Хуан Малдасена

Хуа́н Марті́н Малдасе́на (ісп. Juan Martín Maldacena; нар. 10 вересня 1968 року, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський і американський фізик-теоретик. Член Папської академії наук і Національної академії наук США (обох — з 2013).

Хуан Малдасена
ісп. Juan Martín
Народився	10 вересня 1968(1968-09-10)^[1] (55 років) ^d, Буенос-Айрес
Країна	Аргентина^[1]  США^[1]  Італія^[1]
Діяльність	фізик, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	Університет Буенос-Айреса (1988) ^d (1991) Ратґерський університет Принстонський університет (1996) ^d Q5975115?
Галузь	теоретична фізика
Заклад	Принстонський університет Інститут перспективних досліджень^[2] Гарвардський університет^[3] Ратґерський університет^[3]
Науковий керівник	^d
Аспіранти, докторанти	^d^[4]
Членство	Папська академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Американське фізичне товариство Міжнародний центр теоретичної фізики
Нагороди	стипендія МакАртура Медаль Оскара Клейна (2012) Премія з фундаментальної фізики (2012) медаль Лоренца (2018) ^d (2013) ^d (2012) Q56562004? (2002) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (2007) медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2008) ^d (2000) ^d (2019) ^d (2019) медаль Альберта Ейнштейна (2018) ^d (2004)

Вищу освіту здобував в Університеті Буенос-Айреса, продовжив в ^[en] в Барілоче (Аргентина). Отримавши під керівництвом ^[en] ступінь доктора філософії в Прінстоні, Малдасена став професором факультету природничих наук у прінстонському Інституті перспективних досліджень. Найвідоміше з його наукових досягнень — найбільш правдоподібна реалізація голографічного принципу в AdS/CFT-відповідності (скорочення термінів anti de Sitter space — антидесіттерівській простір, і conformal field theory — конформна теорія поля). Ця відповідність встановлює взаємозв'язок між теорією струн і калібрувальною теорією, яка називається N=4 суперсиметрична теорія Янга — Міллса.

2013 року Малдасена в співавторстві з Леонардом Сасскіндом аналізував парадокс фаєрвола чорної діри, стверджуючи, що парадокс може бути розв'язано, якщо частинки в заплутаному квантовому стані з'єднані крихітними «кротовинами».

Член Американської академії мистецтв і наук (2007).

Нагороди та відзнаки

• Стипендія Мак-Артура (1999)
• ^[de] (2000)
• Basilis Xanthopoulos International Award (2001)
• ^[ru] (2002)
• Премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізики від Американського фізичного товариства (2007)
• Медаль Дірака від Міжнародного центру теоретичної фізики імені Абдуса Салама (2008)
• Премія з фундаментальної фізики (2012) за розробку теорії, яка пов'язує гравітаційну фізику в просторі-часі з квантовою теорією поля.
• Медаль Оскара Клейна (2012)
• ^[ru] (2012)
• Медаль Альберта Ейнштейна бернського ^[en] (2018)
• Salam Distinguished Lecture (2019)

Примітки

1. https://www.sns.ias.edu/sites/default/files/files/CV2019_Maldacena.pdf
2. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
   d:Track:Q123508386
3. https://www.ias.edu/scholars/maldacena
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. Профиль [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайте Папской академии наук (англ.)
6. Профиль [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайте Национальной академии наук США (англ.)
7. ^[en] (12 серпня 2013). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 27 січня 2014.
8. Alicia DeSantis (12 серпня 2013). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 27 січня 2014.
9. Juan Maldacena, Leonard Susskind (3 червня 2013). (англ.). ^[en]. Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 27 січня 2014.
10. . Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
11. . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 27 серпня 2020.

Посилання

• Університетська сторінка Хуана Малдасени [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Малдасена, Хуан. Чорні діри і структура простору-часу [ 11 березня 2017 у Wayback Machine.]. Проєкт «Елементи», 23.03.2005.