Хліборобсько-Освітній Союз

«Хліборо́бсько-осві́тній сою́з» (ХОС) у Бразилії — товариство з осередком у Куритибі, що діє з 1938 року. Перейменований на «українське товариство Бразилії».

Хліборобсько-освітній союз
Абревіатура	ХОС(укр.)
Тип	етнічна спільнота^[d]
Засновано	1938
Сфера	Українці в Бразилії
Країна	Бразилія
Штаб-квартира	Куритиба, Парана
Місце діяльності	Бразилія
Офіційні мови	українська португальська

Історія

Союз заснований як продовження Українського Союзу, заснованого з ініціативи Петра Карманського в 1922 році, що мав бути загальногромадянською, культурно-освітньою і господарською організаціею українців у Бразилії. Через розходження між Карманським і Василіянами, останні відійшли з Українського союзу (з ними і більшість організованих поселень), залишилися при ньому ліберальні елементи, скріплені в 1930-их роках прихильниками УАПЦ і націоналістами.

Український союз організував серед іншого видання газети (1924), середню школу-колегію імені Петра Могили (1925—1929), кілька кооперативів. На початку націоналізації в Бразилії 1938 року Український союз змінив свій статут і назву на ХОС, обмежуючи діяльність господарств допомогою й освітою українських поселенців.

За другої світової війни припинив і цю діяльність, відновивши її 1948 року. У 1970-их роках ХОС охоплював близько 15 українських поселень і міських осередків у Парані, пресовий орган «Хлібороб». При ХОС існує в Куритибі на окремому статуті Українсько-бразильський клуб, який веде культурно-освітню й інформативну працю.

Видатніші діячі Українського Союзу і ХОС: Петро Карманський (до 1928), Петро Мазуришин, В. Куц, С. Кобилянський, І. Горачук, С. Плахтин, Б. О. Боженко.

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .