Прові́нція Му́цу (яп. 陸奥国 муцу но куні, «країна Муцу»; 【奥州】 — осю, «провінція Муцу») — історична провінція Японії у регіоні Тохоку. Відповідає сучасним префектурам Фукушіма, Міяґі, Івате, Аоморі, а також північно-східній частині префектури Акіта, включаючи міста Кадзуно і Косака.
Муцу | |
---|---|
Край | Східногір'я |
Регіон | Тохоку |
Префектура | Аоморі, Івате, Міяґі, Фукушіма |
Короткі відомості
Віддавна на цих територіях проживало автохтонне населення — прото-айнські племена еміші. У 6 столітті, з приходом до цього регіону яматосців, на південних землях еміші було утворене ряд японських фортпостів. У 7 столітті вони були об'єднані у провінцію Муцу, кордони якої поступово розширялися напівніч, разом із яматоською колонізацією.
У 8 столітті північна межа провінції Муцу збігалася з північним кордоном сучасної Міяґі. На її території було утворено пацифікаційну адміністрацію, завданням якої було проведення асиміляції та придушення бунтів підкорених еміші. Провінція Муцу давала японцям золото, шкіру і коней, тому центральна влада докладала чимало зусиль для її подальшого освоєння. На кінець 9 століття японці захопили увесь регіон Тохоку, що дало змогу встановити постійний кордон провінції Муцу, який зберігався до кінця 19 століття.
Незважаючи на завершення колонізації, у регіоні тривалий час спалахували повстання. Їх лідерами були переважно пацифіковані роди емішійських вождів, які тримали владу на місцях. Найбільші бунти сталися у 1051—1062 та 1083—1089 роках. Хоча вони були придушені, японці зазнали відчутних втрат. Крах курсу колонізації руками колонізованих змусив японську владу жорсткіше взятися за провінцію Муцу. Її новим володарем було призначено рід «Північних» Фудзівара. Останній зміг навести порядок у провінції, але, фактично, унезалежнився від центрального уряду покладаючись на природні ресурси регіону і свою військову міць. Столична влада рахувалася з цим, за умови сплати Фудзіварою данини і податків.
У 1189 році рід «Північних» Фудзівара було знищено силами Камакурського шьоґунату. Новим повелителем провінції Муцу став рід Ходзьо. Завдяки торгівлі ресурсами регіону він отримав величезні багатства, що дозволило йому захопити реальну владу у шьоґунаті.
У 14-16 століттях провінція Муцу була поділена на десятки володінь самурайських родів, які вели постійну війну між собою. Найвідомішими з них були родини Моґамі, Дате, Уесуґі, Намбу та інші.
У період Едо (1603—1867) роздрібненість провінції Муцу була закріплена шьоґунами Токуґава. Найбільші володіння хан контролювали роди Дате, Нанбу і Мацудайра.
У 1868 році у результаті адміністративної реформи провінція Муцу була поділена на 5 провінцій — власне Муцу (陸奥国), Рікутю (陸中国, «середнє Муцу»), Рікудзен (陸前国, «переднє Муцу»), Івашіро (岩代国) та Івакі (磐城国). На основі двох останніх у 1871 році була утворена префектура Фукушіма. У 1872 році Рікутю була перетворена префектуру Івате, Рікудзен — на префектуру Міяґі, а Муцу — на префектуру Аоморі.
Повіти
|
|
|
Повіти періоду Мейджі
- Кіта 北郡
- Нінохе 二戸郡
- Саннохе 三戸郡
- Цуґару 津軽郡
Джерела та література
- (яп.) Муцу (провінція) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Акіта (5). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.
- (яп.) Муцу (провінція) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Аоморі (2). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1985.
- (яп.) Муцу (провінція) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Івате (3). — Токіо: Кадокава шьотен, 1985.
- (яп.) Муцу (провінція) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Міяґі (4). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1979.
- (яп.) Муцу (провінція) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Фукушіма (7). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1981.
Муцу (провінція) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mucu Provi nciya Mu cu yap 陸奥国 mucu no kuni krayina Mucu 奥州 osyu provinciya Mucu istorichna provinciya Yaponiyi u regioni Tohoku Vidpovidaye suchasnim prefekturam Fukushima Miyagi Ivate Aomori a takozh pivnichno shidnij chastini prefekturi Akita vklyuchayuchi mista Kadzuno i Kosaka MucuKrajShidnogir yaRegionTohokuPrefekturaAomori Ivate Miyagi FukushimaKorotki vidomostiViddavna na cih teritoriyah prozhivalo avtohtonne naselennya proto ajnski plemena emishi U 6 stolitti z prihodom do cogo regionu yamatosciv na pivdennih zemlyah emishi bulo utvorene ryad yaponskih fortpostiv U 7 stolitti voni buli ob yednani u provinciyu Mucu kordoni yakoyi postupovo rozshiryalisya napivnich razom iz yamatoskoyu kolonizaciyeyu U 8 stolitti pivnichna mezha provinciyi Mucu zbigalasya z pivnichnim kordonom suchasnoyi Miyagi Na yiyi teritoriyi bulo utvoreno pacifikacijnu administraciyu zavdannyam yakoyi bulo provedennya asimilyaciyi ta pridushennya buntiv pidkorenih emishi Provinciya Mucu davala yaponcyam zoloto shkiru i konej tomu centralna vlada dokladala chimalo zusil dlya yiyi podalshogo osvoyennya Na kinec 9 stolittya yaponci zahopili uves region Tohoku sho dalo zmogu vstanoviti postijnij kordon provinciyi Mucu yakij zberigavsya do kincya 19 stolittya Nezvazhayuchi na zavershennya kolonizaciyi u regioni trivalij chas spalahuvali povstannya Yih liderami buli perevazhno pacifikovani rodi emishijskih vozhdiv yaki trimali vladu na miscyah Najbilshi bunti stalisya u 1051 1062 ta 1083 1089 rokah Hocha voni buli pridusheni yaponci zaznali vidchutnih vtrat Krah kursu kolonizaciyi rukami kolonizovanih zmusiv yaponsku vladu zhorstkishe vzyatisya za provinciyu Mucu Yiyi novim volodarem bulo priznacheno rid Pivnichnih Fudzivara Ostannij zmig navesti poryadok u provinciyi ale faktichno unezalezhnivsya vid centralnogo uryadu pokladayuchis na prirodni resursi regionu i svoyu vijskovu mic Stolichna vlada rahuvalasya z cim za umovi splati Fudzivaroyu danini i podatkiv U 1189 roci rid Pivnichnih Fudzivara bulo znisheno silami Kamakurskogo shogunatu Novim povelitelem provinciyi Mucu stav rid Hodzo Zavdyaki torgivli resursami regionu vin otrimav velichezni bagatstva sho dozvolilo jomu zahopiti realnu vladu u shogunati U 14 16 stolittyah provinciya Mucu bula podilena na desyatki volodin samurajskih rodiv yaki veli postijnu vijnu mizh soboyu Najvidomishimi z nih buli rodini Mogami Date Uesugi Nambu ta inshi U period Edo 1603 1867 rozdribnenist provinciyi Mucu bula zakriplena shogunami Tokugava Najbilshi volodinnya han kontrolyuvali rodi Date Nanbu i Macudajra U 1868 roci u rezultati administrativnoyi reformi provinciya Mucu bula podilena na 5 provincij vlasne Mucu 陸奥国 Rikutyu 陸中国 serednye Mucu Rikudzen 陸前国 perednye Mucu Ivashiro 岩代国 ta Ivaki 磐城国 Na osnovi dvoh ostannih u 1871 roci bula utvorena prefektura Fukushima U 1872 roci Rikutyu bula peretvorena prefekturu Ivate Rikudzen na prefekturu Miyagi a Mucu na prefekturu Aomori PovitiAdati 安達郡 Asaka 安積郡 Vatari 亘理郡 Esashi 江刺郡 Ivai 磐井郡 Ivaki 磐城郡 Ivase 磐瀬郡 Igu 伊具郡 Iroma 色麻郡 Isava 胆沢郡 Isava 膽沢郡 Shibata 柴田郡 Shineha 標葉郡 Shinobu 信夫郡 Shirakava 白河郡 Kajdzu 会津郡 Kami 賀美郡 Katta 刈田郡 Kesen 気仙郡 Kikuta 菊田郡 Kurihara 栗原郡 Kurokava 黒川郡 Miyagi 宮城郡 Mono 桃生郡 Nagaoka 長岡郡 Namekata 行方郡 Natori 名取郡 Niyita 新田郡 Oda 小田郡 Oonuma 大沼郡 Oshika 牡鹿郡 Shida 志太郡 Tamacukuri 玉造郡 Tome 登米郡 Tooda 遠田郡 Uda 宇多郡 Yama 耶麻郡 Poviti periodu Mejdzhi Kita 北郡 Ninohe 二戸郡 Sannohe 三戸郡 Cugaru 津軽郡Dzherela ta literatura yap Mucu provinciya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Akita 5 Tokio Kadokava Soten 1980 yap Mucu provinciya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Aomori 2 Tokio Kadokava Soten 1985 yap Mucu provinciya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Ivate 3 Tokio Kadokava shoten 1985 yap Mucu provinciya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Miyagi 4 Tokio Kadokava Soten 1979 yap Mucu provinciya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Fukushima 7 Tokio Kadokava Shoten 1981 Mucu provinciya 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya yap