Гуго Ла́ур (ест. Hugo Laur; нар. 20 березня 1893, Кяру — пом. 30 грудня 1977, Таллінн) — естонський радянський актор театру і кіно, театральний режисер і театральний педагог. Член з 1934 року; член-засновник Спілки театральних діячів Естонської РСР у 1945 році (у 1950—1953 роках — голова правління); член Спілки кінематографістів Естонії з 1959 року.
Гуго Лаур | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Hugo Laur | ||||
Народився | 20 березня 1893 d, d, Ляене-Вірумаа, Естонія | |||
Помер | 30 грудня 1977 (84 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР | |||
Поховання | Метсакальмісту | |||
Громадянство | Російська імперія Естонія СРСР | |||
Діяльність | актор театру, кіноактор | |||
Alma mater | Гімназія Гуґо Треффнера (1910) | |||
Заклад | Національна опера «Естонія», d і Естонський драматичний театр | |||
IMDb | nm0490988 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Гуго Лаур у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 20 березня 1893 року у селищі Кяру (нині повіт Ляене-Вірумаа, Естонія) у сім'ї лісника. Протягом 1907—1910 років навчався у Гімназії Гуго Треффнера в Тарту. У 1911—1918 роках працював техніком-будівельником і архітектором у Ризі, Муху, Таллінні. Одночасно у 1911—1913 роках навчався у будівельній школі в Ризі та у 1913—1914 вивчав архітектуру в приватній технічній школі професора Берлофа.
Грати на сцені почав у 1912 році у Ризькому естонському товаристві освіти і допомоги. Протягом 1918—1949 років — актор театру «Естонія». У 1930-х роках як стипендіат голови держави їздив у навчальну поїздку до Німеччини та Австрії. У 1949—1965 роках — актор Талліннського драматичного театру. Одночасно протягом 1948—1950 років викладав на кафедрі акторської майстерності у .
Член ВКП(б) з 1950 року. Обирався депутатом Верховної Ради Естонської РСР 3-го скликання (1951—1954). Помер у Таллінні 30 грудня 1977 року.
Творчість
- театоральні ролі
- Осип («Ревізор» Миколи Гоголя, 1928);
- Тобіас («Сільські чоботарі» Алексіса Ківі, 1928);
- Пійбелехт («Домовик» Едуарда Вільде, 1932);
- Захар Бардін ( Максима Горького, 1946);
- Мерфі («Російське питання» Костянтина Симонова, 1947);
- Мярт Лаагус («Два табори» Августа Якобсона, 1948);
- батрак Пааво («Вітер з півдня» , 1949);
- Серебряков («Дядя Ваня» Антона Чехова, 1951);
- Мадіс («Варгамяе» за Антоном Таммсааре, 1951);
- Хааке («На межі дня і ночі» Августа Якобсона, 1951);
- Горностаєв ( Костянтина Треньова, 1952);
- боцман Бухта («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука, 1953).
- ролі у кіно
- Братт, контрабандист («Хвилі пристрасті», 1930);
- Аугуст Мійлас, професор ботаніки у відставці («Життя в цитаделі», 1947);
- Сааму, наймит («Світло в Коорді», 1951);
- Вааг («Щастя Андруса», 1955);
- Сойн («На задвірках», 1956);
- комірник («Червневі дні», 1957);
- Репс («Непрохані гості», 1959);
- Лаас Лаутріківі («Льодохід», 1962);
- Юліус Рааген, вчитель («Оглянися в шляху», 1963);
- рибалка («Будиночок у дюнах», 1963);
- вахтер серпня («Приборкувачі велосипедів», 1963);
- візник («Новий нечистий з пекла», 1964);
- дідусь («Дівчинка і відлуння», 1964);
- Теенус, вчитель музики і наглядач церкви («Їм було вісімнадцять», 1965);
- Міхкель Мядасоо («У суворий край», 1965);
- старий чернець («Остання реліквія», 1969);
- епізод («Заблукалі», 1970);
- Піме-Каарлі («Берег вітрів», 1970).
Працював також як режисер. Виступав на естраді із художнім читанням.
Відзнаки
- почесні звання
- з 1945 року;
- з 1947 року;
- премії
- Сталінська премія (1948; За роль професора Мійласа у фільмі «Життя в цитаделі»);
- за 1950 рік;
- Сталінська премія (1952; за роль батрака у фільмі Сааму «Світло в Коорді»);
- ордени
- два ордена «Знак Пошани»;
- орден Леніна (1956).
Примітки
- Laur, Hugo / Eesti teatriliit. (ест.)
Література
- Лумет Х. Л. Лаур, Хуго // Театральная энциклопедия. Том III / Глав. ред. — Москва: Советская энциклопедия, 1964. Стовп. 417—418. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gugo La ur est Hugo Laur nar 20 bereznya 1893 Kyaru pom 30 grudnya 1977 Tallinn estonskij radyanskij aktor teatru i kino teatralnij rezhiser i teatralnij pedagog Chlen z 1934 roku chlen zasnovnik Spilki teatralnih diyachiv Estonskoyi RSR u 1945 roci u 1950 1953 rokah golova pravlinnya chlen Spilki kinematografistiv Estoniyi z 1959 roku Gugo Laurest Hugo LaurZobrazhennyaNarodivsya20 bereznya 1893 1893 03 20 d d Lyaene Virumaa EstoniyaPomer30 grudnya 1977 1977 12 30 84 roki Tallinn Estonska RSR SRSRPohovannyaMetsakalmistuGromadyanstvo Rosijska imperiya Estoniya SRSRDiyalnistaktor teatru kinoaktorAlma materGimnaziya Gugo Treffnera 1910 ZakladNacionalna opera Estoniya d i Estonskij dramatichnij teatrIMDbnm0490988Nagorodi ta premiyid 1947 d 1945 d 1950 Gugo Laur u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 20 bereznya 1893 roku u selishi Kyaru nini povit Lyaene Virumaa Estoniya u sim yi lisnika Protyagom 1907 1910 rokiv navchavsya u Gimnaziyi Gugo Treffnera v Tartu U 1911 1918 rokah pracyuvav tehnikom budivelnikom i arhitektorom u Rizi Muhu Tallinni Odnochasno u 1911 1913 rokah navchavsya u budivelnij shkoli v Rizi ta u 1913 1914 vivchav arhitekturu v privatnij tehnichnij shkoli profesora Berlofa Grati na sceni pochav u 1912 roci u Rizkomu estonskomu tovaristvi osviti i dopomogi Protyagom 1918 1949 rokiv aktor teatru Estoniya U 1930 h rokah yak stipendiat golovi derzhavi yizdiv u navchalnu poyizdku do Nimechchini ta Avstriyi U 1949 1965 rokah aktor Tallinnskogo dramatichnogo teatru Odnochasno protyagom 1948 1950 rokiv vikladav na kafedri aktorskoyi majsternosti u Chlen VKP b z 1950 roku Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Estonskoyi RSR 3 go sklikannya 1951 1954 Pomer u Tallinni 30 grudnya 1977 roku Tvorchistteatoralni roliOsip Revizor Mikoli Gogolya 1928 Tobias Silski chobotari Aleksisa Kivi 1928 Pijbeleht Domovik Eduarda Vilde 1932 Zahar Bardin Maksima Gorkogo 1946 Merfi Rosijske pitannya Kostyantina Simonova 1947 Myart Laagus Dva tabori Avgusta Yakobsona 1948 batrak Paavo Viter z pivdnya 1949 Serebryakov Dyadya Vanya Antona Chehova 1951 Madis Vargamyae za Antonom Tammsaare 1951 Haake Na mezhi dnya i nochi Avgusta Yakobsona 1951 Gornostayev Kostyantina Trenova 1952 bocman Buhta Zagibel eskadri Oleksandra Kornijchuka 1953 roli u kinoBratt kontrabandist Hvili pristrasti 1930 August Mijlas profesor botaniki u vidstavci Zhittya v citadeli 1947 Saamu najmit Svitlo v Koordi 1951 Vaag Shastya Andrusa 1955 Sojn Na zadvirkah 1956 komirnik Chervnevi dni 1957 Reps Neprohani gosti 1959 Laas Lautrikivi Lodohid 1962 Yulius Raagen vchitel Oglyanisya v shlyahu 1963 ribalka Budinochok u dyunah 1963 vahter serpnya Priborkuvachi velosipediv 1963 viznik Novij nechistij z pekla 1964 didus Divchinka i vidlunnya 1964 Teenus vchitel muziki i naglyadach cerkvi Yim bulo visimnadcyat 1965 Mihkel Myadasoo U suvorij kraj 1965 starij chernec Ostannya relikviya 1969 epizod Zablukali 1970 Pime Kaarli Bereg vitriv 1970 Pracyuvav takozh yak rezhiser Vistupav na estradi iz hudozhnim chitannyam Vidznakipochesni zvannyaz 1945 roku z 1947 roku premiyiStalinska premiya 1948 Za rol profesora Mijlasa u filmi Zhittya v citadeli za 1950 rik Stalinska premiya 1952 za rol batraka u filmi Saamu Svitlo v Koordi ordenidva ordena Znak Poshani orden Lenina 1956 PrimitkiLaur Hugo Eesti teatriliit est LiteraturaLumet H L Laur Hugo Teatralnaya enciklopediya Tom III Glav red Moskva Sovetskaya enciklopediya 1964 Stovp 417 418 ros