Хаїм Хазаз (івр. חיים הזז; 16 вересня 1898 — 24 березня 1973) — ізраїльський прозаїк.
Хаїм Хазаз | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 вересня 1898[1][2] Сидоровичі, Російська імперія | |||
Помер | 24 березня 1973 Єрусалим, Ізраїль | (у віці 74 роки)|||
Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі | |||
Громадянство | Ізраїль | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | іврит | |||
У шлюбі з | Авіва Хазаз | |||
Нагороди | Премія Бялика (1942) (1970) Премія Ізраїлю (1953) | |||
Сайт: hazaz.org.il | ||||
| ||||
Хаїм Хазаз у Вікісховищі |
Біографія
Хаїм Хазаз народився в селі Сидоровичі Київської губернії Російської імперії. Його батько, брацлавський єврей-хасид, займався продажем деревини, і родина проводила довгий час у лісах навколо Києва. Хазаз навчався переважно у приватних репетиторів і вивчав як традиційні тексти на івриті так і російською мовою. У 1914 році, у віці 16 років, Хазаз покинув дім і приєднався до групи єврейських студентів у Радомишлі, готуючись до іспитів на атестат зрілості. Там Хазаз ближче познайомився з класичними та сучасними творами російських авторів. Саме в той час, Хазаз познайомився з творами великого єврейського поета Хаїма Нахмана Бяліка в російському перекладі Зеева Жаботинського. Це привело його до пізнання інших сучасних єврейських письменників і вплинуло на його рішення почати писати вірші цією мовою.
У 1918 році Хазаз опублікував свій перший вірш «На варті» (על המשמר) у центральному єврейському літературному журналі того часу «ГаШілоах» і отримав велику підтримку від його редактора Йосипа Клауснера. У період російських лютневої та жовтневої революцій працював у Москві в щоденній газеті на івриті «Ха-'Ам» Настання російської революції в Москві та інших російських містах відіграло формувальну роль у його творчості.
Хоча ще зі студентських років Хазаз був схильний до певної форми соціалізму, він незабаром розчарувався в революції. У роки громадянської війни та погромів, учинених військами Денікіна, яка послідували за світовою війною та революцією, він тікав з міста в місто, був свідком розрухи та терору. Рухаючись на південь, він у 1919 році дістався до Криму, де переховувався близько двох років. У 1921 році Хазазу вдалося дістатися з порту Севастополя до Стамбула, покинувши Росію, щоб більше ніколи не повертатися. Майже два роки він жив у Туреччині серед молодих єврейських піонерів, які потрапили до британського мандату в Палестині, навчаючи івриту на фермі Хахшара поблизу Стамбула.
У 1923 році Хазаз переїхав до Парижа, де зробив собі ім'я як єврейський письменник. За підтримки видавця та філантропа Авраама Йосипа Стібеля він опублікував свої перші великі прозові твори у відомому єврейському журналі «Хатекуфа». У цих ранніх роботах Хазаз зобразив внутрішні негаразди єврейського містечка під час більшовицької революції. У 1925 р. він опублікував у «Ха-Ткуфа» поему в прозі «Хатан дамім» («Наречений крові»), дія якої розгортається в безплідній Мідіанській пустелі. У 1926—1929 роках партнеркою Хазаза була поетеса Йохевед Бат-Міріам, з якою він познайомився ще в Росії, кілька років тому. Їхній єдиний син Наум народився в Парижі у 1928 році. Вони розлучилися в 1929 році, коли Бат-Міріам покинула Францію та емігрувала до британської Палестини.
У 1930 році Хазаз опублікував свою першу книгу — роман «У лісовому поселенні» (ביישוב של יער) у двох томах. З певних причин два інші томи цього твору, що описує життя сільської єврейської родини в Україні напередодні революції 1905 року і ґрунтується на його дитячих спогадах, так і не були опубліковані.
Навесні 1931 року він іммігрував до британської Палестини та оселився в Єрусалимі, де протягом перших шістнадцяти років свого життя в місті він переїжджав з одного району в інший. Таким чином він познайомився з різними єврейськими громадами, особливо з єменськими іммігрантами, серед яких він жив. Його два великі романи про життя єменців, «Ти, що живеш у садах» (היושבת בגנים) і «Яїш», були натхненні цим бурхливим періодом.
Перший том зібрання його творів 1942 року «Розбиті жорна» (ריחיים שבורים) був однією з перших книг, опублікованих новоствореним видавництвом «Am Oved», яка невдовзі згодом стала центральним видавництвом на івриті. До кінця свого життя Хазаз грав важливу роль у діяльності Ам Овед і більшість його творів були опубліковані саме там.
У 1951 році Хазаз одружився з Авівою Кушнір (уроджена Гінзбург-Пелег, 1927—2019), його правою рукою в його творчості як письменника та громадського діяча, а також вражаючою інтелектуалкою. Хазаз заповів дружині свою літературну спадщину і доручив їй підготовку до друку своїх неопублікованих рукописів.
Хазаз помер від серцевого нападу 24 березня 1973 року і був похований на старому кладовищі на Оливковій горі.
Літературна кар'єра
Твори Хазаза часто включають філософські дискусії, сформульовані в чітко структурованих сценах і через ретельно контрольовані характери. У своїх художніх творах він змальовує життя євреїв у різних діаспорах, від Росії до Ємену та від Франції до Туреччини. Важлива роль відводиться також Ізраїлю і зокрема, Єрусалиму. Історична глибина єврейської історії знаходить своє вираження у всій його творчості. За розмаїттям персонажів і сюжетів, за нюансами, кольорами, відтінками і широтою охоплення тем, це найширша оповідь, коли-небудь створена одним івритським автором, і вона несе на собі безпомилковий відбиток традиційної єврейської літератури. В останнє десятиліття своєї кар'єри Хазаз став відомим як оратор і соціальний критик. Він часто виступав на зібраннях ізраїльських письменників і в різних академічних установах під час своїх візитів до Сполучених Штатів і Європи в 1960-х і на початку 1970-х років.
Нагороди та визнання
- У 1942 році (спільно з Шаулем Черніховським) і повторно в 1970 році Хазаз був нагороджений літературною премією Бялика.
- У 1953 році він був удостоєний Ізраїльської премії з літератури, у рік відкриття премії.
- У 1966 році він отримав літературну премію імені Ірвінга та Берхти Нойман від Інституту вивчення івриту Нью-Йоркського університету.
- Зібрання творів Хазаза в 12-ти томах було випущено 1970 року.
Див. також
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Хазаз Хаим // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.Hayim Hazaz
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2007. Процитовано 26 жовтня 2009.
- Israel Prize recipients in 1953 (in Hebrew). Israel Prize Official Site. оригіналу за 19 August 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hayim Hazaz ivr חיים הזז 16 veresnya 1898 24 bereznya 1973 izrayilskij prozayik Hayim HazazNarodivsya 16 veresnya 1898 1898 09 16 1 2 Sidorovichi Rosijska imperiyaPomer 24 bereznya 1973 1973 03 24 u vici 74 roki Yerusalim IzrayilPohovannya Yevrejske kladovishe na Olivkovij goriGromadyanstvo IzrayilDiyalnist pismennikMova tvoriv ivritU shlyubi z Aviva HazazNagorodi Premiya Byalika 1942 1970 Premiya Izrayilyu 1953 Sajt hazaz org il Hayim Hazaz u VikishovishiBiografiyaHayim Hazaz narodivsya v seli Sidorovichi Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Jogo batko braclavskij yevrej hasid zajmavsya prodazhem derevini i rodina provodila dovgij chas u lisah navkolo Kiyeva Hazaz navchavsya perevazhno u privatnih repetitoriv i vivchav yak tradicijni teksti na ivriti tak i rosijskoyu movoyu U 1914 roci u vici 16 rokiv Hazaz pokinuv dim i priyednavsya do grupi yevrejskih studentiv u Radomishli gotuyuchis do ispitiv na atestat zrilosti Tam Hazaz blizhche poznajomivsya z klasichnimi ta suchasnimi tvorami rosijskih avtoriv Same v toj chas Hazaz poznajomivsya z tvorami velikogo yevrejskogo poeta Hayima Nahmana Byalika v rosijskomu perekladi Zeeva Zhabotinskogo Ce privelo jogo do piznannya inshih suchasnih yevrejskih pismennikiv i vplinulo na jogo rishennya pochati pisati virshi ciyeyu movoyu U 1918 roci Hazaz opublikuvav svij pershij virsh Na varti על המשמר u centralnomu yevrejskomu literaturnomu zhurnali togo chasu GaShiloah i otrimav veliku pidtrimku vid jogo redaktora Josipa Klausnera U period rosijskih lyutnevoyi ta zhovtnevoyi revolyucij pracyuvav u Moskvi v shodennij gazeti na ivriti Ha Am Nastannya rosijskoyi revolyuciyi v Moskvi ta inshih rosijskih mistah vidigralo formuvalnu rol u jogo tvorchosti Hocha she zi studentskih rokiv Hazaz buv shilnij do pevnoyi formi socializmu vin nezabarom rozcharuvavsya v revolyuciyi U roki gromadyanskoyi vijni ta pogromiv uchinenih vijskami Denikina yaka posliduvali za svitovoyu vijnoyu ta revolyuciyeyu vin tikav z mista v misto buv svidkom rozruhi ta teroru Ruhayuchis na pivden vin u 1919 roci distavsya do Krimu de perehovuvavsya blizko dvoh rokiv U 1921 roci Hazazu vdalosya distatisya z portu Sevastopolya do Stambula pokinuvshi Rosiyu shob bilshe nikoli ne povertatisya Majzhe dva roki vin zhiv u Turechchini sered molodih yevrejskih pioneriv yaki potrapili do britanskogo mandatu v Palestini navchayuchi ivritu na fermi Hahshara poblizu Stambula U 1923 roci Hazaz pereyihav do Parizha de zrobiv sobi im ya yak yevrejskij pismennik Za pidtrimki vidavcya ta filantropa Avraama Josipa Stibelya vin opublikuvav svoyi pershi veliki prozovi tvori u vidomomu yevrejskomu zhurnali Hatekufa U cih rannih robotah Hazaz zobraziv vnutrishni negarazdi yevrejskogo mistechka pid chas bilshovickoyi revolyuciyi U 1925 r vin opublikuvav u Ha Tkufa poemu v prozi Hatan damim Narechenij krovi diya yakoyi rozgortayetsya v bezplidnij Midianskij pusteli U 1926 1929 rokah partnerkoyu Hazaza bula poetesa Joheved Bat Miriam z yakoyu vin poznajomivsya she v Rosiyi kilka rokiv tomu Yihnij yedinij sin Naum narodivsya v Parizhi u 1928 roci Voni rozluchilisya v 1929 roci koli Bat Miriam pokinula Franciyu ta emigruvala do britanskoyi Palestini U 1930 roci Hazaz opublikuvav svoyu pershu knigu roman U lisovomu poselenni ביישוב של יער u dvoh tomah Z pevnih prichin dva inshi tomi cogo tvoru sho opisuye zhittya silskoyi yevrejskoyi rodini v Ukrayini naperedodni revolyuciyi 1905 roku i gruntuyetsya na jogo dityachih spogadah tak i ne buli opublikovani Navesni 1931 roku vin immigruvav do britanskoyi Palestini ta oselivsya v Yerusalimi de protyagom pershih shistnadcyati rokiv svogo zhittya v misti vin pereyizhdzhav z odnogo rajonu v inshij Takim chinom vin poznajomivsya z riznimi yevrejskimi gromadami osoblivo z yemenskimi immigrantami sered yakih vin zhiv Jogo dva veliki romani pro zhittya yemenciv Ti sho zhivesh u sadah היושבת בגנים i Yayish buli nathnenni cim burhlivim periodom Pershij tom zibrannya jogo tvoriv 1942 roku Rozbiti zhorna ריחיים שבורים buv odniyeyu z pershih knig opublikovanih novostvorenim vidavnictvom Am Oved yaka nevdovzi zgodom stala centralnim vidavnictvom na ivriti Do kincya svogo zhittya Hazaz grav vazhlivu rol u diyalnosti Am Oved i bilshist jogo tvoriv buli opublikovani same tam U 1951 roci Hazaz odruzhivsya z Avivoyu Kushnir urodzhena Ginzburg Peleg 1927 2019 jogo pravoyu rukoyu v jogo tvorchosti yak pismennika ta gromadskogo diyacha a takozh vrazhayuchoyu intelektualkoyu Hazaz zapoviv druzhini svoyu literaturnu spadshinu i doruchiv yij pidgotovku do druku svoyih neopublikovanih rukopisiv Hazaz pomer vid sercevogo napadu 24 bereznya 1973 roku i buv pohovanij na staromu kladovishi na Olivkovij gori Literaturna kar yeraTvori Hazaza chasto vklyuchayut filosofski diskusiyi sformulovani v chitko strukturovanih scenah i cherez retelno kontrolovani harakteri U svoyih hudozhnih tvorah vin zmalovuye zhittya yevreyiv u riznih diasporah vid Rosiyi do Yemenu ta vid Franciyi do Turechchini Vazhliva rol vidvoditsya takozh Izrayilyu i zokrema Yerusalimu Istorichna glibina yevrejskoyi istoriyi znahodit svoye virazhennya u vsij jogo tvorchosti Za rozmayittyam personazhiv i syuzhetiv za nyuansami kolorami vidtinkami i shirotoyu ohoplennya tem ce najshirsha opovid koli nebud stvorena odnim ivritskim avtorom i vona nese na sobi bezpomilkovij vidbitok tradicijnoyi yevrejskoyi literaturi V ostannye desyatilittya svoyeyi kar yeri Hazaz stav vidomim yak orator i socialnij kritik Vin chasto vistupav na zibrannyah izrayilskih pismennikiv i v riznih akademichnih ustanovah pid chas svoyih vizitiv do Spoluchenih Shtativ i Yevropi v 1960 h i na pochatku 1970 h rokiv Nagorodi ta viznannyaU 1942 roci spilno z Shaulem Chernihovskim i povtorno v 1970 roci Hazaz buv nagorodzhenij literaturnoyu premiyeyu Byalika U 1953 roci vin buv udostoyenij Izrayilskoyi premiyi z literaturi u rik vidkrittya premiyi U 1966 roci vin otrimav literaturnu premiyu imeni Irvinga ta Berhti Nojman vid Institutu vivchennya ivritu Nyu Jorkskogo universitetu Zibrannya tvoriv Hazaza v 12 ti tomah bulo vipusheno 1970 roku Div takozhSpisok laureativ premiyi Izrayilyu Spisok laureativ premiyi Byalik Literatura na ivritiPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Hazaz Haim Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe Hayim Hazaz PDF Arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2007 Procitovano 26 zhovtnya 2009 Israel Prize recipients in 1953 in Hebrew Israel Prize Official Site originalu za 19 August 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2009