Георгій Лукич Химич 1908 1994 радянський учений і конструктор Герой Соціалістичної Праці лауреат Сталінської премії перш

Георгій Лукич Химич (1908—1994) — радянський учений і конструктор, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Сталінської премії першого ступеня.

Химич Георгій Лукич
Народився	22 жовтня (4 листопада) 1908 Харківська губернія, Російська імперія
Помер	9 травня 1994(1994-05-09) (85 років) Єкатеринбург, Росія
Поховання	^d
Країна	Російська імперія Українська Радянська Соціалістична Республіка Росія
Діяльність	науковець
Alma mater	^d
Галузь	машинобудування
Заклад	Уралмаш
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Химич.

Біографія

Народився 22 жовтня (4 листопада) 1908 року в селі Уланове (нині Глухівського району Сумської області) в селянській родині. Українець.

У 1929 році переїхав у Свердловськ.

У 1936 році закінчив КПІ імені С. М. Кірова. Потім працював на Уралмаші імені Серго Орджонікідзе. Під час Німецько-радянської війни служив артилеристом.

Після її закінчення продовжив роботу на заводі. У 1946 році керував проектуванням першого в СРСР рейкобалкового стану, який призначався для НТМК..

У 1952 році вступив до лав КПРС. У 1956 році був призначений головним конструктором прокатного обладнання Уралмаш імені С. Орджонікідзе.

26 листопада 1968 року був обраний членом-кореспондентом АН СРСР за спеціальністю «машинобудування».

Депутат Вервної Ради РРФСР 3-5 скликань.

Помер 9 травня 1994 року в Єкатеринбурзі. Похований на Широкореченському кладовищі.

Наукові досягнення

Георгію Лукичу належить 56 винаходів і 76 патентів. Він є автором 8 монографій та понад 80 статей. Керівник створення ряду унікальних прокатних станів.

Нагороди та премії

Герой Соціалістичної Праці (1958);
орден Леніна;
два ордена Вітчизняної війни II ступеня (28.4.1945; 6.4.1985)
орден Червоної Зірки (22.9.1944)
медалі
Сталінська премія першого ступеня (1950) — за створення радянського рейко-балкового стану;
Державна премія СРСР (1979)— за створення і впровадження високопродуктивних слябових машин безперервного лиття заготовок криволінійного типу для металургійних комплексів великої потужності
Заслужений винахідник РРФСР(1965)
Почесний громадянин Свердловська (1973);

Примітки

Химич Георгий Лукич. Информационная система «Архивы Российской академии наук». Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.
Георгий Лукич Химич // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Г. Н. Шеваров. Георгий Лукич Химич (Pdf). Почётные граждане Екатеринбурга : исторические очерки. Свердловская областная универсальная научная библиотека им. В. Г. Белинского. Архів (PDF) оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.
Химич Георгий Лукич. Большой Энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.
Указ Президиума Верховного Совета РСФСР № 1234 от 06.12.1965

[1] Химич Георгий Лукич. Информационная система «Архивы Российской академии наук». Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.

[bse-2] Георгий Лукич Химич // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

[uraic-3] Г. Н. Шеваров. Георгий Лукич Химич (Pdf). Почётные граждане Екатеринбурга : исторические очерки. Свердловская областная универсальная научная библиотека им. В. Г. Белинского. Архів (PDF) оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.

[4] Химич Георгий Лукич. Большой Энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2012.

[5] Указ Президиума Верховного Совета РСФСР № 1234 от 06.12.1965