Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Хмари» (дав.-гр. Νεφέλαι) — п'єса давньогрецького поета і драматурга Арістофана. Поставлена на Великих Діонісіях 423 до н. е., комедія здобула третє місце. Першу нагороду було присуджено тоді комедіографові Кратіну за п'єсу «Пляшка», другу — , авторові комедії «Кони». Пізніше Арістофан пробував переробити «Хмари», проте не завершив до кінця роботи.
| Хмари | ||||
|---|---|---|---|---|
| Νεφέλαι | ||||
 | ||||
| Жанр | d | |||
| Форма | п'єса | |||
| Автор | Арістофан[1][2] | |||
| Мова | давньогрецька | |||
| Переклад | Борис Тен | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Хмари провалилися на першому показі, і той варіант п'єси, який ми маємо, є новою її редакцією, що, очевидно, так і не побачила сцени і, ймовірно, навіть не була завершена. Зараз вона складається з 1510 віршів. Карикатура на Сократа, що представляє його натурфілософом і софістом, досить далека від істини, а майже трагічний фінал здається не занадто вдалою заміною (з театральної точки зору) традиційного свята. Однак у п'єсі є чудові ліричні рядки, а оцінки героями сучасної їм освіти становлять значний історичний інтерес.
Тема
Тема комедії — сутичка «старого» і «нового» світоглядів, зокрема старих і нових засад виховання і моралі. Сатиру скеровано проти нового, тобто проти тієї раціоналістичної філософії, індивідуалістичної етики, раціоналістичної педагогіки, що об'єднуються, звичайно під назвою «грецької софістики» другої половини V ст. до н. е. Своєю проповіддю відносності кожного знання та умовності всяких моральних поглядів софісти розкладали колишню релігію, мораль і державу. Символічним представником цих нових теорій, які широкому загалові мали здаватися «туманними», в комедії Арістофана є хор хмар, а індивідуальним носієм цих теорій є Сократ, який має тут дуже мало спільного з історичним Сократом. Як і взагалі, глибоко серйозну тему розроблено в Арістофана в тоні гостро комічної буфонади.
Сюжет
На кону — два будинки: в одному з них старий Стрепсіад мучиться від безсоння; клопіт дошкуляє йому гірше від блощиць; дошкуляють борги, а причина боргів — марнотратство сина й жінки, яку Стрепсіад узяв з панської родини. Єдиний спосіб полагодити справи — послати сина вчитися до софістів, які вчать, як праве діло зробити неправим і навпаки. Але син категорично відмовився йти вчитися до модних філософів. Тоді Стрепсіад сам іде до школи. Він здибав там Сократа, який, підвішений у коші, розмірковує про таємниці потойбічного життя, і цілу юрбу його учнів. Сократ розтлумачує Стрепсіадові, що, по-перше, немає ніяких богів, крім Хмар, що немає й і самого Зевса Олімпійського, місце якого займає Вихор (грецькі матеріалісти, раніше ще від гіпотези Канта—Лапласа, надавали вихровому рухові переважної ролі в утворенні світу). Проте нездібному й непам'яткому Стрепсіадові, незважаючи на його бажання й зусилля, наука не дається. Він сам це відчуває, і Сократ, нарешті його проганяє. Стрепсіад починає знову умовляти сина піти в науку. Тепер Фідіппід згоджується. Стрепсіад просить Сократа, щоб той навчив його сина за одним разом обох мов — і правдивої, і брехливої, а якщо не можна обох відразу, то хоча б брехливої. І от на кону дві алегоричні постаті: Правий — втілення старовини, і Неправий — втілення модного вчення. Вони жорстоко сперечаються. З суперечки Правий виходить з кону переможцем. Фідіппід збагнув софістичну премудрість. Кредиторів засоромлено й прогнано; але Фідіппід використовує свої нові знання й проти батька, доводячи йому, що він має таке саме право вчити його, батька, биттям яке батько мав над ним у дитинстві (в аргументації сина цілий ряд прямих натяків на вчення софістів про закон, про відносність моралі тощо). У розпачі Стрепсіад проклинає день, коли він надумав звернутися до нової науки, і кидається підпалювати вогнище брехливої освіти — школу Сократа.
Головні герої
Дійові особи комедії — старий, пришелепуватий аттіцький селянин Стрепсіад, його син Фідіппід, Сократ і його учень, сусіди і кредитори Стрепсіада — Пасій та Аміній, слуга Ксантій, хор Хмар (одягнених у довгі покривала, в масках, для сміху з довгими носами), Херефонт, ще дві алегоричні постаті — Правий (представник давніх звичаїв) і Неправий — (представник нової моралі).
Опис особливостей життя стародавніх афінян
«Хмари» спрямовані проти філософії софістів, її розбещувального впливу на суспільство й особливо юнаків. Крім основної фабули, твір містить опис багатьох особливостей життя давніх греків.
Критика софістів
Як вірянин, Арістофан критикував софістику за підміну традиційних вірувань предків новими божествами. Драматург звинувачував софістів у безбожності. Але сказати лише цього було недостатньо. Драматург вивів систему нових божеств софістів. «Хмари» — символ неясності та розпливчастості їхньої думки. Як нове божество також згадано «Мову». Риторика стала невіддільною частиною навчання у софістів. Її вивчення мало суто практичну мету — вміння переконливо говорити на суді і в Народних зборах. Арістофан критикував й одночасно висміював твердження Протагора «Людина є мірою всіх речей». Від прийняття думки, що істина та брехня відносні і залежать лише від сприйняття конкретного індивіда, один крок до визнання аморальності та безпринципності у політиці та приватному житті.
У комедії висміюються порожні промови нових «мудреців», їхня впевненість, що лише їм одним відома істина. Згідно з Арістофаном, серед них може бути і є кілька щиро схиблених, але в основному вони ошуканці та шахраї. У пародійному дусі представлені «наукові» завдання, методи їхнього розв'язання. Нікчемність нової науки проявляється в репліках Стрепсіада, який представлений в ролі блазня-[en]. Він під час навчання відпускає скрізні жарти. На запитання Сократа: «Ну що спіймав?», — Стрепсіад, що має на увазі високі думки, відповідає, що зміг зловити «ось цей хвостик в руку праву».
Антикознавці відзначають невірне зображення Сократа в «Хмарах». У цього філософа не було окремого приміщення, де він навчав афінян; він був бідний, але плати за свої бесіди не брав. Однак саме його в народі вважали найбільш майстерним софістом. Йому ставили в провину безбожництво, зокрема тому, що він намагався проникнути в те, що, на думку афінян, боги навмисно приховали від людини. Так дивилися в народі на Сократа, і це уявлення про нього Аристофан взяв за основу. За сучасними оцінками, створений Арістофаном в «Хмарах» образ Сократа відображав нерозуміння його діяльності демосом. Народ турбувало все, що не вписувалося в рамки афінської демократії, усвідомлення своєї розумової й ідеологічної поразки. Жителі Афін звикли відчувати себе панами Еллади, переможцями величезної армії Ксеркса. Сократ, як, втім, й інші філософи, викликав у них відчуття неспокою, як людина, здатна знищити їхню ідеологію. Очевидно, зовнішній вигляд і манери філософа посприяли тому, що саме його вибрав Арістофан для своєї комедії. Для багатьох городян Сократ був диваком, схибленим. Арістофан довів до гротеску зовнішній вигляд філософа «Бродить босий, озираючись направо, наліво, ходить чванно та важливо, в лахмітті, тремтячи». Сократа за життя висміювали і звинувачували в різних гріхах й інші комедіографи, як Аміпсій, Кратін і Телеклід. Їхні твори не збереглися. Клавдій Еліан писав, що комедіографи не полюбили філософа, оскільки Сократ привселюдно показував своє презирство до їхньої творчості.
Німецький поет і драматург Готгольд Ефраїм Лессінг так підсумував образ Сократа в «Хмарах»: «Під ім'ям Сократа Арістофан хотів виставити смішним і підозрілим не одного Сократа, а всіх софістів, які займалися вихованням молодих людей. Його героєм був взагалі небезпечний софіст, і він назвав його Сократом тільки тому, що таким проголосила Сократа поголос».
Як приклад «успішних» учнів софістів наведено політика Гіпербола та філософа Херефонта. Згідно з Арістофаном, Гіпербол спочатку за сто мін навчився мистецтву говорити, а потім брехнею й обманом здобув «талантів сто і більше». На запитання Стрепсіада про те, на кого він стане схожим, якщо буде старанним учнем, Сократ відповідає: «На Херефонта». «Біда, біда мені! Напівтрупом зроблюся!» — вигукує Стрепсіад. В цьому випадку Арістофан висміює зовнішній вигляд «типового» учня Сократа.
Зміна системи освіти
У «Хмарах» знайшло відображення зміни системи навчання молодого афінянина. Навчання читання, письма, музики та гімнастики, які колись становили основу виховання, вже не задовольняло молодих людей. Мандрівні вчителі мудрості софісти вчили буквально всього — мистецтву мислити та говорити, фізики, астрономії, математики, красномовства, поетики тощо. Вони доповнили програму традиційного навчання юнацтва та започаткували вищу освіту. Сцена розмови Правди та Кривди містить виклад принципів старого та нового виховання. Фідіппід декламує на бенкеті Евріпіда, а не Есхіла або Сімоніда, які, на його думку застаріли. Сократ забороняє своїм учням займатися гімнастикою, що свідчить про зменшення її ролі у новій системі освіти.
Автор додає до п'єси «кулінарно-педагогічні метафори». Вчення Сократа він порівнює з нестерпною для шлунка їжею. Сприйняття сократівської мудрості здається йому підозрілим. Щобільше, воно свідчить про зіпсованість учнів філософа.
Переклади
Перший переклад комедії українською мовою зробив Тарас Франко. Також комедію переклав Борис Тен.
- Хмари. Перекл. Т. Франка. Львів, 1918
- Комедії: пер. із старогрецької / Арістофан; вступ. ст.: О. Білецький; приміт.: Й. Кобов. — Київ: Дніпро, 1980. — 508 с. Хмари 83-159 с.
Примітки
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Головня, 1955, с. 119.
- Стрельникова, 2020.
- Compton-Engle, 2015, с. 42.
- Зберовский, 2007, с. 265.
- Головня, 1955, с. 121—124.
- Рыканцова, 2012, с. 133.
- Элиан, 1963, II. 13.
- Облака, 1983, 873—876, 1065—1066.
- [de]. Hyperbolos // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : ( )[нім.] / Georg Wissowa. — Stuttgart : J. B. Metzler'sche Verlagsbuchhandlung, 1914.
- Облака, 1983, 501—504.
- Соболевский, 2001, с. 117—118.
- Морган, 2018, с. 208.
- Пичугина, 2015, с. 112.
Література
- Аристофан. Облака // Комедии: В 2-х т. Т. 1. Пер. с древнегреч / Перевод А. И. Пиотровского. Комментарии В. Н. Ярхо. — М. : Искусство, 1983. — 440 с.
- Гаврилов А. К. Вчена громада сократиків в «Хмарах» Аристофана / / Деякі проблеми історії наукової науки. Збірник наукових праць. Ленінград, 1989.
- Головня В. В. Аристофан. — 10000 прим.
- Зберовский А. В. Социальный смысл критики Сократа в комедиях Аристофана // Вестник Красноярского государственного аграрного университета. — 2007. — № 3. — С. 260—265. — ISSN 1819-4036.
- Морган Т., Пичугина В. К. Образование на основе грамотности в Афинах классического периода // HYPOTHEKAI. — 2018. — № 2. — С. 204—231. — ISSN 2587-7127.
- Pierre Brul, "Les Nues et le problme de l'incroyance au Ve sicle, " in Pierre Brul (ed.), La norme en matire religieuse en Grce ancienne. Actes du XIIe colloque international du CIERGA (Rennes, septembre 2007) (Lige, 2009) (Kernos Supplment, 21)
- [en]. Chaerephon of Sphettus // The people of Plato: a prosopography of Plato and other Socratics. — Indianapolis, IN : Hackett Publishing Company, Inc, 2002. — P. 86—87. — .
- Daphne Elizabeth O'Regan, Rhetoric, comedy, and the violence of language in Aristophanes '«Clouds», New York ua: Oxford University Press, 1992.
- Raymond K. Fisher, Aristophanes «Clouds»: purpose and technique, Amsterdam: Hakkert, 1984.
- Рыканцова О. А. Образ Сократа в древнегреческой комедии // Вестник Санкт-Петербургского университета. История. — 2012. — Вип. 3. — С. 132—140. — ISSN 1812-9323.
- Соболевский С. И. Аристофан и его время. — М. : Лабиринт, 2001. — 416 с. — (Античное наследие) — .
- Стрельникова Л. Ю. Комедия Аристофана «Облака» как зеркало духовной жизни эпохи афинской демократии // Вестник Рязанского государственного университета имени С. А. Есени. — 2020. — № 2 (67). — С. 138—146. — DOI:10.37724/RSU.2020.67.2.014.
- Білецький О. І. (упор.) Антична література TXT. Хрестоматія. — 2-ге вид. — К.: Радянська школа, 1968. — 612 с.
- Клавдій Еліан. Пёстрые рассказы. — Москва—Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1963.
- Compton-Engle G. Costume in the Comedies of Aristophanes. — .
Примітки
Хмари, комедія Арістофана, на афінському театрі в перший раз представлена під час великого Діонісієва святкування на першому році LXXXIX Олімпіади (в 425 році до Р. Х. за обчисленням Ньютона) -/Вступ. ст. і пров. І. М. Муравйова-Апостола — СПб.: В тип. Н. Греча, 1821, парал. текст, 314 с.
Див. також
Посилання
- «Хмари» на сайті Ae-lib. Переклад Бориса Тена. Арістофан. Комедії. — Харків: Фоліо, 2003. — С. 83-162.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hmari dav gr Nefelai p yesa davnogreckogo poeta i dramaturga Aristofana Postavlena na Velikih Dionisiyah 423 do n e komediya zdobula tretye misce Pershu nagorodu bulo prisudzheno todi komediografovi Kratinu za p yesu Plyashka drugu avtorovi komediyi Koni Piznishe Aristofan probuvav pererobiti Hmari prote ne zavershiv do kincya roboti HmariNefelaiStrepsiad jogo sin Fidippid ta Sokrat gravyura XVI stolittya ZhanrdFormap yesaAvtorAristofan 1 2 MovadavnogreckaPerekladBoris Ten Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikidzherelah Hmari provalilisya na pershomu pokazi i toj variant p yesi yakij mi mayemo ye novoyu yiyi redakciyeyu sho ochevidno tak i ne pobachila sceni i jmovirno navit ne bula zavershena Zaraz vona skladayetsya z 1510 virshiv Karikatura na Sokrata sho predstavlyaye jogo naturfilosofom i sofistom dosit daleka vid istini a majzhe tragichnij final zdayetsya ne zanadto vdaloyu zaminoyu z teatralnoyi tochki zoru tradicijnogo svyata Odnak u p yesi ye chudovi lirichni ryadki a ocinki geroyami suchasnoyi yim osviti stanovlyat znachnij istorichnij interes TemaTema komediyi sutichka starogo i novogo svitoglyadiv zokrema starih i novih zasad vihovannya i morali Satiru skerovano proti novogo tobto proti tiyeyi racionalistichnoyi filosofiyi individualistichnoyi etiki racionalistichnoyi pedagogiki sho ob yednuyutsya zvichajno pid nazvoyu greckoyi sofistiki drugoyi polovini V st do n e Svoyeyu propoviddyu vidnosnosti kozhnogo znannya ta umovnosti vsyakih moralnih poglyadiv sofisti rozkladali kolishnyu religiyu moral i derzhavu Simvolichnim predstavnikom cih novih teorij yaki shirokomu zagalovi mali zdavatisya tumannimi v komediyi Aristofana ye hor hmar a individualnim nosiyem cih teorij ye Sokrat yakij maye tut duzhe malo spilnogo z istorichnim Sokratom Yak i vzagali gliboko serjoznu temu rozrobleno v Aristofana v toni gostro komichnoyi bufonadi SyuzhetNa konu dva budinki v odnomu z nih starij Strepsiad muchitsya vid bezsonnya klopit doshkulyaye jomu girshe vid bloshic doshkulyayut borgi a prichina borgiv marnotratstvo sina j zhinki yaku Strepsiad uzyav z panskoyi rodini Yedinij sposib polagoditi spravi poslati sina vchitisya do sofistiv yaki vchat yak prave dilo zrobiti nepravim i navpaki Ale sin kategorichno vidmovivsya jti vchitisya do modnih filosofiv Todi Strepsiad sam ide do shkoli Vin zdibav tam Sokrata yakij pidvishenij u koshi rozmirkovuye pro tayemnici potojbichnogo zhittya i cilu yurbu jogo uchniv Sokrat roztlumachuye Strepsiadovi sho po pershe nemaye niyakih bogiv krim Hmar sho nemaye j i samogo Zevsa Olimpijskogo misce yakogo zajmaye Vihor grecki materialisti ranishe she vid gipotezi Kanta Laplasa nadavali vihrovomu ruhovi perevazhnoyi roli v utvorenni svitu Prote nezdibnomu j nepam yatkomu Strepsiadovi nezvazhayuchi na jogo bazhannya j zusillya nauka ne dayetsya Vin sam ce vidchuvaye i Sokrat nareshti jogo proganyaye Strepsiad pochinaye znovu umovlyati sina piti v nauku Teper Fidippid zgodzhuyetsya Strepsiad prosit Sokrata shob toj navchiv jogo sina za odnim razom oboh mov i pravdivoyi i brehlivoyi a yaksho ne mozhna oboh vidrazu to hocha b brehlivoyi I ot na konu dvi alegorichni postati Pravij vtilennya starovini i Nepravij vtilennya modnogo vchennya Voni zhorstoko sperechayutsya Z superechki Pravij vihodit z konu peremozhcem Fidippid zbagnuv sofistichnu premudrist Kreditoriv zasoromleno j prognano ale Fidippid vikoristovuye svoyi novi znannya j proti batka dovodyachi jomu sho vin maye take same pravo vchiti jogo batka bittyam yake batko mav nad nim u ditinstvi v argumentaciyi sina cilij ryad pryamih natyakiv na vchennya sofistiv pro zakon pro vidnosnist morali tosho U rozpachi Strepsiad proklinaye den koli vin nadumav zvernutisya do novoyi nauki i kidayetsya pidpalyuvati vognishe brehlivoyi osviti shkolu Sokrata Golovni geroyiDijovi osobi komediyi starij prishelepuvatij attickij selyanin Strepsiad jogo sin Fidippid Sokrat i jogo uchen susidi i kreditori Strepsiada Pasij ta Aminij sluga Ksantij hor Hmar odyagnenih u dovgi pokrivala v maskah dlya smihu z dovgimi nosami Herefont she dvi alegorichni postati Pravij predstavnik davnih zvichayiv i Nepravij predstavnik novoyi morali Opis osoblivostej zhittya starodavnih afinyan Hmari spryamovani proti filosofiyi sofistiv yiyi rozbeshuvalnogo vplivu na suspilstvo j osoblivo yunakiv Krim osnovnoyi fabuli tvir mistit opis bagatoh osoblivostej zhittya davnih grekiv Kritika sofistiv Yak viryanin Aristofan kritikuvav sofistiku za pidminu tradicijnih viruvan predkiv novimi bozhestvami Dramaturg zvinuvachuvav sofistiv u bezbozhnosti Ale skazati lishe cogo bulo nedostatno Dramaturg viviv sistemu novih bozhestv sofistiv Hmari simvol neyasnosti ta rozplivchastosti yihnoyi dumki Yak nove bozhestvo takozh zgadano Movu Ritorika stala neviddilnoyu chastinoyu navchannya u sofistiv Yiyi vivchennya malo suto praktichnu metu vminnya perekonlivo govoriti na sudi i v Narodnih zborah Aristofan kritikuvav j odnochasno vismiyuvav tverdzhennya Protagora Lyudina ye miroyu vsih rechej Vid prijnyattya dumki sho istina ta brehnya vidnosni i zalezhat lishe vid sprijnyattya konkretnogo individa odin krok do viznannya amoralnosti ta bezprincipnosti u politici ta privatnomu zhitti U komediyi vismiyuyutsya porozhni promovi novih mudreciv yihnya vpevnenist sho lishe yim odnim vidoma istina Zgidno z Aristofanom sered nih mozhe buti i ye kilka shiro shiblenih ale v osnovnomu voni oshukanci ta shahrayi U parodijnomu dusi predstavleni naukovi zavdannya metodi yihnogo rozv yazannya Nikchemnist novoyi nauki proyavlyayetsya v replikah Strepsiada yakij predstavlenij v roli blaznya en Vin pid chas navchannya vidpuskaye skrizni zharti Na zapitannya Sokrata Nu sho spijmav Strepsiad sho maye na uvazi visoki dumki vidpovidaye sho zmig zloviti os cej hvostik v ruku pravu Antikoznavci vidznachayut nevirne zobrazhennya Sokrata v Hmarah U cogo filosofa ne bulo okremogo primishennya de vin navchav afinyan vin buv bidnij ale plati za svoyi besidi ne brav Odnak same jogo v narodi vvazhali najbilsh majsternim sofistom Jomu stavili v provinu bezbozhnictvo zokrema tomu sho vin namagavsya proniknuti v te sho na dumku afinyan bogi navmisno prihovali vid lyudini Tak divilisya v narodi na Sokrata i ce uyavlennya pro nogo Aristofan vzyav za osnovu Za suchasnimi ocinkami stvorenij Aristofanom v Hmarah obraz Sokrata vidobrazhav nerozuminnya jogo diyalnosti demosom Narod turbuvalo vse sho ne vpisuvalosya v ramki afinskoyi demokratiyi usvidomlennya svoyeyi rozumovoyi j ideologichnoyi porazki Zhiteli Afin zvikli vidchuvati sebe panami Elladi peremozhcyami velicheznoyi armiyi Kserksa Sokrat yak vtim j inshi filosofi viklikav u nih vidchuttya nespokoyu yak lyudina zdatna znishiti yihnyu ideologiyu Ochevidno zovnishnij viglyad i maneri filosofa pospriyali tomu sho same jogo vibrav Aristofan dlya svoyeyi komediyi Dlya bagatoh gorodyan Sokrat buv divakom shiblenim Aristofan doviv do grotesku zovnishnij viglyad filosofa Brodit bosij ozirayuchis napravo nalivo hodit chvanno ta vazhlivo v lahmitti tremtyachi Sokrata za zhittya vismiyuvali i zvinuvachuvali v riznih grihah j inshi komediografi yak Amipsij Kratin i Teleklid Yihni tvori ne zbereglisya Klavdij Elian pisav sho komediografi ne polyubili filosofa oskilki Sokrat privselyudno pokazuvav svoye prezirstvo do yihnoyi tvorchosti Nimeckij poet i dramaturg Gotgold Efrayim Lessing tak pidsumuvav obraz Sokrata v Hmarah Pid im yam Sokrata Aristofan hotiv vistaviti smishnim i pidozrilim ne odnogo Sokrata a vsih sofistiv yaki zajmalisya vihovannyam molodih lyudej Jogo geroyem buv vzagali nebezpechnij sofist i vin nazvav jogo Sokratom tilki tomu sho takim progolosila Sokrata pogolos Yak priklad uspishnih uchniv sofistiv navedeno politika Giperbola ta filosofa Herefonta Zgidno z Aristofanom Giperbol spochatku za sto min navchivsya mistectvu govoriti a potim brehneyu j obmanom zdobuv talantiv sto i bilshe Na zapitannya Strepsiada pro te na kogo vin stane shozhim yaksho bude starannim uchnem Sokrat vidpovidaye Na Herefonta Bida bida meni Napivtrupom zroblyusya vigukuye Strepsiad V comu vipadku Aristofan vismiyuye zovnishnij viglyad tipovogo uchnya Sokrata Zmina sistemi osviti U Hmarah znajshlo vidobrazhennya zmini sistemi navchannya molodogo afinyanina Navchannya chitannya pisma muziki ta gimnastiki yaki kolis stanovili osnovu vihovannya vzhe ne zadovolnyalo molodih lyudej Mandrivni vchiteli mudrosti sofisti vchili bukvalno vsogo mistectvu misliti ta govoriti fiziki astronomiyi matematiki krasnomovstva poetiki tosho Voni dopovnili programu tradicijnogo navchannya yunactva ta zapochatkuvali vishu osvitu Scena rozmovi Pravdi ta Krivdi mistit viklad principiv starogo ta novogo vihovannya Fidippid deklamuye na benketi Evripida a ne Eshila abo Simonida yaki na jogo dumku zastarili Sokrat zaboronyaye svoyim uchnyam zajmatisya gimnastikoyu sho svidchit pro zmenshennya yiyi roli u novij sistemi osviti Avtor dodaye do p yesi kulinarno pedagogichni metafori Vchennya Sokrata vin porivnyuye z nesterpnoyu dlya shlunka yizheyu Sprijnyattya sokrativskoyi mudrosti zdayetsya jomu pidozrilim Shobilshe vono svidchit pro zipsovanist uchniv filosofa PerekladiPershij pereklad komediyi ukrayinskoyu movoyu zrobiv Taras Franko Takozh komediyu pereklav Boris Ten Hmari Perekl T Franka Lviv 1918 Komediyi per iz starogreckoyi Aristofan vstup st O Bileckij primit J Kobov Kiyiv Dnipro 1980 508 s Hmari 83 159 s PrimitkiBerry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Golovnya 1955 s 119 Strelnikova 2020 Compton Engle 2015 s 42 Zberovskij 2007 s 265 Golovnya 1955 s 121 124 Rykancova 2012 s 133 Elian 1963 II 13 Oblaka 1983 873 876 1065 1066 de Hyperbolos Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim Georg Wissowa Stuttgart J B Metzler sche Verlagsbuchhandlung 1914 Oblaka 1983 501 504 Sobolevskij 2001 s 117 118 Morgan 2018 s 208 Pichugina 2015 s 112 LiteraturaAristofan Oblaka Komedii V 2 h t T 1 Per s drevnegrech Perevod A I Piotrovskogo Kommentarii V N Yarho M Iskusstvo 1983 440 s Gavrilov A K Vchena gromada sokratikiv v Hmarah Aristofana Deyaki problemi istoriyi naukovoyi nauki Zbirnik naukovih prac Leningrad 1989 Golovnya V V Aristofan 10000 prim Zberovskij A V Socialnyj smysl kritiki Sokrata v komediyah Aristofana Vestnik Krasnoyarskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta 2007 3 S 260 265 ISSN 1819 4036 Morgan T Pichugina V K Obrazovanie na osnove gramotnosti v Afinah klassicheskogo perioda HYPOTHEKAI 2018 2 S 204 231 ISSN 2587 7127 Pierre Brul Les Nues et le problme de l incroyance au Ve sicle in Pierre Brul ed La norme en matire religieuse en Grce ancienne Actes du XIIe colloque international du CIERGA Rennes septembre 2007 Lige 2009 Kernos Supplment 21 en Chaerephon of Sphettus The people of Plato a prosopography of Plato and other Socratics Indianapolis IN Hackett Publishing Company Inc 2002 P 86 87 ISBN 0 87220 564 9 Daphne Elizabeth O Regan Rhetoric comedy and the violence of language in Aristophanes Clouds New York ua Oxford University Press 1992 ISBN 0 19 507017 8 Raymond K Fisher Aristophanes Clouds purpose and technique Amsterdam Hakkert 1984 Rykancova O A Obraz Sokrata v drevnegrecheskoj komedii Vestnik Sankt Peterburgskogo universiteta Istoriya 2012 Vip 3 S 132 140 ISSN 1812 9323 Sobolevskij S I Aristofan i ego vremya M Labirint 2001 416 s Antichnoe nasledie ISBN 5 87604 129 7 Strelnikova L Yu Komediya Aristofana Oblaka kak zerkalo duhovnoj zhizni epohi afinskoj demokratii Vestnik Ryazanskogo gosudarstvennogo universiteta imeni S A Eseni 2020 2 67 S 138 146 DOI 10 37724 RSU 2020 67 2 014 Bileckij O I upor Antichna literatura TXT Hrestomatiya 2 ge vid K Radyanska shkola 1968 612 s Klavdij Elian Pyostrye rasskazy Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1963 Compton Engle G Costume in the Comedies of Aristophanes ISBN 978 1 107 08379 0 PrimitkiHmari komediya Aristofana na afinskomu teatri v pershij raz predstavlena pid chas velikogo Dionisiyeva svyatkuvannya na pershomu roci LXXXIX Olimpiadi v 425 roci do R H za obchislennyam Nyutona Vstup st i prov I M Muravjova Apostola SPb V tip N Grecha 1821 paral tekst 314 s Div takozhAristofan Davnogrecka komediyaPosilannya Hmari na sajti Ae lib Pereklad Borisa Tena Aristofan Komediyi Harkiv Folio 2003 S 83 162