Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (жовтень 2017) |
Майкл Гардт | ||||
---|---|---|---|---|
Західна філософія | ||||
Майкл Хардт на Seminário Internacional Mundo. 2008 | ||||
Народження | 1960 США, Меріленд, Бетесда | |||
Громадянство (підданство) | США[1] | |||
Знання мов | | |||
Діяльність | | |||
Викладав | d і Дюкський університет | |||
Науковий ступінь | доктор філософії[3] (1990) | |||
Школа / Традиція | Континентальна філософія, Автономізм, Квір-теорія | |||
Основні інтереси | Політична філософія , Література | |||
Значні ідеї | [en], теорія імперії | |||
Alma mater | Вашингтонський університет, Свортмор-коледж, d і Вашингтонський університет[3] | |||
Літературний напрям | західна філософія, Автономізм і квір-теорія | |||
Зазнав впливу | | |||
Історичний період | Філософія XX століття | |||
| ||||
Майкл Гардт у Вікісховищі |
Майкл Хардт (англ. Michael Hardt, нар. 1960, Бетесда, штат Меріленд, США) — американський теоретик літератури та політичний філософ. Відомий завдяки книзі «Імперія» (англ. ), написаній у співавторстві з Антоніо Негрі, що вийшла 2000 року. Її було названо «Комуністичним маніфестом XXI століття».
Хардт і його співавтор припускають що те, що вони розглядають як сили сучасного пригноблення класів, глобалізації та товаризації сфери послуг (або «виробництва аффектів»), потенційно можуть стати причиною значних соціальних змін. Книга-продовження([en], 2004, рос. Множество: война и демократия в эпоху империи, 2006), деталізує концепт [en]» (прим. в українській науковій спільності ще не було знайдено вдалого українського відповідника, здебільшого використовується оригінальний термін) як можливий локус глобального демократичного руху.
Завершальна книга трилогії [en]» (Commonwealth) вийшла восени 2009 року. Ні українською, ні російською мовами ще перекладена не була.
Біографія
Народився у Бетесді (штат Меріленд), закінчив школу в окрузі Потомак, Меріленд. Вивчав інженерію у (англ.) штату Пенсільванія у 1978—1983 роках. Здобуваючи вищу освіту, під час енергетичної кризи 1970 року(див. англ. сторінку ), Хардт почав цікавитись альтернативними джерелами енергії.
Після закінчення коледжу Хардт працював у різноманітних компаніях, пов'язаних із сонячною енергією. Також спіробітничав із неурядовими організаціями у Центральній Америці.
У 1983 році Хардт переїздить до Сієтлу, де починає вивчати порівняльну літературу в Вашингтонському Університеті. Там у 1986 році він здобуває ступінь магістра, а у 1990 — кандидата наук (PhD). Звідти Хардт переїздить у Париж, де і зустрічає Антоніо Негрі
Хардт, окрім англійської, вільно володіє французькою, іспанською, італійською мовами. Є викладачем літератури та італійської у Дюкському університеті, а також викладачем філософії та політики у .
Ідеї
Хардт звертає увагу на задоволення від політичного життя: «Потрібно вивести концепт любові за межі закоханої пари» Політика multitide не фокусується виключно на контролюванні засобів виробництва чи на звільненні людської суб'єктивності. Обидва ці орієнтири пов'язані між собою любов'ю та задоволенням від політичного життя та усвідомлення політичних цілей.
Хардт не вважає викладацьку (вчительську) діяльність революційною, як і не вважає, що вищий навчальний заклад є політичною інституцією. «Але зараз думаючи про політику як проект масштабної соціальної трансформації, я зовсім не впевнений, що політична активність може бути привитою в університеті».
Хардт вважає, що візії загальної освіти та рівноправного відкритого доступу до університетів поступово зникають: «війна з тероризмом» стимулювала лише вузькі сфери військового і технологічного знання, в той час як потрібні навички біополітичної економіки (створення ідей, образів, кодів, афектів та інших нематеріальних благ) не здобули визнання як ключові для економічної інновації.
Концепт «Multitude»
«Multitude» — це спільність, активний соціальний суб'єкт, який немає деякої об'єднучої, загальної ідентичності та не зводиться до класу або народу. «Multitude» — принципова плюральність, що складається з одиничних, оригінальних соціальних агентів, кожен з яких має особливу комбінацію ідентифікацій. В межах «multitude» не знайдеться двох однакових агентів-особистостей. Така різноманітність одиничностей уможливлює існування спільності, яка конституюється через утворення «спільного» («common») в ході біополітичного виробництва.,
Бібліографія
На сьогодні україномовних перекладів праць Майкла Хардта немає.
Книги у перекладі на російську
- Империя (в соавторстве с Антонио Негри) Москва: Праксис, , 2004
- Множество: война и демократия в эпоху империи (в соавторстве с Антонио Негри) Москва: Культурна Революция, , 2006
Книги англійською мовою
- Gilles Deleuze: an Apprenticeship in Philosophy, , 1993
- Labor of Dionysus: a Critique of the State-form, з Антоніо Негрі, , 1994
- , з Антоніо Негрі, , 2000
- , з Антоніо Негрі, , 2004
- , з Антоніо Негрі, , 2009
Електронні видання
- , з Антоніо Негрі, ASIN: B00816QAFY
Англомовні статті
- The Withering of Civil Society. . (45): 27—44. 1995.
- Prison Time. . Yale University Press (91): 64—79. 1997.
- Affective Labor. . . 26 (2): 89—100. 1999.
- Hardt, Michael; Antonio Negri (1999). Value and Affect. . . 26 (2): 77—88.
- Hardt, Michael; Antonio Negri (2003). The Rod of the Forest Warden: A Response to Timothy Brennan. . The University of Chicago Press. 29 (2): 368—373.
- «Take Up the Baton.» [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://v2.nl/people/michael-hardt/
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- WorldCat — 1971.
- Vulliamy, Ed (15 липня 2001). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 12 січня 2008. Процитовано 12 травня 2010.
- Michael Hardt [ 8 грудня 2012 у Wayback Machine.] Faculty Page at Biography, Bibliography and Video Lectures. Retrieved May 14, 2009.
- "Have Michael Hardt and Antonio Negri Rewritten the Communist Manifesto For the Twenty-First Century? [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.]. Egs.edu. Retrieved on 2012-04-20.
- http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_64/Gileya64/F14_doc.pdf
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Michael Hardt faculty page at Duke University. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 1 вересня 2007.
- Michael Hardt. Identity and Difference. [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] Lecture at EGS. 2005
- Michael Hardt, Caleb Smith, and Enrico Minardi. «The Collaborator and the Multitude: An Interview with Michael Hardt.» [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.] . no. 61-62. 2004.
- Hardt, Michael. «US education and the crisis.» [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.] . December 1, 2010. (English).
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2020. Процитовано 22 грудня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- @ . Faculty Page with Biography, Bibliography and Video Lectures.
- Michael Hardt [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] @ Duke University
- Повний англомовний текст «Empire» [1] [ 8 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- . . (2001)
- Michael Hardt. «Sovereignty» Theory & Event. Volume 5, Issue 4, 2001
- Michael Hardt. Social Text. No. 45 Winter, 1995. pp. 27-44
- Michael Hardt. «Porto Alegre — Today's Bandung?» [ 14 квітня 2012 у Wayback Machine.] New Left Review. No. 14, March-April 2002
- Ed Vulliamy. «Empire hits back» [ 13 січня 2013 у Wayback Machine.] The Guardian. July 15, 2010. Profile of Hardt in the Guardian.
Інтерв'ю
- Real Democracy: An interview with Michael Hardt [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.] Michael Hardt talks to Shift Magazine about the global democracy movement.
- 's 2008 film features Hardt rowing a boat in Central Park and ruminating on revolution.
- «For the Love of the Multitude» [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] a conversation with Michael Hardt on The T-Machine
- Hardt talks about Multitude, the sequel to Empire. (2004)
- «An Interview with Michael Hardt» [ 29 липня 2012 у Wayback Machine.] (March 27-28, 2004) Hardt talks about the with dissidentvoice.org.
- «Conversation with Michael Hardt» [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.] Part of the 'Conversations with History' series organized by Harry Kreisler.
- Croatian Radio Interview [ 15 березня 2007 у Wayback Machine.]
- «Interview with Aut-Op-Sy» [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] Interview conducted by the autonomist email list «Aut-Op-Sy» [ 11 листопада 2012 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2017 box width Majkl GardtZahidna filosofiyaMajkl Hardt na Seminario Internacional Mundo 2008Narodzhennya 1960 1960 SShA Merilend BetesdaGromadyanstvo piddanstvo SShA 1 Znannya mov anglijska 2 Diyalnist pismennik profesor literaturnij kritik zhurnalist politolog doslidnik teoretikVikladav d i Dyukskij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyi 3 1990 Shkola Tradiciya Kontinentalna filosofiya Avtonomizm Kvir teoriyaOsnovni interesi Politichna filosofiya LiteraturaZnachni ideyi en teoriya imperiyiAlma mater Vashingtonskij universitet Svortmor koledzh d i Vashingtonskij universitet 3 Literaturnij napryam zahidna filosofiya Avtonomizm i kvir teoriyaZaznav vplivu Benedikt Spinoza Slavoj Zhizhek Antonio NegriIstorichnij period Filosofiya XX stolittya Majkl Gardt u Vikishovishi Majkl Hardt angl Michael Hardt nar 1960 Betesda shtat Merilend SShA amerikanskij teoretik literaturi ta politichnij filosof Vidomij zavdyaki knizi Imperiya angl napisanij u spivavtorstvi z Antonio Negri sho vijshla 2000 roku Yiyi bulo nazvano Komunistichnim manifestom XXI stolittya Hardt i jogo spivavtor pripuskayut sho te sho voni rozglyadayut yak sili suchasnogo prignoblennya klasiv globalizaciyi ta tovarizaciyi sferi poslug abo virobnictva affektiv potencijno mozhut stati prichinoyu znachnih socialnih zmin Kniga prodovzhennya en 2004 ros Mnozhestvo vojna i demokratiya v epohu imperii 2006 detalizuye koncept en prim v ukrayinskij naukovij spilnosti she ne bulo znajdeno vdalogo ukrayinskogo vidpovidnika zdebilshogo vikoristovuyetsya originalnij termin yak mozhlivij lokus globalnogo demokratichnogo ruhu Zavershalna kniga trilogiyi en Commonwealth vijshla voseni 2009 roku Ni ukrayinskoyu ni rosijskoyu movami she perekladena ne bula BiografiyaNarodivsya u Betesdi shtat Merilend zakinchiv shkolu v okruzi Potomak Merilend Vivchav inzheneriyu u angl shtatu Pensilvaniya u 1978 1983 rokah Zdobuvayuchi vishu osvitu pid chas energetichnoyi krizi 1970 roku div angl storinku Hardt pochav cikavitis alternativnimi dzherelami energiyi Pislya zakinchennya koledzhu Hardt pracyuvav u riznomanitnih kompaniyah pov yazanih iz sonyachnoyu energiyeyu Takozh spirobitnichav iz neuryadovimi organizaciyami u Centralnij Americi U 1983 roci Hardt pereyizdit do Siyetlu de pochinaye vivchati porivnyalnu literaturu v Vashingtonskomu Universiteti Tam u 1986 roci vin zdobuvaye stupin magistra a u 1990 kandidata nauk PhD Zvidti Hardt pereyizdit u Parizh de i zustrichaye Antonio Negri Hardt okrim anglijskoyi vilno volodiye francuzkoyu ispanskoyu italijskoyu movami Ye vikladachem literaturi ta italijskoyi u Dyukskomu universiteti a takozh vikladachem filosofiyi ta politiki u IdeyiHardt zvertaye uvagu na zadovolennya vid politichnogo zhittya Potribno vivesti koncept lyubovi za mezhi zakohanoyi pari Politika multitide ne fokusuyetsya viklyuchno na kontrolyuvanni zasobiv virobnictva chi na zvilnenni lyudskoyi sub yektivnosti Obidva ci oriyentiri pov yazani mizh soboyu lyubov yu ta zadovolennyam vid politichnogo zhittya ta usvidomlennya politichnih cilej Hardt ne vvazhaye vikladacku vchitelsku diyalnist revolyucijnoyu yak i ne vvazhaye sho vishij navchalnij zaklad ye politichnoyu instituciyeyu Ale zaraz dumayuchi pro politiku yak proekt masshtabnoyi socialnoyi transformaciyi ya zovsim ne vpevnenij sho politichna aktivnist mozhe buti privitoyu v universiteti Hardt vvazhaye sho viziyi zagalnoyi osviti ta rivnopravnogo vidkritogo dostupu do universitetiv postupovo znikayut vijna z terorizmom stimulyuvala lishe vuzki sferi vijskovogo i tehnologichnogo znannya v toj chas yak potribni navichki biopolitichnoyi ekonomiki stvorennya idej obraziv kodiv afektiv ta inshih nematerialnih blag ne zdobuli viznannya yak klyuchovi dlya ekonomichnoyi innovaciyi Koncept Multitude Multitude ce spilnist aktivnij socialnij sub yekt yakij nemaye deyakoyi ob yednuchoyi zagalnoyi identichnosti ta ne zvoditsya do klasu abo narodu Multitude principova plyuralnist sho skladayetsya z odinichnih originalnih socialnih agentiv kozhen z yakih maye osoblivu kombinaciyu identifikacij V mezhah multitude ne znajdetsya dvoh odnakovih agentiv osobistostej Taka riznomanitnist odinichnostej umozhlivlyuye isnuvannya spilnosti yaka konstituyuyetsya cherez utvorennya spilnogo common v hodi biopolitichnogo virobnictva BibliografiyaNa sogodni ukrayinomovnih perekladiv prac Majkla Hardta nemaye Knigi u perekladi na rosijsku Imperiya v soavtorstve s Antonio Negri Moskva Praksis ISBN 5 901574 40 0 2004 Mnozhestvo vojna i demokratiya v epohu imperii v soavtorstve s Antonio Negri Moskva Kulturna Revolyuciya ISBN 5 902764 09 2 2006 Knigi anglijskoyu movoyu Gilles Deleuze an Apprenticeship in Philosophy ISBN 0 8166 2161 6 1993 Labor of Dionysus a Critique of the State form z Antonio Negri ISBN 0 8166 2086 5 1994 z Antonio Negri ISBN 0 674 00671 2 2000 z Antonio Negri ISBN 1 59420 024 6 2004 z Antonio Negri ISBN 0 674 03511 9 2009 Elektronni vidannya z Antonio Negri ASIN B00816QAFY Anglomovni statti The Withering of Civil Society 45 27 44 1995 Prison Time Yale University Press 91 64 79 1997 Affective Labor 26 2 89 100 1999 Hardt Michael Antonio Negri 1999 Value and Affect 26 2 77 88 Hardt Michael Antonio Negri 2003 The Rod of the Forest Warden A Response to Timothy Brennan The University of Chicago Press 29 2 368 373 Take Up the Baton 11 travnya 2012 u Wayback Machine Primitkihttps v2 nl people michael hardt Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 WorldCat 1971 d Track Q846596 Vulliamy Ed 15 lipnya 2001 The Guardian London Arhiv originalu za 12 sichnya 2008 Procitovano 12 travnya 2010 Michael Hardt 8 grudnya 2012 u Wayback Machine Faculty Page at Biography Bibliography and Video Lectures Retrieved May 14 2009 Have Michael Hardt and Antonio Negri Rewritten the Communist Manifesto For the Twenty First Century 27 travnya 2010 u Wayback Machine Egs edu Retrieved on 2012 04 20 http www nbuv gov ua portal Soc Gum Gileya 2012 64 Gileya64 F14 doc pdf Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 22 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Michael Hardt faculty page at Duke University Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2007 Michael Hardt Identity and Difference 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Lecture at EGS 2005 Michael Hardt Caleb Smith and Enrico Minardi The Collaborator and the Multitude An Interview with Michael Hardt 19 bereznya 2012 u Wayback Machine no 61 62 2004 Hardt Michael US education and the crisis 19 bereznya 2012 u Wayback Machine December 1 2010 English PDF Arhiv originalu PDF za 31 sichnya 2020 Procitovano 22 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannya Faculty Page with Biography Bibliography and Video Lectures Michael Hardt 14 travnya 2021 u Wayback Machine Duke University Povnij anglomovnij tekst Empire 1 8 serpnya 2019 u Wayback Machine 2001 Michael Hardt Sovereignty Theory amp Event Volume 5 Issue 4 2001 Michael Hardt Social Text No 45 Winter 1995 pp 27 44 Michael Hardt Porto Alegre Today s Bandung 14 kvitnya 2012 u Wayback Machine New Left Review No 14 March April 2002 Ed Vulliamy Empire hits back 13 sichnya 2013 u Wayback Machine The Guardian July 15 2010 Profile of Hardt in the Guardian Interv yu Real Democracy An interview with Michael Hardt 27 listopada 2012 u Wayback Machine Michael Hardt talks to Shift Magazine about the global democracy movement s 2008 film features Hardt rowing a boat in Central Park and ruminating on revolution For the Love of the Multitude 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine a conversation with Michael Hardt on The T Machine Hardt talks about Multitude the sequel to Empire 2004 An Interview with Michael Hardt 29 lipnya 2012 u Wayback Machine March 27 28 2004 Hardt talks about the with dissidentvoice org Conversation with Michael Hardt 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Part of the Conversations with History series organized by Harry Kreisler Croatian Radio Interview 15 bereznya 2007 u Wayback Machine Interview with Aut Op Sy 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine Interview conducted by the autonomist email list Aut Op Sy 11 listopada 2012 u Wayback Machine