Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лариса Іванівна Хоролець (25 серпня 1948, Київ, УРСР, СРСР — 12 квітня 2022) — радянська та українська акторка театру і кіно, драматург, політик. Народна артистка УРСР (1988), перший Міністр культури України.
| Хоролець Лариса Іванівна | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 7 липня — 24 серпня 1991 | ||||
| Прем'єр-міністр: | Фокін Вітольд Павлович | |||
| Президент: | Горбачов Михайло Сергійович | |||
| Попередник: | Олененко Юрій Олександрович | |||
| Наступник: | вона сама, як Міністр культури України | |||
| ||||
| 24 серпня 1991 — 17 листопада 1992 | ||||
| Прем'єр-міністр: | Фокін Вітольд Павлович Симоненко Валентин Костянтинович (в.о.) Кучма Леонід Данилович | |||
| Президент: | Кравчук Леонід Макарович | |||
| Попередник: | вона сама, як Міністр культури УРСР | |||
| Наступник: | Дзюба Іван Михайлович | |||
| Народження: | 25 серпня 1948 Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть: | 12 квітня 2022 (73 роки) | |||
| Національність: | українка | |||
| Країна: | СРСР і Україна | |||
| Освіта: | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Нагороди: | ||||
| | ||||
Життєпис
Народилась 25 серпня 1948 року в місті Київ.
Закінчила Київську школу № 117 ім. Л. Українки із золотою медаллю 1966 року. Так само займалася у київській музичній школі по класу фортепіано та бандури, у Народній консерваторії по класу вокалу.
У 9-річному віці дебютувала в кіноматографі, у зіграла роль Тані у художньому фільмі «Партизанська іскра». У підлітковому віці брала участь в зйомках епізодів ще у декількох фільмах. У період між 1956 та 1971 роками – артистка на кіностудії ім. Олександра Довженка.
У 1970 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого за фахом актриса драми і кіно (з відзнакою).
У 1970—1973 — Літературний театр «Слово» при Спілці письмеників України, артистка.
У 1973—1998 — акторка Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка.
З 1975 року член Національної спілки театральних діячів України.
З 1977 року член Спілки письменників України. З 1988 року — Народна артистка УРСР.
7 липня 1991 стає Міністром культури УРСР, з 24 серпня 1991 по 17 листопада 1992 — Міністр культури України.
На посаді Міністра культури ініціювала та брала безпосередню участь: у розробці і втіленні програм по створенню національно-культурних пріоритетів; у створенні «Основ законодавства про культуру», законів «Про музеї», «Про бібліотечну справу», «Про авторське право», Національно-культурних заповідників, Національного реєстру культурних цінностей, Державної комісії по поверненню історичних та культурних цінностей в Україну; в налагодженні прямих контактів із державами світу, укладанні 11-ти угод про культурне співробітництво, проведенні Днів культури Німеччини, Франції та ін. в Україні та Днів української культури в Японії, Польщі, ФРН; у створенні осередків державотворчих процесів України, зокрема Центру «Український дім» в м. Києві, Відні (Австрія), Москві (Росія) та Полтаві.
У 1991—1996 — Шевченківський комітет з присудження Державних премій України, заступник голови.
У 1993–1998 рр. — перший генеральний директор-засновник Центру «Український дім» при Кабінеті Міністрів України.
Як генеральний директор Центру «Український дім» при Кабінеті Міністрів України розробила концепцію та створила цей полі функціональний заклад, брала безпосередню участь в організації і проведенні днів культури Франції, Кореї, Китаю та ін., концертів майстрів мистецтв, фестивалів народної творчості, кінотижнів, художніх, образотворчих та документально-публіцистичних виставок, присвячених значущим подіям у житті держави; розробці та здійсненні партнерських програм у галузі культурної співпраці міст-побратимів, зокрема Києва і Мюнхена, Полтави і Штутгарта (Остфільдерн, Фільдерштадт, Ляйнфельден-Ехтердінген).
Також була головою Фонду національного відродження.
У 1998—2004 — радник Посольства України в Німеччині з гуманітарних питань.
В якості радника Посольства України в Німеччині брала безпосередню участь в підготовці та проведенні: засідань Змішаної українсько-німецької комісії, Днів культури України у ФРН, культурної програми України на Міжнародній виставці «ЕКСПО — 2000» (м. Ганновер), українсько-німецьких конференцій «Стан і перспективи співпраці між українськими і німецькими вищими навчальними закладами», українсько-німецької конференції «Освіта і наука в німецько-українських відносинах», українських програм у рамках міжнародних кінофестивалів «Берліналє» та «Go East», річниць Незалежності України, Шевченківських днів, заходів до 80-річчя Українського Вільного університету в м. Мюнхені, святкувань з нагоди річниць Лесі Українки, заходів до 70-х роковин голодомору в Україні 1932—1933, Днів культури Німеччини в Україні 2003, встановленні пам'ятної дошки Олександру Довженку в м. Берліні (Німеччина).
У 2004—2012 — радник з гуманітарних питань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
На посаді радника з гуманітарних питань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (12.02 2004 — травень 2012) сприяла розвитку національної культури, надавала реальну підтримку діячам та тим культурним проектам, що лежать у руслі відродження національної культури з огляду на їх мистецьку цінність та суспільну вагу. Сприяла українському книговиданню та кінематографу. Відстоювала достатній ефірний час для національної відео продукції. Опікувалася створенням гнучкої системи заохочень постановок за творами українських драматургів, виконанню української музики тощо.
У 2012—2016 — Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтва, художній керівник.
У 2012—2016 — професор кафедри режисури КНУКІМ.
У 2016 по 2022 професор завідувач кафедри режисури та акторської майстерності НАКККіМ, Член вченої ради НАКККіМ.
2020—2021 — експерт УКФ.
Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції, голова комісії з питань культури. Співголова товариства «Україна-Австрія». Співзасновниця Українського фонду культури та Києво-Могилянської академії.
З 2017 року була незмінним головою журі щорічного Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Гранд-талант» (м. Вільногірськ).
Померла на 74-му році життя 12 квітня 2022 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′09″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.4192083° пн. ш. 30.5032417° сх. д.).
Творчість
Фільмографія
- 1957 — Партизанська іскра — Таня, сестра Попика
- 1958 — Сашко — Ромка
- 1960 — Кров людська — не водиця — епізод
- 1961 — Морська чайка — Оксана
- 1971 — Зозуля з дипломом — птахівниця
- 1972 — Софія Грушко — Любов
Ролі в театрі
- Національний академічний український драматичний театр ім. Івана Франка
- «Голубі олені» — Оленка
- «Кравцов» О. Коломієць
- «Украдене щастя» І. Франко — Анна
- «Майська ніч» М. Гоголь — Галя
- «Безталанна» І. Карпенко-Карий — Софія
- «Камінний господар» Л. Українка — Долорес
- «Незабутнє» О. Довженко — Олеся
- «Срібна павутина» О. Коломієць — Галинка
- «Васса Желєзнова» М. Горький — Наталія
- «Загибель ескадри» О. Корнійчук — Оксана
- «Благочестива Марта» Тірсо де Моліна — Марта
- «Росмерсгольм» Г. Ібсен — Ребека
- «Камінь на камені» А. Гьонц — Вона
- Київський Академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- «Вірна дружина» Сомерсет Моэм — міссіс Калвер
- Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
- «Дівчинка в акваріумі для золотої рибки» Моріс Панич — Айріс
Телебачення
- «На добраніч, діти» — автор і ведуча
- «Театральні зустрічі» — ведуча
Автор та ведуча радіо- і телепередач «Шкільний екран», «Дивосвіт», «Педагогічні роздуми», серія «Лицарі революції», «Дійові особи та виконавці», «Театр перед мікрофоном», «Основа».
Авторка п'єс
- 1975 — «Сирени»
- 1977 — «На вулиці Електричній»
- 1978 — «Мені тридцять»
- 1981 — «Третій»
- 1987 — «В океані безвісти»
За п'єсами Лариси Хоролець «Сирени», «Мені тридцять», «Третій» та «На вулиці Електричній» були поставлені вистави у Київському, Закарпатському та Івано-Франківському музично-драматичних театрах, театрі міста Братислава (Словаччина).
Визнання та нагороди
- Друга премія на Всесоюзному конкурсі молодих драматургів «За кращу п'єсу про молодого сучасника» — 1975 р.
- «Заслужена артистка України» — 1979 р.
- «Народна артистка України» — 1988 р.
- Міжнародна премія "Дружба — 1995 р.
- Літературна премія імені Івана Кошелівця — 2001 р.
- Відзнака Міжнародного академічного рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» — орден «Слава на вірність Вітчизні» ІІІ ст. — 2003 р.
- Орден княгині Ольги 2008 р.
- Літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького Українського Фонду культури — 2008 р.
- Медаль «Почесна відзнака» Національної Спілки письменників України -2008 р.
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України — 2008 р.
- Почесна грамота Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — 2008 р.
- Ювілейна медаль Українського Фонду культури на відзнаку 25-річчя його діяльності - 2012 р.
- Почесна грамота Міністерства культури України — 2013 р.
- Почесна грамота Міністерства культури України — 2018 р.
- Медаль Національної Академії наук України «Народна шана українським науковцям» — 2018 р.
- Іменна зірка у м. Вільногірськ — 2018 р.
Примітки
- Указ Президента України від 17 листопада 1992 року № 568/92 «Про Міністра культури України»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 407 «Про звільнення Хоролець Л.І. з посади генерального директора центру «Український дім» при Кабінеті Міністрів України».
- . Фестиваль-конкурс Гранд-талант Вільногірськ | Україна | Гранд-талант (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 12 грудня 2018.
- Померла перша міністерка культури України Лариса Хоролець. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 квітня 2022.
- . vilnogirsk-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Larisa Ivanivna Horolec 25 serpnya 1948 19480825 Kiyiv URSR SRSR 12 kvitnya 2022 radyanska ta ukrayinska aktorka teatru i kino dramaturg politik Narodna artistka URSR 1988 pershij Ministr kulturi Ukrayini Horolec Larisa Ivanivna Prapor 7 j Ministr kulturi URSR 7 lipnya 24 serpnya 1991 Prem yer ministr Fokin Vitold Pavlovich Prezident Gorbachov Mihajlo Sergijovich Poperednik Olenenko Yurij Oleksandrovich Nastupnik vona sama yak Ministr kulturi Ukrayini Prapor 1 j Ministr kulturi Ukrayini Prapor 24 serpnya 1991 17 listopada 1992 Prem yer ministr Fokin Vitold Pavlovich Simonenko Valentin Kostyantinovich v o Kuchma Leonid Danilovich Prezident Kravchuk Leonid Makarovich Poperednik vona sama yak Ministr kulturi URSR Nastupnik Dzyuba Ivan Mihajlovich Narodzhennya 25 serpnya 1948 1948 08 25 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRSmert 12 kvitnya 2022 2022 04 12 73 roki Nacionalnist ukrayinkaKrayina SRSR i UkrayinaOsvita Kiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka Karogo Nagorodi Poltavska oblasna premiya imeni Leonida Brazova 2007 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodilas 25 serpnya 1948 roku v misti Kiyiv Zakinchila Kiyivsku shkolu 117 im L Ukrayinki iz zolotoyu medallyu 1966 roku Tak samo zajmalasya u kiyivskij muzichnij shkoli po klasu fortepiano ta banduri u Narodnij konservatoriyi po klasu vokalu U 9 richnomu vici debyutuvala v kinomatografi u zigrala rol Tani u hudozhnomu filmi Partizanska iskra U pidlitkovomu vici brala uchast v zjomkah epizodiv she u dekilkoh filmah U period mizh 1956 ta 1971 rokami artistka na kinostudiyi im Oleksandra Dovzhenka U 1970 roci zakinchila Kiyivskij institut teatralnogo mistectva im Ivana Karpenka Karogo za fahom aktrisa drami i kino z vidznakoyu U 1970 1973 Literaturnij teatr Slovo pri Spilci pismenikiv Ukrayini artistka U 1973 1998 aktorka Kiyivskogo akademichnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im I Franka Z 1975 roku chlen Nacionalnoyi spilki teatralnih diyachiv Ukrayini Z 1977 roku chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Z 1988 roku Narodna artistka URSR 7 lipnya 1991 staye Ministrom kulturi URSR z 24 serpnya 1991 po 17 listopada 1992 Ministr kulturi Ukrayini Na posadi Ministra kulturi iniciyuvala ta brala bezposerednyu uchast u rozrobci i vtilenni program po stvorennyu nacionalno kulturnih prioritetiv u stvorenni Osnov zakonodavstva pro kulturu zakoniv Pro muzeyi Pro bibliotechnu spravu Pro avtorske pravo Nacionalno kulturnih zapovidnikiv Nacionalnogo reyestru kulturnih cinnostej Derzhavnoyi komisiyi po povernennyu istorichnih ta kulturnih cinnostej v Ukrayinu v nalagodzhenni pryamih kontaktiv iz derzhavami svitu ukladanni 11 ti ugod pro kulturne spivrobitnictvo provedenni Dniv kulturi Nimechchini Franciyi ta in v Ukrayini ta Dniv ukrayinskoyi kulturi v Yaponiyi Polshi FRN u stvorenni oseredkiv derzhavotvorchih procesiv Ukrayini zokrema Centru Ukrayinskij dim v m Kiyevi Vidni Avstriya Moskvi Rosiya ta Poltavi U 1991 1996 Shevchenkivskij komitet z prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini zastupnik golovi U 1993 1998 rr pershij generalnij direktor zasnovnik Centru Ukrayinskij dim pri Kabineti Ministriv Ukrayini Yak generalnij direktor Centru Ukrayinskij dim pri Kabineti Ministriv Ukrayini rozrobila koncepciyu ta stvorila cej poli funkcionalnij zaklad brala bezposerednyu uchast v organizaciyi i provedenni dniv kulturi Franciyi Koreyi Kitayu ta in koncertiv majstriv mistectv festivaliv narodnoyi tvorchosti kinotizhniv hudozhnih obrazotvorchih ta dokumentalno publicistichnih vistavok prisvyachenih znachushim podiyam u zhitti derzhavi rozrobci ta zdijsnenni partnerskih program u galuzi kulturnoyi spivpraci mist pobratimiv zokrema Kiyeva i Myunhena Poltavi i Shtutgarta Ostfildern Fildershtadt Lyajnfelden Ehterdingen Takozh bula golovoyu Fondu nacionalnogo vidrodzhennya U 1998 2004 radnik Posolstva Ukrayini v Nimechchini z gumanitarnih pitan V yakosti radnika Posolstva Ukrayini v Nimechchini brala bezposerednyu uchast v pidgotovci ta provedenni zasidan Zmishanoyi ukrayinsko nimeckoyi komisiyi Dniv kulturi Ukrayini u FRN kulturnoyi programi Ukrayini na Mizhnarodnij vistavci EKSPO 2000 m Gannover ukrayinsko nimeckih konferencij Stan i perspektivi spivpraci mizh ukrayinskimi i nimeckimi vishimi navchalnimi zakladami ukrayinsko nimeckoyi konferenciyi Osvita i nauka v nimecko ukrayinskih vidnosinah ukrayinskih program u ramkah mizhnarodnih kinofestivaliv Berlinalye ta Go East richnic Nezalezhnosti Ukrayini Shevchenkivskih dniv zahodiv do 80 richchya Ukrayinskogo Vilnogo universitetu v m Myunheni svyatkuvan z nagodi richnic Lesi Ukrayinki zahodiv do 70 h rokovin golodomoru v Ukrayini 1932 1933 Dniv kulturi Nimechchini v Ukrayini 2003 vstanovlenni pam yatnoyi doshki Oleksandru Dovzhenku v m Berlini Nimechchina U 2004 2012 radnik z gumanitarnih pitan Upovnovazhenogo Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini Na posadi radnika z gumanitarnih pitan Upovnovazhenogo Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini 12 02 2004 traven 2012 spriyala rozvitku nacionalnoyi kulturi nadavala realnu pidtrimku diyacham ta tim kulturnim proektam sho lezhat u rusli vidrodzhennya nacionalnoyi kulturi z oglyadu na yih mistecku cinnist ta suspilnu vagu Spriyala ukrayinskomu knigovidannyu ta kinematografu Vidstoyuvala dostatnij efirnij chas dlya nacionalnoyi video produkciyi Opikuvalasya stvorennyam gnuchkoyi sistemi zaohochen postanovok za tvorami ukrayinskih dramaturgiv vikonannyu ukrayinskoyi muziki tosho Mogila Larisi Horolec Bajkove kladovishe U 2012 2016 Kiyivska municipalna akademiya estradnogo ta cirkovogo mistectva hudozhnij kerivnik U 2012 2016 profesor kafedri rezhisuri KNUKIM U 2016 po 2022 profesor zaviduvach kafedri rezhisuri ta aktorskoyi majsternosti NAKKKiM Chlen vchenoyi radi NAKKKiM 2020 2021 ekspert UKF Chlen prezidiyi Nacionalnoyi radi Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi golova komisiyi z pitan kulturi Spivgolova tovaristva Ukrayina Avstriya Spivzasnovnicya Ukrayinskogo fondu kulturi ta Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Z 2017 roku bula nezminnim golovoyu zhuri shorichnogo Vseukrayinskogo festivalyu konkursu dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Grand talant m Vilnogirsk Pomerla na 74 mu roci zhittya 12 kvitnya 2022 roku Pohovana na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 50 25 09 pn sh 30 30 11 sh d 50 4192083 pn sh 30 5032417 sh d 50 4192083 30 5032417 TvorchistFilmografiya 1957 Partizanska iskra Tanya sestra Popika 1958 Sashko Romka 1960 Krov lyudska ne vodicya epizod 1961 Morska chajka Oksana 1971 Zozulya z diplomom ptahivnicya 1972 Sofiya Grushko Lyubov Roli v teatri Nacionalnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr im Ivana Franka Golubi oleni Olenka Kravcov O Kolomiyec Ukradene shastya I Franko Anna Majska nich M Gogol Galya Beztalanna I Karpenko Karij Sofiya Kaminnij gospodar L Ukrayinka Dolores Nezabutnye O Dovzhenko Olesya Sribna pavutina O Kolomiyec Galinka Vassa Zhelyeznova M Gorkij Nataliya Zagibel eskadri O Kornijchuk Oksana Blagochestiva Marta Tirso de Molina Marta Rosmersgolm G Ibsen Rebeka Kamin na kameni A Gonc Vona Kiyivskij Akademichnij teatr drami i komediyi na livomu berezi Dnipra Virna druzhina Somerset Moem missis Kalver Kiyivska akademichna majsternya teatralnogo mistectva Suzir ya Divchinka v akvariumi dlya zolotoyi ribki Moris Panich Ajris Telebachennya Na dobranich diti avtor i veducha Teatralni zustrichi veducha Avtor ta veducha radio i teleperedach Shkilnij ekran Divosvit Pedagogichni rozdumi seriya Licari revolyuciyi Dijovi osobi ta vikonavci Teatr pered mikrofonom Osnova Avtorka p yes 1975 Sireni 1977 Na vulici Elektrichnij 1978 Meni tridcyat 1981 Tretij 1987 V okeani bezvisti Za p yesami Larisi Horolec Sireni Meni tridcyat Tretij ta Na vulici Elektrichnij buli postavleni vistavi u Kiyivskomu Zakarpatskomu ta Ivano Frankivskomu muzichno dramatichnih teatrah teatri mista Bratislava Slovachchina Viznannya ta nagorodiDruga premiya na Vsesoyuznomu konkursi molodih dramaturgiv Za krashu p yesu pro molodogo suchasnika 1975 r Zasluzhena artistka Ukrayini 1979 r Narodna artistka Ukrayini 1988 r Mizhnarodna premiya Druzhba 1995 r Literaturna premiya imeni Ivana Koshelivcya 2001 r Vidznaka Mizhnarodnogo akademichnogo rejtingu populyarnosti ta yakosti Zolota Fortuna orden Slava na virnist Vitchizni III st 2003 r Orden knyagini Olgi 2008 r Literaturno mistecka premiya imeni Ivana Nechuya Levickogo Ukrayinskogo Fondu kulturi 2008 r Medal Pochesna vidznaka Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini 2008 r Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 2008 r Pochesna gramota Upovnovazhenogo Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini 2008 r Yuvilejna medal Ukrayinskogo Fondu kulturi na vidznaku 25 richchya jogo diyalnosti 2012 r Pochesna gramota Ministerstva kulturi Ukrayini 2013 r Pochesna gramota Ministerstva kulturi Ukrayini 2018 r Medal Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini Narodna shana ukrayinskim naukovcyam 2018 r Imenna zirka u m Vilnogirsk 2018 r PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 17 listopada 1992 roku 568 92 Pro Ministra kulturi Ukrayini Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 30 bereznya 1998 roku 407 Pro zvilnennya Horolec L I z posadi generalnogo direktora centru Ukrayinskij dim pri Kabineti Ministriv Ukrayini Festival konkurs Grand talant Vilnogirsk Ukrayina Grand talant ros Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2018 Pomerla persha ministerka kulturi Ukrayini Larisa Horolec www ukrinform ua ukr Procitovano 13 kvitnya 2022 vilnogirsk rada gov ua Arhiv originalu za 7 grudnya 2018 Procitovano 12 grudnya 2018 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9