Харитон Довгалюк

|Примітки=

Довгалюк Харитон
Псевдонім	Вочур Чернець А. Стебко ХОД (криптонім)
Народився	15 жовтня 1916(1916-10-15) Криволука, Заславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	26 листопада 2006(2006-11-26) (90 років) Рочестер, США
Країна	УНР
Діяльність	журналіст

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Довгалюк.

Харито́н Довгалю́к (англ. Kharyton Dovhaliuk) (нар. 15 жовтня 1916, Криволука — пом. 26 листопада 2006, Рочестер, США) — український інженер-комп'ютерник, письменник, журналіст, священик.

Псевдоніми: Вочур Чернець, А. Стебко; криптонім: ХОД.

Життєпис

Народився у селі Криволука на Волині. Освіту здобував у Кам'янець-Подільському технічному училищі.

Узяв шлюб з Надією Довгалюк.

У 1941 спільно з Герасем Соколенком і Миколою Болкуном долучився до створення і діяльності ОУН М у Заславі.

Згодом опинився в Німеччині як остівець.

Емігрував до США. 1960 року закінчив . 1987 рукоположений на священика УАПЦ (Соборноправної). Священик у місті , протягом багатьох років у церкві Чесного Хреста в . Служив у церкві Пресвятої Покрови в Чикаго. На схилку літ переселився до Рочестера, де у власному будинку спорудив каплицю і продовжував служіння. Був членом ОУП «Слово», Культурно-освітнього комітету Української Федеральної Кредитної Спілки. Співробітник Волинського бібліографічного центру. Займався журналістикою. Публікації у виданнях «Українські вісті» (Німеччина-США), «Свобода» (США), (Аргентина), тощо. За дружину мав Олену Петришин. Залишив сина — інженера і дочку.

Твори

• Кладка над потоком, Видавництво Юліяна Середяка, Буенос Айрес 1969.
• Буревій [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Видавництво Юліяна Середяка, Буенос Айрес 1971. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Соколова дочка, Видавництво Юліяна Середяка, Буенос-Айрес 1973.
• Сповідь Андрія Заславського [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Видавництво Юліяна Середяка, Буенос Айрес 1973. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Со святим духом, Друк: Computoprint Cor, 2003.

Примітки

1. Ростислав Доценко. Поезія — на життя і смерть [ 22 квітня 2009 у Wayback Machine.] (Перевірено 19 червня 2010)
2. Ольга Винничук. Українській Православній Церкві св. Покрови міста Чикаго — славних 60! [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (Перевірено 14 лютого 2012)
3. Книжка о. Харитона Довгалюка [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (Перевірено 19 червня 2010)
4. Volyn Bibliographic Center^{[недоступне посилання]}(Перевірено 5 січня 2013)

Посилання

• Харитон Довгалюк. Гроші під ялинку [ 10 липня 2016 у Wayback Machine.] (Перевірено 5 січня 2013)
• Некролог (Перевірено 5 січня 2013)
• Сповідь Андрія Заславського (Перевірено 5 січня 2013)
• Dowhaluk Charyton (Перевірено 5 січня 2013)
• Трембіцький А. Життєві шляхи та творча спадщина талановитого прозаїка української діаспори, уродженця Ізяславщини — священика Харитона Довгалюка [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]

Література

• Гарасевич М. «Соколова дочка» Харитона Довгалюка // Ми не розлучались з тобою, Україно: Вибране. — Детройт, 1998. — С. 437—440.
• Кмета-Ічнянський І. Про автора і його твір // Довгалюк Х. Соколова дочка. — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1973. — С. 5-7.
• Маркусь В. Довгалюк Харитон // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, співред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 250.
• Маляр П. Реабілітація реалізму // Довгалюк Х. Сповідь Андрія Заславського: Повість. — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1977. — С. 7-13.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.