Хве сик Миха йло Арте мович нар 21 липня 1955 директор Державної установи Інститут економіки природокористування та стал

Хве́сик Миха́йло Арте́мович (нар. 21 липня 1955) — директор Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», доктор економічних наук (1992), професор (1996), заслужений діяч науки і техніки України (2007), академік Національної академії аграрних наук України (2010), член правління Спілки економістів України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Хвесик Михайло Артемович
Народився	21 липня 1955(1955-07-21) (68 років) Любешівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	економіст
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий ступінь	доктор економічних наук^[d]
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хвесик.

Біографія

Народився 21 липня 1955 у с. Лахвичі Любешівського району Волинської області.

У 1982 закінчив Харківський державний університет ім. О. М. Горького і поступив до аспірантури Українського НДІ гідротехніки і меліорації (м. Київ). 1986 року захистив кандидатську дисертацію: «Влияние орошения сточными водами на формирование гидрогеолого-мелиоративной обстановки (на примере оросительных систем УССР)»

У 1990 став завідувачем відділу проблем використання та охорони водних ресурсів Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України. 1992 року захистив докторську дисертацію на тему: «Еколого-економічні проблеми охорони та відтворення водних ресурсів в умовах інтенсивного техногенного навантаження (на прикладі України)».

Наукова діяльність

Спеціаліст у галузі еколого-економічних проблем використання та охорони водних ресурсів. Основні напрямки його діяльності стосуються економіки агропромислового комплексу, земельних відносин, аграрного природокористування, наукового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку продуктивних сил, трансформації української економіки, розробки засад оптимізації екосистем, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу, забезпечення сталого розвитку і національної безпеки України.

Автор близько 400 наукових праць, зокрема, близько 50 монографій, підручників та навчальних посібників.

Запропонував низку законодавчих актів, нормативно-технічних і нормативно-правових документів, є автором винаходів та рекомендацій щодо технології утилізації і переробки відходів промислового і сільськогосподарського походження.

Є засновником наукової школи економістів-екологів, підготувавши близько 10 докторів та 30 кандидатів наук.

Нагороди і почесні звання

Заслужений діяч науки і техніки України (16 травня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, підготовку наукових кадрів, багаторічну плідну наукову діяльність
Державна премія України в галузі науки і техніки 2013 року — за цикл наукових праць «Використання природних ресурсів України в умовах екологічних обмежень» (у складі колективу)
Лауреат премії ім. Туган-Барановського НАН України (1998).

Примітки

Указ Президента України від 16 травня 2007 року № 411/2007 «Про відзначення державними нагородами з нагоди Дня науки»
Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 675/2014 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року»

Джерела

[1] Указ Президента України від 16 травня 2007 року № 411/2007 «Про відзначення державними нагородами з нагоди Дня науки»

[2] Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 675/2014 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року»