Хуан Рафаель Мора Поррас (ісп. Juan Rafael Mora Porras; 8 лютого 1814 — 30 вересня 1860) — державний і політичний діяч, другий президент Коста-Рики.
Хуан Рафаель Мора Поррас | |||
| |||
---|---|---|---|
26 листопада 1849 — 14 серпня 1859 | |||
Попередник: | Мігель Мора Поррас | ||
Наступник: | Хосе Марія Монтеалегре | ||
Народження: | 8 лютого 1814[1] Сан-Хосе, Коста-Рика | ||
Смерть: | 30 вересня 1860[1](46 років) Пунтаренас[d], d, Пунтаренас, Коста-Рика | ||
Причина смерті: | різана рана | ||
Країна: | Коста-Рика | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї Каміло Мори Альварадо й Анни Беніти Поррас Ульоа — ліберальній родині з нинішньої столиці Коста-Рики. У сім'ї було четверо дітей, які стали невід'ємною частиною політичної та соціальної еліти країни. Не лише Хуан Рафаель у подальшому став президентом країни, тих же висот сягнули його брати Мігель (тимчасовий президент, 1849) та Хоакін. Його сестри Ана Марія та Гваделупе були дружинами відповідно Хосе Марії Монтеалегре (президент, 1860—1863) і Хосе Марії Каньяса Ескамільї, сальвадорського генерала, який відзначився у війні проти Вільяма Вокера.
24 червня 1847 року Мора одружився з Інес Агілар Което, дочкою Мануеля Агілара Чакона, голови держави від 1837 до 1838 року. Подружжя мало вісьмох дітей: Єлену, Терезу, Альберто, Амелію, Хуана, Каміло, Хуана й Антоніо.
1837 року обіймав посаду мера Сан-Хосе, а також інші державні посади, хоч основними видами його діяльності були торгівля, вирощування кави та цукрової тростини, операції з нерухомістю. 1842 року Мора, який не мав університетської освіти, став діловим партнером Вісенте Агілара, їхня спільна компанія невдовзі стала однією з найвпливовіших комерційних фірм тих часів.
Президентство
1847 року Мору обрали віцепрезидентом Республіки, з тієї посади він подав у відставку наступного року, а ще за рік знову став віцепрезидентом. Військовий переворот генерала Хосе Мануеля Кіроса, який змусив піти у відставку президента Хосе Марію Кастро Мадріса, зробив Мору правителем країни до тих пір, поки не буде оголошено переможця нових виборів, які він власне й виграв.
Серед перших успіхів, яких вдалось сягнути за його врядування, було визнання незалежності Коста-Рики Іспанією та створення папою Пієм IX єпархії в Коста-Риці (1 березня 1850).
На той час військовики мали значний вплив на політику країни, й Мора намагався зміцнити своє становище, оголосивши набір до нових армійських підрозділів. Генерал Кірос, найвпливовіший військовик країни, вважав це загрозою своєму статусу, і 3 червня 1850 року підняв зброю проти президента, втім сили Мори розбили заколотників.
Попри той тріумф, Мора зазнавав гострої критики з боку громадянської опозиції на чолі з Кастро і Конгресом. Президент навіть подав у відставку, але її не прийняли. Тоді Дон Хуаніто розпустив Конгрес і призначив нові вибори, що надало президенту очікувану підтримку парламенту.
1853 року Мору переобрали. Він покращив дорогу від Картаго до порту Пунтаренаса, що прискорило економічний розвиток країни.
Флібустьєрська війна
На початку 1856 року Коста-Рика була змушена вступити до війни, що відома як Національна кампанія 1856—1857 років або ж Флібустьєрська війна, з метою вигнання американського авантюриста з території Центральної Америки. На першому етапі кампанії, під час якого Мора особисто супроводжував армію (уряд було передано віцепрезиденту Франсіско Марії Ореамуно), армія Коста-Рики здобула перемогу в битвах біля Санта-Рози, Сардинале та при Рівасі. Проте в подальші дні армію вразила епідемія холери, й солдати Мори залишили територію Нікарагуа та повернулись до Коста-Рики. У подальшому хвороба поширилась усією країною та забрала життя 10 000 осіб, майже десяту частину населення Коста-Рики того часу.
Лишень епідемія пішла на спад у грудні, Мора почав готувати другу кампанію, головним завданням якої було захоплення Сан-Хуана та суден, що постачали ресурси Вокеру зі Сполучених Штатів. Магнат , противник Вокера, відрядив моряка Сильвана Спенсера на допомогу костариканським генералам. Насправді американський мільйонер розраховував повернути собі кораблі, що їх Вокер використовував для транзиту ресурсів до регіону. Спенсер прибув до Коста-Рики в супроводі англійця Вільяма Кліффорда Вебстера, який, у свою чергу, вручив Морі рекомендаційного листа від посла Коста-Рики у Вашингтоні Луїса Моліни. Вебстер подав усе так, ніби Вандербілт пропонує Морі союз, і запропонував президенту кредит у мільйон песо, щоб погасити державний борг, що утворився через видатки на підготовку до війни. Однак Вебстера звинуватили у шахрайстві у Сполучених Штатах, і контракт не було оформлено.
Війна завершилась у квітні 1857 року після того, як майор Максімо Бланко відрізав маршрути постачання Вокера річкою Сан-Хуан. Перемога у війні з Вокером принесла Морі славу, втім відносини його країни з Нікарагуа ускладнились.
Вокер капітулював 1 травня 1857 року в Рівасі. Його доставили до США, де він почав готувати ще одну експедицію. У Нікарагуа зайняв посаду президента й зажадав, щоб Коста-Рика негайно повернула Пунта-Кастілу, Кастільйо-В'єхо та форт Сан-Карлос, а також судна, захоплені у флібустьєрів. Окрім того, військам Коста-Рики наказали залишити територію Нікарагуа. Втім Мора, знаючи про плани Вокера, наказав військам залишитись у Сан-Хуані, щоб попередити нове вторгнення флібустьєрів. Мартінес звинуватив Коста-Рику в імперіалістичних намірах і 19 жовтня 1857 року оголосив війну. Війна припинилась після підписання договору Каньяса-Хереса, несприятливого для Коста-Рики, якій довелось визнати Нікарагуа власником Сан-Хуана й відмовитись від здобутків, що їх принесла перемога над Вокером.
На початку 1859 року Мору переобрали на третій термін, але 14 серпня того ж року його повалили командири казарм Сан-Хосе, полковник Лоренсо Саласар і майор Бланко. Сержант Сотеро Родрігес о 3:30 ранку раптово з'явився в будинку Мори та вивіз його під арештом до казарм. У наступні години були заарештовані Хоакін Мора, генерал Каньяс, Мануель Аргуельйо (племінник і радник президента) й інші офіційні особи. Мору відвезли до Пунтаренаса та вигнали з країн — спочатку він виїхав пароплавом до Гватемали, а потім до Сальвадору.
Спроба реставрації та загибель
За кордоном Дон Хуаніто підготував вторгнення, щоб відновити свою владу. Він вирушив до США в пошуках допомоги та зброї. 17 вересня 1860 року він висадився в Пунтаренасі в супроводі свого брата генерала Хоакіна Мори, Хосе Марії Каньяса та Мануеля Аргуельйо. Мора захопив місто та смугу землі до . Уряд Монтеалегре швидко відреагував, відрядивши армію, яка розбила сили Мори в битві при Ла-Ангостурі. Дон Хуаніто шукав притулку у свого друга британського консула Річарда Фаррера (Дона Рікардо, як його знали у Коста-Риці), з яким вони мали спільний бізнес, але зрештою здався.
Мору розстріляли у містечку Лос-Хобос 30 вересня того ж року разом з генералом Інасіо Арансібією(чилійцем, який виїхав до Каліфорнії під час золотої лихоманки, але опинився у Коста-Риці та відзначився у війні проти флібустьєрів). За два дні був страчений і Каньяс.
Британський консул Фаррер і французький консул Жан-Жак Боннефіль встигли завадити тому, щоб тіло Мори кинули в річку, й організували його поховання того ж дня на старому цвинтарі в могилі, яку викопали самі прибічники колишнього президента. За два дні також поховали Каньяса. Майже за шість років, 20 травня 1866 року, Боннефіль повернувся на цвинтар разом із чотирма матросами та розкрив могили, рештки Мори та Каньяса спочатку доставили до резиденції Боннефіля в Пунтаренасі, а потім до його будинку в Сан-Хосе, де вони перебували понад 20 років, до 13 січня 1885 року, після чого їх поховали на Головному цвинтарі столиці Коста-Рики.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Carlos Monge Alfaro. Historia de Costa Rica, 17.ª edición, Trejos, San José, 1982
- . www.biografiasyvidas.com (ісп.) . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
Література
- Porras, Armando Rodríguez (1987). Juan Rafael Mora Porras y la guerra contra los filibusteros (ісп.) . Museo Histórico Cultural Juan Santamaría. ISBN . Процитовано 6 березня 2021.
- Robertson, James Alexander (1957). The Hispanic American Historical Review (англ.) . Board of Editors of the Hispanic American Review. с. 546. Процитовано 6 березня 2021.
Посилання
- . www.asamblea.go.cr (ісп.) . Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 6 березня 2021.
- Presidencia de la República de Costa Rica. Presidencia de la República de Costa Rica (ісп.) . Процитовано 6 березня 2021.
- . www.encyclopedia.com (англ.) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 6 березня 2021.
- . Guías Costa Rica (ісп.) . 27 червня 2013. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Mora a druge materine prizvishe Porras Huan Rafael Mora Porras isp Juan Rafael Mora Porras 8 lyutogo 1814 30 veresnya 1860 derzhavnij i politichnij diyach drugij prezident Kosta Riki Huan Rafael Mora PorrasPrapor 2 j Prezident Kosta Riki26 listopada 1849 14 serpnya 1859Poperednik Migel Mora PorrasNastupnik Hose Mariya Montealegre Narodzhennya 8 lyutogo 1814 1814 02 08 1 San Hose Kosta RikaSmert 30 veresnya 1860 1860 09 30 1 46 rokiv Puntarenas d d Puntarenas Kosta RikaPrichina smerti rizana ranaKrayina Kosta Rika Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi Kamilo Mori Alvarado j Anni Beniti Porras Uloa liberalnij rodini z ninishnoyi stolici Kosta Riki U sim yi bulo chetvero ditej yaki stali nevid yemnoyu chastinoyu politichnoyi ta socialnoyi eliti krayini Ne lishe Huan Rafael u podalshomu stav prezidentom krayini tih zhe visot syagnuli jogo brati Migel timchasovij prezident 1849 ta Hoakin Jogo sestri Ana Mariya ta Gvadelupe buli druzhinami vidpovidno Hose Mariyi Montealegre prezident 1860 1863 i Hose Mariyi Kanyasa Eskamilyi salvadorskogo generala yakij vidznachivsya u vijni proti Vilyama Vokera 24 chervnya 1847 roku Mora odruzhivsya z Ines Agilar Koeto dochkoyu Manuelya Agilara Chakona golovi derzhavi vid 1837 do 1838 roku Podruzhzhya malo vismoh ditej Yelenu Terezu Alberto Ameliyu Huana Kamilo Huana j Antonio 1837 roku obijmav posadu mera San Hose a takozh inshi derzhavni posadi hoch osnovnimi vidami jogo diyalnosti buli torgivlya viroshuvannya kavi ta cukrovoyi trostini operaciyi z neruhomistyu 1842 roku Mora yakij ne mav universitetskoyi osviti stav dilovim partnerom Visente Agilara yihnya spilna kompaniya nevdovzi stala odniyeyu z najvplivovishih komercijnih firm tih chasiv Prezidentstvo Mora Porras 1859 roku 1847 roku Moru obrali viceprezidentom Respubliki z tiyeyi posadi vin podav u vidstavku nastupnogo roku a she za rik znovu stav viceprezidentom Vijskovij perevorot generala Hose Manuelya Kirosa yakij zmusiv piti u vidstavku prezidenta Hose Mariyu Kastro Madrisa zrobiv Moru pravitelem krayini do tih pir poki ne bude ogolosheno peremozhcya novih viboriv yaki vin vlasne j vigrav Sered pershih uspihiv yakih vdalos syagnuti za jogo vryaduvannya bulo viznannya nezalezhnosti Kosta Riki Ispaniyeyu ta stvorennya papoyu Piyem IX yeparhiyi v Kosta Rici 1 bereznya 1850 Na toj chas vijskoviki mali znachnij vpliv na politiku krayini j Mora namagavsya zmicniti svoye stanovishe ogolosivshi nabir do novih armijskih pidrozdiliv General Kiros najvplivovishij vijskovik krayini vvazhav ce zagrozoyu svoyemu statusu i 3 chervnya 1850 roku pidnyav zbroyu proti prezidenta vtim sili Mori rozbili zakolotnikiv Popri toj triumf Mora zaznavav gostroyi kritiki z boku gromadyanskoyi opoziciyi na choli z Kastro i Kongresom Prezident navit podav u vidstavku ale yiyi ne prijnyali Todi Don Huanito rozpustiv Kongres i priznachiv novi vibori sho nadalo prezidentu ochikuvanu pidtrimku parlamentu 1853 roku Moru pereobrali Vin pokrashiv dorogu vid Kartago do portu Puntarenasa sho priskorilo ekonomichnij rozvitok krayini Flibustyerska vijna Na pochatku 1856 roku Kosta Rika bula zmushena vstupiti do vijni sho vidoma yak Nacionalna kampaniya 1856 1857 rokiv abo zh Flibustyerska vijna z metoyu vignannya amerikanskogo avantyurista z teritoriyi Centralnoyi Ameriki Na pershomu etapi kampaniyi pid chas yakogo Mora osobisto suprovodzhuvav armiyu uryad bulo peredano viceprezidentu Fransisko Mariyi Oreamuno armiya Kosta Riki zdobula peremogu v bitvah bilya Santa Rozi Sardinale ta pri Rivasi Prote v podalshi dni armiyu vrazila epidemiya holeri j soldati Mori zalishili teritoriyu Nikaragua ta povernulis do Kosta Riki U podalshomu hvoroba poshirilas usiyeyu krayinoyu ta zabrala zhittya 10 000 osib majzhe desyatu chastinu naselennya Kosta Riki togo chasu Lishen epidemiya pishla na spad u grudni Mora pochav gotuvati drugu kampaniyu golovnim zavdannyam yakoyi bulo zahoplennya San Huana ta suden sho postachali resursi Vokeru zi Spoluchenih Shtativ Magnat protivnik Vokera vidryadiv moryaka Silvana Spensera na dopomogu kostarikanskim generalam Naspravdi amerikanskij miljoner rozrahovuvav povernuti sobi korabli sho yih Voker vikoristovuvav dlya tranzitu resursiv do regionu Spenser pribuv do Kosta Riki v suprovodi anglijcya Vilyama Klifforda Vebstera yakij u svoyu chergu vruchiv Mori rekomendacijnogo lista vid posla Kosta Riki u Vashingtoni Luyisa Molini Vebster podav use tak nibi Vanderbilt proponuye Mori soyuz i zaproponuvav prezidentu kredit u miljon peso shob pogasiti derzhavnij borg sho utvorivsya cherez vidatki na pidgotovku do vijni Odnak Vebstera zvinuvatili u shahrajstvi u Spoluchenih Shtatah i kontrakt ne bulo oformleno Vijna zavershilas u kvitni 1857 roku pislya togo yak major Maksimo Blanko vidrizav marshruti postachannya Vokera richkoyu San Huan Peremoga u vijni z Vokerom prinesla Mori slavu vtim vidnosini jogo krayini z Nikaragua uskladnilis Voker kapitulyuvav 1 travnya 1857 roku v Rivasi Jogo dostavili do SShA de vin pochav gotuvati she odnu ekspediciyu U Nikaragua zajnyav posadu prezidenta j zazhadav shob Kosta Rika negajno povernula Punta Kastilu Kastiljo V yeho ta fort San Karlos a takozh sudna zahopleni u flibustyeriv Okrim togo vijskam Kosta Riki nakazali zalishiti teritoriyu Nikaragua Vtim Mora znayuchi pro plani Vokera nakazav vijskam zalishitis u San Huani shob poperediti nove vtorgnennya flibustyeriv Martines zvinuvativ Kosta Riku v imperialistichnih namirah i 19 zhovtnya 1857 roku ogolosiv vijnu Vijna pripinilas pislya pidpisannya dogovoru Kanyasa Heresa nespriyatlivogo dlya Kosta Riki yakij dovelos viznati Nikaragua vlasnikom San Huana j vidmovitis vid zdobutkiv sho yih prinesla peremoga nad Vokerom Na pochatku 1859 roku Moru pereobrali na tretij termin ale 14 serpnya togo zh roku jogo povalili komandiri kazarm San Hose polkovnik Lorenso Salasar i major Blanko Serzhant Sotero Rodriges o 3 30 ranku raptovo z yavivsya v budinku Mori ta viviz jogo pid areshtom do kazarm U nastupni godini buli zaareshtovani Hoakin Mora general Kanyas Manuel Argueljo pleminnik i radnik prezidenta j inshi oficijni osobi Moru vidvezli do Puntarenasa ta vignali z krayin spochatku vin viyihav paroplavom do Gvatemali a potim do Salvadoru Sproba restavraciyi ta zagibel Za kordonom Don Huanito pidgotuvav vtorgnennya shob vidnoviti svoyu vladu Vin virushiv do SShA v poshukah dopomogi ta zbroyi 17 veresnya 1860 roku vin visadivsya v Puntarenasi v suprovodi svogo brata generala Hoakina Mori Hose Mariyi Kanyasa ta Manuelya Argueljo Mora zahopiv misto ta smugu zemli do Uryad Montealegre shvidko vidreaguvav vidryadivshi armiyu yaka rozbila sili Mori v bitvi pri La Angosturi Don Huanito shukav pritulku u svogo druga britanskogo konsula Richarda Farrera Dona Rikardo yak jogo znali u Kosta Rici z yakim voni mali spilnij biznes ale zreshtoyu zdavsya Moru rozstrilyali u mistechku Los Hobos 30 veresnya togo zh roku razom z generalom Inasio Aransibiyeyu chilijcem yakij viyihav do Kaliforniyi pid chas zolotoyi lihomanki ale opinivsya u Kosta Rici ta vidznachivsya u vijni proti flibustyeriv Za dva dni buv strachenij i Kanyas Britanskij konsul Farrer i francuzkij konsul Zhan Zhak Bonnefil vstigli zavaditi tomu shob tilo Mori kinuli v richku j organizuvali jogo pohovannya togo zh dnya na staromu cvintari v mogili yaku vikopali sami pribichniki kolishnogo prezidenta Za dva dni takozh pohovali Kanyasa Majzhe za shist rokiv 20 travnya 1866 roku Bonnefil povernuvsya na cvintar razom iz chotirma matrosami ta rozkriv mogili reshtki Mori ta Kanyasa spochatku dostavili do rezidenciyi Bonnefilya v Puntarenasi a potim do jogo budinku v San Hose de voni perebuvali ponad 20 rokiv do 13 sichnya 1885 roku pislya chogo yih pohovali na Golovnomu cvintari stolici Kosta Riki PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Carlos Monge Alfaro Historia de Costa Rica 17 ª edicion Trejos San Jose 1982 www biografiasyvidas com isp Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 LiteraturaPorras Armando Rodriguez 1987 Juan Rafael Mora Porras y la guerra contra los filibusteros isp Museo Historico Cultural Juan Santamaria ISBN 978 9977 953 07 6 Procitovano 6 bereznya 2021 Robertson James Alexander 1957 The Hispanic American Historical Review angl Board of Editors of the Hispanic American Review s 546 Procitovano 6 bereznya 2021 Posilannya www asamblea go cr isp Arhiv originalu za 8 sichnya 2020 Procitovano 6 bereznya 2021 Presidencia de la Republica de Costa Rica Presidencia de la Republica de Costa Rica isp Procitovano 6 bereznya 2021 www encyclopedia com angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 6 bereznya 2021 Guias Costa Rica isp 27 chervnya 2013 Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021