Хосе́ Мільян-Астрай Террерос (ісп. José Millán-Astray y Terreros; *5 липня 1879 — †1 січня 1954) — іспанський воїн, засновник Іспанського іноземного легіону.
Хосе Мільян-Астрай Террерос | |
---|---|
José Millán-Astray y Terreros | |
Хосе Мільян ще будучи молодшим офіцером | |
Ім'я при народженні | Хосе |
Прізвисько | Glorioso mutilado - Славетний каліка |
Народження | 5 липня 1879 Ла-Корунья, Галісія, Іспанія |
Смерть | 1 січня 1954 (74 роки) Мадрид, Іспанія інфаркт міокарда |
Поховання | d |
Країна | Іспанія |
Приналежність | Іспанець |
Рід військ | Іспанський іноземний легіон |
Освіта | d |
Член | Іспанський іноземний легіон |
Звання | бригадний генерал |
Війни / битви | Філіппінська революція, Іспано-франко-марокканська війна і громадянська війна в Іспанії |
Автограф | |
Нагороди | Cruz de María Cristina, Cruz Roja al Mérito Militar, Cruz Primera Clase al Mérito Militar |
Хосе Мільян-Астрай Террерос у Вікісховищі |
Юність
Народився в сім'ї адвоката і поета Хосе Мільян-Астрая та актриси Пілар Террерос Сехаде в Галісії. Під тиском батька вивчав право, але по-справжньому захоплювався військовою справою. 30 серпня 1884 вступає до «Піхотної Академії Толедо». Закінчив її у віці 17 років і зі званням молодшого лейтенанта, продовжує службу в Мадриді. В 1886 вступає до «Вищого військового училища». Після короткого навчання за наказом Генштабу направлений на Філіппіни для у часті в придушенні повстання. Це дозволило йому повністю розкрити свій потенціал як солдата і командира — він із 30 бійцями обороняв місто Сан-Рафаель у провінції Булакан від двохтисячного війська повстанців за що отримав Хрест Марії-Крістіни Бурбон-Сицилійської (Cruz de María Cristina), через місяць його нагородили Cruz Roja al Mérito Militar, а ще через місяць Cruz Primera Clase al Mérito Militar. Його проголосили народним героєм. В 1898 отримав звання старшого лейтенанта і місце в Генштабі, звідки його направили в офіцерську школу у Бурго.
Зрілість
12 січня 1905 Хосе Мільян-Астрай отримав капітана. В 1906 він одружився із Ельвірою Гутіерес де ла Торре. Проте шлюб виявився невдалим, його жінка вирішила зберегти свою невинність, бо боялась первородного гріха, тому шлюб було розірвано, але зі слів нареченого між ними залишились дружні стосунки. Того ж року він закінчив навчання в школі при Генштабі і направлений на іспано-французький кордон, брав участь у фортифікаційних роботах. З липня 1911 року починає викладацьку діяльність в Піхотній Академії Толедо, свідомо відмовившись від служби в Генштабі. В 1912 отримує дозвіл відбути в Африку, там брав участь в придушенні повстання . В ході кампанії втратив праве око і ліву руку, покрив себе славою та в 1914 отримав звання майора. Саме в війнах з повстянцями він отримав своє прізвисько Славетний каліка, і з того часу незмінним атрибутом були пов'язка на оці та біла рукавичка.
В 1919 році він звертається до міністра з проханням заснувати окремий легіон найманих солдатів (його давню мрію), проте отримав відмову. Щоб не втрачати форми Хосе Мільян-Астрай знову відбуває до Марокко. 7 січня 1920 він отримує звання старшого лейтенента а 28 січня отримує королівський декрет із дозволом заснувати Tercio de Extranjeros (Іноземний легіон). Вивчивши досвід Французького легіону в Алжирі, використавши власні знання з Марокко та заручившись підтримкою Франциско Франко створив Іспанський іноземний легіон. Він же розробив основну ідеологічну концепцію легіону опираючись на релігію та імперіалізм, також популяризував гасла Viva la Muerte! («Слава смерті!») та A mí la Legión! («До мене, легіон!»). Після створення легіон направлено до Марокко для боротьби з бунтівними арабами. 26 жовтня 1924 Хосе Террерос отримав кулю в лікоть, в рану попала інфекція і щоб уникнути гангрени йому ампутували руку; 4 березня 1926 року куля потрапила йому в лице і як наслідок видалення ока, частини верхньої щелепи і двох зубів — це було четверте поранення. 12 жовтня 1936 року взяв участь у гучних дебатах з Мігелем де Унамуно, вони відображали конфлікт між фашистами та комуністами. В ході громадянської війни був на боці Франко, проте серйозної ролі не відігравав. Під кінець війни очолив міністерство преси та пропаганди.
Старість
В 1941 році, під час гри в бридж, Хосе Мільян-Астрай закохався у Риту Ґассе, дочку колишнього міністра публічних робіт Рафаеля Ґассе та двоюрідну сестру іспанського філософа Хосе Ортеги Ґассе. В результаті він порвав відносини з своєю дружиною Ельвірою. Франко, щоб уникнути скандалу, вислав Террероса до Лісабону. Там йому 23 січня 1942 нова дружина Рита народили єдину дитину — дочку Переґріну. Після цих подій в Іспанії він був майже забутий.
Смерть
Хосе Мільян-Астрай Террерос помер 1 січня 1954 року в Мадриді від серцевого нападу у віці 74 років. Його поховали на цвинтарі . На могилі існує такий напис: D. José Millan-Astray y Terreros, Caballero Legionario. Por Dios y por la Patria — Дон Хосе Мільян-Астрай Террерос, Лицар Легіону. За Бога і за Батьківщину. В іспанській столиці в районі Алуче його ім'ям названо вулицю — Calle del General Millan Astray.
Джерела
- Hugh Thomas La Guerra Civil Española Ed. Grijalbo (Barna)
- Gabriel Jackson La República Española y la Guerra Civil Ed: RBA Coleccionables (Barna)
- Luis Eugenio Togores Sánchez «Millán Astray» La Esfera de los Libros, Madrid, 2005
- Paul Preston : «José Millán y Terreros (Millán Astray)».[1] [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Biografía de José Millán y Terreros (Millán Astray) na Base documental d'Història Contemporània de Catalunya [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Hoze Hose Milyan Astraj Terreros isp Jose Millan Astray y Terreros 5 lipnya 1879 1 sichnya 1954 ispanskij voyin zasnovnik Ispanskogo inozemnogo legionu Hose Milyan Astraj TerrerosJose Millan Astray y TerrerosHose Milyan she buduchi molodshim oficeromIm ya pri narodzhenniHosePrizviskoGlorioso mutilado Slavetnij kalikaNarodzhennya5 lipnya 1879 1879 07 05 La Korunya Galisiya IspaniyaSmert1 sichnya 1954 1954 01 01 74 roki Madrid Ispaniya infarkt miokardaPohovannyakladovishe AlmudenadKrayinaIspaniyaPrinalezhnistIspanecRid vijskIspanskij inozemnij legionOsvitaToledo Infantry AcademydChlenIspanskij inozemnij legionZvannyabrigadnij generalVijni bitviFilippinska revolyuciya Ispano franko marokkanska vijna i gromadyanska vijna v IspaniyiAvtografNagorodiCruz de Maria Cristina Cruz Roja al Merito Militar Cruz Primera Clase al Merito Militar Hose Milyan Astraj Terreros u Vikishovishi Zmist 1 Yunist 2 Zrilist 3 Starist 4 Smert 5 Dzherela 6 Div takozhYunistred Narodivsya v sim yi advokata i poeta Hose Milyan Astraya ta aktrisi Pilar Terreros Sehade v Galisiyi Pid tiskom batka vivchav pravo ale po spravzhnomu zahoplyuvavsya vijskovoyu spravoyu 30 serpnya 1884 vstupaye do Pihotnoyi Akademiyi Toledo Zakinchiv yiyi u vici 17 rokiv i zi zvannyam molodshogo lejtenanta prodovzhuye sluzhbu v Madridi V 1886 vstupaye do Vishogo vijskovogo uchilisha Pislya korotkogo navchannya za nakazom Genshtabu napravlenij na Filippini dlya u chasti v pridushenni povstannya Ce dozvolilo jomu povnistyu rozkriti svij potencial yak soldata i komandira vin iz 30 bijcyami oboronyav misto San Rafael u provinciyi Bulakan vid dvohtisyachnogo vijska povstanciv za sho otrimav Hrest Mariyi Kristini Burbon Sicilijskoyi Cruz de Maria Cristina cherez misyac jogo nagorodili Cruz Roja al Merito Militar a she cherez misyac Cruz Primera Clase al Merito Militar Jogo progolosili narodnim geroyem V 1898 otrimav zvannya starshogo lejtenanta i misce v Genshtabi zvidki jogo napravili v oficersku shkolu u Burgo Zrilistred 12 sichnya 1905 Hose Milyan Astraj otrimav kapitana V 1906 vin odruzhivsya iz Elviroyu Gutieres de la Torre Prote shlyub viyavivsya nevdalim jogo zhinka virishila zberegti svoyu nevinnist bo boyalas pervorodnogo griha tomu shlyub bulo rozirvano ale zi sliv narechenogo mizh nimi zalishilis druzhni stosunki Togo zh roku vin zakinchiv navchannya v shkoli pri Genshtabi i napravlenij na ispano francuzkij kordon brav uchast u fortifikacijnih robotah Z lipnya 1911 roku pochinaye vikladacku diyalnist v Pihotnij Akademiyi Toledo svidomo vidmovivshis vid sluzhbi v Genshtabi V 1912 otrimuye dozvil vidbuti v Afriku tam brav uchast v pridushenni povstannya El Rasuli V hodi kampaniyi vtrativ prave oko i livu ruku pokriv sebe slavoyu ta v 1914 otrimav zvannya majora Same v vijnah z povstyancyami vin otrimav svoye prizvisko Slavetnij kalika i z togo chasu nezminnim atributom buli pov yazka na oci ta bila rukavichka V 1919 roci vin zvertayetsya do ministra z prohannyam zasnuvati okremij legion najmanih soldativ jogo davnyu mriyu prote otrimav vidmovu Shob ne vtrachati formi Hose Milyan Astraj znovu vidbuvaye do Marokko 7 sichnya 1920 vin otrimuye zvannya starshogo lejtenenta a 28 sichnya otrimuye korolivskij dekret iz dozvolom zasnuvati Tercio de Extranjeros Inozemnij legion Vivchivshi dosvid Francuzkogo legionu v Alzhiri vikoristavshi vlasni znannya z Marokko ta zaruchivshis pidtrimkoyu Francisko Franko stvoriv Ispanskij inozemnij legion Vin zhe rozrobiv osnovnu ideologichnu koncepciyu legionu opirayuchis na religiyu ta imperializm takozh populyarizuvav gasla Viva la Muerte Slava smerti ta A mi la Legion Do mene legion Pislya stvorennya legion napravleno do Marokko dlya borotbi z buntivnimi arabami 26 zhovtnya 1924 Hose Terreros otrimav kulyu v likot v ranu popala infekciya i shob uniknuti gangreni jomu amputuvali ruku 4 bereznya 1926 roku kulya potrapila jomu v lice i yak naslidok vidalennya oka chastini verhnoyi shelepi i dvoh zubiv ce bulo chetverte poranennya 12 zhovtnya 1936 roku vzyav uchast u guchnih debatah z Migelem de Unamuno voni vidobrazhali konflikt mizh fashistami ta komunistami V hodi gromadyanskoyi vijni buv na boci Franko prote serjoznoyi roli ne vidigravav Pid kinec vijni ocholiv ministerstvo presi ta propagandi Staristred V 1941 roci pid chas gri v bridzh Hose Milyan Astraj zakohavsya u Ritu Gasse dochku kolishnogo ministra publichnih robit Rafaelya Gasse ta dvoyuridnu sestru ispanskogo filosofa Hose Ortegi Gasse V rezultati vin porvav vidnosini z svoyeyu druzhinoyu Elviroyu Franko shob uniknuti skandalu vislav Terrerosa do Lisabonu Tam jomu 23 sichnya 1942 nova druzhina Rita narodili yedinu ditinu dochku Peregrinu Pislya cih podij v Ispaniyi vin buv majzhe zabutij Smertred Hose Milyan Astraj Terreros pomer 1 sichnya 1954 roku v Madridi vid sercevogo napadu u vici 74 rokiv Jogo pohovali na cvintari Almudena Na mogili isnuye takij napis D Jose Millan Astray y Terreros Caballero Legionario Por Dios y por la Patria Don Hose Milyan Astraj Terreros Licar Legionu Za Boga i za Batkivshinu V ispanskij stolici v rajoni Aluche jogo im yam nazvano vulicyu Calle del General Millan Astray Dzherelared Hugh Thomas La Guerra Civil Espanola Ed Grijalbo Barna ISBN 84 253 2767 9 Gabriel Jackson La Republica Espanola y la Guerra Civil Ed RBA Coleccionables Barna ISBN 84 473 3633 6 Luis Eugenio Togores Sanchez Millan Astray La Esfera de los Libros Madrid 2005 Paul Preston Jose Millan y Terreros Millan Astray 1 Arhivovano 1 chervnya 2020 u Wayback Machine Biografia de Jose Millan y Terreros Millan Astray na Base documental d Historia Contemporania de Catalunya Arhivovano 1 chervnya 2020 u Wayback Machine Div takozhred Francisko Franko Ernesto Che Gevara Otrimano z https uk wikipedia org wiki Hose Milyan Astraj Terreros