У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хорошеве Хорошеве село з 31 07 23 згідно ЗУ яке розташоване на прав

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хорошеве.

Хорошеве — село (з 31.07.23 згідно ЗУ), яке розташоване на правому березі річки Уди за 12 км від Харкова. Чисельність населення — менша за 5000 осіб. Загальна площа території села — 2816 га.

селище Хорошеве

Герб

Дачі в Хорошевому

Основні дані

Засновано

1653

Статус

із 2024 року

3,85 км²

▼ 4119 (01.01.2020)

1200 осіб/км²;

62466

+380 57 749

Географічні координати

49°51′08″ пн. ш. 36°13′30″ сх. д. / 49.85222° пн. ш. 36.22500° сх. д.Координати: 49°51′08″ пн. ш. 36°13′30″ сх. д. / 49.85222° пн. ш. 36.22500° сх. д.

Висота над рівнем моря

142 м

Водойма

р. Уди, Саржина Криниця

Відстань

Найближча залізнична станція:

До райцентру:

- фізична:

10 км

- залізницею:

18 км

- автошляхами:

30 км

До обл. центру:

- фізична:

10 км

- залізницею:

18 км

- автошляхами:

30 км

Селищна влада

Адреса

62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48

Карта

Хорошеве

Хорошеве

Хорошеве

Хорошеве у Вікісховищі

Географічне розташування

Село Хорошеве знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією на відстані 2 км розташований смт Бабаї, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Гусина Поляна (Зміївський район), на протилежному березі - смт Безлюдівка. Через село проходить залізниця, станція Жихор. Село оточене лісовими масивами (дуб), в тому числі лісом Чорним. На заплаві річки Уда між Хорошевим та Безлюдівкою розташоване урочище Крива Лука.

Через село протікають два струмки: та річка Саржина Криниця.

Населення

Рідна мова за переписом 2001 р.


	Українська	Російська	Білоруська
ХОРОШЕВЕ	85,91%	13,79%	0,26%

Час заснування

Село Хорошеве засноване у 1653 році. Про це свідчить документ від 16 (26) липня 1653 року, який знайшов архівіст Страшко Віктор Васильович. В ньому йдеться: "черкашенин Тимошка Михалев сказал: стоят де они н[ы]не и поселитца хотят на реке на Удах от Чюгуева верстах в десяти и болши". І ці черкаси хотіли, щоб цар дав їм грошей сповна для оселення, що він й виконав

Історичні відомості

Хорошівський монастир (сучасне використання — будинок пристарілих)

У селі збереглися залишки городища скіфського часу (IV-III ст. до н. е.), ранньослов'янської і часів Київської Русі. Біля городища є кургани.

Журнал «Руський паломник» (1839 року) в опублікованій історичній розвідці відзначав, що в літописах XII століття згадувався город Хороший, в якому був споруджений православний храм. У «Книзі великого креслення» (1846 року видання) зазначено:

Хорошівське городище являє пам'ятник міста Хорошого, що існувало до татарського погрому

.

1571 - перша письмова згадка про Хорошеве городище. У XVI столітті в розписах вартових пунктів, встановлених царем Іваном IV Грозним для захисту від нападу степових кочівників на руські землі, відзначаються Донецьке і Хорошівське городища на річці Уда. У розписі місць, які мав проїхати Рильський голова для спостереження за переміщенням татар, під 1571 роком є наступна згадка:

Та вниз по річці Уда через Павлове селище до Донецького городища, та до Хорошева городища через Хорошів колодязь.

У XVIII столітті Хорошеве - сотенне містечко Харківського слобідського козацького полку. Серед тогочасної хорошівської сотенної старшини були вихідці з роду Квіток (пращури українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка). Після 1765 р. увійшло до складу Мереф'янського комісарства як слобода. Станом на 1779 рік військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва Хорошеве налічувала всього 333 мешканці (326 «військових обивателів» і 7 «власницьких підданих»).

За даними на 1864 рік у власницькому селі Безлюдівської волості Харківського повіту мешкало 659 осіб (225 чоловічої статі та 434 — жіночої), налічувалось 76 дворових господарств, існували православна церква та жіночий монастир.

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1270 осіб.

У жовтні 1918 року в Хорошеві створено раду селянських і солдатських депутатів. Хорошівський Вознесенський жіночий монастир був перетворений в будинок-інтернат для старих та інвалідів. Нині Хорошівський геріатричний пансіонат є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання громадян похилого віку та інвалідів, які потребують догляду, побутового і медичного обслуговування. Пансіонат розрахований на 410 осіб. Чисельність обслуговчого персоналу — 170 працівників. Це переважно мешканці с. Хорошеве.

1924 року організовано трудову сільськогосподарську артіль «Бджола» і сільськогосподарську комуну ім. Комінтерна.

1927 року створено машинно-тракторне товариство, а 1930 — колгосп «Червона Армія».

З 1938 року Хорошеве — селище міського типу. Діють об'єкти соціальної і культурної сфер: загальноосвітня школа ступенів, ясла-садок, бібліотека, Будинок культури, лікарня.

У 1987 році письменник Віталій Петльований написав про Хорошеве повість "Гуляй-гора [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.]".

Люди

Петльований Віталій Іванович (3 (16) грудня 1914 - 1989) — український радянський письменник, автор повісті "Гуляй-Гора" про Хорошеве.
Іван Григорович Веглеріс — один з визволителів Хорошева 28 серпня 1943 року, ветеран Великої Вітчизняної війни, почесний громадянин села.
Анатолій Павлович Гайденко (1937, Хорошеве), композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародних, державних і регіональних конкурсів, професор Харківського університету мистецтв ім. I. П. Котляревського.
Денис Гетманцев — спортсмен, в активі якого два десятки золотих медалей, здобутих на спортивних змаганнях різного рівня, у тому числі й міжнародного.
Петро Іванович Горлач — блокадник Ленінграда, ветеран Великої Вітчизняної війни, почесний громадянин села.
Віталій Павлович Збукар — колишній селищний голова. У 2000 — 2014 рр. очолював Харківську районну раду.
— молода поетеса, дипломант двох міжнародних конкурсів «Гранослов», член Спілки письменників України.

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область^{[недоступне посилання]}
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVII/1640-1660/Peresel_ukr_ross/text.htm [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] Переселение украинцев в Россию в период освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов // Советские архивы, № 3. 1979
Філарет (Гумілевський). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Хорошево
Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южно-русских степей IX—XIII вв. — К., 1884. — 259 с.
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 143)(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Посилання

Смт. Хорошеве // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Прогноз погоди в смт. Хорошеве [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Історія Хорошева [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

[2] . Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область^{[недоступне посилання]}

[4] ttp://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVII/1640-1660/Peresel_ukr_ross/text.htm [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] Переселение украинцев в Россию в период освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов // Советские архивы, № 3. 1979

[Філарет._Хорошево-5] Філарет (Гумілевський). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Хорошево

[runivers.ru-6] Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южно-русских степей IX—XIII вв. — К., 1884. — 259 с.

[7] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 143)(рос. дореф.)

[8] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)