Степа́н Іва́нович Хи́мочка (25 грудня 1936, Старокозаче, Четатя-Албе — 30 березня 2020, Реутов, Московська область) — Український та російський художник, член Спілки художників Росії (з 1980 року). 1965 року закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова,1975 року — Київський художній інститут, викладач, Т. Н. Яблонська. Працював у галузі живопису, графіки, монументального мистецтва.
Степан Іванович Химочка | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 25 грудня 1936 Старокозаче, Четатя-Албе, Румунське королівство | |||
Смерть | 30 березня 2020[1] (83 роки) | |||
Реутов, Московська область, Росія | ||||
Національність | Українець | |||
Країна | Румунія СРСР Україна | |||
Жанр | живопис, графіка, монументальне мистецтво | |||
Навчання | Київський художній інститут | |||
Діяльність | художник | |||
| ||||
Химочка Степан Іванович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 25 грудня 1936 року в селі Старокозачому, тепер Білгород-Дністровського району Одеської області. 1965 року закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова, 1975 року — Київський художній інститут, викладач, Тетяна Яблонська.
Працював в галузі живопису, графіки, монументального мистецтва. Учасник багатьох персональних, колективних, республіканських і міжнародних виставок. Його праці зберігаються у музеях та приватних колекціях.
Батьки, початок життя
Дід Степана Івановича за батьківською лінією — Іван Савович Химочка — був родом з м. Миргород Полтавської області. Він закінчив художню школу при Києво-Печерській лаврі. На вівтарному хресті біля м. Біла Церква на Київщині відзначені імена тих, хто брав участь у розписі церкви — поряд з ім'ям Миколи Реріха знаходиться прізвище Івана Химочки. Пізніше він розписував храми Грузії, потім став моряком. Після повернення в Україну, оселився в Бессарабії, де одружився та виховав сина Івана.
Батько Степана Івановича — Іван Іванович Химочка разом зі своїм батьком Іваном Савовичем розписав багато церков у Бессарабії і займався в селі Староказаче народною самодіяльністю — керував оркестром, ставив вистави, завідував Будинком культури.
Мати Степана Івановича — Марфа Іванівна працювала в колгоспі і була глибоко релігійною жінкою. Під час війни, ризикуючи своїм життям та життям своїх маленьких дітей, ховала у підвалі єврейську сім'ю з дітьми, яким маленький Степан носив їжу. Завдяки Марфі Іванівні ця родина біженців змогла врятуватися та виїхати до Італії.
Сім'я Степана Івановича пережила лихоліття війни, колективізації, повоєнний голод, на щастя, без втрат. Степан був старшою дитиною у сім'ї, що наклало певний відбиток формування його характеру. Слідом за ним дорослішали: сестра Євгенія, яка стала вчителькою; сестра Галина, яка стала музикантом; та брат Василь, який теж став художником.
Навчання
Малювати Степан Іванович почав у чотири роки. Він добре пам'ятає з дитинства, як батько з дідом розписували церкви в Бессарабії під Акерманом (нині м. Білгород-Дністровський на Одещині). У 1958 році Степан Химочка вступив до Одеського художнього училища імені М. Б. Грекова на живописний факультет, але отримавши повістку в армію пішов служити. Після служби у 1961 році повернувся до училища. На останньому курсі керівництвом училища було запропоновано Степану Івановичу вирушити до села Березівка Миколаївської області для організації роботи зі створення мистецької школи. Пропрацювши рік у створеній ним школі, Степан Іванович повернувся до училища та успішно захистив диплом за спеціальністю «живописець».
Після закінчення училища Степан Іванович був направлений на роботу до Художнього комбінату Акермана, потім перевівся до Одеси.
Оскільки Степан Іванович народився та виріс на українській землі, це, безумовно, прочитується у його творчості. Професійний багаж і духовний «капітал» молодого художника простежуються у його пейзажах 60-х: «Жевахова гора», «Серпень», «Дворик». Традиційне для цього Одеського художнього училища увагу до пленерного живопису, помітне захоплення мистецтвом французьких імпресіоністів та пильний інтерес до творчості геніального Ван Гога пояснюють і пластичні особливості, і високу для молодого автора культуру кольору у його складній тональній та фактурній розробці.
У 1966 році до майстерні Степана Івановича зайшла Тетяна Яблонська. Ця зустріч була випадковою. Художниця високо оцінила роботи випускника Греківського училища, назвавши його «цілком сформованим художником» і порадила вступити до Київського художнього інституту. Степан скористався порадою майстра і в 1969 році вступив до інституту.
Київський художній інститут став природним продовженням не лише професійної школи, а й становленням індивідуально-особистісної своєрідності творчості Степана Химочки. Очевидний колористичний дар і спрямованість його мальовничих інтересів сприяли створенню особливо сприятливого ґрунту для творчого контакту з педагогинею Т. Н. Яблонською — видатним живописцем, сильною і яскравою особистістю.
Проте у1972 році Степан Химочка залишає живописний факультет і переходить на факультет монументального мистецтва, за курсом якого закінчує інститут. Як слід пояснити такий поворот у творчій спрямованості художника? Працюючи в монументальному мистецтві, він не залишав станкових форм та жанрів. Навпаки, один рід творчості постійно збагачував інший. У цій двоєдності — одне з головних джерел глибокого внутрішнього зв'язку. Захоплення імпресіоністами змінилося особливим інтересом до творів майстрів раннього італійського Відродження Беноццо, Гоццолі, Пізанелло, Паоло Учелло з властивими їх мистецтву граничною точністю стилю, карбованною виразністю малюнка, гостротою ракурсів і ювелірною точністю, що ріднило ранній ренесанс із пізньою готикою.
Першими монументальними роботами художника стали панно на заводі залізобетонних виробів у Києві, мозаїчне панно та розпис у Палаці культури м. Висунська Миколаївської області. Вже в цих роботах формується одна з провідних тем монументального мистецтва — людина та природа. Образною домінантою у своїй роботі найчастіше є мотив взаємозв'язку і взаємообумовленості всього живого. По-різному вона розвивається у розписах «Енергія» на Чорнобильській атомній електростанції (1978), у розписах «Людина та природа» у Палаці культури в Миколаївській області (1978), у мозаїчному панно «Природа» у профілакторії м. Тольятті (1983), у фресці «Дерево життя» на станції метро «Мінська» Київського метрополітену (1982), а також у різьбленні по каменю для готелю «Росія» у м. Смоленську (1980). Серед найбільш вдалих йому монументальних творів Степан Химочка називає розписи та вітражі у кафе «Хрещатик» у Києві. Робота над цими розписами збіглася з підготовкою до відзначення тисячоліття прийняття християнства на Русі. Розпис відтворює історію перших російських князівств Києва як колиски вітчизняної державності.
Особливу увагу Степана Химочки привернуло народне мистецтво, його душевна відкритість, що виявляється в декоративній барвистості, простоті образів образотворчої мови, за якою часто прихований успадкований поколіннями глибокий філософський, метафоричний сенс.
Пошуки тем, сюжетів, образів, які б дозволили висловити ідеї загальнолюдського змісту, постійно пов'язують творчість Степана Химочки з сучасністю, зі складністю, а часом і драматичністю її процесів та духовних потреб суспільства.
Цілісне пластичне вираження народних поетичних образів ми бачимо у продовженні живопису художника — графічних роботах, акварелях, найчастіше з використанням гуаші та білил, які є натуральними пейзажними етюдами. Якщо живопис відкриває глядачеві світ творчої фантазії художника, його філософських роздумів та емоційних реакцій, то графіка — прямий та безпосередній контакт із природою, переживання різних природних її станів, мотивів, настроїв. У цих роботах глядач має справу з самостійним розділом його творчого життя, в якому почуття, око, рука художника знаходять ніби емоційний відпочинок і в той же час безперервно проходять перевірку на вірність бачення кольору, світла, тону.
Якщо монументальні роботи художника мають епічний лад і характер пластичного розвитку образу, то станковий живопис — принципово ліричний. На перше місце виступає декоративна контрастність локальних колірних відносин, активізується роль світла як засоби ліплення об'ємної форми і просторових планів, а й як найважливішого компонента смислового і емоційного будови образу, висловлювання ідеї твори. У його картині «Роздум» (1986) можна побачити безпосередню перекличку з народним примітивом у тому, як кожен образотворчий елемент, кожен образ наділений певним метафоричним чи алегоричним змістом, а в окремих образних мотивах викликає якісь асоціації з фантастикою Босха, із символікою пізнього середньовіччя; в іншому ж художник підкупально індивідуальний та незалежний. С. Химочка пише картину «У степу» зовсім інакше. У нього складається свій несподіваний образ. У квадратному форматі полотна, дуже великим планом — гарбузи, поруч із якими — кошик і глечик, мабуть, з молоком. Жодних далі, ніякого неба, жодних звичних атрибутів степу. Але це справді степ. Його земля, його квіти, його плоди. Здається, простий, дещо декоративний характер натюрморт зупиняє, змушує задуматися. Багато картин художника пов'язані з природою, але майже немає того, що ми звикли називати чистим пейзажем. В одних природа — насамперед середовище, в якому живе людина (наприклад, «Літо» (1982), «Зима» (1986)), в інших вона виражає емоційний зміст буття людини («Обитель» (1986), «Під осінь» (1988), «Спокій» (1985)), в інших виступає як символ («Долі» (1982), «Мадонна, що йде» (1988)), а часом — у своїй особливій самосвідомості, як, наприклад, у картині «Земне сонце» (1989).
Зображена чи ні на картинах С. Химочки людина, присутня вона в них завжди — або зримо, або незримо. Композиції «Доли» (1982), «Роздум» (1986) мають свій розвинений сюжет, конкретні образи, метафоричний підтекст. У картинах «Новорічна ніч» (1986), «Таїнство» (1988), «Мадонна, що йде» (1988) людина визначає суть композиції та сенс емоційного стану, а в таких, як «Літо» (1982), «Обитель» (1986)), «Весна» (1987), — одухотворює пейзаж, наповнюючи його проникливим психологічним змістом.
За словами художника, знайдена ним тема або, вірніше, образ, що народжується в його свідомості, художня ідея опановують їх, як правило, надовго і повністю. Він ними живе, нерідко повторюючи і змішуючи композиційні та колористичні рішення доти, доки не прийде на зміну новий образ, що так само захопив його. Така багатоплановість художника робить його творчість особливо цікавою, народжує різноманіття глядацьких відгуків і, безперечно, вражає.
Основні виставки
- 1965 — Одеса-Сегед-Варна
- 1965 — Республіканська виставка, Київ
- 1991 — Церква Власія. Виставкова зала, Київ
- 1991 — Виставка Союзгалері, Сеул, Корея
- 1992 — Виставкова зала, Химки
- 1992 — Виставкова зала, Довгопрудний
- 1992 — Виставкова зала, Тушино
- 1992 — Конференц-зал газети «Известия», Москва
- 1992 — Виставкова зала на вул. Червоноармійській, Київ
- 1993 — Виставка у галереї «Філліпс», Х'юстон
- 1994 — Російський салон, Мюнхен
- 1994 — Університет української діаспори, Мюнхен
- 1994 — Радіо «Свобода», Мюнхен
- 1994 — Галерея «Мансур», Назарет
- 1994 — Виставка «Підмосков'я», ЦБХ, Москва
- 1994 — Виставка у галереї Клима Грановського, Сан-Франциско
- 1996 — Виставка у галереї на Крутицькому валу, Москва
- 1998 — «Золотая кисть», Москва
- 2000 — «Золотая кисть», Москва
- 2002 — Виставка «Катерининська площа» у готелі «Космос», Москва
- 2004 — Виставковий зал Міністерства культури Московської області
- 2007 — Літературний державний музей, Одеса
- 2009 — Музей Західного та Східного мистецтва, Одеса
- 2009 — Виставкова зала Міністерства культури Московської області
- 2009 — Будинок-Музей імені М. К. Реріха, Одеса
- 2012 — Химкінська картинна галерея імені С. Н. Горшина, Химки
- 2018 — участь у виставці, ЦБХ, Москва
та ін.
Основні твори
- «Будівельники» — мозаїчне панно (Київ);
- «Людина і природа» — розпис фойє Палацу культури (Миколаївська область, Україна);
- «Русь» — вітражі та розпис панно в інтер'єрі кафе «Хрещатик» (Київ, 1980);
- «Древо життя» холодна енкаустика, розпис стелі (530 м²) на станції метро «Мінська» (у співавторстві, Київ, 1982);
- «Древо пісень» — різьблення по каменю, інтер'єр вестибюля готелю «Росія» (Смоленськ);
- «Життя» — мозаїчне панно профілакторії ВАЗа (Тольятті);
- Розпис фойє — холодна енкаустика, Палац культури Чорнобильської АЕС (Прип'ять)
- Степан Химочка. Живопис. Графіка: Альбом / вст. ст. О. Рогожина. — М. : М. Сканрус, 2012. — 233 с. : іл. — рос., анг.
Родина
- Дружина — Химочка (Горовенко) Тамара Михайлівна (13.07.1941 — 19.12.2018).
- Брат — Химочка Василь Іванович (28.12.1950—14.6.2016) — український художник.
- Син — Химочка Тарас Степанович (нар. 23.04.1973).
- Дочка — Решетинська Катерина Степанівна (нар. 17.02.1977).
- Онучка — Решетинська Ганна Олександрівна (нар.26.03.1995).
- Онучка — Решетинська Ксенія Олександрівна (нар.20.04.2002)
- Дочка — Рудницька Олександра Степанівна (нар. 21.07.1968).
- Онук — Коваль Мартін Дмитрович (09.07.1980).
- Онук — Рудницький Андрій Ігорович (16.03.1994).
- Онук — Онищенко-Єзута Михайло Сергійович (нар. 28.10.1986).
Зображення
- Станція метро «Мінська»
- Станція метро «Мінська»
- Станція метро «Мінська»
-
-
-
-
-
- Сын — Тарас Степанович Химочка
-
-
- Прип'ять
-
Джерела
- В. Островський. Модератор українського світла світу Він — український художник Степан Химочка! / Образотворче мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 10-11.
- Степан Иванович Химочка. // Журнал «Антураж» № 7–8, 2008. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 11 вересня 2012. (рос.)
- Кудлач Владимир. К свету, за горизонт…. // «День». — 2011. — 27 января. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 11 вересня 2012. (рос.)
Примітки
- некролог
- Степан Химочка. Живопис. Графіка Офіційний вебсайт Одеської національної наукової бібліотеки.
Посилання
- Украинский художник Химочка привез в Николаев из Москвы сотню работ, которые оценивают в тысячи долларов. niklife.com.ua. — 2011. — 01 липня. Процитовано 08 січня 2021. (рос.)
- 2009 р. Виставка в Одеському Будинку-Музеї імені М. К. Реріха.
- 2009 р. Виставка в Одеському музеї західного та східного мистецтва (215 картин).
- Степан Химочка, выставка к 75-летию «Жизнь-удивительная!». // Artinvestment.ru. — 2012. — 11 января. Процитовано 11 вересня 2012. (рос.)
- 2012 р. Виставка в Одеському музеї західного та східного мистецтва (215 картин).
- 2021 р. Виставка в Одеському Будинку-Музеї імені М. К. Реріха «АЛЕ ЗИМА — ТІЛЬКИ ВІСНИК ВЕСНИ».
- Кудлач, Володимир (15.01.2021). З когорти обраних: вечір пам’яті Степана Химочки (UKR) . http://odnb.odessa.ua. Процитовано 27.01.2021.
Це незавершена стаття про художника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Himochka Stepa n Iva novich Hi mochka 25 grudnya 1936 1936 12 25 Starokozache Chetatya Albe 30 bereznya 2020 2020 03 30 Reutov Moskovska oblast Ukrayinskij ta rosijskij hudozhnik chlen Spilki hudozhnikiv Rosiyi z 1980 roku 1965 roku zakinchiv Odeske hudozhnye uchilishe im M B Grekova 1975 roku Kiyivskij hudozhnij institut vikladach T N Yablonska Pracyuvav u galuzi zhivopisu grafiki monumentalnogo mistectva Stepan Ivanovich HimochkaNarodzhennya25 grudnya 1936 1936 12 25 Starokozache Chetatya Albe Rumunske korolivstvoSmert30 bereznya 2020 2020 03 30 1 83 roki Reutov Moskovska oblast RosiyaNacionalnistUkrayinecKrayina Rumuniya SRSR UkrayinaZhanrzhivopis grafika monumentalne mistectvoNavchannyaKiyivskij hudozhnij institutDiyalnisthudozhnik Himochka Stepan Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 25 grudnya 1936 roku v seli Starokozachomu teper Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskoyi oblasti 1965 roku zakinchiv Odeske hudozhnye uchilishe im M B Grekova 1975 roku Kiyivskij hudozhnij institut vikladach Tetyana Yablonska Pracyuvav v galuzi zhivopisu grafiki monumentalnogo mistectva Uchasnik bagatoh personalnih kolektivnih respublikanskih i mizhnarodnih vistavok Jogo praci zberigayutsya u muzeyah ta privatnih kolekciyah Stepan Ivanovich HimochkaBatki pochatok zhittyaNa foto Ivan Ivanovich Himochka Ivan Savovich Himochka Stara Carichanka 1933 V Bogorodniyi hram vinesennya Hresta 12 pudiv Did Stepana Ivanovicha za batkivskoyu liniyeyu Ivan Savovich Himochka buv rodom z m Mirgorod Poltavskoyi oblasti Vin zakinchiv hudozhnyu shkolu pri Kiyevo Pecherskij lavri Na vivtarnomu hresti bilya m Bila Cerkva na Kiyivshini vidznacheni imena tih hto brav uchast u rozpisi cerkvi poryad z im yam Mikoli Reriha znahoditsya prizvishe Ivana Himochki Piznishe vin rozpisuvav hrami Gruziyi potim stav moryakom Pislya povernennya v Ukrayinu oselivsya v Bessarabiyi de odruzhivsya ta vihovav sina Ivana Batko Stepana Ivanovicha Ivan Ivanovich Himochka razom zi svoyim batkom Ivanom Savovichem rozpisav bagato cerkov u Bessarabiyi i zajmavsya v seli Starokazache narodnoyu samodiyalnistyu keruvav orkestrom staviv vistavi zaviduvav Budinkom kulturi Mati Stepana Ivanovicha Marfa Ivanivna pracyuvala v kolgospi i bula gliboko religijnoyu zhinkoyu Pid chas vijni rizikuyuchi svoyim zhittyam ta zhittyam svoyih malenkih ditej hovala u pidvali yevrejsku sim yu z ditmi yakim malenkij Stepan nosiv yizhu Zavdyaki Marfi Ivanivni cya rodina bizhenciv zmogla vryatuvatisya ta viyihati do Italiyi Sim ya Stepana Ivanovicha perezhila liholittya vijni kolektivizaciyi povoyennij golod na shastya bez vtrat Stepan buv starshoyu ditinoyu u sim yi sho naklalo pevnij vidbitok formuvannya jogo harakteru Slidom za nim doroslishali sestra Yevgeniya yaka stala vchitelkoyu sestra Galina yaka stala muzikantom ta brat Vasil yakij tezh stav hudozhnikom Sim ya Stepana Himochki 1940 vi roki Ivan Ivanovich Himochka Himochka Stepan Ivanovich Himochka Navchannya Malyuvati Stepan Ivanovich pochav u chotiri roki Vin dobre pam yataye z ditinstva yak batko z didom rozpisuvali cerkvi v Bessarabiyi pid Akermanom nini m Bilgorod Dnistrovskij na Odeshini U 1958 roci Stepan Himochka vstupiv do Odeskogo hudozhnogo uchilisha imeni M B Grekova na zhivopisnij fakultet ale otrimavshi povistku v armiyu pishov sluzhiti Pislya sluzhbi u 1961 roci povernuvsya do uchilisha Na ostannomu kursi kerivnictvom uchilisha bulo zaproponovano Stepanu Ivanovichu virushiti do sela Berezivka Mikolayivskoyi oblasti dlya organizaciyi roboti zi stvorennya misteckoyi shkoli Propracyuvshi rik u stvorenij nim shkoli Stepan Ivanovich povernuvsya do uchilisha ta uspishno zahistiv diplom za specialnistyu zhivopisec Pislya zakinchennya uchilisha Stepan Ivanovich buv napravlenij na robotu do Hudozhnogo kombinatu Akermana potim perevivsya do Odesi Oskilki Stepan Ivanovich narodivsya ta viris na ukrayinskij zemli ce bezumovno prochituyetsya u jogo tvorchosti Profesijnij bagazh i duhovnij kapital molodogo hudozhnika prostezhuyutsya u jogo pejzazhah 60 h Zhevahova gora Serpen Dvorik Tradicijne dlya cogo Odeskogo hudozhnogo uchilisha uvagu do plenernogo zhivopisu pomitne zahoplennya mistectvom francuzkih impresionistiv ta pilnij interes do tvorchosti genialnogo Van Goga poyasnyuyut i plastichni osoblivosti i visoku dlya molodogo avtora kulturu koloru u jogo skladnij tonalnij ta fakturnij rozrobci U 1966 roci do majsterni Stepana Ivanovicha zajshla Tetyana Yablonska Cya zustrich bula vipadkovoyu Hudozhnicya visoko ocinila roboti vipusknika Grekivskogo uchilisha nazvavshi jogo cilkom sformovanim hudozhnikom i poradila vstupiti do Kiyivskogo hudozhnogo institutu Stepan skoristavsya poradoyu majstra i v 1969 roci vstupiv do institutu Kiyivskij hudozhnij institut stav prirodnim prodovzhennyam ne lishe profesijnoyi shkoli a j stanovlennyam individualno osobistisnoyi svoyeridnosti tvorchosti Stepana Himochki Ochevidnij koloristichnij dar i spryamovanist jogo malovnichih interesiv spriyali stvorennyu osoblivo spriyatlivogo gruntu dlya tvorchogo kontaktu z pedagogineyu T N Yablonskoyu vidatnim zhivopiscem silnoyu i yaskravoyu osobististyu Prote u1972 roci Stepan Himochka zalishaye zhivopisnij fakultet i perehodit na fakultet monumentalnogo mistectva za kursom yakogo zakinchuye institut Yak slid poyasniti takij povorot u tvorchij spryamovanosti hudozhnika Pracyuyuchi v monumentalnomu mistectvi vin ne zalishav stankovih form ta zhanriv Navpaki odin rid tvorchosti postijno zbagachuvav inshij U cij dvoyednosti odne z golovnih dzherel glibokogo vnutrishnogo zv yazku Zahoplennya impresionistami zminilosya osoblivim interesom do tvoriv majstriv rannogo italijskogo Vidrodzhennya Benocco Goccoli Pizanello Paolo Uchello z vlastivimi yih mistectvu granichnoyu tochnistyu stilyu karbovannoyu viraznistyu malyunka gostrotoyu rakursiv i yuvelirnoyu tochnistyu sho ridnilo rannij renesans iz piznoyu gotikoyu Pershimi monumentalnimi robotami hudozhnika stali panno na zavodi zalizobetonnih virobiv u Kiyevi mozayichne panno ta rozpis u Palaci kulturi m Visunska Mikolayivskoyi oblasti Vzhe v cih robotah formuyetsya odna z providnih tem monumentalnogo mistectva lyudina ta priroda Obraznoyu dominantoyu u svoyij roboti najchastishe ye motiv vzayemozv yazku i vzayemoobumovlenosti vsogo zhivogo Po riznomu vona rozvivayetsya u rozpisah Energiya na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi 1978 u rozpisah Lyudina ta priroda u Palaci kulturi v Mikolayivskij oblasti 1978 u mozayichnomu panno Priroda u profilaktoriyi m Tolyatti 1983 u fresci Derevo zhittya na stanciyi metro Minska Kiyivskogo metropolitenu 1982 a takozh u rizblenni po kamenyu dlya gotelyu Rosiya u m Smolensku 1980 Sered najbilsh vdalih jomu monumentalnih tvoriv Stepan Himochka nazivaye rozpisi ta vitrazhi u kafe Hreshatik u Kiyevi Robota nad cimi rozpisami zbiglasya z pidgotovkoyu do vidznachennya tisyacholittya prijnyattya hristiyanstva na Rusi Rozpis vidtvoryuye istoriyu pershih rosijskih knyazivstv Kiyeva yak koliski vitchiznyanoyi derzhavnosti Himochka Osoblivu uvagu Stepana Himochki privernulo narodne mistectvo jogo dushevna vidkritist sho viyavlyayetsya v dekorativnij barvistosti prostoti obraziv obrazotvorchoyi movi za yakoyu chasto prihovanij uspadkovanij pokolinnyami glibokij filosofskij metaforichnij sens Poshuki tem syuzhetiv obraziv yaki b dozvolili visloviti ideyi zagalnolyudskogo zmistu postijno pov yazuyut tvorchist Stepana Himochki z suchasnistyu zi skladnistyu a chasom i dramatichnistyu yiyi procesiv ta duhovnih potreb suspilstva Cilisne plastichne virazhennya narodnih poetichnih obraziv mi bachimo u prodovzhenni zhivopisu hudozhnika grafichnih robotah akvarelyah najchastishe z vikoristannyam guashi ta bilil yaki ye naturalnimi pejzazhnimi etyudami Yaksho zhivopis vidkrivaye glyadachevi svit tvorchoyi fantaziyi hudozhnika jogo filosofskih rozdumiv ta emocijnih reakcij to grafika pryamij ta bezposerednij kontakt iz prirodoyu perezhivannya riznih prirodnih yiyi staniv motiviv nastroyiv U cih robotah glyadach maye spravu z samostijnim rozdilom jogo tvorchogo zhittya v yakomu pochuttya oko ruka hudozhnika znahodyat nibi emocijnij vidpochinok i v toj zhe chas bezperervno prohodyat perevirku na virnist bachennya koloru svitla tonu Yaksho monumentalni roboti hudozhnika mayut epichnij lad i harakter plastichnogo rozvitku obrazu to stankovij zhivopis principovo lirichnij Na pershe misce vistupaye dekorativna kontrastnist lokalnih kolirnih vidnosin aktivizuyetsya rol svitla yak zasobi liplennya ob yemnoyi formi i prostorovih planiv a j yak najvazhlivishogo komponenta smislovogo i emocijnogo budovi obrazu vislovlyuvannya ideyi tvori U jogo kartini Rozdum 1986 mozhna pobachiti bezposerednyu pereklichku z narodnim primitivom u tomu yak kozhen obrazotvorchij element kozhen obraz nadilenij pevnim metaforichnim chi alegorichnim zmistom a v okremih obraznih motivah viklikaye yakis asociaciyi z fantastikoyu Bosha iz simvolikoyu piznogo serednovichchya v inshomu zh hudozhnik pidkupalno individualnij ta nezalezhnij S Himochka pishe kartinu U stepu zovsim inakshe U nogo skladayetsya svij nespodivanij obraz U kvadratnomu formati polotna duzhe velikim planom garbuzi poruch iz yakimi koshik i glechik mabut z molokom Zhodnih dali niyakogo neba zhodnih zvichnih atributiv stepu Ale ce spravdi step Jogo zemlya jogo kviti jogo plodi Zdayetsya prostij desho dekorativnij harakter natyurmort zupinyaye zmushuye zadumatisya Bagato kartin hudozhnika pov yazani z prirodoyu ale majzhe nemaye togo sho mi zvikli nazivati chistim pejzazhem V odnih priroda nasampered seredovishe v yakomu zhive lyudina napriklad Lito 1982 Zima 1986 v inshih vona virazhaye emocijnij zmist buttya lyudini Obitel 1986 Pid osin 1988 Spokij 1985 v inshih vistupaye yak simvol Doli 1982 Madonna sho jde 1988 a chasom u svoyij osoblivij samosvidomosti yak napriklad u kartini Zemne sonce 1989 Zobrazhena chi ni na kartinah S Himochki lyudina prisutnya vona v nih zavzhdi abo zrimo abo nezrimo Kompoziciyi Doli 1982 Rozdum 1986 mayut svij rozvinenij syuzhet konkretni obrazi metaforichnij pidtekst U kartinah Novorichna nich 1986 Tayinstvo 1988 Madonna sho jde 1988 lyudina viznachaye sut kompoziciyi ta sens emocijnogo stanu a v takih yak Lito 1982 Obitel 1986 Vesna 1987 oduhotvoryuye pejzazh napovnyuyuchi jogo proniklivim psihologichnim zmistom Za slovami hudozhnika znajdena nim tema abo virnishe obraz sho narodzhuyetsya v jogo svidomosti hudozhnya ideya opanovuyut yih yak pravilo nadovgo i povnistyu Vin nimi zhive neridko povtoryuyuchi i zmishuyuchi kompozicijni ta koloristichni rishennya doti doki ne prijde na zminu novij obraz sho tak samo zahopiv jogo Taka bagatoplanovist hudozhnika robit jogo tvorchist osoblivo cikavoyu narodzhuye riznomanittya glyadackih vidgukiv i bezperechno vrazhaye Osnovni vistavki1965 Odesa Seged Varna 1965 Respublikanska vistavka Kiyiv 1991 Cerkva Vlasiya Vistavkova zala Kiyiv 1991 Vistavka Soyuzgaleri Seul Koreya 1992 Vistavkova zala Himki 1992 Vistavkova zala Dovgoprudnij 1992 Vistavkova zala Tushino 1992 Konferenc zal gazeti Izvestiya Moskva 1992 Vistavkova zala na vul Chervonoarmijskij Kiyiv 1993 Vistavka u galereyi Fillips H yuston 1994 Rosijskij salon Myunhen 1994 Universitet ukrayinskoyi diaspori Myunhen 1994 Radio Svoboda Myunhen 1994 Galereya Mansur Nazaret 1994 Vistavka Pidmoskov ya CBH Moskva 1994 Vistavka u galereyi Klima Granovskogo San Francisko 1996 Vistavka u galereyi na Krutickomu valu Moskva 1998 Zolotaya kist Moskva 2000 Zolotaya kist Moskva 2002 Vistavka Katerininska plosha u goteli Kosmos Moskva 2004 Vistavkovij zal Ministerstva kulturi Moskovskoyi oblasti 2007 Literaturnij derzhavnij muzej Odesa 2009 Muzej Zahidnogo ta Shidnogo mistectva Odesa 2009 Vistavkova zala Ministerstva kulturi Moskovskoyi oblasti 2009 Budinok Muzej imeni M K Reriha Odesa 2012 Himkinska kartinna galereya imeni S N Gorshina Himki 2018 uchast u vistavci CBH Moskva ta in Osnovni tvori Budivelniki mozayichne panno Kiyiv Lyudina i priroda rozpis fojye Palacu kulturi Mikolayivska oblast Ukrayina Rus vitrazhi ta rozpis panno v inter yeri kafe Hreshatik Kiyiv 1980 Drevo zhittya holodna enkaustika rozpis steli 530 m na stanciyi metro Minska u spivavtorstvi Kiyiv 1982 Drevo pisen rizblennya po kamenyu inter yer vestibyulya gotelyu Rosiya Smolensk Zhittya mozayichne panno profilaktoriyi VAZa Tolyatti Rozpis fojye holodna enkaustika Palac kulturi Chornobilskoyi AES Prip yat Stepan Himochka Zhivopis Grafika Albom vst st O Rogozhina M M Skanrus 2012 233 s il ros ang RodinaDruzhina Himochka Gorovenko Tamara Mihajlivna 13 07 1941 19 12 2018 Brat Himochka Vasil Ivanovich 28 12 1950 14 6 2016 ukrayinskij hudozhnik Sin Himochka Taras Stepanovich nar 23 04 1973 Dochka Reshetinska Katerina Stepanivna nar 17 02 1977 Onuchka Reshetinska Ganna Oleksandrivna nar 26 03 1995 Onuchka Reshetinska Kseniya Oleksandrivna nar 20 04 2002 Dochka Rudnicka Oleksandra Stepanivna nar 21 07 1968 Onuk Koval Martin Dmitrovich 09 07 1980 Onuk Rudnickij Andrij Igorovich 16 03 1994 Onuk Onishenko Yezuta Mihajlo Sergijovich nar 28 10 1986 ZobrazhennyaStanciya metro Minska Stanciya metro Minska Stanciya metro Minska Syn Taras Stepanovich Himochka Prip yatDzherelaV Ostrovskij Moderator ukrayinskogo svitla svitu Vin ukrayinskij hudozhnik Stepan Himochka Obrazotvorche mistectvo 2007 3 S 10 11 Stepan Ivanovich Himochka Zhurnal Anturazh 7 8 2008 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2012 ros Kudlach Vladimir K svetu za gorizont Den 2011 27 yanvarya Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2012 ros Primitkinekrolog d Track Q309481 Stepan Himochka Zhivopis Grafika Oficijnij vebsajt Odeskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki PosilannyaUkrainskij hudozhnik Himochka privez v Nikolaev iz Moskvy sotnyu rabot kotorye ocenivayut v tysyachi dollarov niklife com ua 2011 01 lipnya Procitovano 08 sichnya 2021 ros 2009 r Vistavka v Odeskomu Budinku Muzeyi imeni M K Reriha 2009 r Vistavka v Odeskomu muzeyi zahidnogo ta shidnogo mistectva 215 kartin Stepan Himochka vystavka k 75 letiyu Zhizn udivitelnaya Artinvestment ru 2012 11 yanvarya Procitovano 11 veresnya 2012 ros 2012 r Vistavka v Odeskomu muzeyi zahidnogo ta shidnogo mistectva 215 kartin 2021 r Vistavka v Odeskomu Budinku Muzeyi imeni M K Reriha ALE ZIMA TILKI VISNIK VESNI Kudlach Volodimir 15 01 2021 Z kogorti obranih vechir pam yati Stepana Himochki UKR http odnb odessa ua Procitovano 27 01 2021 Ce nezavershena stattya pro hudozhnika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi