Князівство Хіросакі (яп. 弘前藩, Хіросакі-хан), також відоме як князівство Цуґару (яп. 津軽藩, Цуґару-хан) — феодальне князівство (хан) у Японії періоду Едо (1590—1871), у провінції Муцу регіону Тосандо на півночі острова Хонсю (сучасна префектура Аоморі).
Хіросакі | |
Дата створення / заснування | 1590 |
---|---|
Засновник | d |
Країна | Японія |
Столиця | Хіросакі |
Адміністративна одиниця | Провінція Муцу |
Юрисдикція | d |
Розташування штаб-квартири | замок Хіросакі |
Замінений на | Префектура Аоморі |
Хіросакі у Вікісховищі |
Історія князівства
Адміністративний центр князівства: замок Хіросакі (сучасне місто Хіросакі, префектура Аоморі).
Дохід хану:
- 1590—1607 роки — 47 000 коку рису
- 1607—1791 роки — 50 000 коку
- 1791—1825 роки — 117 000 коку
- 1825—1871 роки — 217 000 коку
Рід Цуґару, спочатку відомий як рід (大浦氏 Оура-Сі), спочатку підпорядковувався роду Намбу і володів частиною Північної провінції Муцу. (1550—1608) повстав проти свого пана і отримав підтримку Тойотомі Хідейосі. Оура Таменобу змінив своє прізвище на Цуґару і 1590 року допомагав Тойотомі Хідейосі під час облоги замку Одавара і перебував у його свиті в Хідзені під час корейської кампанії. У тому ж 1590 році Тойотомі Хідейосі затвердив за Цуґару Таменобу його домен у провінції Муцу. 1600 року він підтримав Токуґаву Іеясу в битві при Секіґахарі, завдяки чому його дохід збільшено до 47 000 коку рису. Цуґару Таменобу зберіг за собою область Хіросакі і збільшив свої володіння в провінції Муцу.
Спадкоємцем Таменобу був його син (1607—1631), хрещений під ім'ям Християн. Спочатку Цуґару Нобухіра здобув перемогу на фракцією, яка підтримувала його племінника (1600—1623). Спочатку Нобухіра надав притулок багатьом християнам, переслідуваним по всій Японії, але пізніше відмовився від християнства і повернувся в буддизм. Він завершив будівництво замку Хіросакі і порту Аоморі в затоці Муцу.
3-м даймьо Хіросакі-хану став (1631—1655), син Нобухіри. У його правління Хіросакі-хан був уражений серією великих заворушень у роді Цуґару: бунт Косака Курандо (高坂蔵のの乱) 1612 року, заворушення Фунабасі (船桥騒动) 1634 року і заворушення Сьохо (正保騒动) 1647 року.
4-й правитель (1656—1710) був ученим і приступив до амбітних громадських робіт, спрямованих на підвищення прибуткової частини домену. Однак 1695 року князівство пережило неврожай і голод.
Його син і 5-й даймьо (1710—1731) намагався продовжити проєкти громадських робіт батька. За його правління князівство постраждало від вивержень вулкана Івакі. Нехтуючи закони сьоґунату про регулювання витрат, Нобухіса жив у розкоші, а його васали і піддані перебували в злиднях. За правління його сина Нобуакі (1731—1744) згорів замок Хіросакі, столиця князівства.
7-й даймьо (1744—1784) і 8-й даймьо (1784—1791), онук і правнук Нобухіси, успадкували князівство в глибоких боргах. У цей час Хіросакі-хан страждав від постійних вивержень вулкана Івакі, і голоду.
1791 року, після смерті Цуґару Нобуакіри, який не залишив після себе спадкоємця, новим правителем князівства став колишній хатамото (1791—1825), який походив з гілки роду Цуґару, що правила в Куроісі-хані. Він домігся 1809 року створення дочірнього князівства . Цуґару Ясутіка здійснив багато реформ, які відновили у князівстві відносну стабільність. 1821 року він пережив замах з боку , колишнього васала роду , який здавна ворогував з родом .
На початку правління свого сина (1825—1839) Ясутіка зберігав реальну владу в домені. Від Нобуюкі успадкував (1839—1859), який був сином Мацудайра Нобуакіри, даймьо в провінції Мікава. 1821 року його прийнято як спадкоємця , 1-го даймьо Куроісі-хану. У 1825—1839 у домені правив роках Цуґару Юкінорі. 1839 року бакуфу відправило у відставку 10-го даймьо Цуґару Нобуюкі, звинуваченого в бездіяльності. Цуґару Юкінорі змінив ім'я на Цуґару Юкіцугу і став 11-м правителем Хіросакі-хану. Він спробував продовжувати реалізацію багатьох з реформ, ініційованих Цуґару Нобуакірою. Він прагнув відновити докризовий стан у князівстві, відкривав нові рисові поля, створив ливарний цех для відливання гармат, і спробував модернізувати збройні сили і медицину в своєму наділі, впроваджуючи ранґаку.
Останнім (12-м) даймьо став його син (1859—1871), який правив у бурхливий . Під час Війни Босін (1868—1869) Хіросакі-хан спочатку підтримав про-імператорські сили Союзу Саттьо і напав на розташований поблизу . Потім рід Цуґару змінив свій політичний курс і на короткий час приєднався до Північного союзу. Однак незабаром з незрозумілих причин Хіросакі-хан вийшов з Північного союзу і знову приєднався до про-імператорських сил, беручи участь у битвах при Нохедзі і Хакодате. 1869 року імператор Мейдзі призначив даймьо Цуґару Цуґуакіра губернатором свого князівства.
У липні 1871 року Сітінохе-хан ліквідовано. Територію князівства включено до складу нової префектури Аоморі.
Правителі князівства
- , 1590—1871 (тодзама-даймьо)
№ | Ім'я | Роки правління | Роки життя | Примітка | |
---|---|---|---|---|---|
1 | 津軽 為信 | 1590—1607 | 1550—1608 | Син Оури Морінобу (1524—1568) | |
2 | 津軽信枚 | 1607—1631 | 1586—1631 | Третій син Цуґару Таменобу | |
3 | 津軽信義 | 1631—1655 | 1619—1655 | Старший син Цуґару Нобухіри | |
4 | 津軽信政 | 1656—1710 | 1646—1710 | Старший син Цуґару Нобуйосі | |
5 | 津軽信寿 | 1710—1731 | 1669—1746 | Старший син Цуґару Нобумаси | |
6 | 津軽信著 | 1731—1744 | 1719—1744 | Старший син Цуґару Нобуокі | |
7 | 津軽信寧 | 1744—1784 | 1739—1784 | Старший син і наступник Цуґару Нобуакі | |
8 | 津軽信明 | 1784—1791 | 1762—1791 | Старший син Цуґару Нобуясу | |
9 | 津軽寧親 | 1791—1825 | 1765—1833 | Старший син Цуґару Акітаки, всиновлений 8-м даймьо Хіросакі-хану Цуґару Нобуакірою | |
10 | 津軽信順 | 1825—1839 | 1800—1862 | Молодший син Цуґару Ясутікі | |
11 | 津軽順承 | 1839—1859 | 1800—1865 | П'ятий син Мацудайри Нобуакіри, всиновлений Цуґару Нобуюкі | |
12 | 津軽承昭 | 1859 — 1871 | 1840 — 1916 | Четвертий син Хосокави Наріморі, всиновлений Цуґару Юкіцугу |
Примітки
Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ : «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання
- (яп.). Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 11 січня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazivstvo Hirosaki yap 弘前藩 Hirosaki han takozh vidome yak knyazivstvo Cugaru yap 津軽藩 Cugaru han feodalne knyazivstvo han u Yaponiyi periodu Edo 1590 1871 u provinciyi Mucu regionu Tosando na pivnochi ostrova Honsyu suchasna prefektura Aomori HirosakiData stvorennya zasnuvannya1590ZasnovnikdKrayina YaponiyaStolicyaHirosakiAdministrativna odinicyaProvinciya MucuYurisdikciyadRoztashuvannya shtab kvartirizamok HirosakiZaminenij naPrefektura Aomori Hirosaki u VikishovishiZamok Hirosaki stolicya knyazivstva Hirosaki Dochirnye knyazivstvo 1809 1871 Istoriya knyazivstvaAdministrativnij centr knyazivstva zamok Hirosaki suchasne misto Hirosaki prefektura Aomori Dohid hanu 1590 1607 roki 47 000 koku risu 1607 1791 roki 50 000 koku 1791 1825 roki 117 000 koku 1825 1871 roki 217 000 koku Rid Cugaru spochatku vidomij yak rid 大浦氏 Oura Si spochatku pidporyadkovuvavsya rodu Nambu i volodiv chastinoyu Pivnichnoyi provinciyi Mucu 1550 1608 povstav proti svogo pana i otrimav pidtrimku Tojotomi Hidejosi Oura Tamenobu zminiv svoye prizvishe na Cugaru i 1590 roku dopomagav Tojotomi Hidejosi pid chas oblogi zamku Odavara i perebuvav u jogo sviti v Hidzeni pid chas korejskoyi kampaniyi U tomu zh 1590 roci Tojotomi Hidejosi zatverdiv za Cugaru Tamenobu jogo domen u provinciyi Mucu 1600 roku vin pidtrimav Tokugavu Ieyasu v bitvi pri Sekigahari zavdyaki chomu jogo dohid zbilsheno do 47 000 koku risu Cugaru Tamenobu zberig za soboyu oblast Hirosaki i zbilshiv svoyi volodinnya v provinciyi Mucu Suchasna karta prefekturi Aomori de teritoriyi knyazivstv Hirosaki i Kuroisi vidileno zhovtim kolorom Spadkoyemcem Tamenobu buv jogo sin 1607 1631 hreshenij pid im yam Hristiyan Spochatku Cugaru Nobuhira zdobuv peremogu na frakciyeyu yaka pidtrimuvala jogo pleminnika 1600 1623 Spochatku Nobuhira nadav pritulok bagatom hristiyanam peresliduvanim po vsij Yaponiyi ale piznishe vidmovivsya vid hristiyanstva i povernuvsya v buddizm Vin zavershiv budivnictvo zamku Hirosaki i portu Aomori v zatoci Mucu 3 m dajmo Hirosaki hanu stav 1631 1655 sin Nobuhiri U jogo pravlinnya Hirosaki han buv urazhenij seriyeyu velikih zavorushen u rodi Cugaru bunt Kosaka Kurando 高坂蔵のの乱 1612 roku zavorushennya Funabasi 船桥騒动 1634 roku i zavorushennya Soho 正保騒动 1647 roku 4 j pravitel 1656 1710 buv uchenim i pristupiv do ambitnih gromadskih robit spryamovanih na pidvishennya pributkovoyi chastini domenu Odnak 1695 roku knyazivstvo perezhilo nevrozhaj i golod Jogo sin i 5 j dajmo 1710 1731 namagavsya prodovzhiti proyekti gromadskih robit batka Za jogo pravlinnya knyazivstvo postrazhdalo vid viverzhen vulkana Ivaki Nehtuyuchi zakoni sogunatu pro regulyuvannya vitrat Nobuhisa zhiv u rozkoshi a jogo vasali i piddani perebuvali v zlidnyah Za pravlinnya jogo sina Nobuaki 1731 1744 zgoriv zamok Hirosaki stolicya knyazivstva 7 j dajmo 1744 1784 i 8 j dajmo 1784 1791 onuk i pravnuk Nobuhisi uspadkuvali knyazivstvo v glibokih borgah U cej chas Hirosaki han strazhdav vid postijnih viverzhen vulkana Ivaki i golodu 1791 roku pislya smerti Cugaru Nobuakiri yakij ne zalishiv pislya sebe spadkoyemcya novim pravitelem knyazivstva stav kolishnij hatamoto 1791 1825 yakij pohodiv z gilki rodu Cugaru sho pravila v Kuroisi hani Vin domigsya 1809 roku stvorennya dochirnogo knyazivstva Cugaru Yasutika zdijsniv bagato reform yaki vidnovili u knyazivstvi vidnosnu stabilnist 1821 roku vin perezhiv zamah z boku kolishnogo vasala rodu yakij zdavna voroguvav z rodom Na pochatku pravlinnya svogo sina 1825 1839 Yasutika zberigav realnu vladu v domeni Vid Nobuyuki uspadkuvav 1839 1859 yakij buv sinom Macudajra Nobuakiri dajmo v provinciyi Mikava 1821 roku jogo prijnyato yak spadkoyemcya 1 go dajmo Kuroisi hanu U 1825 1839 u domeni praviv rokah Cugaru Yukinori 1839 roku bakufu vidpravilo u vidstavku 10 go dajmo Cugaru Nobuyuki zvinuvachenogo v bezdiyalnosti Cugaru Yukinori zminiv im ya na Cugaru Yukicugu i stav 11 m pravitelem Hirosaki hanu Vin sprobuvav prodovzhuvati realizaciyu bagatoh z reform inicijovanih Cugaru Nobuakiroyu Vin pragnuv vidnoviti dokrizovij stan u knyazivstvi vidkrivav novi risovi polya stvoriv livarnij ceh dlya vidlivannya garmat i sprobuvav modernizuvati zbrojni sili i medicinu v svoyemu nadili vprovadzhuyuchi rangaku Ostannim 12 m dajmo stav jogo sin 1859 1871 yakij praviv u burhlivij Pid chas Vijni Bosin 1868 1869 Hirosaki han spochatku pidtrimav pro imperatorski sili Soyuzu Satto i napav na roztashovanij poblizu Potim rid Cugaru zminiv svij politichnij kurs i na korotkij chas priyednavsya do Pivnichnogo soyuzu Odnak nezabarom z nezrozumilih prichin Hirosaki han vijshov z Pivnichnogo soyuzu i znovu priyednavsya do pro imperatorskih sil beruchi uchast u bitvah pri Nohedzi i Hakodate 1869 roku imperator Mejdzi priznachiv dajmo Cugaru Cuguakira gubernatorom svogo knyazivstva U lipni 1871 roku Sitinohe han likvidovano Teritoriyu knyazivstva vklyucheno do skladu novoyi prefekturi Aomori Praviteli knyazivstva 1590 1871 todzama dajmo Im ya Roki pravlinnya Roki zhittya Primitka1 津軽 為信 1590 1607 1550 1608 Sin Ouri Morinobu 1524 1568 2 津軽信枚 1607 1631 1586 1631 Tretij sin Cugaru Tamenobu3 津軽信義 1631 1655 1619 1655 Starshij sin Cugaru Nobuhiri4 津軽信政 1656 1710 1646 1710 Starshij sin Cugaru Nobujosi5 津軽信寿 1710 1731 1669 1746 Starshij sin Cugaru Nobumasi6 津軽信著 1731 1744 1719 1744 Starshij sin Cugaru Nobuoki7 津軽信寧 1744 1784 1739 1784 Starshij sin i nastupnik Cugaru Nobuaki8 津軽信明 1784 1791 1762 1791 Starshij sin Cugaru Nobuyasu9 津軽寧親 1791 1825 1765 1833 Starshij sin Cugaru Akitaki vsinovlenij 8 m dajmo Hirosaki hanu Cugaru Nobuakiroyu10 津軽信順 1825 1839 1800 1862 Molodshij sin Cugaru Yasutiki11 津軽順承 1839 1859 1800 1865 P yatij sin Macudajri Nobuakiri vsinovlenij Cugaru Nobuyuki12 津軽承昭 1859 1871 1840 1916 Chetvertij sin Hosokavi Narimori vsinovlenij Cugaru YukicuguPrimitki 1695 1731 starshij sin 5 go dajmo Hirosaki hanu Cugaru Nobuhisi 6 j hatamoto Kuroisi hanu 1778 1791 1724 1778 5 j hatamoto 1758 1778 2 j dajmo Kuroisi hanu 1825 1839 1763 1817 3 j dajmo 1770 1817 1804 1860 8 j dajmo 1818 1826 i 10 j dajmo 1826 1860 LiteraturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Posilannya yap Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 11 sichnya 2014