залишків язичницьких забобонів і звичаїв, які були широко поширені як серед громад так і серед простого народу. Проте лише за згодою та участю місцевого населення ці релігійні зміни могли набути чинності. Тому, за словами Клінгшірна, участь у процесі реформ мала бути взаємна. Навіть коли еліти та богослови просували правильні цілі та стратегії, селяни та городяни місцевих громад мали, зі своєї сторони, прийняти їх.
Згідно з Католицькою енциклопедією, настанови Цезарія щодо поведінки ченців і монахинь були характеризовані як педантичні та дрібні. Вони, очевидно, згодом поступилися зростаючому впливу бенедиктинців, і їх слід оцінювати в контексті того часу і в світлі всього духу чернецтва.
Як проповідник, Цезарій виявляв велике знання Святого Письма і був надзвичайно практичним у своїх настановах. Окрім викорінення звичайних вад людства, йому часто доводилося боротися із застарілими язичницькими звичаями, такими як ауспіції чи язичницькі обряди на календах . Його проповіді про Старий Завіт не є критичними, а мають більш описовий характер.
Кілька томів його проповідей опубліковано в «Sources Chrétiennes» (Християнських джерелах), збірці творів Отців Церкви.
Писання і повчання
До цього часу збереглося понад 250 проповідей Цезарія. Його проповіді розкривають його як пастора, що присвятив життя підготовці духовенства та моральному вихованню мирян. Він проповідував християнське віровчення, цінності та звичаї, протиставляючи їх язичництву. Особливо акцентував увагу на дотриманні поведінки достойної християнина, на любові до Бога, читанні Святого Письма, аскетизмі, співанні псалмів, любові до ближнього та суді, що гряде.
Через посередництво свого навчення у Померія Цезарій отримав великий вплав Августина і це відобразилося в багатьох його проповідях і творах. Відомо, що нерідко твори Цезарія були адаптованим викладом інших авторів, оскільки він переробив вступи та висновки багатьох інших філософів, особливо Августина. Багато його творів і проповідей, у тому числі й популярний «Vita Caesarii», було перекладено іншими мовами: французькою, німецькою, італійською та іспанською. Цезарій не вважав, що його проповіді повинні обмежуватися лише духовенством. Він не обмежувавсь вищим класом та елітами, а натомість проповідував багатьом освітченим і не дуже єпископам, настоятелям, парафіяльним священикам і ченцям. Він заохочував духовенство читати духовні твори як самим, так і для інших. Він направляв їх до неписьменних і просив, щоб вони найняли тих, хто зміг би їм читати після церкви, щоб засвоювалась Божа наука. Цезарій заохочував читати як у церкві, так і вдома, вночі та вдень, наодинці та з родиною.
Цезаріус підкреслював, що не можна зупинятись на самому вивченні й розуміння Божого слова, що «віруючий, який не ділиться тим, чого навчився, не досягає того, що замислив Бог». Тому на віруючого покладається велика відповідальність, оскільки lectio (божественне читання) є Богом, і тому нікому не повинно бути відмовлено в доступі до того, має відношення до Бога. Цезарій вірив, що християни є тим новим, «обраними» Богом народом, і тримав в собі той ідеальний образ об’єднання людей з різних куточків світу у віруючу, мирну й люблячу спільноту. Ця віра співзвучна з трудами Августина, оскільки Августин часто використовував термін «populus christianus», який можна перекласти як «християнський народ». Книга Об’явлення Івана Богослова говорить, що Бог уклав завіт з populus christianus і епоха християн була передбачена всім Писанням.
Науковці відзначають два аспекти в діяльності Цезарія, які заслуговують значної уваги. Перший стосується організації ним Оранського собору в 529 році для вирішення тривалих суперечок про роль благодаті та «добрі діл» в справі спасіння, які виникли після смерті Августина. Другий аспект який заслуговує на увагу — це проповіді Цезарія.
Оранський собор 529 року
Найважливішим місцевим собором, з тих які очолював Цезарій, був Оранський (529 р.). Його твердження на тему благодаті та свободи волі були високо оцінені сучасними істориками. Наступні положення викладені в 25 каноні Оранської собору:
- «Ми віримо, згідно з католицьким віровченням, що після благодаті, отриманої через хрещення, усі охрещені можуть і повинні за допомогою та співпраці з Христом виконувати всі обов’язки, необхідні для спасіння, і це залежить лише від їх готовності над цим працювати. В те ж, що деякі люди були приречені на зло божественною силою, ми не тільки не віримо, але якщо є ті, хто готовий повірити в таке зло, ми з усією огидою викажемо їм анафему. Також ми сповідуємо і віримо для здоров’я нашої душі, що це не ми починаємо всяке добре діло, а потім нам допомагає Боже милосердя, а що сам Бог, без жодних попередніх заслуг з нашого боку, першим надихає нас вірою і любов'ю».
На підставі того, що ці доктрини так само необхідні як для мирян, так і для духовенства, деяких зі знатних мирян запросили підписати ці канони. Відповідно, вони підписані вісьмома мирянами і щонайменше дванадцятьма єпископами, включаючи Цезарія.
Вважається, що Оранський собор у 529 році засудив «вчення про благодать, яке переважало в південній Галлії, на користь зміненої позиції Августина».
Проповіді
Другим аспектом вчення Цезарія, який заслуговує на увагу, є його проповіді. До наших часів збереглося понад 250 проповідей Цезарія. Він був сповнений рішучості відредагувати, скоротити та спростити свої проповіді, щоб зробити їх більш ефективними та доступними для існуючої святоотецької традиції. Приблизно 1/3 його проповідей — це результат таких зусиль. Його твори розповсюджувались по всьому християнському Заходу, поширюючи властиву йому традицію проповіді з наголосом на теми християнської любові, Страшного суду, прав бідних та погляди християнства. Його твори використовувалися ченцями в Німеччині, повторювалися в англосаксонській поезії і зустрічалися у важливих творах Гаціана Турського та Фоми Аквінського.
У своїй статті ДельКольяно згадує двох інших істориків, які вивчали та представляли нові критично вивірені тексти проповідей Цезарія. Ці два історики, Курро та Вогюе, відзначили, що, хоча чернечі проповіді Цезарія містять особливу точку зору та акценти, його вчення значною мірою послідовні в усіх його проповідях. Деякі з повторюваних тем торкаються очікувань ченців у монастирі (тобто особливостей досягнення, з допомогою Божою, християнського спасіння під безпечним покровом монастиря), а також братської допомоги на цьому християнському шляху, яка повинні бути взаємною. Цезарій, на відміну від інших ченців, таких як Антоній Великий, не вірив у усамітненість є умовою для отримання благословення Благодаттю Божою; натомість він наголошував на відносинах братів, які живуть один з одним і дають один одному повчання та добрий приклад.
Праці для жінок
«Regula virginum» Цезарія, також відомий як «Устав для дів», є першим західним уставом, написаним виключно для жінок. У цьому тексті Цезарій наводить аргументи на користь клаустрації, невідлучного перебування жінок у монастирі від дня їхнього вступу і до смерті. Цезарій також створив суворий уклад для жінок у монастирях, якого повинно дотримуватися, визначивши час для молитви, обмеження земної розкоші, як-от вишуканий одяг і витончене оздоблення, а також стандарти скромності та благочестя. Цезарій починає «Устав» з передмови, що діви, для яких він написав його, є «перлинами Церкви», оскільки вони, «з Божою допомогою, ухиляються від щелеп духовних вовків». А ще раніше, на початковому етапі створення общини він також склав для жінок лист-настанову під назвою «Vereor» (Я боюся). Як згадувалося раніше, Цезарій був арештований і лиш з часом повернувся з Бордо. Після повернення він почав будувати жіночий монастир за межами Арля. Монастир був побудований для групи жінок-аскетів, які жили під духовним керівництвом його сестри Цезарії. Можна припустити, що більшість жінок, які вступали до монастиря, були з елітних сімей, оскільки в «Regula Virginum» було суворо заборонено мати прислугу, розкішний одяг та надмірне оздоблення. У Арлі не було жодного жіночого монастиря, який дозволяв Цезарію надати жінкам подібні можливості для чернечого життя. Цезарій вважав, що жінки в монастирі мають духовну перевагу в тому, що вони будучи відокремлені від тривог і обов’язків повсякденного життя в місті, можуть присвятити себе благочестивому життю:
«І тому я прошу вас, о святі діви і душі посвячені Богу, які зі своїми світильниками в щирості серця очікуєте пришестя Господнього, бо ви знаєте, що я трудився, щоб заснувати вам монастир, щоб ви в молитвах прохали й за мене, щоб і мені зробитися супутником у вашій подорожі; і щоб, коли ви радісно увійдете в царство з мудрими і святими дівами, могли б домогтися своїм благанням, щоб і я не був залишений ззовні разом з нерозумними».
Цезарій мав на меті, через створення монастиря, досягти безпеки свого становища як серед церковної еліти Галлії, так і на небі. Створивши монастир і написавши Устав, Цезарій зміг забезпечити собі місце серед великих церковних мислителів пізньоантичної Галлії. Водночас, Цезарій вірив, що за заступництва жінок, що за нього молилися у монастирі, він зможе затвердити своє місце і на небі.
Вплив
Як обіймач важливої кафедри, єпископ Арля мав значний адміністративний та особистий вплив. Цезарій був відкритий до залучання його проповідей іншими і посилав пропозиції щодо них священикам і навіть єпископам, які проживали в Іспанії, Італії та інших місцях Галлії. Великим доктринальним питанням того часу та місцевості було питання напівпелагіанства . Цезарій, хоча, очевидно, був учнем Августина, виявляв у цьому відношенні значну незалежність думки. Його рішуче заперечення чогось на кшталт приречення до зла спричинило різницю в пошані, що віддається його пам’яті, в залежності від того, схиляються автори до єзуїтських чи янсеністських поглядів на божественну благодать.
У статті Дейлі про Цезарія Арльського він припустив, що Цезарій багато в чому зміг передбачити середньовічне уявлення про християнський світ . Його турбота про інших, викуп полонених і встановлення мирних взаємовідносин розглядаються як наслідок тої ваги, що мала в його світогляді «теологія любові». На відміну від Августина, який був прихильником і засновником теології християнської любові, Цезарій наголошував на її роз’ясненні та втіленні в духовній діяльності. Цезарій стверджував, що Бог доручив кожній людині проявляти любов. Клінгшірн підтверджує це твердження у своїй статті, коли описує, як Цезарій був стурбований становищем варварів та ворогів Арля, оскільки вони все ще приналежні до «Божественного міста» і тому заслуговують на викуп.
За словами нищезгаданих вчених та істориків, які писали про Цезарія, таких як Арбесман, Далі, ДельКольяно, Феррейро та Клінгшірн, Цезарій пережив епоху, сповнену значних суспільних змін. Історики стверджують, що Цезарій був затиснений в обмеження властиві початковим етапам таких змін і йому не вистачало загального бачення тієї епохи. Проте він спостерігав і розумів, що йде початок величезних суспільних зрушень і свідомо брався формувати цей процес. Він мав впливову позицію. А процес витіснення римлян європейською цивілізацією було тривалим, складним і сповненим таємниць. В своїх мріях Цезарій бачив «суспільство, що розширюється, охоплює світ, об’єднує світ». Цезарій всіляко фокусував увагу і поширював через свої твори серед чоловіків і жінок Арля та навколишніх міст тезу про важливість святоотечеської традиції. Ця його впізнавана соціальна модель виникла в той час, коли соціальні спільноти зникали. Цезарій допоміг передбачити інституційні форми середньовічного християнства та, імовірно, сприяв їх створенню завдяки своїм ідеям, які протягом тисячоліття циркулювали на середньовічному Заході.
Праці
- Проповіді, ред. German Morin, Corpus Christianorum Series Latina, vol. 103–104, Turnhout: Brepols 1953, англійський переклад Magdeleine Mueller, Caesarius of Arles, Sermons, 3 vol., Washington, DC: Catholic University of America Press 1956-73 (The Fathers of the Church, vol. 31, 47, 66 ).
- Устав для черниць, ред. Адальберт де Воге та Жоель Курро, "Християнські джерела", том. 345, Париж: Cerf 1988, с. 170–272, англійський переклад Марії Карітас Маккарті, Вашингтон, округ Колумбія: Catholic University of America Press 1960.
- Устав для ченців під ред. Адальберт де Воге та Жоель Курро, "Християнські джерела", том. 398, Париж: Cerf 1994, с. 204–226.
- Заповіт, ред. Жоель Курро та Адальбер де Вогуе, SC 345, стор. 360–396, переклад англійською мовою в Klingshirn, Caesarius of Arles: Life, Testament, Letters, pp. 71–76.
- Листи, пер. William E. Klingshirn, Caesarius of Arles: Life, Testament, Letters, Liverpool 1994 (Перекладені тексти для істориків, том 19).
Примітки
- Arthur Malnory, Saint Cesaire Évêque d'Arles (503-543), 1894 (présentation en ligne) Éditions: G. Morin, Corp. christ. 103-104 (1953). Traductions françaises : A. de Vogüé - J. Courreau, Sources chrétiennes 345 (1988, * Œuvres monastiques, M.-J. Delage, Sources chrétiennes 175, 243 (1971, 1978, Sermons au peuple).
- William E. Klingshirn: Caesarius of Arles : The Making of a Christian Community in Late Antique Gaul, Cambridge University Press, 1994).
- Césaire d'Arles et la christianisation de la Provence, Actes des journées « Césaire » (3-5 novembre 1988, 22 avril 1989), par D. Bertrand, M.-J. Delage, P.-. Février, J. Guyon, A. de Vogüé, Éditions du Cerf, 1994
- Conrad Leyser, "Authority and Asceticism from Augustine to Gregory the Great"
- De Maeyer N., Partoens G. (2018). Preaching in Sixth-Century Arles. The Sermons of Bishop Caesarius. Preaching in the Patristic Era: Sermons, Preachers, and Audiences in the Latin West. Cambridge: BRILL. с. 198—231. ISBN .
- William Daly, "Caesarius of Arles a precursor of medieval Christendom," Traditio: Studies in Ancient and Medieval History, Thought, and Religion 26 (1970): 6
- Daly,Caesarius of Arles, 5
- Authority and Asceticism from Augustine to Gregory the Great, Conrad Leyser, 1
- William Klingshirn, Caesarius of Arles: Life, Testaments, Letters (Liverpool: Liverpool University Press, 1994), xv
- Rudolph, Arbesmann. "The "cervuli" and "anniculae" in Caesarius of Arles," Traditio: Studies in Ancient and Medieval History, Thought, and Religion 35, (1979): 101
- DelCogliano, Caesarius, 20
- Alberto Ferreiro, ""Frequenter legere": the propagation of literacy, education, and Divine Wisdom in Caesarius of Arles," Journal of Ecclesiastical History 43:1 (1992): 6
- Ferreiro, "Frequenter legere", 8
- Ferreiro, Divine Wisdom in Caesarius of Arles, 12
- Daly, Caesarius of Arles, 17
- ^ Daly, Caesarius of Arles, 7
- Mark DelCogliano, "Caesarius of Arles: On living in the community," Cistercian Studies Quarterly 41:1, (2006): 19
- ^ Caesarius of Arles Sermons Translated by Mary Magdalene Mueller, (1964)
- ^ Daly, Caesarius of Arles, 9
- The Rule for Nuns of St. Caesarius of Arles, 222.
- Lindsay Rudge, "Texts and Contexts: Women's Dedicated Life From Caesarius to Benedict" (PhD., University of St. Andrew, 2006)
- Klingshirn, "Caesarius of Arles", 105
- "The Rule for Nuns of St. Caesarius of Arles", 221
- Klingshirn, "Caesarius of Arles", xvi
- Daly, Life, Testaments, Letters, 26
- Daly, Caesarius of Arles, 28
Джерела
- Життя Цезарія Арльського ( Vita Caesarii Arelatensis ), єпископ Тулонський Кіпріан та інші, ред. Бруно Круш, Monumenta Germaniae Historica, вип. 3, Ганновер: Хан 1896 р., с. 433-501, англійський переклад Вільяма Клінгширна, Цезарій Арльський: життя, заповіт, листи, Ліверпуль: Liverpool University Press 1994 (Перекладені тексти для істориків, том 19), стор. 1–70.
- Акти Соборів у Галлії, в Concilia Galliae, vol. 2: а. 511-а. 695, ред. Шарль де Клерк, Corpus Christianorum Series Latina, vol. 148a, Turnhout: Brepols 1963.
Подальше читання
- Арбесман, Рудольф. 1979 рік. «cervuli» та «anniculae» у Цезарія Арльського». Traditio: дослідження стародавньої та середньовічної історії, думки та релігії 35: 89-119.
- Делькольяно, Марк. 2006 рік. «Цезарій Арльський: Про життя в громаді». Цистерціанські студії щоквартально 41: 17–30.
- Diem, Альбрехт, ' ...ut si professus fuerit se omnia impleturum, tunc excipiatur. Спостереження щодо правил для ченців і черниць Цезарія та Авреліана Арльського, у: Вікторія Ціммерл-Панагл, Лукас Й. Дорфбауер та Клеменс Вайдман (ред. ), Edition und Erforschung lateinischer patristischer Texte. 150 Jahre CSEL. Festschrift für Kurt Smolak zum 70. Geburtstag , Берлін/Бостон: De Gruyter 2014, с. 191–224.
- Феррейро, Альберто. 1992 рік. «Frequenter legere»: поширення грамотності, освіти та Божественної мудрості в Цезарія Арльського». Журнал церковної історії 43: 5-15. Обговорення його проповідей.
- Клінгширн, Вільям Е. Цезарій Арльський: життя, заповіт, листи. Ліверпуль: Liverpool University Press, 1994.
- Клінгширн, Вільям Е. «Милосердя та влада: Цезарій Арльський і викуп полонених у підримській Галлії»; Журнал римських студій 75 (1985): 183–203.
- Лейзер, Конрад Авторитет і аскетизм від Августина до Григорія Великого (Оксфорд: Clarendon Press, 2000).
- Маркус, Роберт Остін, Кінець стародавнього християнства (Кембридж: Cambridge UP, 1990).
- Радж, Ліндсі. «Тексти та контексти: віддане життя жінки від Цезарія до Бенедикта». PhD дис., Університет Сент-Ендрюс, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cezarij Arlskij lat Caesarius Arelatensis 468 470 27 serpnya 542 yepiskop Arlya nini Franciya v 502 542 rr Inodi vzhivayetsya im ya Cezarij z Shalonu vid nazvi miscya jogo narodzhennya Shalon syur Son Vin buv najvidatnishim cerkovnim diyachem svogo chasu v merovinzkij Galliyi Cezarij mav reputaciyu populyarnogo propovidnika z velikim zapalom ta stijkim vplivom Sered tih hto spraviv na nogo najbilshij vpliv buli Avrelij Avgustin Yulian Pomerij Ioann Kasiyan Cezarij z ArlyaNarodivsya468 470 AD Chalon sur Saone Pomer27 serpnya 542 542 08 27 AD ArlU likuDen pam yatiAugust 27Caesarius of Arles na Vikishovishi Najvazhlivishim pitannyam dlya Cezariya bulo efektivne vikonannya yepiskopom svoyih pastirskih obov yazkiv Na toj chas propovid uzhe stala chastinoyu standartnoyi cerkovnoyi sluzhbi v Galliyi bagato yepiskopiv usvidomlyuvali vazhlivist takogo zasobu vihovannya morali j zaohochuvali jogo Prote entuziazm Cezariya buv po svoyemu nadzvichajnim i vin zaklikav svoye duhovenstvo yakomoga chastishe propoviduvati v cerkvi ta poza neyu yak ohochim tak i protivnikam Temi propovidej Cezariya zagalom stosuvalisya moralnih pitan Cezarij vvazhayetsya predstavnikom ostannogo pokolinnya cerkovnih lideriv Galliyi yaki pracyuvali nad shirokim poshirennyam asketichnih elementiv u zahidnij hristiyanskij tradiciyi BiografiyaKarta uchasnikiv Agdskoyi radi 506 roku yaku ocholiv Cezarij francuzkoyu Cezarij narodivsya na teritoriyi ninishnogo Shalon syur Son u rimsko burgundskij rodini v ostanni roki isnuvannya Zahidnoyi rimskoyi imperiyi Jogo sestra Cezariya do yakoyi vin adresuvav svoyu Regula ad Virgines Ustav dlya div ocholyuvala zasnovanij nim monastir Na moment jogo narodzhennya nimecki koroli de fakto keruvali Burgundiyeyu nezvazhayuchi na nominalnu rimsku administraciyu Na vidminu vid svoyih batkiv Cezarij z ditinstva mav duzhe silne ta intensivne tyazhinnya do duhovnosti yake viddalyalo jogo vid sim yi protyagom bilshoyi chastini pidlitkovogo viku Cezarij pishov z domu u simnadcyat rokiv i kilka rokiv navchavsya u yepiskopa Silvestra Zgodom vin potrapiv do Lerina ostrivnogo monastirya yakij na toj chas buv golovnim rushiyem tvorchih sil u cerkvi Rimskoyi Galliyi Pislya navchannya na chencya v Lerini vin prisvyativ sebe chitannyu i zastosuvannyu Svyatogo Pisma v nadiyi pokrashiti yakist ta organizaciyu hristiyanskogo zhittya ta sluzhinnya bidnim Vin dovoli shvidko buv priznachenij kelarem monastirya Odnak jogo diyalnist viklikala sprotiv u Lerini oskilki buduchi kelarem vin vviv obmezhennya v yizhi dlya chenciv oskilki vvazhav sho voni nedostatno asketichni u harchuvanni V rezultati abat Porkarij usunuv Cezariya z posadi pislya chogo toj pochav odnoosibno praktikuvati suvoru askezu V reshti resht abat vtrutivsya i vidpraviv Cezariya v Arl nibito dlya medichnoyi dopomogi Zagalom Cezarij prozhiv v Lerini bilshe desyati rokiv i jogo zdorov ya nevpinno pogirshuvalosya vid chernechogo perenapruzhennya Potrapivshi v Arl vin vlivsya v miscevu hristiyansku spilnotu i z chasom vidnoviv svoye zdorov ya V Zhitiyi Cezariya stverdzhuyetsya sho vin pribuvshi do mista na svij podiv viyaviv sho yepiskop Arlya Eonij buv jogo rodichem z Shalonu Cherez deyakij chas Eonij visvyativ jogo na diyakona a potim na presvitera Tri roki Cezarij ocholyuvav monastir v Arli Pislya smerti Eoniya duhovenstvo gromadyani ta vladni osobi sliduyuchi ostannij voli samogo Eoniya obrali Cezariya na vakantne misce Prote Klingshirn pripuskaye sho misceva opoziciya mogla buti znachnoyu i sho obrannya Cezariya bulo znachnoyu miroyu spirnim Bilshe togo v odnomu z davnih spiskiv yepiskopiv stverdzhuyetsya sho na korotkij period yepiskopom Arlya vstig pobuti inshij sluzhitel na im ya Ioann Cezarij buv visvyachenij u yepiskopi v 502 roci u vici blizko 33 rokiv Vikonuyuchi svoyi novi obov yazki vin buv muzhnim i trimavsya ostoron svitskogo zhittya Dokladav velikih zusil shob sponukati miryan vidviduvati bogosluzhinnya zaohochuvav doslidzhuvati te sho bulo nezrozumilim v jogo propovidyah Vin takozh nakazav lyudyam vivchati Svyate Pismo vdoma i stavitisya do slova Bozhogo z takoyu zh poshanoyu yak i do tayinstv Osoblivo revno vikupav polonenih navit prodavav dlya cogo cerkovni prikrasi Yepiskopstvo Cezariya prohodilo na tli politichnoyi ta vijskovoyi borotbi za kontrol nad pivdenno galskimi teritoriyami mizh vestgotskim ostgotskim ta frankskim korolivstvami Naslidki vijni 507 508 rokiv mizh burgundami i frankami z odniyeyi storoni ta korolivstvami vestgotiv i ostgotiv z inshoyi buli rujnivnimi dlya yiyi gromadyan Selyani ne mali prodovolstva i buli pid zagrozoyu ponevolennya zaslannya ta smerti Vinikla velika kilkist polonenih i Cezarij chasto buv iniciatorom vikupu takih lyudej Hocha vin vikupiv bagatoh selyan svoyeyi krayini vin takozh vikupiv chislennih varvariv i vorogiv mista I ce viklikalo nezadovolennya Vin zhe zahishavsya zayavlyayuchi sho varvari takozh ye lyudmi a otzhe mayut potrebu v spasinni dushi Notarij na im ya Licinian donis na Cezariya Alarihu II sho toj bazhaye pidporyadkuvati okrugu Arlya Burgundiyi Cezarij buv zaslanij do Bordo ale pislya togo yak viyavilosya sho vin nevinnij jomu dozvolili povernutisya Odnak Cezarij zastupivsya za zhittya svogo obvinuvacha Piznishe koli Arl buv vzyatij v oblogu Teodorikom blizko 512 roku jogo znovu zvinuvatili u zradi uv yaznili i dopravili do korolya Zustrich z ostgotskim korolem Teodorikom u Ravenni nastupnogo roku shvidko rozviyala ci nedorozuminnya i reshta jogo yepiskopatu projshla v miri Pevne supernictvo shozhe isnuvalo v shostomu stolitti mizh kafedrami Arlya ta V yena ale bulo vregulovano Papoyu Levom chiyi rishennya piznishe buli pidtverdzheni Papoyu Simmahom Rim buv prihilnij do Cezariya Knigu yaku vin napisav proti napivpelagiv pid nazvoyu de Gratia et Libero Arbitrio sankcionuvav papa Feliks IV a kanoni prijnyati na Oranskomu sobori zatverdiv Papa Bonifacij II Vchenij antikvar Luyi Tomassin vvazhav sho Cezarij buv pershim zahidnim yepiskopom yakij otrimav pokrovitelstvo Papi rimskogo Fransua Gizo v Civilization en France cituye chastinu odniyeyi z propovidej Cezariya yak propovid predstavnika tiyeyi epohi todi yak Avgust Neander ospivuye jogo nevtomnu diyalnu i pobozhnu revnist gotovu na vsilyaku zhertvu v dusi lyubovi a takozh jogo pomirkovanist u polemici shodo napivpelagianstva Odnak protyagom usih politichnih perepetij togo chasu jogo na vidminu vid Boeciya inshogo hristiyanskogo filosofa 6 go stolittya nikoli ne zvinuvachuvali v tomu sho vin prihovanij prihilnik vidrodzhenoyi Rimskoyi imperiyi Starij rimskij politichnij lad zdavalosya mav malo znachennya dlya Cezariya yakij natomist sformuvav svoyu poziciyu yak vtilennya ta zatverdzhennya hristiyanskogo pragmatizmu Religijni iniciativi CezariyaZa slovami Vilyama Klingshirna Cezarij v svij chas mav reputaciyu poslidovnogo prihilnika Avreliya Avgustina Vidpovidno tvori Avgustina suttyevo vplinuli bachennya Cezariyem lyudskoyi spilnoti yak v monastiri tak i poza jogo mezhami Zdibnosti Cezariya yak narodnogo propovidnika gruntuyutsya na jogo nasliduvanni prikladu Avgustina Na Cezariya krim togo vplinuv jogo vchitel Yulian Pomerij Pomerij takozh buv nathnennij zhittyam Avgustina i napolyagav na tomu sho yepiskopi ta chleni duhovenstva povinni zhiti bilshe yak monahi a ne yak aristokrati Ce oznachalo sho bud yaka rozkishna povedinka napriklad uchast u shedrih benketah zbilshennya mayetkiv i zanurennya u svitske navchannya zasudzhuvalasya Natomist Pomerij zaklikav yepiskopiv vidmovlyatis vid vvirenogo yim bagatstva ta osobistih nakopichen j buti zadovolenimi prostoyu yizheyu ta odezhoyu Chernectvo Cezariya napravilo jogo v ruslo cerkovnoyi reformi i vin stav odnim iz najvplivovishih yiyi predstavnikiv Zgidno z bagatma jogo zapovitami vin zalishivsya virnim vchennyu Pomeriya i Avgustina vidkinuvshi svitske navchannya unikayuchi komfortnogo zhittya i organizovuyuchi vvirene jomu duhovenstvo zgidno chernechij standartu zhittya Vazhlivo usvidomiti sho hristiyanizaciya na zahodi v period zavershennya rimskoyi epohi i pochatku serednovichchya harakterizuyetsya yak povilna neposlidovna z polovinchatimi socialnimi ta religijnimi zminami Bula gostra potreba v budivnictvi cerkov navernenni elit i shirokomu prijnyatti hristiyanskoyi samoidentichnosti i sistemi hristiyanskih cinnostej praktik ta viruvan Cerkva postijno borolasya proti zalishkiv yazichnickih zaboboniv i zvichayiv yaki buli shiroko poshireni yak sered gromad tak i sered prostogo narodu Prote lishe za zgodoyu ta uchastyu miscevogo naselennya ci religijni zmini mogli nabuti chinnosti Tomu za slovami Klingshirna uchast u procesi reform mala buti vzayemna Navit koli eliti ta bogoslovi prosuvali pravilni cili ta strategiyi selyani ta gorodyani miscevih gromad mali zi svoyeyi storoni prijnyati yih Zgidno z Katolickoyu enciklopediyeyu nastanovi Cezariya shodo povedinki chenciv i monahin buli harakterizovani yak pedantichni ta dribni Voni ochevidno zgodom postupilisya zrostayuchomu vplivu benediktinciv i yih slid ocinyuvati v konteksti togo chasu i v svitli vsogo duhu chernectva Yak propovidnik Cezarij viyavlyav velike znannya Svyatogo Pisma i buv nadzvichajno praktichnim u svoyih nastanovah Okrim vikorinennya zvichajnih vad lyudstva jomu chasto dovodilosya borotisya iz zastarilimi yazichnickimi zvichayami takimi yak auspiciyi chi yazichnicki obryadi na kalendah Jogo propovidi pro Starij Zavit ne ye kritichnimi a mayut bilsh opisovij harakter Kilka tomiv jogo propovidej opublikovano v Sources Chretiennes Hristiyanskih dzherelah zbirci tvoriv Otciv Cerkvi Pisannya i povchannyaDo cogo chasu zbereglosya ponad 250 propovidej Cezariya Jogo propovidi rozkrivayut jogo yak pastora sho prisvyativ zhittya pidgotovci duhovenstva ta moralnomu vihovannyu miryan Vin propoviduvav hristiyanske virovchennya cinnosti ta zvichayi protistavlyayuchi yih yazichnictvu Osoblivo akcentuvav uvagu na dotrimanni povedinki dostojnoyi hristiyanina na lyubovi do Boga chitanni Svyatogo Pisma asketizmi spivanni psalmiv lyubovi do blizhnogo ta sudi sho gryade Cherez poserednictvo svogo navchennya u Pomeriya Cezarij otrimav velikij vplav Avgustina i ce vidobrazilosya v bagatoh jogo propovidyah i tvorah Vidomo sho neridko tvori Cezariya buli adaptovanim vikladom inshih avtoriv oskilki vin pererobiv vstupi ta visnovki bagatoh inshih filosofiv osoblivo Avgustina Bagato jogo tvoriv i propovidej u tomu chisli j populyarnij Vita Caesarii bulo perekladeno inshimi movami francuzkoyu nimeckoyu italijskoyu ta ispanskoyu Cezarij ne vvazhav sho jogo propovidi povinni obmezhuvatisya lishe duhovenstvom Vin ne obmezhuvavs vishim klasom ta elitami a natomist propoviduvav bagatom osvitchenim i ne duzhe yepiskopam nastoyatelyam parafiyalnim svyashenikam i chencyam Vin zaohochuvav duhovenstvo chitati duhovni tvori yak samim tak i dlya inshih Vin napravlyav yih do nepismennih i prosiv shob voni najnyali tih hto zmig bi yim chitati pislya cerkvi shob zasvoyuvalas Bozha nauka Cezarij zaohochuvav chitati yak u cerkvi tak i vdoma vnochi ta vden naodinci ta z rodinoyu Cezarius pidkreslyuvav sho ne mozhna zupinyatis na samomu vivchenni j rozuminnya Bozhogo slova sho viruyuchij yakij ne dilitsya tim chogo navchivsya ne dosyagaye togo sho zamisliv Bog Tomu na viruyuchogo pokladayetsya velika vidpovidalnist oskilki lectio bozhestvenne chitannya ye Bogom i tomu nikomu ne povinno buti vidmovleno v dostupi do togo maye vidnoshennya do Boga Cezarij viriv sho hristiyani ye tim novim obranimi Bogom narodom i trimav v sobi toj idealnij obraz ob yednannya lyudej z riznih kutochkiv svitu u viruyuchu mirnu j lyublyachu spilnotu Cya vira spivzvuchna z trudami Avgustina oskilki Avgustin chasto vikoristovuvav termin populus christianus yakij mozhna pereklasti yak hristiyanskij narod Kniga Ob yavlennya Ivana Bogoslova govorit sho Bog uklav zavit z populus christianus i epoha hristiyan bula peredbachena vsim Pisannyam Naukovci vidznachayut dva aspekti v diyalnosti Cezariya yaki zaslugovuyut znachnoyi uvagi Pershij stosuyetsya organizaciyi nim Oranskogo soboru v 529 roci dlya virishennya trivalih superechok pro rol blagodati ta dobri dil v spravi spasinnya yaki vinikli pislya smerti Avgustina Drugij aspekt yakij zaslugovuye na uvagu ce propovidi Cezariya Oranskij sobor 529 roku Najvazhlivishim miscevim soborom z tih yaki ocholyuvav Cezarij buv Oranskij 529 r Jogo tverdzhennya na temu blagodati ta svobodi voli buli visoko ocineni suchasnimi istorikami Nastupni polozhennya vikladeni v 25 kanoni Oranskoyi soboru Mi virimo zgidno z katolickim virovchennyam sho pislya blagodati otrimanoyi cherez hreshennya usi ohresheni mozhut i povinni za dopomogoyu ta spivpraci z Hristom vikonuvati vsi obov yazki neobhidni dlya spasinnya i ce zalezhit lishe vid yih gotovnosti nad cim pracyuvati V te zh sho deyaki lyudi buli prirecheni na zlo bozhestvennoyu siloyu mi ne tilki ne virimo ale yaksho ye ti hto gotovij poviriti v take zlo mi z usiyeyu ogidoyu vikazhemo yim anafemu Takozh mi spoviduyemo i virimo dlya zdorov ya nashoyi dushi sho ce ne mi pochinayemo vsyake dobre dilo a potim nam dopomagaye Bozhe miloserdya a sho sam Bog bez zhodnih poperednih zaslug z nashogo boku pershim nadihaye nas viroyu i lyubov yu Na pidstavi togo sho ci doktrini tak samo neobhidni yak dlya miryan tak i dlya duhovenstva deyakih zi znatnih miryan zaprosili pidpisati ci kanoni Vidpovidno voni pidpisani vismoma miryanami i shonajmenshe dvanadcyatma yepiskopami vklyuchayuchi Cezariya Provincijna rada jmovirno predstavlyaye zasudzhennya yepiskopa Kontumeliosa shostij zliva Vvazhayetsya sho Oranskij sobor u 529 roci zasudiv vchennya pro blagodat yake perevazhalo v pivdennij Galliyi na korist zminenoyi poziciyi Avgustina Propovidi Drugim aspektom vchennya Cezariya yakij zaslugovuye na uvagu ye jogo propovidi Do nashih chasiv zbereglosya ponad 250 propovidej Cezariya Vin buv spovnenij rishuchosti vidredaguvati skorotiti ta sprostiti svoyi propovidi shob zrobiti yih bilsh efektivnimi ta dostupnimi dlya isnuyuchoyi svyatooteckoyi tradiciyi Priblizno 1 3 jogo propovidej ce rezultat takih zusil Jogo tvori rozpovsyudzhuvalis po vsomu hristiyanskomu Zahodu poshiryuyuchi vlastivu jomu tradiciyu propovidi z nagolosom na temi hristiyanskoyi lyubovi Strashnogo sudu prav bidnih ta poglyadi hristiyanstva Jogo tvori vikoristovuvalisya chencyami v Nimechchini povtoryuvalisya v anglosaksonskij poeziyi i zustrichalisya u vazhlivih tvorah Gaciana Turskogo ta Fomi Akvinskogo U svoyij statti DelKolyano zgaduye dvoh inshih istorikiv yaki vivchali ta predstavlyali novi kritichno vivireni teksti propovidej Cezariya Ci dva istoriki Kurro ta Vogyue vidznachili sho hocha chernechi propovidi Cezariya mistyat osoblivu tochku zoru ta akcenti jogo vchennya znachnoyu miroyu poslidovni v usih jogo propovidyah Deyaki z povtoryuvanih tem torkayutsya ochikuvan chenciv u monastiri tobto osoblivostej dosyagnennya z dopomogoyu Bozhoyu hristiyanskogo spasinnya pid bezpechnim pokrovom monastirya a takozh bratskoyi dopomogi na comu hristiyanskomu shlyahu yaka povinni buti vzayemnoyu Cezarij na vidminu vid inshih chenciv takih yak Antonij Velikij ne viriv u usamitnenist ye umovoyu dlya otrimannya blagoslovennya Blagodattyu Bozhoyu natomist vin nagoloshuvav na vidnosinah brativ yaki zhivut odin z odnim i dayut odin odnomu povchannya ta dobrij priklad Praci dlya zhinok Regula virginum Cezariya takozh vidomij yak Ustav dlya div ye pershim zahidnim ustavom napisanim viklyuchno dlya zhinok U comu teksti Cezarij navodit argumenti na korist klaustraciyi nevidluchnogo perebuvannya zhinok u monastiri vid dnya yihnogo vstupu i do smerti Cezarij takozh stvoriv suvorij uklad dlya zhinok u monastiryah yakogo povinno dotrimuvatisya viznachivshi chas dlya molitvi obmezhennya zemnoyi rozkoshi yak ot vishukanij odyag i vitonchene ozdoblennya a takozh standarti skromnosti ta blagochestya Cezarij pochinaye Ustav z peredmovi sho divi dlya yakih vin napisav jogo ye perlinami Cerkvi oskilki voni z Bozhoyu dopomogoyu uhilyayutsya vid shelep duhovnih vovkiv A she ranishe na pochatkovomu etapi stvorennya obshini vin takozh sklav dlya zhinok list nastanovu pid nazvoyu Vereor Ya boyusya Yak zgaduvalosya ranishe Cezarij buv areshtovanij i lish z chasom povernuvsya z Bordo Pislya povernennya vin pochav buduvati zhinochij monastir za mezhami Arlya Monastir buv pobudovanij dlya grupi zhinok asketiv yaki zhili pid duhovnim kerivnictvom jogo sestri Cezariyi Mozhna pripustiti sho bilshist zhinok yaki vstupali do monastirya buli z elitnih simej oskilki v Regula Virginum bulo suvoro zaboroneno mati prislugu rozkishnij odyag ta nadmirne ozdoblennya U Arli ne bulo zhodnogo zhinochogo monastirya yakij dozvolyav Cezariyu nadati zhinkam podibni mozhlivosti dlya chernechogo zhittya Cezarij vvazhav sho zhinki v monastiri mayut duhovnu perevagu v tomu sho voni buduchi vidokremleni vid trivog i obov yazkiv povsyakdennogo zhittya v misti mozhut prisvyatiti sebe blagochestivomu zhittyu I tomu ya proshu vas o svyati divi i dushi posvyacheni Bogu yaki zi svoyimi svitilnikami v shirosti sercya ochikuyete prishestya Gospodnogo bo vi znayete sho ya trudivsya shob zasnuvati vam monastir shob vi v molitvah prohali j za mene shob i meni zrobitisya suputnikom u vashij podorozhi i shob koli vi radisno uvijdete v carstvo z mudrimi i svyatimi divami mogli b domogtisya svoyim blagannyam shob i ya ne buv zalishenij zzovni razom z nerozumnimi Cezarij mav na meti cherez stvorennya monastirya dosyagti bezpeki svogo stanovisha yak sered cerkovnoyi eliti Galliyi tak i na nebi Stvorivshi monastir i napisavshi Ustav Cezarij zmig zabezpechiti sobi misce sered velikih cerkovnih misliteliv piznoantichnoyi Galliyi Vodnochas Cezarij viriv sho za zastupnictva zhinok sho za nogo molilisya u monastiri vin zmozhe zatverditi svoye misce i na nebi VplivRelikvarij 19 go stolittya Svyatogo Cezariya cerkva Svyatogo Trofima v Arli Yak obijmach vazhlivoyi kafedri yepiskop Arlya mav znachnij administrativnij ta osobistij vpliv Cezarij buv vidkritij do zaluchannya jogo propovidej inshimi i posilav propoziciyi shodo nih svyashenikam i navit yepiskopam yaki prozhivali v Ispaniyi Italiyi ta inshih miscyah Galliyi Velikim doktrinalnim pitannyam togo chasu ta miscevosti bulo pitannya napivpelagianstva Cezarij hocha ochevidno buv uchnem Avgustina viyavlyav u comu vidnoshenni znachnu nezalezhnist dumki Jogo rishuche zaperechennya chogos na kshtalt prirechennya do zla sprichinilo riznicyu v poshani sho viddayetsya jogo pam yati v zalezhnosti vid togo shilyayutsya avtori do yezuyitskih chi yansenistskih poglyadiv na bozhestvennu blagodat U statti Dejli pro Cezariya Arlskogo vin pripustiv sho Cezarij bagato v chomu zmig peredbachiti serednovichne uyavlennya pro hristiyanskij svit Jogo turbota pro inshih vikup polonenih i vstanovlennya mirnih vzayemovidnosin rozglyadayutsya yak naslidok toyi vagi sho mala v jogo svitoglyadi teologiya lyubovi Na vidminu vid Avgustina yakij buv prihilnikom i zasnovnikom teologiyi hristiyanskoyi lyubovi Cezarij nagoloshuvav na yiyi roz yasnenni ta vtilenni v duhovnij diyalnosti Cezarij stverdzhuvav sho Bog doruchiv kozhnij lyudini proyavlyati lyubov Klingshirn pidtverdzhuye ce tverdzhennya u svoyij statti koli opisuye yak Cezarij buv sturbovanij stanovishem varvariv ta vorogiv Arlya oskilki voni vse she prinalezhni do Bozhestvennogo mista i tomu zaslugovuyut na vikup Za slovami nishezgadanih vchenih ta istorikiv yaki pisali pro Cezariya takih yak Arbesman Dali DelKolyano Ferrejro ta Klingshirn Cezarij perezhiv epohu spovnenu znachnih suspilnih zmin Istoriki stverdzhuyut sho Cezarij buv zatisnenij v obmezhennya vlastivi pochatkovim etapam takih zmin i jomu ne vistachalo zagalnogo bachennya tiyeyi epohi Prote vin sposterigav i rozumiv sho jde pochatok velicheznih suspilnih zrushen i svidomo bravsya formuvati cej proces Vin mav vplivovu poziciyu A proces vitisnennya rimlyan yevropejskoyu civilizaciyeyu bulo trivalim skladnim i spovnenim tayemnic V svoyih mriyah Cezarij bachiv suspilstvo sho rozshiryuyetsya ohoplyuye svit ob yednuye svit Cezarij vsilyako fokusuvav uvagu i poshiryuvav cherez svoyi tvori sered cholovikiv i zhinok Arlya ta navkolishnih mist tezu pro vazhlivist svyatootecheskoyi tradiciyi Cya jogo vpiznavana socialna model vinikla v toj chas koli socialni spilnoti znikali Cezarij dopomig peredbachiti institucijni formi serednovichnogo hristiyanstva ta imovirno spriyav yih stvorennyu zavdyaki svoyim ideyam yaki protyagom tisyacholittya cirkulyuvali na serednovichnomu Zahodi PraciPropovidi red German Morin Corpus Christianorum Series Latina vol 103 104 Turnhout Brepols 1953 anglijskij pereklad Magdeleine Mueller Caesarius of Arles Sermons 3 vol Washington DC Catholic University of America Press 1956 73 The Fathers of the Church vol 31 47 66 Ustav dlya chernic red Adalbert de Voge ta Zhoel Kurro Hristiyanski dzherela tom 345 Parizh Cerf 1988 s 170 272 anglijskij pereklad Mariyi Karitas Makkarti Vashington okrug Kolumbiya Catholic University of America Press 1960 Ustav dlya chenciv pid red Adalbert de Voge ta Zhoel Kurro Hristiyanski dzherela tom 398 Parizh Cerf 1994 s 204 226 Zapovit red Zhoel Kurro ta Adalber de Vogue SC 345 stor 360 396 pereklad anglijskoyu movoyu v Klingshirn Caesarius of Arles Life Testament Letters pp 71 76 Listi per William E Klingshirn Caesarius of Arles Life Testament Letters Liverpool 1994 Perekladeni teksti dlya istorikiv tom 19 PrimitkiArthur Malnory Saint Cesaire Eveque d Arles 503 543 1894 presentation en ligne Editions G Morin Corp christ 103 104 1953 Traductions francaises A de Vogue J Courreau Sources chretiennes 345 1988 Œuvres monastiques M J Delage Sources chretiennes 175 243 1971 1978 Sermons au peuple William E Klingshirn Caesarius of Arles The Making of a Christian Community in Late Antique Gaul Cambridge University Press 1994 Cesaire d Arles et la christianisation de la Provence Actes des journees Cesaire 3 5 novembre 1988 22 avril 1989 par D Bertrand M J Delage P Fevrier J Guyon A de Vogue Editions du Cerf 1994 Conrad Leyser Authority and Asceticism from Augustine to Gregory the Great De Maeyer N Partoens G 2018 Preaching in Sixth Century Arles The Sermons of Bishop Caesarius Preaching in the Patristic Era Sermons Preachers and Audiences in the Latin West Cambridge BRILL s 198 231 ISBN 9789004363564 William Daly Caesarius of Arles a precursor of medieval Christendom Traditio Studies in Ancient and Medieval History Thought and Religion 26 1970 6 Daly Caesarius of Arles 5 Authority and Asceticism from Augustine to Gregory the Great Conrad Leyser 1 William Klingshirn Caesarius of Arles Life Testaments Letters Liverpool Liverpool University Press 1994 xv Rudolph Arbesmann The cervuli and anniculae in Caesarius of Arles Traditio Studies in Ancient and Medieval History Thought and Religion 35 1979 101 DelCogliano Caesarius 20 Alberto Ferreiro Frequenter legere the propagation of literacy education and Divine Wisdom in Caesarius of Arles Journal of Ecclesiastical History 43 1 1992 6 Ferreiro Frequenter legere 8 Ferreiro Divine Wisdom in Caesarius of Arles 12 Daly Caesarius of Arles 17 Daly Caesarius of Arles 7 Mark DelCogliano Caesarius of Arles On living in the community Cistercian Studies Quarterly 41 1 2006 19 Caesarius of Arles Sermons Translated by Mary Magdalene Mueller 1964 Daly Caesarius of Arles 9 The Rule for Nuns of St Caesarius of Arles 222 Lindsay Rudge Texts and Contexts Women s Dedicated Life From Caesarius to Benedict PhD University of St Andrew 2006 Klingshirn Caesarius of Arles 105 The Rule for Nuns of St Caesarius of Arles 221 Klingshirn Caesarius of Arles xvi Daly Life Testaments Letters 26 Daly Caesarius of Arles 28DzherelaZhittya Cezariya Arlskogo Vita Caesarii Arelatensis yepiskop Tulonskij Kiprian ta inshi red Bruno Krush Monumenta Germaniae Historica vip 3 Gannover Han 1896 r s 433 501 anglijskij pereklad Vilyama Klingshirna Cezarij Arlskij zhittya zapovit listi Liverpul Liverpool University Press 1994 Perekladeni teksti dlya istorikiv tom 19 stor 1 70 Akti Soboriv u Galliyi v Concilia Galliae vol 2 a 511 a 695 red Sharl de Klerk Corpus Christianorum Series Latina vol 148a Turnhout Brepols 1963 Podalshe chitannyaArbesman Rudolf 1979 rik cervuli ta anniculae u Cezariya Arlskogo Traditio doslidzhennya starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi dumki ta religiyi 35 89 119 Delkolyano Mark 2006 rik Cezarij Arlskij Pro zhittya v gromadi Cistercianski studiyi shokvartalno 41 17 30 Diem Albreht ut si professus fuerit se omnia impleturum tunc excipiatur Sposterezhennya shodo pravil dlya chenciv i chernic Cezariya ta Avreliana Arlskogo u Viktoriya Cimmerl Panagl Lukas J Dorfbauer ta Klemens Vajdman red Edition und Erforschung lateinischer patristischer Texte 150 Jahre CSEL Festschrift fur Kurt Smolak zum 70 Geburtstag Berlin Boston De Gruyter 2014 s 191 224 Ferrejro Alberto 1992 rik Frequenter legere poshirennya gramotnosti osviti ta Bozhestvennoyi mudrosti v Cezariya Arlskogo Zhurnal cerkovnoyi istoriyi 43 5 15 Obgovorennya jogo propovidej Klingshirn Vilyam E Cezarij Arlskij zhittya zapovit listi Liverpul Liverpool University Press 1994 Klingshirn Vilyam E Miloserdya ta vlada Cezarij Arlskij i vikup polonenih u pidrimskij Galliyi Zhurnal rimskih studij 75 1985 183 203 Lejzer Konrad Avtoritet i asketizm vid Avgustina do Grigoriya Velikogo Oksford Clarendon Press 2000 Markus Robert Ostin Kinec starodavnogo hristiyanstva Kembridzh Cambridge UP 1990 Radzh Lindsi Teksti ta konteksti viddane zhittya zhinki vid Cezariya do Benedikta PhD dis Universitet Sent Endryus 2006