ХВВКІУ РВ — Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ імені Маршала Радянського Союзу Крилова М. І.
Харківське вище військове командно-інженерне училище | |
---|---|
ХВВКІВ | |
![]() | |
50°00′50″ пн. ш. 36°14′34″ сх. д. / 50.0140000000277780° пн. ш. 36.24300000002777722° сх. д.Координати: 50°00′50″ пн. ш. 36°14′34″ сх. д. / 50.0140000000277780° пн. ш. 36.24300000002777722° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Харків |
Назва на честь | Крилов Микола Іванович |
Засновано | 1941 |
Закрито | 1992 |
Випускники | |
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTgyTHpZNUwwSmhaR2RsWDA5bVppMUlhV2RvTFZOamFHOXZiRjlUVlM1d2JtYz0ucG5n.png)
ЗС СРСР,
за закінчення військово-навчального закладу — вищих військових училищ та військових інститутів.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek0xTDB0b1lYSnJiM1pmWVdseVgyWnZjbU5sWDNWdWFYWmxjbk5wZEhsZk1ESXVhbkJuTHpJMU1IQjRMVXRvWVhKcmIzWmZZV2x5WDJadmNtTmxYM1Z1YVhabGNuTnBkSGxmTURJdWFuQm4uanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWhMMkZpTDB0b1lYSnJiM1pmVUdsdmJsOUxhSFoyYTJsMWNuWXVhbkJuTHpJMU1IQjRMVXRvWVhKcmIzWmZVR2x2Ymw5TGFIWjJhMmwxY25ZdWFuQm4uanBn.jpg)
Створення училища
25 лютого 1941 року, нарком оборони Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко підписав Указ про створення до 1 липня того ж року, на базі Харківського технічного училища Цивільного Повітряного флоту — Харківського військового авіаційно-технічного училища. Відповідно, 25 лютого і стало офіційною датою створення училища.
Харківське військове авіаційно-технічне училище
Формування військового училища випало на час, коли в світі вже тривала Друга світова війна. В СРСР більшість військових училищ було перепрофільовано для підготовки льотного та технічного складу ВПС. Не винятком стало й авіаційно-технічне училище, яке почало своє формування в м. Харкові. В результаті початку війни, нормального навчального процесу в училищі так і не було створено. Стрімкий наступ вермахту на території України поставив перед командуванням училища завдання в найкоротші терміни евакуювати училище. З 20 по 29 вересня 1941 року, курсантський, викладацький, а також комсклад і їх сім'ї були евакуйовані до м. Душанбе. Після прибуття до нового місця своєї дислокації, училище в швидкі терміни налагодило навчальний процес, і вже в жовтні 1941 року на фронт було відправлено понад 1000 авіатехніків. У 1944 році училище було повернуто до місця своєї постійної дислокації до м. Харкова. У зв'язку з повним руйнуванням міста, курсанти деякий час проживали в землянках, бліндажах і наметах. В подальшому, училище було розміщено в навчальних корпусах, а для курсантів були побудовані казарми.
Харківське вище авіаційно-інженерне військове училище (ХВАІВУ)
22 липня 1948 року, з авіаційно-технічного, училище було реформовано в вище авіаційно-інженерне військове училище (ХВАІВУ).
Училище у складі РВСП
Після створення РВСП, деякі авіаційні училища в повному складі були переведені до складу цього новоствореного Виду Збройних Сил колишнього СРСР. Так сталося і з Харківським та Серпуховським військовими училищами, які увійшли до складу РВСП. В подальшому, військове училище було декілька разів реорганізоване з відповідним перейменуваннями, а саме:
- Харківське вище командно-інженерне училище (ХВКІУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (23.03.1972 — 18.04.1972);
- Харківське вище військове училище (ХВВУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (18.04.1972 — 08.05.1973);
- Харківське вище військове командне училище (ХВВКУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (08.05.1973 — 26.02.1982);
- Харківське вище військове командно-інженерне училище (ХВВКІУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (26.02.1982 — 20.07.1983);
- Харківське вище військове командно-інженерне училище Ракетних військ (ХВВКІУ РВ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (20.07.1983 — 01.08.1993).
Поступово у Харківському вищому військовому командно-інженерному училищі було створено матеріально-технічну базу для підготовки офіцерів-ракетників. Училище заслужено користувався високим авторитетом у військах, випускники ХВВКІУ цінувалися у всіх частинах РВСН. Велику роль у становленні училища, як одного з провідних ВВНЗ РВСП, відіграв Головнокомандувач РВСП Маршал Радянського Союзу М. І. Крилов, після смерті якого училищу було присвоєно його ім'я. За час підготовки офіцерів-ракетників, зі стін училища вийшло понад 30 000 військових фахівців вищої кваліфікації.
Навчальний процес
Слухачі і курсанти навчалися на 6 факультетах училища за всіма основними спеціальностями, затребуваними в РВСП: інженери-механіки, інженери-електрики, інженери-енергетики, фахівці з електроніки, систем дистанційного керування і контролю, радіо-технічного управління, автоматизованих систем управління та зв'язку, електронно-обчислювальної техніки та спеціального математичного забезпечення.
Училище відрізнялося сильним професорсько-викладацьким складом, представлених великою кількістю докторів і кандидатів наук. Кафедри і лабораторії ХВВКІУ були оснащені найсучаснішими на той час приладами, обладнанням, стендами і тренажерами. Училище володіло великою науково-технічною бібліотекою. Багато підручників і навчальних посібників були унікальними, вони розроблялися професорсько-викладацьким складом кафедр училища і користувалися великим попитом в інших споріднених ВВНЗ РВСН.
Загальноосвітні кафедри давали слухачам повноцінну вузівську підготовку. Розроблені на спеціалізованих кафедрах училища навчальні програми не поступалися відповідним програмам споріднених військово-інженерних академій. В училищі були створені і багато років успішно функціонували декілька спеціалізованих вчених рад з підготовки кандидатів і докторів наук, існувала власна школа наукових кадрів.
Велика кількість випускників училища згодом стала викладачами військових вузів, відомими вченими, а також старшими офіцерами, начальниками відділів та управлінь в об'єднаннях, з'єднаннях, главкоматі РВСП. Серед випускників Харківського училища — значна кількість командирів частин і з'єднань РВСП. Найбільш знамениті воєначальники — Головнокомандувач РВСП генерал армії В. М. Яковлєв (1997—2001) і Командувач РВСП генерал-лейтенант А. А. Швайченко (2009—2010).
Начальники училища
- генерал-майор авіації Рябцев Віктор Іванович (1941—1942);
- генерал-лейтенант Хадеєв Степан Петрович (1942—1962);
- генерал-лейтенант Тихонов Василь Гаврилович (1962—1970);
- генерал-лейтенант Штанько Степан Федотович (1970—1981);
- генерал-лейтенант Урлін Ігор Борисович (1981—1990);
- генерал-лейтенант Толубко Володимир Борисович (1990—1999).
Після розпаду СРСР
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMems0TDB0b1lYSnJiM1pmWVdseVgyWnZjbU5sWDNWdWFYWmxjbk5wZEhsZk1ETXVhbkJuTHpJMU1IQjRMVXRvWVhKcmIzWmZZV2x5WDJadmNtTmxYM1Z1YVhabGNuTnBkSGxmTURNdWFuQm4uanBn.jpg)
Після розпаду СРСР, у 1991 році, в Міністерстві оборони Росії і Главкоматі РВСП було прийнято рішення про переведення курсантів, викладачів та ряду підрозділів забезпечення Харківського училища в Академію ім. Ф. Е. Дзержинського, Серпуховське, Ростовське і Пермське ВВКІУ РВ. Деякі курсанти і багато викладачів прийняли рішення продовжувати службу в Збройних Силах України.
З 01.08.1993 року, ХВВКІУ РВ ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. в повному складі увійшло до Харківського національного університету Повітряних Сил.
На початку 90-х років частина навчальних корпусів (наприклад, курсантські гуртожитки) були продані або здані в оренду. У нових корпусах училища по вулиці Динамівській в м. Харкові з 2000 року розташовується Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Відомі випускники
- генерал-майор (Глазков Юрій Миколайович) (1962 рік) — радянський космонавт, Герой Радянського Союзу;
- генерал-лейтенант Ковальов А. П. — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки РФ, у 2001—2006 рр. начальник ВКА ім. А. Ф. Можайського;
- генерал-майор (Красносельський Вадим Миколайович) (1993 рік) — молдовський сепаратист, Міністр внутрішніх справ самопроголошеної ПМР (з 2007), Президент невизнанної ПМР (з 2016);
- генерал-полковник Муравйов В. А.(1960 рік) — провідний науковий співробітник Військової академії ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого, заслужений військовий спеціаліст, член-кореспондент Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку, голова Міжнародного союзу громадських об'єднань «Ветерани РВСН»;
- генерал армії Яковлєв В. Н. (1976 рік) — Головнокомандувач РВСП (1997—2001);
- генерал-лейтенант Швайченко А. А. (1975 рік) — Командувач РВСП (з 2009 року);
- генерал-лейтенант Квасніков А. Ю. (1979 рік);
- Андрій Деркач (1984 рік), доктор юридичних наук, народний депутат України III, IV, V, VI, VII, VIII, IX скликань;
- полковник В. А. Шумілкін (1981 рік) — у 2002—2006 рр. міський голова м. Харкова;
- В. П. Герасимов (1960 рік) — у 1991—1995 рр. голова адміністрації Курганської області (РФ);
- В. Н. Лих — мер м. Знаменська Астраханської області (РФ);
- В. Н. Солодов — мер м. Мирного Архангельської області (РФ).
Примітки
Джерела
- История РВСН, М.1999 год. (рос.)
- Властелины ядерного оружия, М. 1988 год. (рос.)
Посилання
![]() | Це незавершена стаття з військової освіти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет