Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Іва́нович Хмелько́ (*23 жовтня 1919 — †15 січня 1996) — український радянський художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951), Народний художник УРСР (1963), двічі лауреат Сталінської премії (1948, 1950).
Життєпис
Народився 23 жовтня 1919 року в Києві у родині робітника заводу «Арсенал», революціонера та партійного діяча Івана Миколайовича Хмелька та домогосподарки. З дитинства захоплювався малюванням, з 10 років відвідував художню студію Михайла Ярового.
У 1933 році вступає до та влаштовується гравером до Першої державної типографії. З 1935 року навчався в Одеський художній технікум, який закінчив у 1940 році, після чого одразу був призваний до армії артилеристом-обчислювачем.
Брав участь у Другій світовій війні. Почав війну в Сім'ятичах на Берестейщині, дивізії, у якій служив художник, вдалося вибратися з оточення та пройти до Ніжина. В Ніжині Михайло Хмелько пройшов перепідготовку та став сапером-картографом. Невдовзі був тяжко поранений поблизу Гребінки та відправлений до польового шпиталю в Лубнах, де потрапив в окупацію. Потрапити назад на фронт Хмелькові не вдалося, і він повернувся до матері в Київ. У Києві підробляв тим, що писав портрети на замовлення та допомагав по господарству в приміських селах. Після того, як Київ знову взяли радянські війська, Хмелько приєднався до бригади фронтових художників Політуправління Першого Українського фронту.
В 1946 році закінчив Київський художній інститут, де вчився у Карпа Трохименка. З 1947 року регулярно бере участь у республіканських та всесоюзних виставках.
З 1948 до 1973 року викладає в Київському художньому інституті, з 1962 — професор. З 1960 по 1970 роки був завідувачем кафедри живопису, керував майстернею історичного живопису (1960—1973). Викладав живопис, композицію, рисунок, досліджував методику живопису й особливості композиції. Найвідоміші учні — , Леоніла Стебловська,
У 1951 — 1955 роках керував Спілкою художників УРСР, що дало змогу побувати у творчих відрядженнях в США, Канаді, Великій Британії, Японії та ряді соціалістичних країн. Член КПРС з 1954 року.
У 1950-х роках був відзначений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора та медалями.
У 1970-х почав зловживати алкоголем, через що був звільнений з художнього інституту. У 1986 році почав працювати над автобіографією, але вона так і залишилася чернеткою. З початком перебудови попит на картини художника про партійних та військових діячів пропав, художник тяжко переживав розпад СРСР, крім того, почалися сімейні негаразди. Це, а також зловживання алкоголем, призвело до смерті Хмелька 15 січня 1996 року після тривалої хвороби.
Творчість
Автор багатофігурних композицій пропагандивного характеру: «Тост за великий російський народ» (1947), «Тріумф Батьківщини-переможниці» (1949, про Парад Перемоги), «Навіки з Москвою» (1951, про Переяславську раду), «Шахтарське весілля» (1957), «На вірність партії» (1958, про I з'їзд ВЛКСМ) тощо. Також писав картини на тему німецько-радянської війни, зокрема, «Форсування Дніпра» (1946), «Над Києвом прапор Перемоги» (1975) «1941 — оборона Києва. Голосіївський ліс» (1988).
У 1961 був запрошений на зустріч Юрія Гагаріна, за зібраним з якої матеріалом написав картину «Батьківщина зустрічає героя», яку згодом високо оцінив сам Гагарін.
Для київського музею медицини створив діораму «Медична допомога у військах Богдана Хмельницького». За картину «Тост за великий російський народ» був удостоєний Сталінської премії II ступеня 1948 року, а сама картина про тост, піднятий 24 травня 1945 року Йосипом Сталіном на зустрічі з генералітетом Червоної армії, часто прикрашала зали адміністративних будівель, клубів, бібліотек тощо. За картину «Тріумф Батьківщини-переможниці» Михайло Іванович отримав Сталінську премію I ступеня 1950 року.
Творчість художника високо цінували провідні партійні діячі, зокрема, Йосип Сталін, Микита Хрущов, Климент Ворошилов та Володимир Щербицький. Хмельку присвячені деякі вірші радянських поетів.
Твори художника зберігаються в київському Національному художньому музеї, московській Третьяковській галереї, музеях Львова та інших міст.
Примітки
- Ю. Іванов (19.05.2007). Найграндіозніший тост. Дзеркало тижня. Процитовано 14.06.2014.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 3 травня 2010.
- Хмелько Михаил Иванович — АртРу.инфо [ 15 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хмелько Михайло Іванович // Учені вузів Української РСР: Довідник. — К.: Видавництво Київського університету, 1968. — С. 450.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 3 травня 2010.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- С. Панкратьев (04.11.2009). . Киевский вестник. Архів оригіналу за 09.05.2013. Процитовано 29.07.2012.
- Ю. Іванов (19.05.2007). Найграндіозніший тост. Дзеркало тижня. Процитовано 29.07.2012.
- И.Абросимов «Советская Россия: 1917—1991 — Свод персоналий» (неправильна дата смерті) (рос.)
- Хмелько Михаил Иванович — Биографии художников (рос.)
- (рос.)
Посилання
- Хмелько Михайло Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 615.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hmelko Miha jlo Iva novich Hmelko 23 zhovtnya 1919 15 sichnya 1996 ukrayinskij radyanskij hudozhnik Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1951 Narodnij hudozhnik URSR 1963 dvichi laureat Stalinskoyi premiyi 1948 1950 Mihajlo Ivanovich Hmelko Premiyi Mihajlo HmelkoNarodzhennya 23 zhovtnya 1919 1919 10 23 KiyivSmert 15 sichnya 1996 1996 01 15 76 rokiv Nacionalnist ukrayinecKrayina SRSR UkrayinaZhanr ZhivopisNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnist hudozhnikNapryamok Socialistichnij realizmRoki tvorchosti z 1943Vpliv Karpo TrohimenkoVpliv na Olega ZhivotkovaVchitel Yarovij Mihajlo MihajlovichVidomi uchni Ignatyev Petro Mihajlovich Nechiporenko Genrih Viktorovich Pristalenko Viktor Oleksandrovich Dubish Ivan Ivanovich Nechaj Stepan Omelyanovich Basanec Oleksandr Dmitrovich Gevelyuk Mikola Petrovich Grigor yev Igor Pavlovich Titova Olga Gennadiyivna Chekanyuk Vilen Andrijovich Grigor yeva Majya Sergiyivna Balkind Lev Volodimirovich Malishevskij Yurij Ivanovich Zhuravel Volodimir Kuzmich Tishunin Vasil Ivanovich Lyesnicka Lyudmila Ivanivna i Steblovska Leonila PetrivnaPracivnik Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiChlen SH SRSR i Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniTvori Tost za velikij rosijskij narod 1947 Triumf Batkivshini peremozhnici 1949 Naviki z Moskvoyu 1951 Partiya KPRSUchasnik nimecko radyanska vijnaRoboti v kolekciyi Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini i Tretyakovska galereyaNagorodi Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva ZhittyepisNarodivsya 23 zhovtnya 1919 roku v Kiyevi u rodini robitnika zavodu Arsenal revolyucionera ta partijnogo diyacha Ivana Mikolajovicha Hmelka ta domogospodarki Z ditinstva zahoplyuvavsya malyuvannyam z 10 rokiv vidviduvav hudozhnyu studiyu Mihajla Yarovogo U 1933 roci vstupaye do ta vlashtovuyetsya graverom do Pershoyi derzhavnoyi tipografiyi Z 1935 roku navchavsya v Odeskij hudozhnij tehnikum yakij zakinchiv u 1940 roci pislya chogo odrazu buv prizvanij do armiyi artileristom obchislyuvachem Brav uchast u Drugij svitovij vijni Pochav vijnu v Sim yatichah na Berestejshini diviziyi u yakij sluzhiv hudozhnik vdalosya vibratisya z otochennya ta projti do Nizhina V Nizhini Mihajlo Hmelko projshov perepidgotovku ta stav saperom kartografom Nevdovzi buv tyazhko poranenij poblizu Grebinki ta vidpravlenij do polovogo shpitalyu v Lubnah de potrapiv v okupaciyu Potrapiti nazad na front Hmelkovi ne vdalosya i vin povernuvsya do materi v Kiyiv U Kiyevi pidroblyav tim sho pisav portreti na zamovlennya ta dopomagav po gospodarstvu v primiskih selah Pislya togo yak Kiyiv znovu vzyali radyanski vijska Hmelko priyednavsya do brigadi frontovih hudozhnikiv Politupravlinnya Pershogo Ukrayinskogo frontu V 1946 roci zakinchiv Kiyivskij hudozhnij institut de vchivsya u Karpa Trohimenka Z 1947 roku regulyarno bere uchast u respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah Z 1948 do 1973 roku vikladaye v Kiyivskomu hudozhnomu instituti z 1962 profesor Z 1960 po 1970 roki buv zaviduvachem kafedri zhivopisu keruvav majsterneyu istorichnogo zhivopisu 1960 1973 Vikladav zhivopis kompoziciyu risunok doslidzhuvav metodiku zhivopisu j osoblivosti kompoziciyi Najvidomishi uchni Leonila Steblovska Hudozhnik Mihajlo Hmelko 1967 Avtor Tetyana Yablonska U 1951 1955 rokah keruvav Spilkoyu hudozhnikiv URSR sho dalo zmogu pobuvati u tvorchih vidryadzhennyah v SShA Kanadi Velikij Britaniyi Yaponiyi ta ryadi socialistichnih krayin Chlen KPRS z 1954 roku U 1950 h rokah buv vidznachenij ordenami Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora ta medalyami U 1970 h pochav zlovzhivati alkogolem cherez sho buv zvilnenij z hudozhnogo institutu U 1986 roci pochav pracyuvati nad avtobiografiyeyu ale vona tak i zalishilasya chernetkoyu Z pochatkom perebudovi popit na kartini hudozhnika pro partijnih ta vijskovih diyachiv propav hudozhnik tyazhko perezhivav rozpad SRSR krim togo pochalisya simejni negarazdi Ce a takozh zlovzhivannya alkogolem prizvelo do smerti Hmelka 15 sichnya 1996 roku pislya trivaloyi hvorobi TvorchistAvtor bagatofigurnih kompozicij propagandivnogo harakteru Tost za velikij rosijskij narod 1947 Triumf Batkivshini peremozhnici 1949 pro Parad Peremogi Naviki z Moskvoyu 1951 pro Pereyaslavsku radu Shahtarske vesillya 1957 Na virnist partiyi 1958 pro I z yizd VLKSM tosho Takozh pisav kartini na temu nimecko radyanskoyi vijni zokrema Forsuvannya Dnipra 1946 Nad Kiyevom prapor Peremogi 1975 1941 oborona Kiyeva Golosiyivskij lis 1988 U 1961 buv zaproshenij na zustrich Yuriya Gagarina za zibranim z yakoyi materialom napisav kartinu Batkivshina zustrichaye geroya yaku zgodom visoko ociniv sam Gagarin Dlya kiyivskogo muzeyu medicini stvoriv dioramu Medichna dopomoga u vijskah Bogdana Hmelnickogo Za kartinu Tost za velikij rosijskij narod buv udostoyenij Stalinskoyi premiyi II stupenya 1948 roku a sama kartina pro tost pidnyatij 24 travnya 1945 roku Josipom Stalinom na zustrichi z generalitetom Chervonoyi armiyi chasto prikrashala zali administrativnih budivel klubiv bibliotek tosho Za kartinu Triumf Batkivshini peremozhnici Mihajlo Ivanovich otrimav Stalinsku premiyu I stupenya 1950 roku Tvorchist hudozhnika visoko cinuvali providni partijni diyachi zokrema Josip Stalin Mikita Hrushov Kliment Voroshilov ta Volodimir Sherbickij Hmelku prisvyacheni deyaki virshi radyanskih poetiv Tvori hudozhnika zberigayutsya v kiyivskomu Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi moskovskij Tretyakovskij galereyi muzeyah Lvova ta inshih mist PrimitkiYu Ivanov 19 05 2007 Najgrandioznishij tost Dzerkalo tizhnya Procitovano 14 06 2014 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 3 travnya 2010 Hmelko Mihail Ivanovich ArtRu info 15 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Hmelko Mihajlo Ivanovich Ucheni vuziv Ukrayinskoyi RSR Dovidnik K Vidavnictvo Kiyivskogo universitetu 1968 S 450 Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 3 travnya 2010 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 S Pankratev 04 11 2009 Kievskij vestnik Arhiv originalu za 09 05 2013 Procitovano 29 07 2012 Yu Ivanov 19 05 2007 Najgrandioznishij tost Dzerkalo tizhnya Procitovano 29 07 2012 I Abrosimov Sovetskaya Rossiya 1917 1991 Svod personalij nepravilna data smerti ros Hmelko Mihail Ivanovich Biografii hudozhnikov ros ros PosilannyaHmelko Mihajlo Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 615