Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хуан I Мисливець (*Chuan I lo Cazataire, 27 грудня 1350 —19 травня 1396) — король Арагону, Валенсії і Майорки та граф Барселони у 1387—1396 роках.
| Хуан I | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Педро IV | |
| Наступник: | Мартин I | |
| ||
| Народження: | 27 грудня 1350 Перпіньян, Арагонське королівство | |
| Смерть: | 19 травня 1396 (45 років) Фушя, Арагонське королівство | |
| Причина смерті: | d | |
| Поховання: | Королівський монастир Санта-Марія-де-Поблет | |
| Країна: | Арагонське королівство | |
| Релігія: | християнство | |
| Рід: | Барселонська | |
| Батько: | Педро IV | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Марта д'Арманьяк Іоланда де Бар | |
| Діти: | 6 синів та 6 доньок | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Біографії
Молоді роки
Походив з Барселонської династії. Син Педро IV, короля Арагону, Валенсії і Майорки, та Леонори Сицилійської. У 1351 році отримав титул герцога Жирони. 1352 року призначається спадкоємцем трону. Здобув гарну освіту.
Мав схильність до складання віршів. Водночас став затятим франкофілом. У 1363 році призначають генерал-лейтенантом королівства. В подальшому брав участь у війнах проти Кастилії. У 1373 році оженився з представницею роду Арманьяк. Після смерті останньої 1378 року, через 2 роки одружився з Іоландою де Бар проти волі свого батька, який хотів, щоб він одружився з Марією, принцесою Сицилії.
Панування
У 1387 році після смерті батька стає королем. Спочатку запроторив мачуху Сибілу де Фортія до в'язниці, але під тиском кардинала Педро де Луна вимушений звільнити її.
Змінив політику батька, уклавши союз з Францією. Водночас намагався встановити мир з усіма сусідами. У 1388 році уклав договір з Кастилією, яким підтвердив усі попередні домовленості батька. Водночас продовжував підтримувати антипапу Климента VII.
У 1389 році зазнав нападу Жана III, графа Арманьяка, який намагався захопити Жирону. Втім у 1390 році арагонські війська на чолі з інфантом Мартином завдали поразки ворогові. Водночас в цей час втратив герцогства Афінське та Неопатрія. Тоді ж почалося нове повстання на Сардинії, в результаті чого арагонські володіння на цьому острові значно скоротилися.
У 1391 році почалося повстання на Сицилії. Ворохобники закликали на сицилійський трон Людовика II, короля Неаполя. Але арагонцям вдалося придушити ці заворушення. У 1392 році сприяв шлюбу й коронації свого племінника Мартина з Марією Сицилійською.
У 1393 році заснував Барселонську консисторію (літературну академію). Помер у 1396 році внаслідок падіння з коня. Владу успадкував його брат Мартин.
Сім'я
1. Дружина — Марта, донька Жана I, графа Арманьяка
Діти:
- Яків (23 червня—22 серпня 1374)
- Іоанна (серпень 1375—вересень 1407), дружина Матея, графа Фуа
- Іоанн (23 липня 1376
- Альфонс (9 вересня 1377)
- Елеонора (14 липня 1378)
2. Дружина — Іоланда, донька Робера I, герцога Бар
Діти:
- Яків (22 березня 1382—1 вересня 1388), герцог Жирона
- Іоланда (11 серпня 1384—14 листопада 1443), дружина Людовика II, короля Неаполя
- Фердинанд (1389)
- Антонія (1391—1392)
- Іоанн (1392—1396)
- Елеонора (1393)
- Петро (1394)
- Іоанна (1396)
Примітки
Джерела
- Vilar, Pierre (Dir.); Batlle, Carme. Història de Catalunya. Volum III. Barcelona: Edicions 62, 1988. .
- Armand de Fluvià (préf. Josep M. Salrach), Els primitius comtats i vescomptats de Catalunya: Cronologia de comtes i vescomtes, Barcelone, Enciclopèdia catalana, coll. " Biblioteca universitària " (no 11), avril 1989, 238 p. (), p. 33-34
- Guillaume Mollat, I papi di Avignone il grande scisma, in Storia del mondo medievale, vol. VI, 1999, pp. 531—568
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хуан I (король Арагону)
Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Huan Huan I Mislivec Chuan I lo Cazataire 27 grudnya 1350 19 travnya 1396 korol Aragonu Valensiyi i Majorki ta graf Barseloni u 1387 1396 rokah Huan IHuan I Korol Aragonu Poperednik Pedro IV Nastupnik Martin I Graf Barselonskij Narodzhennya 27 grudnya 1350 Perpinyan Aragonske korolivstvoSmert 19 travnya 1396 45 rokiv Fushya Aragonske korolivstvoPrichina smerti dPohovannya Korolivskij monastir Santa Mariya de PobletKrayina Aragonske korolivstvoReligiya hristiyanstvoRid BarselonskaBatko Pedro IVMati dShlyub Marta d Armanyak Iolanda de BarDiti 6 siniv ta 6 donok Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyiMolodi roki Pohodiv z Barselonskoyi dinastiyi Sin Pedro IV korolya Aragonu Valensiyi i Majorki ta Leonori Sicilijskoyi U 1351 roci otrimav titul gercoga Zhironi 1352 roku priznachayetsya spadkoyemcem tronu Zdobuv garnu osvitu Mav shilnist do skladannya virshiv Vodnochas stav zatyatim frankofilom U 1363 roci priznachayut general lejtenantom korolivstva V podalshomu brav uchast u vijnah proti Kastiliyi U 1373 roci ozhenivsya z predstavniceyu rodu Armanyak Pislya smerti ostannoyi 1378 roku cherez 2 roki odruzhivsya z Iolandoyu de Bar proti voli svogo batka yakij hotiv shob vin odruzhivsya z Mariyeyu princesoyu Siciliyi Panuvannya U 1387 roci pislya smerti batka staye korolem Spochatku zaprotoriv machuhu Sibilu de Fortiya do v yaznici ale pid tiskom kardinala Pedro de Luna vimushenij zvilniti yiyi Zminiv politiku batka uklavshi soyuz z Franciyeyu Vodnochas namagavsya vstanoviti mir z usima susidami U 1388 roci uklav dogovir z Kastiliyeyu yakim pidtverdiv usi poperedni domovlenosti batka Vodnochas prodovzhuvav pidtrimuvati antipapu Klimenta VII U 1389 roci zaznav napadu Zhana III grafa Armanyaka yakij namagavsya zahopiti Zhironu Vtim u 1390 roci aragonski vijska na choli z infantom Martinom zavdali porazki vorogovi Vodnochas v cej chas vtrativ gercogstva Afinske ta Neopatriya Todi zh pochalosya nove povstannya na Sardiniyi v rezultati chogo aragonski volodinnya na comu ostrovi znachno skorotilisya U 1391 roci pochalosya povstannya na Siciliyi Vorohobniki zaklikali na sicilijskij tron Lyudovika II korolya Neapolya Ale aragoncyam vdalosya pridushiti ci zavorushennya U 1392 roci spriyav shlyubu j koronaciyi svogo pleminnika Martina z Mariyeyu Sicilijskoyu U 1393 roci zasnuvav Barselonsku konsistoriyu literaturnu akademiyu Pomer u 1396 roci vnaslidok padinnya z konya Vladu uspadkuvav jogo brat Martin Sim yaDokladnishe Barselonskij dim 1 Druzhina Marta donka Zhana I grafa Armanyaka Diti Yakiv 23 chervnya 22 serpnya 1374 Ioanna serpen 1375 veresen 1407 druzhina Mateya grafa Fua Ioann 23 lipnya 1376 Alfons 9 veresnya 1377 Eleonora 14 lipnya 1378 2 Druzhina Iolanda donka Robera I gercoga Bar Diti Yakiv 22 bereznya 1382 1 veresnya 1388 gercog Zhirona Iolanda 11 serpnya 1384 14 listopada 1443 druzhina Lyudovika II korolya Neapolya Ferdinand 1389 Antoniya 1391 1392 Ioann 1392 1396 Eleonora 1393 Petro 1394 Ioanna 1396 PrimitkiDzherelaVilar Pierre Dir Batlle Carme Historia de Catalunya Volum III Barcelona Edicions 62 1988 ISBN 84 297 2784 1 Armand de Fluvia pref Josep M Salrach Els primitius comtats i vescomptats de Catalunya Cronologia de comtes i vescomtes Barcelone Enciclopedia catalana coll Biblioteca universitaria no 11 avril 1989 238 p ISBN 84 7739 076 2 p 33 34 Guillaume Mollat I papi di Avignone il grande scisma in Storia del mondo medievale vol VI 1999 pp 531 568PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Huan I korol Aragonu Cawley Charles Aragon kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy