Князівство Хіросакі яп 弘前藩 Хіросакі хан також відоме як князівство Цуґару яп 津軽藩 Цуґару хан феодальне князівство хан у Я

Князівство Хіросакі (яп. 弘前藩, Хіросакі-хан), також відоме як князівство Цуґару (яп. 津軽藩, Цуґару-хан) — феодальне князівство (хан) у Японії періоду Едо (1590—1871), у провінції Муцу регіону Тосандо на півночі острова Хонсю (сучасна префектура Аоморі).

Хіросакі
Дата створення / заснування	1590
Засновник	^d
Країна	Японія
Столиця	Хіросакі
Адміністративна одиниця	Провінція Муцу
Юрисдикція	^d
Розташування штаб-квартири	замок Хіросакі
Замінений на	Префектура Аоморі
Хіросакі у Вікісховищі

Замок Хіросакі, столиця князівства Хіросакі

Дочірнє князівство: (1809—1871)

Історія князівства

Адміністративний центр князівства: замок Хіросакі (сучасне місто Хіросакі, префектура Аоморі).

Дохід хану:

1590—1607 роки — 47 000 коку рису
1607—1791 роки — 50 000 коку
1791—1825 роки — 117 000 коку
1825—1871 роки — 217 000 коку

Рід Цуґару, спочатку відомий як рід (大浦氏 Оура-Сі), спочатку підпорядковувався роду Намбу і володів частиною Північної провінції Муцу. (1550—1608) повстав проти свого пана і отримав підтримку Тойотомі Хідейосі. Оура Таменобу змінив своє прізвище на Цуґару і 1590 року допомагав Тойотомі Хідейосі під час облоги замку Одавара і перебував у його свиті в Хідзені під час корейської кампанії. У тому ж 1590 році Тойотомі Хідейосі затвердив за Цуґару Таменобу його домен у провінції Муцу. 1600 року він підтримав Токуґаву Іеясу в битві при Секіґахарі, завдяки чому його дохід збільшено до 47 000 коку рису. Цуґару Таменобу зберіг за собою область Хіросакі і збільшив свої володіння в провінції Муцу.

Сучасна карта префектури Аоморі, де території князівств Хіросакі і Куроісі виділено жовтим кольором

Спадкоємцем Таменобу був його син (1607—1631), хрещений під ім'ям Християн. Спочатку Цуґару Нобухіра здобув перемогу на фракцією, яка підтримувала його племінника (1600—1623). Спочатку Нобухіра надав притулок багатьом християнам, переслідуваним по всій Японії, але пізніше відмовився від християнства і повернувся в буддизм. Він завершив будівництво замку Хіросакі і порту Аоморі в затоці Муцу.

3-м даймьо Хіросакі-хану став (1631—1655), син Нобухіри. У його правління Хіросакі-хан був уражений серією великих заворушень у роді Цуґару: бунт Косака Курандо (高坂蔵のの乱) 1612 року, заворушення Фунабасі (船桥騒动) 1634 року і заворушення Сьохо (正保騒动) 1647 року.

4-й правитель (1656—1710) був ученим і приступив до амбітних громадських робіт, спрямованих на підвищення прибуткової частини домену. Однак 1695 року князівство пережило неврожай і голод.

Його син і 5-й даймьо (1710—1731) намагався продовжити проєкти громадських робіт батька. За його правління князівство постраждало від вивержень вулкана Івакі. Нехтуючи закони сьоґунату про регулювання витрат, Нобухіса жив у розкоші, а його васали і піддані перебували в злиднях. За правління його сина Нобуакі (1731—1744) згорів замок Хіросакі, столиця князівства.

7-й даймьо (1744—1784) і 8-й даймьо (1784—1791), онук і правнук Нобухіси, успадкували князівство в глибоких боргах. У цей час Хіросакі-хан страждав від постійних вивержень вулкана Івакі, і голоду.

1791 року, після смерті Цуґару Нобуакіри, який не залишив після себе спадкоємця, новим правителем князівства став колишній хатамото (1791—1825), який походив з гілки роду Цуґару, що правила в Куроісі-хані. Він домігся 1809 року створення дочірнього князівства . Цуґару Ясутіка здійснив багато реформ, які відновили у князівстві відносну стабільність. 1821 року він пережив замах з боку , колишнього васала роду , який здавна ворогував з родом .

На початку правління свого сина (1825—1839) Ясутіка зберігав реальну владу в домені. Від Нобуюкі успадкував (1839—1859), який був сином Мацудайра Нобуакіри, даймьо в провінції Мікава. 1821 року його прийнято як спадкоємця , 1-го даймьо Куроісі-хану. У 1825—1839 у домені правив роках Цуґару Юкінорі. 1839 року бакуфу відправило у відставку 10-го даймьо Цуґару Нобуюкі, звинуваченого в бездіяльності. Цуґару Юкінорі змінив ім'я на Цуґару Юкіцугу і став 11-м правителем Хіросакі-хану. Він спробував продовжувати реалізацію багатьох з реформ, ініційованих Цуґару Нобуакірою. Він прагнув відновити докризовий стан у князівстві, відкривав нові рисові поля, створив ливарний цех для відливання гармат, і спробував модернізувати збройні сили і медицину в своєму наділі, впроваджуючи ранґаку.

Останнім (12-м) даймьо став його син (1859—1871), який правив у бурхливий . Під час Війни Босін (1868—1869) Хіросакі-хан спочатку підтримав про-імператорські сили Союзу Саттьо і напав на розташований поблизу . Потім рід Цуґару змінив свій політичний курс і на короткий час приєднався до Північного союзу. Однак незабаром з незрозумілих причин Хіросакі-хан вийшов з Північного союзу і знову приєднався до про-імператорських сил, беручи участь у битвах при Нохедзі і Хакодате. 1869 року імператор Мейдзі призначив даймьо Цуґару Цуґуакіра губернатором свого князівства.

У липні 1871 року Сітінохе-хан ліквідовано. Територію князівства включено до складу нової префектури Аоморі.

Правителі князівства

, 1590—1871 (тодзама-даймьо)

№		Роки правління	Роки життя	Примітка
1	津軽為信	1590—1607	1550—1608	Син Оури Морінобу (1524—1568)
2	津軽信枚	1607—1631	1586—1631	Третій син Цуґару Таменобу
3	津軽信義	1631—1655	1619—1655	Старший син Цуґару Нобухіри
4	津軽信政	1656—1710	1646—1710	Старший син Цуґару Нобуйосі
5	津軽信寿	1710—1731	1669—1746	Старший син Цуґару Нобумаси
6	津軽信著	1731—1744	1719—1744	Старший син Цуґару Нобуокі
7	津軽信寧	1744—1784	1739—1784	Старший син і наступник Цуґару Нобуакі
8	津軽信明	1784—1791	1762—1791	Старший син Цуґару Нобуясу
9	津軽寧親	1791—1825	1765—1833	Старший син Цуґару Акітаки, всиновлений 8-м даймьо Хіросакі-хану Цуґару Нобуакірою
10	津軽信順	1825—1839	1800—1862	Молодший син Цуґару Ясутікі
11	津軽順承	1839—1859	1800—1865	П'ятий син Мацудайри Нобуакіри, всиновлений Цуґару Нобуюкі
12	津軽承昭	1859 — 1871	1840 — 1916	Четвертий син Хосокави Наріморі, всиновлений Цуґару Юкіцугу

Примітки

(1695—1731) — старший син 5-го даймьо Хіросакі-хану Цуґару Нобухіси
6-й хатамото Куроісі-хану (1778—1791)
(1724—1778) — 5-й хатамото (1758—1778)
2-й даймьо Куроісі-хану (1825—1839)
(1763—1817) — 3-й даймьо (1770—1817)
(1804—1860) — 8-й даймьо (1818—1826) і 10-й даймьо (1826—1860)

Література

Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ : «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання

(яп.). Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 11 січня 2014.

[1] (1695—1731) — старший син 5-го даймьо Хіросакі-хану Цуґару Нобухіси

[2] 6-й хатамото Куроісі-хану (1778—1791)

[3] (1724—1778) — 5-й хатамото (1758—1778)

[4] 2-й даймьо Куроісі-хану (1825—1839)

[5] (1763—1817) — 3-й даймьо (1770—1817)

[6] (1804—1860) — 8-й даймьо (1818—1826) і 10-й даймьо (1826—1860)