Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Харбі Шуро (тат. Хәрби Шуро) — збройні сили тюрко-мусульманського руху Росії у 1917—1918 рр. У перекладі з татарської означає «Військова рада».
Харбі Шуро підпорядковувалась , щи виник пізніше. До Харбі Шуро входили практично всі татаро-башкирські полки, що воювали на фронті Першої світової війни, або були розквартировані втилу. Засновником та лідером цієї структури був татарський дворянин — молодий офіцер , що позиціонував себе як «меншовик-інтернаціоналіст». Його батько — адвокат був членом ЦК партії «Іттіфак» та депутатом I скликання Держдуми. Члени військової ради були активними учасниками національно-визвольного руху татарського народу.
Харбі Шуро відіграла вирішальну роль у проголошенні Республіки Ідель-Урал, однак у вирішальну мить розходжень татар з більшовиками щодо принципу територіальної автономії, не змогла стати на захист цього політичного проєкту. Достатньо великі військові сили (20 тис. бійці), що дислокувалися у Казані і підпорядковувалися Харбі Шуро, було розагітовані червоними, і, як наслідок — оголосили нейтралітет в момент ліквідації Республіки Ідель-Урал.
Формування
У березні 1917 року делегати від рот Казанського гарнізону ухвалили рішення про створення Казанського Мусульманського Військового Комітету, на чолі якого і став .
23 березня 1917 року цей Комітет одноголосно ухвалив рішення про необхідність створення мусульманських військових частин і звернулася із відозвою до всіх воїнів-мусульман. Того ж дня було утворено відповідну комісію. 28 березня 1917 року на Казанській Мусульманській Військовій Раді була розглянута доповідь Ілляса Алкіна з пропозицією створити у внутрішніх губерніях Росії Татарський Військовий Округ, в якому служили б солдати-мусульмани (не лише татари), всіх територій, що до нього входять.
У цей час ідея націоналізації підрозділів російської армії набуває широкої популярності. На цьому етапі політичних трансформацій в Росії формування національних підрозділів ще не сприймалося Тимчасовим урядом як відвертий сепаратиський виклик. Навпаки, чимало представників командного складу російської армії звернули увагу на той факт, що національні, насамперед українізовані, підрозділи проявлять високу дисциплінованість і краще себе поводять на фронті. Значною мірою ці твердження можна було застосувати і до татарських підрозділів. 7 квітня 1917 року ліберальна газета «Йолдыз» (тат. «Зірка») надрукувала програмну статтю «Навіщо потрібні татарські полки?». У цій статті стверджувалось, що у Татарському Військовому Окрузі всі чиновники, починаючи з найнижчих і закінчуючи командуючим округом, мають бути мусульманами. Усі мусульмани Росії прямують «у військові частині всередині Татарського Військового Округу». Будь-який офіцер з татар «повинен мати можливість вирушити на службу до цього Військового Округу». Офіційною мовою Округу оголошувалась татарська. Округ мав об'єднати усі роди військ та військові навчальні заклади.
На пропозицію Ілляса Алкіна, з'їзд одноголосно прийняв ухвалу про створення мусульманських військових частин. Для координації цієї роботи вже по всій території країни була створена Тимчасова мусульманська військова рада з 12 осіб. Ільяса Алкіна було обрано її очільником. Початковим ядром для цієї організації стало неформальне об'єднання студентів-татар Петрограда «Татар учагы» (тат. «Татарське вогнище»), що діяло ще до революції.
Після закінчення з'їзду Тимчасова мусульманська військова рада виїхала до Казані, де й розгорнулася її подальша робота зі створення мусульманських військових формувань. Оскільки мусульмани загалом, й татари зокрема, не мали власного видання, через які Тимчасова мусульманська військова рада могла б пропагувати свої ідеї, рада відкриває власні ЗМІ — газету «Безнең тавыш» (тат. «Наш голос») та «Известия Всероссийского мусульманского военного шуро».
З'їзд (17-26 липня 1917) обрав постійно діючу раду — Всеросійську мусульманську Військову Раду (Харбі Шуро) на чолі з І.Алкіним. Мусульманські військові частини мали стати гарантією реалізації права мусульманських народів на своє самовизначення. У своєму виступі на з'їзді Ільяс Алкін говорив: «Нам потрібні національні полки для того, щоб на наші національні завоювання ніхто не спокушався, нам потрібні ці полки, щоб дати можливість нашій нації здійснити свої національні сподівання».
За активну участь у ліквідації заколоту генерала Л. Г. Корнілова Тимчасовий уряд у вересні 1917 р. дозволив Харбі Шуро створювати в армії мусульманські військові формування, і ісламізувати до січня 1918 р. кілька тилових запасних полків.
З ініціативи Харбі Шуро було сформовано:
- 1-й мусульманський стрілецький полк у місті Оренбург;
- 2-й мусульманський стрілецький полк у місті Уфа;
- 6-й мусульманський стрілецький полк у місті Белебей;
- зводногвардійський полк у Петрограді;
- 2 мусульманські батальйони у Фінляндії та кілька дрібніших з'єднань.
- Організовано понад 300 мусульманських військових комітетів при полках, дивізіях, корпусах, арміях, фронтах, гарнізонах, округах.
Жовтневий переворот та взаємини із більшовиками
Харбі Шуро була створена паралельно Радам і, що найважливіше, присягнула на вірність Національному Парламенту — , керівництво якого було налаштоване вкрай негативно до радянської влади. Сам Жовтневий заколот почався в Казані на добу раніше від Петроградських подій — вже 6 листопада 1917 року. Татарські більшовики активно агітували у мусульманських військових частинах, і тому солдати-татари виступили за Ради робітничих та солдатських депутатів. хоч і негативно сприйняв Жовтневий переворот — все ж недооцінив його і не вжив жодних активних контр-заходів як в Казані, так і в цілому Ідель-Уралі.
Наступного дня, 8 листопада 1917 року, загальні збори Харбі Шуро розпочалися о 5 годині вечора, коли вже був зрозумілий остаточний результат заколоту. Ільяс Алкін у своєму виступі згадав, що досі Харбі Шуро діяло відповідно до рішень I Всеросійського мусульманського військового з'їзду і підтримувала Тимчасовий уряд — тепер же, в умовах що склалися, вона не може йти далі цим шляхом. Для того, щоб визначитися з новою стратегією подальших дій в умовах, що змінилися, було вирішено скликати II Всеросійський мусульманський військовий з'їзд. Тобто до з'їзду Харбі Шуро мала зберегти нейтралітет щодо військових подій і до радянських органів влади. Щодо особистої позиції, то Алкін заявив, що не вірить у здатність нової революційної влади утримати владу та реалізувати свої обіцянки — укладання миру, своєчасне скликання Установчих зборів, передача землі селянам.
Один із членів керівництва Харбі Шуро, більшовик Каміль Якубов, запропонував відкрито підтримати радянський уряд. Зрештою, після бурхливих дискусій більшістю голосів було прийнято резолюцію з привітанням Жовтневої революції та органів радянської влади. Завдяки цьому двох представників Харбі Шуро було запрошено на розширені збори Казанської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, де К.Якубов, як представник Харбі Шуро, був обраний до губернського Революційного комітету.
На виборах до Установчих Зборів, що відбулися в листопаді 1917 року, пройшов за загальним коаліційним списком «Мусульманського соціалістичного комітету» (МСК), лідером якого був більшовик Мулланур Вахітов. Сам Мулланур Вахітов пропустив попереду списку Ілляса Алкіна, який свою партійну приналежність визначив як меншовик-інтернаціоналіст.
Наприкінці грудня 1917 року колегія з реалізації проекту штату «Ідель-Урал», створена з числа депутатів Національного Парламенту (), переїхала з Уфи до Казані.
Напередодні мусульманського військового з'їзду було розігнано Установчі Збори (на рішення яких особливо розраховував ). Однак більшість татарських соладтів та офіцерів симпатизували більшовикам. Так, 7 січня 1918 року, розквартований у Казані 95-й полк (10 тис. солдатів, 30 офіцерів) на чолі з командиром Акрамом Бігловим (колишній депутат 2-ї Думи від Уфимської губернії) офіційно підтримав радянську владу.
II Всеросійський мусульманський військовий з'їзд розпочав свою роботу 8 січня і завершився 3 березня 1918 року. У його роботі брали участь 203 делегати: 97 так званих «національних» соціалістів, 24 есери, 22 більшовики, 13 лівих есерів, 8 незалежних соціалістів, 1 анархіст, 38 безпартійних. Етнічний склад: 141 делегат — татари, 35 — башкири, кілька марійських та ерзянських представники. Також були представники Української Центральної Ради, а також литовського, польського та білоруського національних рухів. З'їзд проходив у нинішній будівлі Казанського Будинку офіцерів.
31 грудня 1917 р. Міллі Меджліс в Уфі не наважився проголосити територіальну автономію, остерігаючись, що цей крок не буде підриманий народними масами, а відтак «залишиться на папері». Основні питання, що розглядалися на з'їзді — формування штату Ідель-Урал та національних збройних сил.
Під час проголошення штату найважливішим залишалося питання участі в цьому політичному проєкті башкир. І під час обговорення питання автономії (головний доповідач — голова мусульманського військового комітету Київської ВО, член Харбі Шуро, прапорщик Ю.Музафаров,) після довгих переговорів, було ухвалено резолюцію: створити автономну Ідель-Уральську Радянську Республіку, що входить до складу РФРР; створити її Законодавчі Збори; до їх скликання утворити Тимчасовий уряд республіки як виконавчий орган РНК на пропорційній основі; вжити всіх заходів до захисту інтересів солдатів, робітників та селян. Також передбачалося, що якщо неможливо створити Ідель-Уральський штат, то треба забезпечити створення окремої башкирської автономії, надавши башкирам в цьому допомогу. Було вирішено, що створення Башкирської автономії аж ніяк не суперечить створенню Ідель-Уралу, і ця автономія просто увійде до її складу. Тому члени башкирського національного руху також увійшли до складу Харбі Шуро (наприклад, майбутній голова Духовного управління мусульман Башкурдистану ). Також З'їзд ухвалив резолюцію, яка схвалює розпуск Установчих Зборів.
У підсумковому рішенні з'їзду було прописано:
- У проєктованому Ідель-Уральському штаті, як у центрі, так і на місцях, має бути Радянська влада, організована на національно-пропорційних засадах, яка б відображала інтереси робітників, солдатів і селян.
- Для утворення вищої влади у штаті має бути скликаний з'їзд Рад, який із свого середовища виділяє для управління штатом Центральний виконавчий комітет солдатських, робітничих та селянських депутатів та Раду народних комісарів.
- Будь-які замахи на цілісність штату та на вищу робітничо-солдатсько-селянську владу (штату) повинні бути докорінно придушені всіма збройними силами штату.
Також на з'їзді обговорювалося, що доки що йде національне будівництво, слід продовжити формування військових частин — аж до національних армій. Тобто саме мусульманські військові частини мали стати гарантією створення територіальних автономій для мусульманських народів — 5 штатів (республік) у Криму, Середній Азії, Поволжі, на Кавказі та в Казахстані.
Водночас усередині з'їзду стався ідейний розкол стосовно радянської влади. Соціалісти та комуністи всіляко намагалися дезорганізувати роботу з'їзду. Для запобігання призначеного на 15 лютого (1 березня) 1918 р. проголошення Штату Ідель-Урал Казанська рада солдатських, робітничих і селянських депутатів заарештувала керівництво ІІ мусульманського військового з'їзду та лідерів Харбі Шуро. У місті було запроваджено воєнний стан.
Керівництво Харбі Шуро було звільнено під усні гарантії не проголошувати штат Ідель-Урал до скликання Установчого з'їзду Рад Робітників, солдатських та селянських депутатів цієї території. Проте, Харбі Шуро, зрештою відмовилась виконати ці умови. Увечері того ж дня, 28 лютого 1918 р., під головуванням Ільяса Алкіна з'їзд (засідання якого було перенесено до татарської частини міста) вирішив, незважаючи ні на що, проголосити, як і планувалося, 1 березня Республіку Ідель-Урал. Республіка проіснувала менша місяця, і була остаточно ліквідована вже наприкінці березня. У розгоні Республіки Ідель-Урал (в російській сторіографії її зневажливо названо «Забулачною республікою» — за назвою району Казані, де її було проголошено) брали участь мусульманські частини Казанського гарнізону та загін матросів із Петрограда. Харбі Шуро, за розпорядженням Раднаркому від 24 березня 1918 року, було ліквідовано.
Примітки
- Рожденный революцией. Татарскому парламенту исполнилось 100 лет. RFE/RL (рос.). Процитовано 30 січня 2022.
- Алкин Джангир Саидгиреевич. tatarica.org (рос.). Процитовано 30 січня 2022.
- Хәрби Шуро — прерванная история Татарской Национальной армии. Часть I. Как мусульмане спасли революцию. RFE/RL (рос.). Процитовано 30 січня 2022.
- Первый Всероссийский мусульманский военный съезд это. politike.ru (рос.). Процитовано 1 лютого 2022.
- Хәрби Шура. tatarica.org (рос.). Процитовано 30 січня 2022.
- Хәрби Шуро — прерванная история Татарской Национальной армии. RFE/RL (рос.). Процитовано 30 січня 2022.
- Габдуннасыр Курсави — татарский Лютер. kzref.org (казах.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- Иванов, Николай. Идель-Урал – федеративное государство народов Поволжья. fakeoff.org (рос.). Процитовано 1 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harbi Shuro tat Hәrbi Shuro zbrojni sili tyurko musulmanskogo ruhu Rosiyi u 1917 1918 rr U perekladi z tatarskoyi oznachaye Vijskova rada Harbi Shuro pidporyadkovuvalas Milli Medzhlisu shi vinik piznishe Do Harbi Shuro vhodili praktichno vsi tataro bashkirski polki sho voyuvali na fronti Pershoyi svitovoyi vijni abo buli rozkvartirovani vtilu Zasnovnikom ta liderom ciyeyi strukturi buv tatarskij dvoryanin molodij oficer Ilyas Alkin sho pozicionuvav sebe yak menshovik internacionalist 1 Jogo batko advokat Sayid Girej Alkin buv chlenom CK partiyi Ittifak ta deputatom I sklikannya Derzhdumi Chleni vijskovoyi radi buli aktivnimi uchasnikami nacionalno vizvolnogo ruhu tatarskogo narodu Harbi Shuro vidigrala virishalnu rol u progoloshenni Respubliki Idel Ural odnak u virishalnu mit rozhodzhen tatar z bilshovikami shodo principu teritorialnoyi avtonomiyi ne zmogla stati na zahist cogo politichnogo proyektu Dostatno veliki vijskovi sili 20 tis bijci sho dislokuvalisya u Kazani i pidporyadkovuvalisya Harbi Shuro bulo rozagitovani chervonimi i yak naslidok ogolosili nejtralitet v moment likvidaciyi Respubliki Idel Ural Formuvannyared U berezni 1917 roku delegati vid rot Kazanskogo garnizonu uhvalili rishennya pro stvorennya Kazanskogo Musulmanskogo Vijskovogo Komitetu na choli yakogo i stav Ilyas Alkin 23 bereznya 1917 roku cej Komitet odnogolosno uhvaliv rishennya pro neobhidnist stvorennya musulmanskih vijskovih chastin i zvernulasya iz vidozvoyu do vsih voyiniv musulman Togo zh dnya bulo utvoreno vidpovidnu komisiyu 28 bereznya 1917 roku na Kazanskij Musulmanskij Vijskovij Radi bula rozglyanuta dopovid Illyasa Alkina z propoziciyeyu stvoriti u vnutrishnih guberniyah Rosiyi Tatarskij Vijskovij Okrug v yakomu sluzhili b soldati musulmani ne lishe tatari vsih teritorij sho do nogo vhodyat U cej chas ideya nacionalizaciyi pidrozdiliv rosijskoyi armiyi nabuvaye shirokoyi populyarnosti Na comu etapi politichnih transformacij v Rosiyi formuvannya nacionalnih pidrozdiliv she ne sprijmalosya Timchasovim uryadom yak vidvertij separatiskij viklik Navpaki chimalo predstavnikiv komandnogo skladu rosijskoyi armiyi zvernuli uvagu na toj fakt sho nacionalni nasampered ukrayinizovani pidrozdili proyavlyat visoku disciplinovanist i krashe sebe povodyat na fronti Znachnoyu miroyu ci tverdzhennya mozhna bulo zastosuvati i do tatarskih pidrozdiliv 7 kvitnya 1917 roku liberalna gazeta Joldyz tat Zirka nadrukuvala programnu stattyu Navisho potribni tatarski polki U cij statti stverdzhuvalos sho u Tatarskomu Vijskovomu Okruzi vsi chinovniki pochinayuchi z najnizhchih i zakinchuyuchi komanduyuchim okrugom mayut buti musulmanami Usi musulmani Rosiyi pryamuyut u vijskovi chastini vseredini Tatarskogo Vijskovogo Okrugu Bud yakij oficer z tatar povinen mati mozhlivist virushiti na sluzhbu do cogo Vijskovogo Okrugu Oficijnoyu movoyu Okrugu ogoloshuvalas tatarska Okrug mav ob yednati usi rodi vijsk ta vijskovi navchalni zakladi Na propoziciyu Illyasa Alkina z yizd odnogolosno prijnyav uhvalu pro stvorennya musulmanskih vijskovih chastin Dlya koordinaciyi ciyeyi roboti vzhe po vsij teritoriyi krayini bula stvorena Timchasova musulmanska vijskova rada z 12 osib Ilyasa Alkina bulo obrano yiyi ochilnikom Pochatkovim yadrom dlya ciyeyi organizaciyi stalo neformalne ob yednannya studentiv tatar Petrograda Tatar uchagy tat Tatarske vognishe sho diyalo she do revolyuciyi 2 Pislya zakinchennya z yizdu Timchasova musulmanska vijskova rada viyihala do Kazani de j rozgornulasya yiyi podalsha robota zi stvorennya musulmanskih vijskovih formuvan Oskilki musulmani zagalom j tatari zokrema ne mali vlasnogo vidannya cherez yaki Timchasova musulmanska vijskova rada mogla b propaguvati svoyi ideyi rada vidkrivaye vlasni ZMI gazetu Beznen tavysh tat Nash golos ta Izvestiya Vserossijskogo musulmanskogo voennogo shuro 3 Z yizd 17 26 lipnya 1917 obrav postijno diyuchu radu Vserosijsku musulmansku Vijskovu Radu Harbi Shuro na choli z I Alkinim 4 Musulmanski vijskovi chastini mali stati garantiyeyu realizaciyi prava musulmanskih narodiv na svoye samoviznachennya U svoyemu vistupi na z yizdi Ilyas Alkin govoriv Nam potribni nacionalni polki dlya togo shob na nashi nacionalni zavoyuvannya nihto ne spokushavsya nam potribni ci polki shob dati mozhlivist nashij naciyi zdijsniti svoyi nacionalni spodivannya 3 Za aktivnu uchast u likvidaciyi zakolotu generala L G Kornilova Timchasovij uryad u veresni 1917 r dozvoliv Harbi Shuro stvoryuvati v armiyi musulmanski vijskovi formuvannya i islamizuvati do sichnya 1918 r kilka tilovih zapasnih polkiv 5 Z iniciativi Harbi Shuro bulo sformovano 1 j musulmanskij strileckij polk u misti Orenburg 2 j musulmanskij strileckij polk u misti Ufa 6 j musulmanskij strileckij polk u misti Belebej zvodnogvardijskij polk u Petrogradi 2 musulmanski bataljoni u Finlyandiyi ta kilka dribnishih z yednan Organizovano ponad 300 musulmanskih vijskovih komitetiv pri polkah diviziyah korpusah armiyah frontah garnizonah okrugah 5 Zhovtnevij perevorot ta vzayemini iz bilshovikamired Harbi Shuro bula stvorena paralelno Radam i sho najvazhlivishe prisyagnula na virnist Nacionalnomu Parlamentu Milli Medzhlisu kerivnictvo yakogo bulo nalashtovane vkraj negativno do radyanskoyi vladi Sam Zhovtnevij zakolot pochavsya v Kazani na dobu ranishe vid Petrogradskih podij vzhe 6 listopada 1917 roku Tatarski bilshoviki aktivno agituvali u musulmanskih vijskovih chastinah i tomu soldati tatari vistupili za Radi robitnichih ta soldatskih deputativ Ilyas Alkin hoch i negativno sprijnyav Zhovtnevij perevorot vse zh nedoociniv jogo i ne vzhiv zhodnih aktivnih kontr zahodiv yak v Kazani tak i v cilomu Idel Urali Nastupnogo dnya 8 listopada 1917 roku zagalni zbori Harbi Shuro rozpochalisya o 5 godini vechora koli vzhe buv zrozumilij ostatochnij rezultat zakolotu Ilyas Alkin u svoyemu vistupi zgadav sho dosi Harbi Shuro diyalo vidpovidno do rishen I Vserosijskogo musulmanskogo vijskovogo z yizdu i pidtrimuvala Timchasovij uryad teper zhe v umovah sho sklalisya vona ne mozhe jti dali cim shlyahom Dlya togo shob viznachitisya z novoyu strategiyeyu podalshih dij v umovah sho zminilisya bulo virisheno sklikati II Vserosijskij musulmanskij vijskovij z yizd Tobto do z yizdu Harbi Shuro mala zberegti nejtralitet shodo vijskovih podij i do radyanskih organiv vladi Shodo osobistoyi poziciyi to Alkin zayaviv sho ne virit u zdatnist novoyi revolyucijnoyi vladi utrimati vladu ta realizuvati svoyi obicyanki ukladannya miru svoyechasne sklikannya Ustanovchih zboriv peredacha zemli selyanam 6 Odin iz chleniv kerivnictva Harbi Shuro bilshovik Kamil Yakubov zaproponuvav vidkrito pidtrimati radyanskij uryad Zreshtoyu pislya burhlivih diskusij bilshistyu golosiv bulo prijnyato rezolyuciyu z privitannyam Zhovtnevoyi revolyuciyi ta organiv radyanskoyi vladi Zavdyaki comu dvoh predstavnikiv Harbi Shuro bulo zaprosheno na rozshireni zbori Kazanskoyi Radi robitnichih soldatskih ta selyanskih deputativ de K Yakubov yak predstavnik Harbi Shuro buv obranij do gubernskogo Revolyucijnogo komitetu Na viborah do Ustanovchih Zboriv sho vidbulisya v listopadi 1917 roku Ilyas Alkin projshov za zagalnim koalicijnim spiskom Musulmanskogo socialistichnogo komitetu MSK liderom yakogo buv bilshovik Mullanur Vahitov Sam Mullanur Vahitov propustiv poperedu spisku Illyasa Alkina yakij svoyu partijnu prinalezhnist viznachiv yak menshovik internacionalist 7 Naprikinci grudnya 1917 roku kolegiya z realizaciyi proektu shtatu Idel Ural stvorena z chisla deputativ Nacionalnogo Parlamentu Milli Medzhlis pereyihala z Ufi do Kazani Naperedodni musulmanskogo vijskovogo z yizdu bulo rozignano Ustanovchi Zbori na rishennya yakih osoblivo rozrahovuvav Ilyas Alkin Odnak bilshist tatarskih soladtiv ta oficeriv simpatizuvali bilshovikam Tak 7 sichnya 1918 roku rozkvartovanij u Kazani 95 j polk 10 tis soldativ 30 oficeriv na choli z komandirom Akramom Biglovim kolishnij deputat 2 yi Dumi vid Ufimskoyi guberniyi oficijno pidtrimav radyansku vladu II Vserosijskij musulmanskij vijskovij z yizd rozpochav svoyu robotu 8 sichnya i zavershivsya 3 bereznya 1918 roku U jogo roboti brali uchast 203 delegati 97 tak zvanih nacionalnih socialistiv 24 eseri 22 bilshoviki 13 livih eseriv 8 nezalezhnih socialistiv 1 anarhist 38 bezpartijnih Etnichnij sklad 141 delegat tatari 35 bashkiri kilka marijskih ta erzyanskih predstavniki Takozh buli predstavniki Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi a takozh litovskogo polskogo ta biloruskogo nacionalnih ruhiv Z yizd prohodiv u ninishnij budivli Kazanskogo Budinku oficeriv 6 31 grudnya 1917 r Milli Medzhlis v Ufi ne navazhivsya progolositi teritorialnu avtonomiyu osterigayuchis sho cej krok ne bude pidrimanij narodnimi masami a vidtak zalishitsya na paperi Osnovni pitannya sho rozglyadalisya na z yizdi formuvannya shtatu Idel Ural ta nacionalnih zbrojnih sil Pid chas progoloshennya shtatu najvazhlivishim zalishalosya pitannya uchasti v comu politichnomu proyekti bashkir I pid chas obgovorennya pitannya avtonomiyi golovnij dopovidach golova musulmanskogo vijskovogo komitetu Kiyivskoyi VO chlen Harbi Shuro praporshik Yu Muzafarov pislya dovgih peregovoriv bulo uhvaleno rezolyuciyu stvoriti avtonomnu Idel Uralsku Radyansku Respubliku sho vhodit do skladu RFRR stvoriti yiyi Zakonodavchi Zbori do yih sklikannya utvoriti Timchasovij uryad respubliki yak vikonavchij organ RNK na proporcijnij osnovi vzhiti vsih zahodiv do zahistu interesiv soldativ robitnikiv ta selyan Takozh peredbachalosya sho yaksho nemozhlivo stvoriti Idel Uralskij shtat to treba zabezpechiti stvorennya okremoyi bashkirskoyi avtonomiyi nadavshi bashkiram v comu dopomogu Bulo virisheno sho stvorennya Bashkirskoyi avtonomiyi azh niyak ne superechit stvorennyu Idel Uralu i cya avtonomiya prosto uvijde do yiyi skladu Tomu chleni bashkirskogo nacionalnogo ruhu takozh uvijshli do skladu Harbi Shuro napriklad majbutnij golova Duhovnogo upravlinnya musulman Bashkurdistanu Mansur Halikov Takozh Z yizd uhvaliv rezolyuciyu yaka shvalyuye rozpusk Ustanovchih Zboriv 8 U pidsumkovomu rishenni z yizdu bulo propisano U proyektovanomu Idel Uralskomu shtati yak u centri tak i na miscyah maye buti Radyanska vlada organizovana na nacionalno proporcijnih zasadah yaka b vidobrazhala interesi robitnikiv soldativ i selyan Dlya utvorennya vishoyi vladi u shtati maye buti sklikanij z yizd Rad yakij iz svogo seredovisha vidilyaye dlya upravlinnya shtatom Centralnij vikonavchij komitet soldatskih robitnichih ta selyanskih deputativ ta Radu narodnih komisariv Bud yaki zamahi na cilisnist shtatu ta na vishu robitnicho soldatsko selyansku vladu shtatu povinni buti dokorinno pridusheni vsima zbrojnimi silami shtatu Takozh na z yizdi obgovoryuvalosya sho doki sho jde nacionalne budivnictvo slid prodovzhiti formuvannya vijskovih chastin azh do nacionalnih armij Tobto same musulmanski vijskovi chastini mali stati garantiyeyu stvorennya teritorialnih avtonomij dlya musulmanskih narodiv 5 shtativ respublik u Krimu Serednij Aziyi Povolzhi na Kavkazi ta v Kazahstani Vodnochas useredini z yizdu stavsya idejnij rozkol stosovno radyanskoyi vladi Socialisti ta komunisti vsilyako namagalisya dezorganizuvati robotu z yizdu 6 Dlya zapobigannya priznachenogo na 15 lyutogo 1 bereznya 1918 r progoloshennya Shtatu Idel Ural Kazanska rada soldatskih robitnichih i selyanskih deputativ zaareshtuvala kerivnictvo II musulmanskogo vijskovogo z yizdu ta lideriv Harbi Shuro U misti bulo zaprovadzheno voyennij stan 8 Kerivnictvo Harbi Shuro bulo zvilneno pid usni garantiyi ne progoloshuvati shtat Idel Ural do sklikannya Ustanovchogo z yizdu Rad Robitnikiv soldatskih ta selyanskih deputativ ciyeyi teritoriyi Prote Harbi Shuro zreshtoyu vidmovilas vikonati ci umovi Uvecheri togo zh dnya 28 lyutogo 1918 r pid golovuvannyam Ilyasa Alkina z yizd zasidannya yakogo bulo pereneseno do tatarskoyi chastini mista virishiv nezvazhayuchi ni na sho progolositi yak i planuvalosya 1 bereznya Respubliku Idel Ural Respublika proisnuvala mensha misyacya i bula ostatochno likvidovana vzhe naprikinci bereznya U rozgoni Respubliki Idel Ural v rosijskij storiografiyi yiyi znevazhlivo nazvano Zabulachnoyu respublikoyu za nazvoyu rajonu Kazani de yiyi bulo progolosheno brali uchast musulmanski chastini Kazanskogo garnizonu ta zagin matrosiv iz Petrograda Harbi Shuro za rozporyadzhennyam Radnarkomu vid 24 bereznya 1918 roku bulo likvidovano 6 Primitkired Rozhdennyj revolyuciej Tatarskomu parlamentu ispolnilos 100 let RFE RL ros Procitovano 30 sichnya 2022 Alkin Dzhangir Saidgireevich tatarica org ros Procitovano 30 sichnya 2022 a b Hәrbi Shuro prervannaya istoriya Tatarskoj Nacionalnoj armii Chast I Kak musulmane spasli revolyuciyu RFE RL ros Procitovano 30 sichnya 2022 Pervyj Vserossijskij musulmanskij voennyj sezd eto politike ru ros Procitovano 1 lyutogo 2022 a b Hәrbi Shura tatarica org ros Procitovano 30 sichnya 2022 a b v g Hәrbi Shuro prervannaya istoriya Tatarskoj Nacionalnoj armii RFE RL ros Procitovano 30 sichnya 2022 Gabdunnasyr Kursavi tatarskij Lyuter kzref org kazah Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 a b Ivanov Nikolaj Idel Ural federativnoe gosudarstvo narodov Povolzhya fakeoff org ros Procitovano 1 lyutogo 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Harbi Shuro 1917 1918 amp oldid 40535684