Художній малюнок у Голландії 17 століття — окрема галузь художньої і колекціонерської практики Голландії 17 століття.
Історія вивчення
Художній малюнок у Голландії як художнє явище склався лише у середині 17 ст. Вперше значущість малюнка як основи всіх видів мистецтва довели майстри Раннього відродження у Італії. На нову висоту малюнок як такий підняли віртуози-маньєристи. Спадкоємцями цих тенденцій у мистецтві і стануть митці Голландії — не тільки художники, а і ювеліри, майстри друкованої графіки, декоратори тощо.
Первісно художній малюнок не виходив за межі професійних інтересів митців, де поряд із шедеврами і значущими зразками накопичувались копії самого голови майстерні, версії з додатками, допоміжна продукція самої майстерні, несміливі учнівські студії.
Доля використання малюнків як таких була досить різною навіть у Голландії зламу 16-17 ст. та першої половини 17 ст. Так, відома значна кількість малюнків Рембрандта і майстрів та учнів його великої майстерні. Тоді як є декілька майстрів тої ж Голландії (фламандців-емігрантів чи їхніх нащадків і самих голландців), у творчому доробку котрих малюнок не посідав скільки-небудь помітного місця. Серед них уславлені Франс Галс, Ян Вермер з Делфта та декотрі інші. Вони при цьому добре володіли самою технікою малювання, але на самому полотні (а не на папері), а начерки на полотні швидко переводили в ескіз майбутнього твору, котрий доводили до художнього завершення з часом. Цим засобом працював і уславлений італієць Караваджо, достовірних авторських малюнків котрого не знайдено взагалі.
Малюнок як товар
На малюнки митців 17 ст. першими звернули увагу самі художники (керівники великих майстерень як на альбоми зразків для учнів) та організатори голландських аукціонів. Голландський малюнок 17 ст. довгий час перебував у тіні голландського живопису чи готових ювелірних виробів, ефектних, коштовних, що десятиліттями були окрасою багатих помешкань і палаців, коштовними речами колекцій, уособленням престижу володарів, коштовним майном для нащадків. Однак у 17 ст. пройшов і процес відчуження художнього малюнка від художника як його творця. Малюнок разом із друкованою графікою став об'єктом численних продажів і перепродажів і об'єктом колекціонування, експонатом перших кабінетів курйозів, приватних бібліотек тощо. Сформувалось коло і перших поціновувачів саме малюнків, пристрасних і завзятих (граф Кобенцль, Константен Сеннепарт з Амстердама, сам Рембрандт, в колекції котрого були малюнки навіть з далекої Індії, Плос ван Амстел та інші). На потребу цих поціновувачів почали працювати як самі художники, так і художній ринок. Почали створювати товарні малюнки, розраховані на цих поціновувачів і не пов'язаних ні з композиційними пошуками, ні з подальшим використанням для нових картин. Почався процес навіть доповнень і переробки старих малюнків з метою покращення їхньої товарної вартості і підвищення їхньої ціни при перепродажах. Відомі випадки, коли старі малюнки (або офортні дошки) покращував і сам Рембрандт. Але гіпноз імені геніального художника примушує невибагливих дослідників виправдовувати Рембрандта, що нібито робив конгеніальні додатки до старих малюнків...
Альбом друзів (Liber Amicorum)
Практично почесне місце в кабінетах курйозів посіли «Альбоми друзів». Вперше вони з'явились у середовищі нідерландських гуманістів 16 ст. з їхнім культом інтелектуальних вправ, культом приватного життя і листування, неупинно зростаючим авторитетом місцевих художників і письменників. «Альбоми друзів» — не що інше як маленькі колекції вартісних для приватної особи листів від друзів, автографів шяхетних чи відомих осіб, часто малюнків різних художників і малюнків самого володаря. Бо малювання почало входити до комплексу тодішньої освіти. Все це збиралось під одною палітуркою, вклеювались нові надходження, залюбки переглядалось в часи дозвілля і показувалось шановним візітерам.
«Альбоми друзів» помітно відрізнялись від «Альбомів зразків», котрі збирали фахові художники для вивчення чужих знахідок у мистецтві, чужих композицій чи панівних на той час художніх схем. Ще більше відмінностей від «Альбомів друзів» мали рукописні пісенники-співаники. Останні призначались суто для колекціонування текстів пісень.
«Альбоми друзів» отримали поширення у Голландії 17 ст. Окрім епістолярії в них потрапляють як подарунки малюнків від живих художників, так і придбані на аукціонах твори минулого, малюнки, що роблять вже на самих аркушах альбома. Сюди вклеювали також нові офорти, до цієї графічної техніки голландці ставились особливо поважно. Відомо про «Альбоми друзів», що вели Якоб Хейблок, ректор одної гімназії у Амстердамі чи Карел Мартенс, юрист з міста Утрехт. У «Альбомі друзів» Якоба Хейблока знайдені записи науковців, літераторів чи навіть державних діячів тої доби. Поміж цих автографів володар розмістив малюнки амстердамських художників (недорогі тоді у порівнянні з живописом ), серед котрих були Ян ван дер Капелле, Рембрандт, Арт ван дер Нер, Говерт Флінк. Низка «Альбомів друзів» та « Альбомів зразків » акумулювала значну кількість документів доби (як художніх, так і історичних), ще могли не зберігтися взагалі. Завдяки цим альбомам збережені малюнки низки другорядних художників Голландії, картин котрих або не збережено, або приписано іншим майстрам. Графічні копії і замальовки картин (з позначками авторів), котрі зроблені аматорами, стали важливим доказом існування декотрих творів, вказівками авторства, їхнього побутування і додатковим матеріалом для сучасних атрибуцій.
Колекціонерські позначки і печатки
Наприкінці 17 ст. і на початку 18-го почала розповсюджуватись мода на печатки володарів, проставляння володарських позначок на кожний малюнок у колекції. Вони доповнювали написи автографів і назви творів, нотаріальні свідоцтва про авторство і інвентарні номери. Малюнки це не дуже прикрашало, особливо коли пиха і честолюбство володаря були занадтими, як і розмір печатки володаря. Від завеликої кількості володарських позначок на аркуші малюнок страждав, але з десятиліттями почали вигравати (не самі малюнки), а історики і мистецтвознавці. Якщо історія побутування малюнка втрачалась або не була відома, пунктир тої історії можна було відновити по позначкам-печаткам володарів.
У 18 ст. прийшло усвідомлення художньої вартості самого малюнка як засобу демонстрації індивідуальності митця, а не тільки його прагматичного використання. Малюнки голландських митців почали збирати не тільки пересічні особи середнього достатку, а багатії з великими грошима і дозвіллям. Малюнки художників-голландців переводять у престижну галузь, їх починають вивозити за кордони Північних Провінцій (зірки П'єра Кроза і Маріетта у Парижі, збірка Тессіна у Швеції, цар Петро І вивіз із Голландії 1716 року у Петербург першу картину Рембрандта, а Андрій Вініус — збірку 24-х малюнків Яна Лівенса і друковану графіку різних майстрів Голландії ).
У 19 ст.
Вже до початку 19 ст. більшість малюнків митців Голландії 17 ст. осіла або у королівських, або у магнатських збірках. На аукціонах розпродають невеликі приватні збірки або поодинокі зразки. У 19 ст. розпочався процес перетворення королівських збірок у національні музеї, що сприяло рятуванню вразливих малюнків і не тільки художників Голландії.
Продовжується і приватне колекціонування. Відомо про збірки банкіра Вільяма Есделя та художника Томаса Лоуренса у Лондоні, у Роттердамі малюнки голландців збирали Франс Бойманс та Вільям Ноулес.
Великі державні музеї облаштовують власні Кабінети малюнків ( або Графічні кабінети ). Вони почали діяти у Парижі, Дрездені, Лейпцигу, Лондоні. Наприкінці 19 ст. на художній ринок Західної Європи прийшли багатії і мільйонери Сполучених Штатів, великі збірки голландських малюнків придбали Ян Вуднер, Пірмонт Морган тощо. На початок 21 ст. найкраща колекція малюнків голландських майстрів у США належить Джорджу та Майді Ебраме у місті Бостон. На землях України малюнки голландських художників збирав Алфьоров А.Н, колекція котрого залишилась у місті Харків, але вона практично недоступна.
Початок наукового вивчення у 20 ст.
20 ст., з його суспільними катастрофами, революціями і війнами, з убивством мільйонів невинних людей і хвилями вимушених еміграцій, відзначилось також надзвичайним розвитком наук і промисловими революціями. На новий щабель науковці підняли і мистецтвознавство.
Були оприлюднені досить повні каталоги великих національних музеїв з ілюстраціями малюнків голландських майстрів, їх надрукували Британський музей, (Лондон), Лувр (Париж), Гравюрний кабінет (Берлін), Альбертіна (Відень). Процес оприлюднення і введення у науку нового матеріалу започаткували ще видання 19 ст. — Corpus Photographim, репродукції малюнків старих майстрів, журнал «Oud Holland» (Старовинна Голландія, перше число з 1883 р.), капітальний опис колекцій малюнків голландців (відомих на його час), створений Арнольдом Бредіусом тощо.
Малюнки 17 ст. почали оприлюднювати і у монографіях по окремим художникам Голландії 17 ст., і у тематичних та популярних виданнях. Але каталоги - це описи і інвентарі збірок, вони ще не узагальнення, не історія, не систематика і не висновки. До справи оприлюднення каталогів малюнків підтяглися і два великі державні музеї колишнього СРСР. Так, Ермітаж започаткував серію «Каталоги збірок Ермітажу» навіть тоді, коли історії фламандського і голландського малюнка ще не було створено в науці . Народилась мистецтвознавча наука голландистика.
Почали вирішуватись як питання атрибуції, так і розшуку нових зразків у приватних і музейних збірках у провінції, їх описи, оприлюднення і фотофіксації.
Найбільш вартісним було повернення у історію мистецтва низки призабутих малюнків Габріеля Метсю, Хармена та Мозеса Терборхів, Яна Філіпса ван Бакхорста, а також імен митців Голландії, мало відомих чи відомих лише за архівними розшуками, серед котрих , Барент Грат, Ян ван Нордт, Симон Грасвінкел ...
Музейні збірки
- Державний музей (Амстердам)
- Музей Бойманс ван Бенінгена (Роттердам)
- Лувр, Париж
- Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк)
- Британський музей, (Лондон)
- Графічний кабінет (Берлін)
- Державний Ермітаж, (Санкт-Петербург)
Галерея
- Ян Асселейн. «Понте Ротто», бл. 1645 р.
- Алларт ван Евердинген, «Пейзаж з вітряком і човном»
- Ян ван Гейсум, «Натюрморт з квітами в вазі»
- Гендрик Аверкамп, «Пейзаж з садибою фермера»
- Девід Бейлі. «Автопортрет», малюнок з імітацією техніки гравюри, 1615 р.
- Гезіна Терборх. «Дві голландські пралі товчуть білизну», бл. 1653 р.
- Адріан ван дер Кабел. «Італійський краєвид з подорожніми та брамою міста», друга половина 17 ст.
- Хендрік Рейтскоф. «Човни у морі»
Див. також
- Державний музей (Амстердам)
- Замок Мюйдерслот, філія музею.
- Золоте століття голландського живопису
- Історико-художній музей (Серпухов)
- Ермітаж (відділ малюнків)
- Кабінет курйозів
- Північний маньєризм
- Музей Рембрандта ( будинок-музей Рембрандта у Амстердамі)
Пейзажні малюнки Рембрандта
-
- Ян ван Гойєн. «Краєвид з руїною біля води», 1549 р., Державний музей, Берлін
- Ян ван Гойєн. «Краєвид з вітряком і рибалками на сільському містку», 1651 р., музей Гронінгена
- Ян ван Гойєн. «Велика церква, Дордрехт». Перша половина 17 ст. Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам.
Пейзажний живопис мав власне місце в ранньому мистецтві Нідерландів ще у 14 ст., він містився у мініатюрах богослужебних рукописів і у збірках молитов. Вони мали прикрасити рукописи зображеннями чотирьох сезонів та дванадцяти місяців (з відповідними сезонними справами мешканців). У 15 ст. пейзаж — характена риса станкового нідерландського живопису. У творах Йоахима Патініра та Пітера Брейгеля старшого пейзаж вже відіграє не стільки роль тла на картинах, а посідає важливе місце одного з головних « персонажів » картини і головного камертона настрою. На зламі 16-17 ст. Північні Провінції остаточно відокремлюються і від Іспанської імперії, і від Габсбурзьких (Південних) Нідерландів. Пройшло і розмежування у мистецтві, бо у Габсбурзьких (Південних) Нідерландах запанувало аристократичне і релігійне мистецтво барокового спрямування, тоді як у Голландії доля релігійного мистецтва стрімко скоротилася, а запанувала суміш стилістик ( пізній маньєризм, стримане бароко, утрехтські караваджисти, могутня течія національного реалізму 17 ст., небачного тоді ніде у жодній з національних шкіл).
Пейзажний живопис і художній малюнок у Голландії 17 ст. теж набуває місцевих рис і помітно відрізняється і від барокового малюнка Італії, і від малюнків Рубенса та майстрів його майстерні, орієнтованих на динамічні зразки барокового малюнка італійців. Пейзажні малюнки у голландських митців на деякий час навіть починають панувати у художній продукції, при цьому вони нединамічні, не женуться за ефектними рішеннями, спокійні і реалістично-побутові. У дорембрандтовський період особливо виділялись пейзажні твори і малюнки двох майстрів, це Геркулес Сегерс (бл. 1589 — бл. 1638 ) та Ян ван Гойєн (1596—1656). Якщо Сегерс створював запаморочливо пустельні (майже місячні) краєвиди з нагромадженням каміння), то Ян ван Гойєн залишив низку альбомів з малюнками реалістичними і майже нудними у власній буденності.
- Багато пейзажних малюнків Рембрадт створив у 1630-1640-ві рр.
- Переважна більшість малюнків Рембрандта не мала підписів.
- Своєрідним винятком став малюнок із зображенням індійського слона (малюнок має розмір 24 х 34 см і підпис Рембрандта та дату 1637 р. ).
- Рембрандт вдало використовував узагальнення, досит крупні форми, котрим були підкорені деталі.
- Активною і рівновеликою частиною маюнків були як штрихи, так і незаймані ділянки білого паперу. В залежності від сюжета ділянки білого паперу сприймалия уявою глядача то водою, то безхмарним небом, то стежкою між схилів чи шляхом, що веде у глиб перспективи. Є малюнки, де дві третини аркуша - чисті і не заповнені начекрами (« Канал з двома човнами», бл. 1640 р., Кабінет гравюр, Берлін ).
-
- Рембрандт.« Заміська садибка неполалік лісу», 1644 р., Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
-
- Рембрандт.« Будиночок у Демердійку, вигляд зі сходу», 1650 р.
Джерела
- «Рисунки фламандской школы 17-18 веков». Гос Эрмитаж, серия «Каталоги собраний Эрмитажа», М., «Искусство», 1955
- «Пейзажные рисунки Рембрадта».- «Художник», 1969, 10, с. 46 - 53
- «Ранние автопортреты Рембрандта».- «Художник», 1978, 7, с.43 - 47
- Ежегодник «Памятники культуры. Новые открытия», 1981, Л., статья «Пейзажи голландских итальянистов в музеях СССР», с. 292-296
- Левинсон-Лессинг В.Ф. «История картинной галереи Эрмитажа», Л., Искусство, 1985
- ГМИИимени А.С.Пушкина. Каталог «Западноевропейский рисунок». М., 1991
- «Коллекционеры голландского рисунка». Серпуховской историко-художественный музей. Материалы юбилейной научно-практической конференции. Серпухов. 1996, с. 138 - 164.
Посилання
Примітки
- Левинсон-Лессинг В.Ф. «История картинной галереи Эрмитажа», Л., Искусство, 1985
- Рисунки фламандской школы 17-18 веков. Гос Эрмитаж, серия «Каталоги собраний Эрмитажа», М., «Искусство», 1955
- «Пейзажные рисунки Рембрадта».- «Художник», 1969, 10, с. 46
- Каталон выставки «Сто офортов 16-19 веков из собрания Гос. Эрмитажа», Л.-М., 1964
- «Пейзажные рисунки Рембрадта».- «Художник», 1969, 10, с. 53
- «Пейзажные рисунки Рембрадта».- «Художник», 1969, 10, с. 50
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hudozhnij malyunok u Gollandiyi 17 stolittya okrema galuz hudozhnoyi i kolekcionerskoyi praktiki Gollandiyi 17 stolittya Gerbrand van den Ekgout Botanichnij gurtok za robotoyu malyunok Seredina 17 st Istoriya vivchennya Uchni malyuyut ogolenu model v majsterni Rembrandta Rembrandt van Rejn 1606 1669 1650 ti rr papir malyunok 18 0 h 26 6 sm Darmshtadt Nimechchina Hudozhnij malyunok u Gollandiyi yak hudozhnye yavishe sklavsya lishe u seredini 17 st Vpershe znachushist malyunka yak osnovi vsih vidiv mistectva doveli majstri Rannogo vidrodzhennya u Italiyi Na novu visotu malyunok yak takij pidnyali virtuozi manyeristi Spadkoyemcyami cih tendencij u mistectvi i stanut mitci Gollandiyi ne tilki hudozhniki a i yuveliri majstri drukovanoyi grafiki dekoratori tosho Pervisno hudozhnij malyunok ne vihodiv za mezhi profesijnih interesiv mitciv de poryad iz shedevrami i znachushimi zrazkami nakopichuvalis kopiyi samogo golovi majsterni versiyi z dodatkami dopomizhna produkciya samoyi majsterni nesmilivi uchnivski studiyi Dolya vikoristannya malyunkiv yak takih bula dosit riznoyu navit u Gollandiyi zlamu 16 17 st ta pershoyi polovini 17 st Tak vidoma znachna kilkist malyunkiv Rembrandta i majstriv ta uchniv jogo velikoyi majsterni Todi yak ye dekilka majstriv toyi zh Gollandiyi flamandciv emigrantiv chi yihnih nashadkiv i samih gollandciv u tvorchomu dorobku kotrih malyunok ne posidav skilki nebud pomitnogo miscya Sered nih uslavleni Frans Gals Yan Vermer z Delfta ta dekotri inshi Voni pri comu dobre volodili samoyu tehnikoyu malyuvannya ale na samomu polotni a ne na paperi a nacherki na polotni shvidko perevodili v eskiz majbutnogo tvoru kotrij dovodili do hudozhnogo zavershennya z chasom Cim zasobom pracyuvav i uslavlenij italiyec Karavadzho dostovirnih avtorskih malyunkiv kotrogo ne znajdeno vzagali Malyunok yak tovarYakob Matam Sivila sered ruyin malyunok 1612 r Hudozhnij institut Kurto London Na malyunki mitciv 17 st pershimi zvernuli uvagu sami hudozhniki kerivniki velikih majsteren yak na albomi zrazkiv dlya uchniv ta organizatori gollandskih aukcioniv Gollandskij malyunok 17 st dovgij chas perebuvav u tini gollandskogo zhivopisu chi gotovih yuvelirnih virobiv efektnih koshtovnih sho desyatilittyami buli okrasoyu bagatih pomeshkan i palaciv koshtovnimi rechami kolekcij uosoblennyam prestizhu volodariv koshtovnim majnom dlya nashadkiv Odnak u 17 st projshov i proces vidchuzhennya hudozhnogo malyunka vid hudozhnika yak jogo tvorcya Malyunok razom iz drukovanoyu grafikoyu stav ob yektom chislennih prodazhiv i pereprodazhiv i ob yektom kolekcionuvannya eksponatom pershih kabinetiv kurjoziv privatnih bibliotek tosho Sformuvalos kolo i pershih pocinovuvachiv same malyunkiv pristrasnih i zavzyatih graf Kobencl Konstanten Sennepart z Amsterdama sam Rembrandt v kolekciyi kotrogo buli malyunki navit z dalekoyi Indiyi Plos van Amstel ta inshi Na potrebu cih pocinovuvachiv pochali pracyuvati yak sami hudozhniki tak i hudozhnij rinok Pochali stvoryuvati tovarni malyunki rozrahovani na cih pocinovuvachiv i ne pov yazanih ni z kompozicijnimi poshukami ni z podalshim vikoristannyam dlya novih kartin Pochavsya proces navit dopovnen i pererobki starih malyunkiv z metoyu pokrashennya yihnoyi tovarnoyi vartosti i pidvishennya yihnoyi cini pri pereprodazhah Vidomi vipadki koli stari malyunki abo ofortni doshki pokrashuvav i sam Rembrandt Ale gipnoz imeni genialnogo hudozhnika primushuye nevibaglivih doslidnikiv vipravdovuvati Rembrandta sho nibito robiv kongenialni dodatki do starih malyunkiv Albom druziv Liber Amicorum Praktichno pochesne misce v kabinetah kurjoziv posili Albomi druziv Vpershe voni z yavilis u seredovishi niderlandskih gumanistiv 16 st z yihnim kultom intelektualnih vprav kultom privatnogo zhittya i listuvannya neupinno zrostayuchim avtoritetom miscevih hudozhnikiv i pismennikiv Albomi druziv ne sho inshe yak malenki kolekciyi vartisnih dlya privatnoyi osobi listiv vid druziv avtografiv shyahetnih chi vidomih osib chasto malyunkiv riznih hudozhnikiv i malyunkiv samogo volodarya Bo malyuvannya pochalo vhoditi do kompleksu todishnoyi osviti Vse ce zbiralos pid odnoyu paliturkoyu vkleyuvalis novi nadhodzhennya zalyubki pereglyadalos v chasi dozvillya i pokazuvalos shanovnim viziteram Albomi druziv pomitno vidriznyalis vid Albomiv zrazkiv kotri zbirali fahovi hudozhniki dlya vivchennya chuzhih znahidok u mistectvi chuzhih kompozicij chi panivnih na toj chas hudozhnih shem She bilshe vidminnostej vid Albomiv druziv mali rukopisni pisenniki spivaniki Ostanni priznachalis suto dlya kolekcionuvannya tekstiv pisen Albomi druziv otrimali poshirennya u Gollandiyi 17 st Okrim epistolyariyi v nih potraplyayut yak podarunki malyunkiv vid zhivih hudozhnikiv tak i pridbani na aukcionah tvori minulogo malyunki sho roblyat vzhe na samih arkushah alboma Syudi vkleyuvali takozh novi oforti do ciyeyi grafichnoyi tehniki gollandci stavilis osoblivo povazhno Vidomo pro Albomi druziv sho veli Yakob Hejblok rektor odnoyi gimnaziyi u Amsterdami chi Karel Martens yurist z mista Utreht U Albomi druziv Yakoba Hejbloka znajdeni zapisi naukovciv literatoriv chi navit derzhavnih diyachiv toyi dobi Pomizh cih avtografiv volodar rozmistiv malyunki amsterdamskih hudozhnikiv nedorogi todi u porivnyanni z zhivopisom sered kotrih buli Yan van der Kapelle Rembrandt Art van der Ner Govert Flink Nizka Albomiv druziv ta Albomiv zrazkiv akumulyuvala znachnu kilkist dokumentiv dobi yak hudozhnih tak i istorichnih she mogli ne zberigtisya vzagali Zavdyaki cim albomam zberezheni malyunki nizki drugoryadnih hudozhnikiv Gollandiyi kartin kotrih abo ne zberezheno abo pripisano inshim majstram Grafichni kopiyi i zamalovki kartin z poznachkami avtoriv kotri zrobleni amatorami stali vazhlivim dokazom isnuvannya dekotrih tvoriv vkazivkami avtorstva yihnogo pobutuvannya i dodatkovim materialom dlya suchasnih atribucij Kolekcionerski poznachki i pechatkiNaprikinci 17 st i na pochatku 18 go pochala rozpovsyudzhuvatis moda na pechatki volodariv prostavlyannya volodarskih poznachok na kozhnij malyunok u kolekciyi Voni dopovnyuvali napisi avtografiv i nazvi tvoriv notarialni svidoctva pro avtorstvo i inventarni nomeri Malyunki ce ne duzhe prikrashalo osoblivo koli piha i chestolyubstvo volodarya buli zanadtimi yak i rozmir pechatki volodarya Vid zavelikoyi kilkosti volodarskih poznachok na arkushi malyunok strazhdav ale z desyatilittyami pochali vigravati ne sami malyunki a istoriki i mistectvoznavci Yaksho istoriya pobutuvannya malyunka vtrachalas abo ne bula vidoma punktir toyi istoriyi mozhna bulo vidnoviti po poznachkam pechatkam volodariv U 18 st prijshlo usvidomlennya hudozhnoyi vartosti samogo malyunka yak zasobu demonstraciyi individualnosti mitcya a ne tilki jogo pragmatichnogo vikoristannya Malyunki gollandskih mitciv pochali zbirati ne tilki peresichni osobi serednogo dostatku a bagatiyi z velikimi groshima i dozvillyam Malyunki hudozhnikiv gollandciv perevodyat u prestizhnu galuz yih pochinayut vivoziti za kordoni Pivnichnih Provincij zirki P yera Kroza i Marietta u Parizhi zbirka Tessina u Shveciyi car Petro I viviz iz Gollandiyi 1716 roku u Peterburg pershu kartinu Rembrandta a Andrij Vinius zbirku 24 h malyunkiv Yana Livensa i drukovanu grafiku riznih majstriv Gollandiyi U 19 st Vzhe do pochatku 19 st bilshist malyunkiv mitciv Gollandiyi 17 st osila abo u korolivskih abo u magnatskih zbirkah Na aukcionah rozprodayut neveliki privatni zbirki abo poodinoki zrazki U 19 st rozpochavsya proces peretvorennya korolivskih zbirok u nacionalni muzeyi sho spriyalo ryatuvannyu vrazlivih malyunkiv i ne tilki hudozhnikiv Gollandiyi Prodovzhuyetsya i privatne kolekcionuvannya Vidomo pro zbirki bankira Vilyama Esdelya ta hudozhnika Tomasa Lourensa u Londoni u Rotterdami malyunki gollandciv zbirali Frans Bojmans ta Vilyam Noules Veliki derzhavni muzeyi oblashtovuyut vlasni Kabineti malyunkiv abo Grafichni kabineti Voni pochali diyati u Parizhi Drezdeni Lejpcigu Londoni Naprikinci 19 st na hudozhnij rinok Zahidnoyi Yevropi prijshli bagatiyi i miljoneri Spoluchenih Shtativ veliki zbirki gollandskih malyunkiv pridbali Yan Vudner Pirmont Morgan tosho Na pochatok 21 st najkrasha kolekciya malyunkiv gollandskih majstriv u SShA nalezhit Dzhordzhu ta Majdi Ebrame u misti Boston Na zemlyah Ukrayini malyunki gollandskih hudozhnikiv zbirav Alforov A N kolekciya kotrogo zalishilas u misti Harkiv ale vona praktichno nedostupna Pochatok naukovogo vivchennya u 20 st 20 st z jogo suspilnimi katastrofami revolyuciyami i vijnami z ubivstvom miljoniv nevinnih lyudej i hvilyami vimushenih emigracij vidznachilos takozh nadzvichajnim rozvitkom nauk i promislovimi revolyuciyami Na novij shabel naukovci pidnyali i mistectvoznavstvo Buli oprilyudneni dosit povni katalogi velikih nacionalnih muzeyiv z ilyustraciyami malyunkiv gollandskih majstriv yih nadrukuvali Britanskij muzej London Luvr Parizh Gravyurnij kabinet Berlin Albertina Viden Proces oprilyudnennya i vvedennya u nauku novogo materialu zapochatkuvali she vidannya 19 st Corpus Photographim reprodukciyi malyunkiv starih majstriv zhurnal Oud Holland Starovinna Gollandiya pershe chislo z 1883 r kapitalnij opis kolekcij malyunkiv gollandciv vidomih na jogo chas stvorenij Arnoldom Brediusom tosho Malyunki 17 st pochali oprilyudnyuvati i u monografiyah po okremim hudozhnikam Gollandiyi 17 st i u tematichnih ta populyarnih vidannyah Ale katalogi ce opisi i inventari zbirok voni she ne uzagalnennya ne istoriya ne sistematika i ne visnovki Do spravi oprilyudnennya katalogiv malyunkiv pidtyaglisya i dva veliki derzhavni muzeyi kolishnogo SRSR Tak Ermitazh zapochatkuvav seriyu Katalogi zbirok Ermitazhu navit todi koli istoriyi flamandskogo i gollandskogo malyunka she ne bulo stvoreno v nauci Narodilas mistectvoznavcha nauka gollandistika Pochali virishuvatis yak pitannya atribuciyi tak i rozshuku novih zrazkiv u privatnih i muzejnih zbirkah u provinciyi yih opisi oprilyudnennya i fotofiksaciyi Najbilsh vartisnim bulo povernennya u istoriyu mistectva nizki prizabutih malyunkiv Gabrielya Metsyu Harmena ta Mozesa Terborhiv Yana Filipsa van Bakhorsta a takozh imen mitciv Gollandiyi malo vidomih chi vidomih lishe za arhivnimi rozshukami sered kotrih Barent Grat Yan van Nordt Simon Grasvinkel Muzejni zbirkiDerzhavnij muzej Amsterdam Muzej Bojmans van Beningena Rotterdam Luvr Parizh Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Britanskij muzej London Grafichnij kabinet Berlin Derzhavnij Ermitazh Sankt Peterburg Galereya Molodik v kapelyuhu Gerbrand van den Ekhout malyunok papir 1655 rik Muzej mistectva Metropoliten Nyu JorkYan Asselejn Ponte Rotto bl 1645 r Allart van Everdingen Pejzazh z vitryakom i chovnom Yan van Gejsum Natyurmort z kvitami v vazi Gendrik Averkamp Pejzazh z sadiboyu fermera Devid Bejli Avtoportret malyunok z imitaciyeyu tehniki gravyuri 1615 r Gezina Terborh Dvi gollandski prali tovchut biliznu bl 1653 r Adrian van der Kabel Italijskij krayevid z podorozhnimi ta bramoyu mista druga polovina 17 st Hendrik Rejtskof Chovni u mori Div takozhDerzhavnij muzej Amsterdam Zamok Myujderslot filiya muzeyu Zolote stolittya gollandskogo zhivopisu Istoriko hudozhnij muzej Serpuhov Ermitazh viddil malyunkiv Kabinet kurjoziv Pivnichnij manyerizm Muzej Rembrandta budinok muzej Rembrandta u Amsterdami Pejzazhni malyunki RembrandtaYan van Gojyen Zimova scenka z kozanyarami na lodu kanala 1626 r San Paulo Braziliya Yan van Gojyen Krayevid z ruyinoyu bilya vodi 1549 r Derzhavnij muzej Berlin Yan van Gojyen Krayevid z vitryakom i ribalkami na silskomu mistku 1651 r muzej Groningena Yan van Gojyen Velika cerkva Dordreht Persha polovina 17 st Muzej Bojmans van Beningen Rotterdam Rembrandt Vezha cerkvi u Vaterlandi bl 1650 r malyunok iz signaturami volodariv Ashmolean muzej Pejzazhnij zhivopis mav vlasne misce v rannomu mistectvi Niderlandiv she u 14 st vin mistivsya u miniatyurah bogosluzhebnih rukopisiv i u zbirkah molitov Voni mali prikrasiti rukopisi zobrazhennyami chotiroh sezoniv ta dvanadcyati misyaciv z vidpovidnimi sezonnimi spravami meshkanciv U 15 st pejzazh haraktena risa stankovogo niderlandskogo zhivopisu U tvorah Joahima Patinira ta Pitera Brejgelya starshogo pejzazh vzhe vidigraye ne stilki rol tla na kartinah a posidaye vazhlive misce odnogo z golovnih personazhiv kartini i golovnogo kamertona nastroyu Na zlami 16 17 st Pivnichni Provinciyi ostatochno vidokremlyuyutsya i vid Ispanskoyi imperiyi i vid Gabsburzkih Pivdennih Niderlandiv Projshlo i rozmezhuvannya u mistectvi bo u Gabsburzkih Pivdennih Niderlandah zapanuvalo aristokratichne i religijne mistectvo barokovogo spryamuvannya todi yak u Gollandiyi dolya religijnogo mistectva strimko skorotilasya a zapanuvala sumish stilistik piznij manyerizm strimane baroko utrehtski karavadzhisti mogutnya techiya nacionalnogo realizmu 17 st nebachnogo todi nide u zhodnij z nacionalnih shkil Pejzazhnij zhivopis i hudozhnij malyunok u Gollandiyi 17 st tezh nabuvaye miscevih ris i pomitno vidriznyayetsya i vid barokovogo malyunka Italiyi i vid malyunkiv Rubensa ta majstriv jogo majsterni oriyentovanih na dinamichni zrazki barokovogo malyunka italijciv Pejzazhni malyunki u gollandskih mitciv na deyakij chas navit pochinayut panuvati u hudozhnij produkciyi pri comu voni nedinamichni ne zhenutsya za efektnimi rishennyami spokijni i realistichno pobutovi U dorembrandtovskij period osoblivo vidilyalis pejzazhni tvori i malyunki dvoh majstriv ce Gerkules Segers bl 1589 bl 1638 ta Yan van Gojyen 1596 1656 Yaksho Segers stvoryuvav zapamorochlivo pustelni majzhe misyachni krayevidi z nagromadzhennyam kaminnya to Yan van Gojyen zalishiv nizku albomiv z malyunkami realistichnimi i majzhe nudnimi u vlasnij budennosti Bagato pejzazhnih malyunkiv Rembradt stvoriv u 1630 1640 vi rr Perevazhna bilshist malyunkiv Rembrandta ne mala pidpisiv Svoyeridnim vinyatkom stav malyunok iz zobrazhennyam indijskogo slona malyunok maye rozmir 24 h 34 sm i pidpis Rembrandta ta datu 1637 r Rembrandt vdalo vikoristovuvav uzagalnennya dosit krupni formi kotrim buli pidkoreni detali Aktivnoyu i rivnovelikoyu chastinoyu mayunkiv buli yak shtrihi tak i nezajmani dilyanki bilogo paperu V zalezhnosti vid syuzheta dilyanki bilogo paperu sprijmaliya uyavoyu glyadacha to vodoyu to bezhmarnim nebom to stezhkoyu mizh shiliv chi shlyahom sho vede u glib perspektivi Ye malyunki de dvi tretini arkusha chisti i ne zapovneni nachekrami Kanal z dvoma chovnami bl 1640 r Kabinet gravyur Berlin Rembrandt Zamiska sadiba pid hmarnim nebom 1635 r Albertina Viden Rembrandt Zamiska sadibka nepolalik lisu 1644 r Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Rembrandt Kanal u misti Amersfort do 1648 r Luvr Parizh Rembrandt Budinochok u Demerdijku viglyad zi shodu 1650 r DzherelaRannij avtoportret Rembrandta u vici do 23 rokiv Derzhavnij muzej Amsterdam bl 1629 r Risunki flamandskoj shkoly 17 18 vekov Gos Ermitazh seriya Katalogi sobranij Ermitazha M Iskusstvo 1955 Pejzazhnye risunki Rembradta Hudozhnik 1969 10 s 46 53 Rannie avtoportrety Rembrandta Hudozhnik 1978 7 s 43 47 Ezhegodnik Pamyatniki kultury Novye otkrytiya 1981 L statya Pejzazhi gollandskih italyanistov v muzeyah SSSR s 292 296 Levinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galerei Ermitazha L Iskusstvo 1985 GMIIimeni A S Pushkina Katalog Zapadnoevropejskij risunok M 1991 Kollekcionery gollandskogo risunka Serpuhovskoj istoriko hudozhestvennyj muzej Materialy yubilejnoj nauchno prakticheskoj konferencii Serpuhov 1996 s 138 164 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Grafika Portal Niderlandi PrimitkiLevinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galerei Ermitazha L Iskusstvo 1985 Risunki flamandskoj shkoly 17 18 vekov Gos Ermitazh seriya Katalogi sobranij Ermitazha M Iskusstvo 1955 Pejzazhnye risunki Rembradta Hudozhnik 1969 10 s 46 Katalon vystavki Sto ofortov 16 19 vekov iz sobraniya Gos Ermitazha L M 1964 Pejzazhnye risunki Rembradta Hudozhnik 1969 10 s 53 Pejzazhnye risunki Rembradta Hudozhnik 1969 10 s 50