Хорхе Гонсалес Камарена (ісп. Jorge González Camarena; 24 березня, 1908 — 24 травня, 1980) — мексиканський художник і скульптор ХХ ст.
Хорхе Гонсалес Камарена | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Jorge González Camarena | ||||
При народженні | Jorge González Camarena | |||
Народження | 24 березня 1908 Гвадалахара, Халіско | |||
Смерть | 24 травня 1980 (72 роки) | |||
Мехіко | ||||
Країна | Мексика | |||
Жанр | живопис | |||
Діяльність | скульптор, художник | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роки творчості | 1930—1979 | |||
Твори | d | |||
Роботи в колекції | d і d | |||
Нагороди | d (1970) | |||
Сайт | lafundacion.org.mx | |||
| ||||
Хорхе Гонсалес Камарена у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в Гвадалахарі, Халіско. Родина перебралась в столицю 1918 р. Батько — Артуро Гонсалес Камарена та мати Сара Арандас. В родині було сім братів, також молодший син Гільєрмо, котрий став інженером і був винахідником в галузі національного телебачення, котрого також плутають із братом-художником.
Хорхе Камарена 1922 р. влаштувався в Академію Сан Карлос, де отримав художню освіту. Був серед учнів мистецтвознавця і художника доктора Атля (справжнє ім'я якого Герардо Мурільйо, 1875—1964). Сам починав в рекламі. Як художник з 1929 року робив ілюстрації до видань Revista де Revistas та Nuestro México. Але заклик доктора Атля до молодих митців Мексики створити нове, монументальне мистецтво Мексики на зразок ренесансної Італії сприйняв і згодом звернувся до стінописів. Його вважають представником другої генрації художників-муралістів Мексики.
Реставрація стінописів і мистецькі відкриття
- Чорно біла фреска з богородицею, монастир Михаїла Архангела в Уєхоцинго.
- Залишки стінопису «Благовіщення» та Архангелом Михаїлом, штат Пуебла, Мексика
- Дванадцять францисканців біля хреста, стінопис 16 ст., штат Пуебла, Мексика
- Залишки чорно білих стінописів із зображенням чотирьох св. жінок, монастир Михаїла Архангела (Уєхоцинго).
1932 року отримав замову на реставрацію стінописів в монастирі францисканців другої половини XVI століття в Уєхоцинго, штат Пуебла. Забруднені і затерті, в чорно білій манері, частково повністю знищені, вони відкрили молодому митцю-початківцю історію старовинного мистецтва. Захоплення пам'яткою другої половини XVI ст. привело митця до висновку, що тут разом із новоприбульцями із Іспанії працював і індіанський художник (ацтек ?) Маркос Капіктлі, перехрещений в католика. Реставрація стінописів розтяглася на три роки.
Цікавився історичними пам'ятками минулого. Виступив 1953 року на захист старовинного форта Сан-Хуан-де-Улуа в портовому місті Веракрус, котрий запропонували поруйнувати задля будівництва нового дока і . З метою захисту пам'ятки архітектури XVI-XVII ст. заснував Комітет захисту і реставрації замка-фортеці Сан-Хуан-де-Улуа.
Працював над створенням власних пігментів для станкових і монументальних, виходячи з досвіду і технології ацтекських художників.
Власна творчість
Працював ілюстратором для періодичних видань Revista де Revistas та Nuestro México (Наша Мексика). Брав участь в конкурсі на створення портрету Мікеланджло Буонарроті в графіці. Портрет Мікеланджело роботи Камарени передано в музей італійського скульптора і художника в Капрезе. За цей твір отримав звання Commendatore della Republica. Серед станкової творів митця — близько двох тисяч картин. Творчий доробок митця зберігає низка приватних зібрань і державних музеїв (Музей Сумайя, Музей сучасного мистецтва, Мехіко, фонд Форда, США). Серед колекціонерів і прихильників Камарени був і Хосе Лопес Портильо (José López Portillo 1920—2004), президент Мексики. 1970 року отримав Національний приз в галузі мистецтв.
За замовою мексиканського уряду створив «Св. Георгія». котрий став дипломатичним подарунком Мексики Болгарії. Митець був запрошений в Болгарію наприкінці 1970-х рр. в туристичну подорож, а йому запопоновано тур виставок по містам Західної Європи із кінцевою виставкою в Музеї сучасного мистецтва в місті Нью-Йорк.
Смерть
Помер 24 травня 1980 року від інсульту. Тіло поховали в родинному склепі в Пантеоні Долорес.
Вибрані твори
- «Алегорія Сімапана», м. Сімапан, штат Ідальго
- Стінопис в холлі і дві скульптури «Материнство» та «Праця», Мексиканський інститут соціального забезпечення Пасео де ла Реформа, 1950
- «Історія Мексики», 1955 , Бібліотека Технологічного інституту в Монтеррее, Мексика
- «Вивільнення», 1959 , Палац красних мистецтв, Мехіко
- «Конкіста», 1960, Націонльний історичний музей, Мехіко
- «Презентація Латинської Америки», Будинок мистецтв, місто і університет Консепсьйон, Чилі
- Скульптурні фризи на теми телебачення (цемент і кераміка), центр телебачення, знищено після реконструкції спруди
- «Алегорія науки про землю», Національний політехнічний інститут
- Диптих «Життя», будинок Гвардіола, Мехіко, знищений урядом через зображення коханців з оголеною жінкою
- «Виверження вулкана Ситле», Археологічний музей Куікуілко
- Кольоровий рельєф на фасаді, Технологічний інститут фундаментальних досліджень Ментеррея
- Стінопис на стелі «Белісаріо Домінгес», сходинкова клітка і три стіни в будинку Сената
- Стінопис «Раси», Національний інститут антропології, Мехіко
- «Трилогія Сальтільо» в холлі муніпалітету Сальтільо, 1978
Див. також
Джерела
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horhe Gonsales Kamarena isp Jorge Gonzalez Camarena 24 bereznya 1908 24 travnya 1980 meksikanskij hudozhnik i skulptor HH st Horhe Gonsales Kamarenaisp Jorge Gonzalez CamarenaPri narodzhenniJorge Gonzalez CamarenaNarodzhennya24 bereznya 1908 1908 03 24 Gvadalahara HaliskoSmert24 travnya 1980 1980 05 24 72 roki MehikoKrayina MeksikaZhanrzhivopisDiyalnistskulptor hudozhnikNapryamokrealizmRoki tvorchosti1930 1979TvoridRoboti v kolekciyid i dNagorodid 1970 Sajtlafundacion org mx Horhe Gonsales Kamarena u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Gvadalahari Halisko Rodina perebralas v stolicyu 1918 r Batko Arturo Gonsales Kamarena ta mati Sara Arandas V rodini bulo sim brativ takozh molodshij sin Gilyermo kotrij stav inzhenerom i buv vinahidnikom v galuzi nacionalnogo telebachennya kotrogo takozh plutayut iz bratom hudozhnikom Horhe Kamarena 1922 r vlashtuvavsya v Akademiyu San Karlos de otrimav hudozhnyu osvitu Buv sered uchniv mistectvoznavcya i hudozhnika doktora Atlya spravzhnye im ya yakogo Gerardo Muriljo 1875 1964 Sam pochinav v reklami Yak hudozhnik z 1929 roku robiv ilyustraciyi do vidan Revista de Revistas ta Nuestro Mexico Ale zaklik doktora Atlya do molodih mitciv Meksiki stvoriti nove monumentalne mistectvo Meksiki na zrazok renesansnoyi Italiyi sprijnyav i zgodom zvernuvsya do stinopisiv Jogo vvazhayut predstavnikom drugoyi genraciyi hudozhnikiv muralistiv Meksiki Restavraciya stinopisiv i mistecki vidkrittyaChorno bili freski Sv Francisk Assizkij Sv Banaventura i Antonij Paduanskij monastir v Uyehocingo Chorno bila freska z bogorodiceyu monastir Mihayila Arhangela v Uyehocingo Zalishki stinopisu Blagovishennya ta Arhangelom Mihayilom shtat Puebla Meksika Dvanadcyat franciskanciv bilya hresta stinopis 16 st shtat Puebla Meksika Zalishki chorno bilih stinopisiv iz zobrazhennyam chotiroh sv zhinok monastir Mihayila Arhangela Uyehocingo 1932 roku otrimav zamovu na restavraciyu stinopisiv v monastiri franciskanciv drugoyi polovini XVI stolittya v Uyehocingo shtat Puebla Zabrudneni i zaterti v chorno bilij maneri chastkovo povnistyu znisheni voni vidkrili molodomu mitcyu pochatkivcyu istoriyu starovinnogo mistectva Zahoplennya pam yatkoyu drugoyi polovini XVI st privelo mitcya do visnovku sho tut razom iz novopribulcyami iz Ispaniyi pracyuvav i indianskij hudozhnik actek Markos Kapiktli perehreshenij v katolika Restavraciya stinopisiv roztyaglasya na tri roki Cikavivsya istorichnimi pam yatkami minulogo Vistupiv 1953 roku na zahist starovinnogo forta San Huan de Ulua v portovomu misti Verakrus kotrij zaproponuvali porujnuvati zadlya budivnictva novogo doka i Z metoyu zahistu pam yatki arhitekturi XVI XVII st zasnuvav Komitet zahistu i restavraciyi zamka forteci San Huan de Ulua Pracyuvav nad stvorennyam vlasnih pigmentiv dlya stankovih i monumentalnih vihodyachi z dosvidu i tehnologiyi actekskih hudozhnikiv Vlasna tvorchistStinopis Vivilnennya 1959 Palac krasnih mistectv Mehiko Pracyuvav ilyustratorom dlya periodichnih vidan Revista de Revistas ta Nuestro Mexico Nasha Meksika Brav uchast v konkursi na stvorennya portretu Mikelandzhlo Buonarroti v grafici Portret Mikelandzhelo roboti Kamareni peredano v muzej italijskogo skulptora i hudozhnika v Kapreze Za cej tvir otrimav zvannya Commendatore della Republica Sered stankovoyi tvoriv mitcya blizko dvoh tisyach kartin Tvorchij dorobok mitcya zberigaye nizka privatnih zibran i derzhavnih muzeyiv Muzej Sumajya Muzej suchasnogo mistectva Mehiko fond Forda SShA Sered kolekcioneriv i prihilnikiv Kamareni buv i Hose Lopes Portilo Jose Lopez Portillo 1920 2004 prezident Meksiki 1970 roku otrimav Nacionalnij priz v galuzi mistectv Za zamovoyu meksikanskogo uryadu stvoriv Sv Georgiya kotrij stav diplomatichnim podarunkom Meksiki Bolgariyi Mitec buv zaproshenij v Bolgariyu naprikinci 1970 h rr v turistichnu podorozh a jomu zapoponovano tur vistavok po mistam Zahidnoyi Yevropi iz kincevoyu vistavkoyu v Muzeyi suchasnogo mistectva v misti Nyu Jork SmertPomer 24 travnya 1980 roku vid insultu Tilo pohovali v rodinnomu sklepi v Panteoni Dolores Vibrani tvoriHorhe Gonsales Kamarena Prezentaciya Latinskoyi Ameriki Budinok mistectv misto i universitet Konsepsjon Chili Tehnologichnij institut fundamentalnih doslidzhen Menterreya Panorama foto 2010 r Alegoriya Simapana m Simapan shtat Idalgo Stinopis v holli i dvi skulpturi Materinstvo ta Pracya Meksikanskij institut socialnogo zabezpechennya Paseo de la Reforma 1950 Istoriya Meksiki 1955 Biblioteka Tehnologichnogo institutu v Monterree Meksika Vivilnennya 1959 Palac krasnih mistectv Mehiko Konkista 1960 Nacionlnij istorichnij muzej Mehiko Prezentaciya Latinskoyi Ameriki Budinok mistectv misto i universitet Konsepsjon Chili Skulpturni frizi na temi telebachennya cement i keramika centr telebachennya znisheno pislya rekonstrukciyi sprudi Alegoriya nauki pro zemlyu Nacionalnij politehnichnij institut Diptih Zhittya budinok Gvardiola Mehiko znishenij uryadom cherez zobrazhennya kohanciv z ogolenoyu zhinkoyu Viverzhennya vulkana Sitle Arheologichnij muzej Kuikuilko Kolorovij relyef na fasadi Tehnologichnij institut fundamentalnih doslidzhen Menterreya Stinopis na steli Belisario Dominges shodinkova klitka i tri stini v budinku Senata Stinopis Rasi Nacionalnij institut antropologiyi Mehiko Trilogiya Saltilo v holli munipalitetu Saltilo 1978Div takozhMistectvo Meksiki Uzagalnennya v malyuvanni Monumentalnij zhivopis Meksiki 20 stolittyaDzherelahttp www jornada unam mx 2008 03 24 index php section cultura amp article a10n1cul 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Posilannya