Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хімічний комплекс Секунда — підприємство енергетичної та хімічної галузі Південно-Африканської Республіки, яке діє в провінції Мпумаланга. Споруджене для використання місцевого вугілля, проте у 20 столітті також почало споживати як сировину природний газ.
Історія та основні характеристики
З 1950-х років у тій же провінції Мпумаланга на південь від Йоганнесбургу діяв вуглехімічний комплекс Сасолбург. Зростання попиту на різноманітні види палива, добрива ті інші хімічні продукти привело компанію Sasol до рішення спорудити другу виробничу базу на схід від Йоганнесбургу. Обрана для неї назва так і походить від латинського слова «другий» (secundus), а сам комплекс дав життя новому місту Секунда.
Об'єкт складається із двох однотипних заводів — спорудженого у 1976—1980 роках Sasol 2 (пізніше отримав назву Gasification West) та зведеного з 1979-го по 1982-й Sasol 3 (тепер Gasification East). Кожен з них обладнаний 40 установками, де протікає процес газифікації вугілля, що надає необхідний напівфабрикат для процесу Фішера — Тропша. Надалі синтез-газ надходив до 16 реакторів, які починаючи з другої половини 1990-х замінили на вісім нової моделі Sasol Advanced Synthol Reactor. Це довело потужність комплексу до 150 тисяч барелів на добу (майже 7,5 млн тонн на рік) суміші вуглеводнів С1-С20.
Для забезпечення комплексу електроенергією створили електростанцію із двох однотипних черг (ТЕС Сасол 2-3), яка має доволі значну потужність у 600 МВт. В 2010-х роках її потужність довели до 800 МВт, втім, на той час потреба комплексу вже досягала 1300 МВт.
Також можна відзначити, що виробничий процес комплексу супроводжується появою великої кількості діоксиду вуглецю — до трьох тонн на одну тонну продукції.
Сировина
Установки газифікації комплексу споживають приблизно 100 тисяч тонн вугілля на добу. Всього ж розташовані в Секунді чотири вугільні шахти та один кар'єр виробляють майже 45 млн тонн вугілля на рік.
У 2004 році через газопровід Темане – Секунда почали подачу природного газу з розташованих у сусідньому Мозамбіку родовищ Темане та Панде. Це зокрема дозволило використовувати його як сировину у виробничому процесі комплексу (хоча основною сировиною залишалось вугілля — на відміну від першого комплексу в Сасолбурзі, де через вичерпання запасів копальні тоді перейшли на технологію gas-to-liquid замість coal-to-liquid).
Продукція
Окрім синтетичного рідкого пального комплекс випускає інші численні продукти. Так, першою його продукцією став аміак, необхідний для виробництва мінеральних добрив.
Виробництво штучного газу
Одним з традиційних продуктів Секунди є штучне газоподібне паливо, так званий «багатий на метан газ» (methane rich gas). Він містить від 82 до 94 % метану, інші горючі гази (до 3 % водню, до 4 % монооксиду вуглецю, до 2 % етану та етилену), а також азот та аргон (до 16 %). Теплотворна здатність такого палива складає від 33,5 до 37,9 МДж/м3.
На початку 2000-х років комплекс виробляв еквівалент 430 млн м3 природного газу (при теплотворній здатності останнього 33,5 МДж). Для його постачання споживачам використовували цілий ряд газопроводів, що вели на північ (Секунда – Мідделбург), північний захід (Секунда — Росслін) та південь (Секунда – Дурбан).
Після того як в 2004 році до Секунди подали мозамбіцький природний газ, він зокрема став витісняти штучне паливо у газопостачальних мережах. Втім, станом на 2014 рік по північному та південному маршрутах здійснювались поставки саме продукції вуглехімічного комплексу.
Виробництво олефінів
Першим олефіном, який став випускатись в Секунді, став етилен. Невдовзі після запуску комплексу його стали подавати по етиленопроводу (Секунда — Сасолбург) на перший комплекс компанії Sasol, де відбувалась полімеризація та випуск товарного поліетилену. Станом на 2004 рік потужність розташованої в Секунді крекінг-установки складала біля 200 тисяч тонн етилену на рік, а у 2015-му комплекс міг випускати вже 475 тисяч тонн. Основною сировиною для крекінг-установки при цьому слугував етан, проте типова робоча суміш включала також 5 % пропану та 20 % газового бензину (naphta).
В 1989—1990 роках запустили установку вилучення пропілену та потужності з його полімеризації в обсязі 120 тисяч тонн на рік.
Наступними олефінами, випуск яких освоїли в Секунді, стали та , призначені для використання як ко-полімери. Їх могла випускати одна й та ж установка, котра вилучала зазначені альфа-олефіни з продуктів реакції Фішера — Тропша. На момент введення в експлуатацію у 1994 році потужність установки складала 100 тисяч тонн на рік, невдовзі цей показник збільшили до 140 тисяч тонн, а в 2000-му запустили ще одну лінію потужністю 80 тисяч тонн на рік. При цьому вони випускали майже виключно гексен, основна частина якого постачалась до Північної Америки. Пентен не знайшов свого попиту, зокрема тому, що потенційні споживачі не хотіли модернізовувати свої технологічні процеси в умовах, коли Sasol по суті був єдиним світовим виробником цього продукту. Втім, сама південноафриканська компанія використовувала певну кількість пентену як кополімер у своєму виробництві поліпропілену.
Нарешті, на замовлення хімічного гіганту Dow Chemical розробили технологію та у 1999 році запустили установку з виробництва 50 тисяч тонн 1-октен на рік, який отримують шляхом конверсії . Станом на 2007 рік потужність майданчика по цьому продукту рахувалась вже як 100 тисяч тонн на рік.
Інші виробництва
В 1984-му створили виробництво пористого нітрату амонію та емульсивної вибухівки.
У 1996-му ввели в експлуатацію завод, що випускав 45 тисяч тонн на рік н-пропанолу.
У 1999 році став до ладу завод з випуску 85 тисяч тонн етанолу високої чистоти.
На початку 2001-го комплекс у Секунді освоїв виробництво етилацетату.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2017.
- . www.sasol.com (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
- Whitney, Gene; Behrens, Carl E. (2010-04). (англ.). The Capitol Net Inc. ISBN . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
- . www.sasol.com (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
- (брит.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
- CHEMICAL PROFILE: 1-octene. Icis (амер.). Процитовано 14 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Himichnij kompleks Sekunda pidpriyemstvo energetichnoyi ta himichnoyi galuzi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki yake diye v provinciyi Mpumalanga Sporudzhene dlya vikoristannya miscevogo vugillya prote u 20 stolitti takozh pochalo spozhivati yak sirovinu prirodnij gaz Na znimku vidno trubi kompleksu ta gradirni TES Sasol 2 i Sasol 3Istoriya ta osnovni harakteristikiZ 1950 h rokiv u tij zhe provinciyi Mpumalanga na pivden vid Jogannesburgu diyav vuglehimichnij kompleks Sasolburg Zrostannya popitu na riznomanitni vidi paliva dobriva ti inshi himichni produkti privelo kompaniyu Sasol do rishennya sporuditi drugu virobnichu bazu na shid vid Jogannesburgu Obrana dlya neyi nazva tak i pohodit vid latinskogo slova drugij secundus a sam kompleks dav zhittya novomu mistu Sekunda Ob yekt skladayetsya iz dvoh odnotipnih zavodiv sporudzhenogo u 1976 1980 rokah Sasol 2 piznishe otrimav nazvu Gasification West ta zvedenogo z 1979 go po 1982 j Sasol 3 teper Gasification East Kozhen z nih obladnanij 40 ustanovkami de protikaye proces gazifikaciyi vugillya sho nadaye neobhidnij napivfabrikat dlya procesu Fishera Tropsha Nadali sintez gaz nadhodiv do 16 reaktoriv yaki pochinayuchi z drugoyi polovini 1990 h zaminili na visim novoyi modeli Sasol Advanced Synthol Reactor Ce dovelo potuzhnist kompleksu do 150 tisyach bareliv na dobu majzhe 7 5 mln tonn na rik sumishi vuglevodniv S1 S20 Dlya zabezpechennya kompleksu elektroenergiyeyu stvorili elektrostanciyu iz dvoh odnotipnih cherg TES Sasol 2 3 yaka maye dovoli znachnu potuzhnist u 600 MVt V 2010 h rokah yiyi potuzhnist doveli do 800 MVt vtim na toj chas potreba kompleksu vzhe dosyagala 1300 MVt Takozh mozhna vidznachiti sho virobnichij proces kompleksu suprovodzhuyetsya poyavoyu velikoyi kilkosti dioksidu vuglecyu do troh tonn na odnu tonnu produkciyi SirovinaUstanovki gazifikaciyi kompleksu spozhivayut priblizno 100 tisyach tonn vugillya na dobu Vsogo zh roztashovani v Sekundi chotiri vugilni shahti ta odin kar yer viroblyayut majzhe 45 mln tonn vugillya na rik U 2004 roci cherez gazoprovid Temane Sekunda pochali podachu prirodnogo gazu z roztashovanih u susidnomu Mozambiku rodovish Temane ta Pande Ce zokrema dozvolilo vikoristovuvati jogo yak sirovinu u virobnichomu procesi kompleksu hocha osnovnoyu sirovinoyu zalishalos vugillya na vidminu vid pershogo kompleksu v Sasolburzi de cherez vicherpannya zapasiv kopalni todi perejshli na tehnologiyu gas to liquid zamist coal to liquid ProdukciyaOkrim sintetichnogo ridkogo palnogo kompleks vipuskaye inshi chislenni produkti Tak pershoyu jogo produkciyeyu stav amiak neobhidnij dlya virobnictva mineralnih dobriv Virobnictvo shtuchnogo gazu Odnim z tradicijnih produktiv Sekundi ye shtuchne gazopodibne palivo tak zvanij bagatij na metan gaz methane rich gas Vin mistit vid 82 do 94 metanu inshi goryuchi gazi do 3 vodnyu do 4 monooksidu vuglecyu do 2 etanu ta etilenu a takozh azot ta argon do 16 Teplotvorna zdatnist takogo paliva skladaye vid 33 5 do 37 9 MDzh m3 Na pochatku 2000 h rokiv kompleks viroblyav ekvivalent 430 mln m3 prirodnogo gazu pri teplotvornij zdatnosti ostannogo 33 5 MDzh Dlya jogo postachannya spozhivacham vikoristovuvali cilij ryad gazoprovodiv sho veli na pivnich Sekunda Middelburg pivnichnij zahid Sekunda Rosslin ta pivden Sekunda Durban Pislya togo yak v 2004 roci do Sekundi podali mozambickij prirodnij gaz vin zokrema stav vitisnyati shtuchne palivo u gazopostachalnih merezhah Vtim stanom na 2014 rik po pivnichnomu ta pivdennomu marshrutah zdijsnyuvalis postavki same produkciyi vuglehimichnogo kompleksu Virobnictvo olefiniv Pershim olefinom yakij stav vipuskatis v Sekundi stav etilen Nevdovzi pislya zapusku kompleksu jogo stali podavati po etilenoprovodu Sekunda Sasolburg na pershij kompleks kompaniyi Sasol de vidbuvalas polimerizaciya ta vipusk tovarnogo polietilenu Stanom na 2004 rik potuzhnist roztashovanoyi v Sekundi kreking ustanovki skladala bilya 200 tisyach tonn etilenu na rik a u 2015 mu kompleks mig vipuskati vzhe 475 tisyach tonn Osnovnoyu sirovinoyu dlya kreking ustanovki pri comu sluguvav etan prote tipova robocha sumish vklyuchala takozh 5 propanu ta 20 gazovogo benzinu naphta V 1989 1990 rokah zapustili ustanovku viluchennya propilenu ta potuzhnosti z jogo polimerizaciyi v obsyazi 120 tisyach tonn na rik Nastupnimi olefinami vipusk yakih osvoyili v Sekundi stali ta priznacheni dlya vikoristannya yak ko polimeri Yih mogla vipuskati odna j ta zh ustanovka kotra viluchala zaznacheni alfa olefini z produktiv reakciyi Fishera Tropsha Na moment vvedennya v ekspluataciyu u 1994 roci potuzhnist ustanovki skladala 100 tisyach tonn na rik nevdovzi cej pokaznik zbilshili do 140 tisyach tonn a v 2000 mu zapustili she odnu liniyu potuzhnistyu 80 tisyach tonn na rik Pri comu voni vipuskali majzhe viklyuchno geksen osnovna chastina yakogo postachalas do Pivnichnoyi Ameriki Penten ne znajshov svogo popitu zokrema tomu sho potencijni spozhivachi ne hotili modernizovuvati svoyi tehnologichni procesi v umovah koli Sasol po suti buv yedinim svitovim virobnikom cogo produktu Vtim sama pivdennoafrikanska kompaniya vikoristovuvala pevnu kilkist pentenu yak kopolimer u svoyemu virobnictvi polipropilenu Nareshti na zamovlennya himichnogo gigantu Dow Chemical rozrobili tehnologiyu ta u 1999 roci zapustili ustanovku z virobnictva 50 tisyach tonn 1 okten na rik yakij otrimuyut shlyahom konversiyi Stanom na 2007 rik potuzhnist majdanchika po comu produktu rahuvalas vzhe yak 100 tisyach tonn na rik Inshi virobnictva V 1984 mu stvorili virobnictvo poristogo nitratu amoniyu ta emulsivnoyi vibuhivki U 1996 mu vveli v ekspluataciyu zavod sho vipuskav 45 tisyach tonn na rik n propanolu U 1999 roci stav do ladu zavod z vipusku 85 tisyach tonn etanolu visokoyi chistoti Na pochatku 2001 go kompleks u Sekundi osvoyiv virobnictvo etilacetatu Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2017 www sasol com angl Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Whitney Gene Behrens Carl E 2010 04 angl The Capitol Net Inc ISBN 9781587331893 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 www sasol com angl Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 brit Arhiv originalu za 10 lyutogo 2018 Procitovano 9 lyutogo 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 8 sichnya 2017 CHEMICAL PROFILE 1 octene Icis amer Procitovano 14 listopada 2019