Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бух Леопольд фон Бух нім Christian Leopold Freiherr von Buch 26 квітня

Хрістіан Леопольд фон Бух

Хрістіан Леопольд фон Бух
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бух.

Леопольд фон Бух (нім. Christian Leopold Freiherr von Buch; 26 квітня 1774 або 25 квітня 1774 — 4 березня 1853) — німецький геолог.

Леопольд фон Бух
нім. Christian Leopold Freiherr von Buch
image
Народився26 квітня 1774 або 25 квітня 1774
Ангермюнде, Уккермарк, Бранденбург, Священна Римська імперія
Помер4 березня 1853(1853-03-04)
Берлін, Королівство Пруссія
Країнаimage Королівство Пруссія
Національністьнімець
Діяльністьентомолог, геолог, палеонтолог, вулканолог, мінералог, ботанік
Alma materФрайберзька гірнича академія
Галузьгеологія, ентомологія, палеонтологія, вулканологія, мінералогія, стратиграфія, географія
Науковий керівникАвраам Готліб Вернер
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Баварська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Французька академія наук
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[1]
Туринська академія наук[2]
Нагороди
image

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (15 травня 1828)

медаль Волластона (1842)

image Леопольд фон Бух у Вікісховищі

Член Прусської академії наук (1806), іноземний член Лондонського королівського товариства (1828), Паризької академії наук (1840; кореспондент з 1815), іноземний почесний член Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (1832).

Біографія

Леопольд фон Бух народився 26 квітня 1774 або 25 квітня 1774 року в Брандернбурзі. Бух був родом зі старого дворянського роду з Укермарка. Він навчався разом з Александром фон Гумбольдтом в гірничій академії Фрайберга у Авраама Готлоба Вернера, засновника геології в Німеччині. Як учень Вернера він був спочатку прихильником нептунізму, пізніше, однак, поміняв своє уявлення і став плутоністом. Бух об'їхав далекі частини Європи і вважається одним з перших польових геологів.

Спочатку він вивчав феномен вулканізму, пізніше він звернувся до дослідження скам'янілостей. Він ввів поняття керівні копалини і вважається одним із засновників стратиграфії. Його опубліковане в 1839 році наукове визначення системи гірських порід юрського періоду вважається однією з його найзначніших заслуг. У 1826 році він опублікував першу повну геологічну карту Німеччини. Його геологічний опис долини «Caldera de Taburiente» на острові Ла-Пальма архіпелагу Канарських островах ввело поняття кальдера як провалилася вершина вулкана в геології.

Геодинамічна теорія утворення гір

Вивчення Канарських островів привело Буха до пропозиції гіпотези утворення гірського рельєфу Землі. Кальдери вулканів дослідник вважав елементом рельєфу, який утворився «в результаті підняття» локальних ділянок земної поверхні під дією ендогенних процесів. Часто зустрічається в вулканічних районах рельєф, коли у великій кальдері знаходиться кратер вулкана, Бух обгрунтовував наступним чином: кальдера - це «кратер або долина підняття», вулканічний конус всередині кальдери - це «конус виверження». Таким чином, дослідник не відносив кальдери по генезу до елементу рельєфу, створеного спочатку вулканічними процесами і отримали потім зовнішній вигляд в результаті обвалення вулканічного конуса.

Гіпотеза Буха отримала у сучасників широку популярність; геологи і географи розділилися на прихильників і противників поглядів авторитетного німецького геолога на проблему процесів вулканізму і горотворення.

Александер фон Гумбольдт співчутливо поставився до нової теорії, а швейцарський геолог Бернгард Штудер став енергійно пропагувати погляди Буха в Європі.

У російських наукових колах прихильником цієї «гіпотези горотворення» був геолог і географ Григорій Щуровський. Військовий геодезист і географ Юзеф Ходзько на основі «теорії Буха» запропонував у 1864 власну гіпотезу утворення гір Кавказу.

У науковому світі розгорнулася широка дискусія. Опоненти Буха дуже скоро вказали на його помилку в питанні походження кальдер, вказавши на те, що шарувата геологічна будова явно вказує на їх вулканічне, а не «динамічне» походження. Однак, досить довгий час-аж до 80-х років 19 століття-частина наукової спільноти продовжувала розділяти погляди Буха.

Одним з чудових наслідків цієї помилкової теорії було те, що поряд з іншими нечисленними дослідниками Леопольд Бух сміливо вказав на ймовірність походження рельєфу в результаті динамічних горотворних процесів, що дуже пожвавило теоретичні дискусії і стимулювало польові геологічні та геоморфологічні дослідження в цьому напрямку.

Портрет в очах сучасника

Александер фон Гумбольдт приїхав до Зальцбурга, де зустрів Леопольда, його колишнього університетського товариша. «Зустріч з ним була невимовною радістю — писав Гумбольдт Фрайеслеблану — це дивовижна, неповторна, геніальна людина, якій вдається робити масу тонких наукових спостережень. Своїми звичками він, правда, справляє враження дивака, звалився з місяця... я намагався виводити його на люди, але нічого путнього з цього не виходило. Прийшовши в гості, він зазвичай начіпляв на ніс окуляри, забивався в дальній кут і починав пильно вивчати тріщини на глазурованих плитакх печі — це його улюблене заняття, або ж, крадучи уздовж стін, як їжак, приймався уважно розглядати підвіконня і карнизи. Людина вона неймовірно цікава і приємна — справжнє джерело знань, з яких я теж сподіваюся отримати чимало користі».

Нагороди

image
Статуя Леопольда фон Буха, скульптор: Ріхард Оман

31 травня 1842 фон Буху та іншим був вперше вручений орден «Pour le Mérite за науку і мистецтво».

У тому ж році удостоєний Медалі Волластона — вищої нагороди Геологічного товариства Лондона.

Пам'ять

На честь Леопольда фон Буха були названі:

  • Бух (місячний кратер)
  • Вулиці в різних містах
  • Види рослин, наприклад, (Lavandula buchii) з Канарських островів.

Російський геолог і географ XIX століття Григорій Щуровський в 1862 присвятив німецькому колезі і сучаснику грунтовну статтю «Леопольд фон Бух».

Бібліографія

Автор понад 30 наукових праць, серед них:

  • Buch L. Versuch einer mineralogischen Beschreibung von Landeck. Breslau: Hirschberg und Lissa, 1797. 52 S.
  • Buch L. Physicalische Beschreibung der Canarischen Inseln. Berlin: Akad. Wis. Berlin, 1825. 407 S.
  • Buch L. Über den Jura in Deutschland // Abh. phyisic. Kl. k. Preußischen Akad. Wis. 1837. S. 48-135. Idem. Berlin: Akad. wis., 1839. 87 S.
  • Buch L. Beiträge zur Bestimmung der Gebirgsformationen in Russland. Berlin: G. Reimer, 1840. 128 S.; Переклад Д. І. Соколов. Бух Л. Про гірських формаціях Росії // Гірський журнал. 1840. Ч. 4. № 11. С. 154—203.
  • Buch L. Über Granit und Gneuss vorzüglich in Hinsicht der äusseren Form, mit welcher diese Gebirgsarten auf der Erdfläche erscheinen // Abh. phyisic. Kl. k. Preußischen Akad.

Wis. 1842. S. 57-77; Переклад. Бух Л. Про граніт і гнейс, переважно щодо форми, властивої цим породам на поверхні Землі // Гірський журнал. 1851. Кн. 2. С. 169—208.

  • Buch L. Gedächtnis-Rede gehalten am 6. April 1853 in der Versammlung der deutschen geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden. Berlin, 1853. 11 S.

Примітки

  1. http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=472
  2. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  3. Christian Leopold Freiherr von Buch [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.](нім.)
  4. Les membres du passé dont le nom commence par B [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.](фр.)
  5. Гончаров А.В. Проблемы геоморфологии Кавказа в научном наследии И.И. Ходзько // Жизнь и деятельность геодезиста и географа генерал-лейтенанта Иосифа Ивановича Ходзько. 1800 - 1881. Материалы Международной научной конференции 21 декабря 2000 года, Минск. - Минск: Оргстрой, 2001. - isbn отсутствует - С. 93-109
  6. Тихомиров В.В.и Хаин В.Е. Краткий очерк истории геологии. - Москва, 1956. - isbn отсутствует - С. 63
  7. Щуровский Г.Е. Леопольд фон Бух // Магазин землеведения и путешествий. 1854. Том III. С. 455-508
  8. Verlag der Nation Berlin, 1955, 1980 г. Оформление и перевод на русский язык. Издательство «Молодая гвардия», 1985 г.

Література

  • Wilhelm von Gümbel. Buch, Leopold von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1876, Band 3, S. 464–475.
  • Walter Nissen, Christina Prauss, Siegfried Schütz: Göttinger Gedenktafeln. Ein biografischer Wegweiser. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2002, S. 41–42.
  • Werner Quenstedt. Buch, Christian Leopold von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1955, Band 2, S. 697 (Digitalisat).
  • Lothar Riedel: Journal einer Reise nach Seiffen im obern Erzgebirge. In: Sächsische Heimatblätter. Heft 6/1986. S. 258–261. (auszugsweise Wiedergabe eines Exkursionsberichtes von Leopold von Buch aus dem Jahr 1792)
  • Rudolf von Carnall: Leopold von Buch. Gedaechtniss-Rede, gehalten am 6. April 1853 in der Versammlung der deutschen Geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden, mit einem Bildnis des Verewigten. Berlin (gedruckt für die Mitglieder der Gesellschaft) 11 S.
  • Heinz-Gerd Röhling, Friedrich-Wilhelm Wellmer, Thomas Kaemmel: "Die 13 Gründungsväter – eine „pluripotente Gruppe“. Zur Bildung der Deutschen Geologischen Gesellschaft im Revolutionsjahr 1848", Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften 170(1):1-25 DOI: 10.1127/zdgg/2019/0188

Посилання

  • Hintergrund zu Buchs Kraterforschung [ 3 грудня 2005 у Wayback Machine.]
  • Leopold von Buch (1802 & 1809) Geognostische Beobachtungen auf Reisen durch Deutschland und Italien, 2 Bänden [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] – Linda Hall Library

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buh Leopold fon Buh nim Christian Leopold Freiherr von Buch 26 kvitnya 1774 abo 25 kvitnya 1774 4 bereznya 1853 nimeckij geolog Leopold fon Buhnim Christian Leopold Freiherr von BuchNarodivsya26 kvitnya 1774 abo 25 kvitnya 1774 Angermyunde Ukkermark Brandenburg Svyashenna Rimska imperiyaPomer4 bereznya 1853 1853 03 04 Berlin Korolivstvo PrussiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaNacionalnistnimecDiyalnistentomolog geolog paleontolog vulkanolog mineralog botanikAlma materFrajberzka girnicha akademiyaGaluzgeologiya entomologiya paleontologiya vulkanologiya mineralogiya stratigrafiya geografiyaNaukovij kerivnikAvraam Gotlib VernerChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Ispanska korolivska akademiya tochnih fizichnih i prirodnichih nauk 1 Turinska akademiya nauk 2 NagorodiChlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 15 travnya 1828 medal Vollastona 1842 Leopold fon Buh u Vikishovishi Chlen Prusskoyi akademiyi nauk 1806 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1828 Parizkoyi akademiyi nauk 1840 korespondent z 1815 inozemnij pochesnij chlen Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk 1832 BiografiyaLeopold fon Buh narodivsya 26 kvitnya 1774 abo 25 kvitnya 1774 roku v Brandernburzi Buh buv rodom zi starogo dvoryanskogo rodu z Ukermarka Vin navchavsya razom z Aleksandrom fon Gumboldtom v girnichij akademiyi Frajberga u Avraama Gotloba Vernera zasnovnika geologiyi v Nimechchini Yak uchen Vernera vin buv spochatku prihilnikom neptunizmu piznishe odnak pominyav svoye uyavlennya i stav plutonistom Buh ob yihav daleki chastini Yevropi i vvazhayetsya odnim z pershih polovih geologiv Spochatku vin vivchav fenomen vulkanizmu piznishe vin zvernuvsya do doslidzhennya skam yanilostej Vin vviv ponyattya kerivni kopalini i vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv stratigrafiyi Jogo opublikovane v 1839 roci naukove viznachennya sistemi girskih porid yurskogo periodu vvazhayetsya odniyeyu z jogo najznachnishih zaslug U 1826 roci vin opublikuvav pershu povnu geologichnu kartu Nimechchini Jogo geologichnij opis dolini Caldera de Taburiente na ostrovi La Palma arhipelagu Kanarskih ostrovah vvelo ponyattya kaldera yak provalilasya vershina vulkana v geologiyi Geodinamichna teoriya utvorennya girVivchennya Kanarskih ostroviv privelo Buha do propoziciyi gipotezi utvorennya girskogo relyefu Zemli Kalderi vulkaniv doslidnik vvazhav elementom relyefu yakij utvorivsya v rezultati pidnyattya lokalnih dilyanok zemnoyi poverhni pid diyeyu endogennih procesiv Chasto zustrichayetsya v vulkanichnih rajonah relyef koli u velikij kalderi znahoditsya krater vulkana Buh obgruntovuvav nastupnim chinom kaldera ce krater abo dolina pidnyattya vulkanichnij konus vseredini kalderi ce konus viverzhennya Takim chinom doslidnik ne vidnosiv kalderi po genezu do elementu relyefu stvorenogo spochatku vulkanichnimi procesami i otrimali potim zovnishnij viglyad v rezultati obvalennya vulkanichnogo konusa Gipoteza Buha otrimala u suchasnikiv shiroku populyarnist geologi i geografi rozdililisya na prihilnikiv i protivnikiv poglyadiv avtoritetnogo nimeckogo geologa na problemu procesiv vulkanizmu i gorotvorennya Aleksander fon Gumboldt spivchutlivo postavivsya do novoyi teoriyi a shvejcarskij geolog Berngard Shtuder stav energijno propaguvati poglyadi Buha v Yevropi U rosijskih naukovih kolah prihilnikom ciyeyi gipotezi gorotvorennya buv geolog i geograf Grigorij Shurovskij Vijskovij geodezist i geograf Yuzef Hodzko na osnovi teoriyi Buha zaproponuvav u 1864 vlasnu gipotezu utvorennya gir Kavkazu U naukovomu sviti rozgornulasya shiroka diskusiya Oponenti Buha duzhe skoro vkazali na jogo pomilku v pitanni pohodzhennya kalder vkazavshi na te sho sharuvata geologichna budova yavno vkazuye na yih vulkanichne a ne dinamichne pohodzhennya Odnak dosit dovgij chas azh do 80 h rokiv 19 stolittya chastina naukovoyi spilnoti prodovzhuvala rozdilyati poglyadi Buha Odnim z chudovih naslidkiv ciyeyi pomilkovoyi teoriyi bulo te sho poryad z inshimi nechislennimi doslidnikami Leopold Buh smilivo vkazav na jmovirnist pohodzhennya relyefu v rezultati dinamichnih gorotvornih procesiv sho duzhe pozhvavilo teoretichni diskusiyi i stimulyuvalo polovi geologichni ta geomorfologichni doslidzhennya v comu napryamku Portret v ochah suchasnikaAleksander fon Gumboldt priyihav do Zalcburga de zustriv Leopolda jogo kolishnogo universitetskogo tovarisha Zustrich z nim bula nevimovnoyu radistyu pisav Gumboldt Frajesleblanu ce divovizhna nepovtorna genialna lyudina yakij vdayetsya robiti masu tonkih naukovih sposterezhen Svoyimi zvichkami vin pravda spravlyaye vrazhennya divaka zvalivsya z misyacya ya namagavsya vivoditi jogo na lyudi ale nichogo putnogo z cogo ne vihodilo Prijshovshi v gosti vin zazvichaj nachiplyav na nis okulyari zabivavsya v dalnij kut i pochinav pilno vivchati trishini na glazurovanih plitakh pechi ce jogo ulyublene zanyattya abo zh kraduchi uzdovzh stin yak yizhak prijmavsya uvazhno rozglyadati pidvikonnya i karnizi Lyudina vona nejmovirno cikava i priyemna spravzhnye dzherelo znan z yakih ya tezh spodivayusya otrimati chimalo koristi NagorodiStatuya Leopolda fon Buha skulptor Rihard Oman 31 travnya 1842 fon Buhu ta inshim buv vpershe vruchenij orden Pour le Merite za nauku i mistectvo U tomu zh roci udostoyenij Medali Vollastona vishoyi nagorodi Geologichnogo tovaristva Londona Pam yatNa chest Leopolda fon Buha buli nazvani Buh misyachnij krater Vulici v riznih mistah Vidi roslin napriklad Lavandula buchii z Kanarskih ostroviv Rosijskij geolog i geograf XIX stolittya Grigorij Shurovskij v 1862 prisvyativ nimeckomu kolezi i suchasniku gruntovnu stattyu Leopold fon Buh BibliografiyaAvtor ponad 30 naukovih prac sered nih Buch L Versuch einer mineralogischen Beschreibung von Landeck Breslau Hirschberg und Lissa 1797 52 S Buch L Physicalische Beschreibung der Canarischen Inseln Berlin Akad Wis Berlin 1825 407 S Buch L Uber den Jura in Deutschland Abh phyisic Kl k Preussischen Akad Wis 1837 S 48 135 Idem Berlin Akad wis 1839 87 S Buch L Beitrage zur Bestimmung der Gebirgsformationen in Russland Berlin G Reimer 1840 128 S Pereklad D I Sokolov Buh L Pro girskih formaciyah Rosiyi Girskij zhurnal 1840 Ch 4 11 S 154 203 Buch L Uber Granit und Gneuss vorzuglich in Hinsicht der ausseren Form mit welcher diese Gebirgsarten auf der Erdflache erscheinen Abh phyisic Kl k Preussischen Akad Wis 1842 S 57 77 Pereklad Buh L Pro granit i gnejs perevazhno shodo formi vlastivoyi cim porodam na poverhni Zemli Girskij zhurnal 1851 Kn 2 S 169 208 Buch L Gedachtnis Rede gehalten am 6 April 1853 in der Versammlung der deutschen geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden Berlin 1853 11 S Primitkihttp www rac es 2 2 ficha php id 472 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Christian Leopold Freiherr von Buch 22 listopada 2021 u Wayback Machine nim Les membres du passe dont le nom commence par B 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine fr Goncharov A V Problemy geomorfologii Kavkaza v nauchnom nasledii I I Hodzko Zhizn i deyatelnost geodezista i geografa general lejtenanta Iosifa Ivanovicha Hodzko 1800 1881 Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii 21 dekabrya 2000 goda Minsk Minsk Orgstroj 2001 isbn otsutstvuet S 93 109 Tihomirov V V i Hain V E Kratkij ocherk istorii geologii Moskva 1956 isbn otsutstvuet S 63 Shurovskij G E Leopold fon Buh Magazin zemlevedeniya i puteshestvij 1854 Tom III S 455 508 Verlag der Nation Berlin 1955 1980 g Oformlenie i perevod na russkij yazyk Izdatelstvo Molodaya gvardiya 1985 g LiteraturaWilhelm von Gumbel Buch Leopold von Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1876 Band 3 S 464 475 Walter Nissen Christina Prauss Siegfried Schutz Gottinger Gedenktafeln Ein biografischer Wegweiser Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 2002 S 41 42 Werner Quenstedt Buch Christian Leopold von Neue Deutsche Biographie Berlin 1955 Band 2 S 697 Digitalisat Lothar Riedel Journal einer Reise nach Seiffen im obern Erzgebirge In Sachsische Heimatblatter Heft 6 1986 S 258 261 auszugsweise Wiedergabe eines Exkursionsberichtes von Leopold von Buch aus dem Jahr 1792 Rudolf von Carnall Leopold von Buch Gedaechtniss Rede gehalten am 6 April 1853 in der Versammlung der deutschen Geologischen Gesellschaft von dem stellvertretenden Vorsitzenden mit einem Bildnis des Verewigten Berlin gedruckt fur die Mitglieder der Gesellschaft 11 S Heinz Gerd Rohling Friedrich Wilhelm Wellmer Thomas Kaemmel Die 13 Grundungsvater eine pluripotente Gruppe Zur Bildung der Deutschen Geologischen Gesellschaft im Revolutionsjahr 1848 Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft fur Geowissenschaften 170 1 1 25 DOI 10 1127 zdgg 2019 0188PosilannyaHintergrund zu Buchs Kraterforschung 3 grudnya 2005 u Wayback Machine Leopold von Buch 1802 amp 1809 Geognostische Beobachtungen auf Reisen durch Deutschland und Italien 2 Banden 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Linda Hall Library

Дата публікації:
Топ