Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Аксель фон Ферзен (молодший) (швед. Hans Axel von Fersen (den yngre); 4 вересня 1755, Стокгольм — 20 червня 1810) — шведський військовий і дипломат.
| Ганс Аксель фон Ферзен | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | швед. Hans Axel von Fersen |
| Народився | 4 вересня 1755[1][2][…] d, Швеція[1] |
| Помер | 20 червня 1810[1][2][…](54 роки) Стокгольм, Швеція[1] ·лінчування |
| Країна |  Швеція[4] |
| Діяльність | дипломат, політик, військовослужбовець |
| Alma mater | Уппсальський університет |
| Знання мов | шведська[5] і французька |
| Заклад | Університет Уппсала |
| Учасник | Війна за незалежність США |
| Титул | граф[d] |
| Посада | Командир полку і риксмаршал |
| Військове звання | генерал-майор |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | d |
| Батько | d[1] |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d, d і d |
| Нагороди |     |
 | |
| |
Життєпис
Народився 4 вересня 1755 року в Стокгольмі. Був старшим сином графа [sv] (1719—1794) і Хедвіги Катаріни Делагарді (1732—1800).
У 15 років Ферзена відправили на навчання до військової школи в Брауншвейгу. Згодом, після подорожі кількома країнами Європи, 1775 року він повернувся до Швеції, де його піднесли до чину капітана Лейб-драгунського полку.
1778 року вирушив до Франції, де ще в 1770 році вступив на службу лейтенантом в полк Руайаль-Бавьер, і його піднесли до рангу полковника.
Його тепло прийняли у вищому світі Парижа і він став вхожим до королеви Марії-Антуанетти. Остання обставина породила чутки про те, що шведський граф був коханцем королеви. Шведський посол у Франції Г. Ф. Крейц в листі до Густава III навіть припускав, що царствена особа була закохана в Ферзена. Припущення ряду авторів про те, що Ферзен був батьком Людовика XVII, деякими сучасними дослідниками відкидаються з міркувань хронології.
У 1780—1783 рр. він як ад'ютант графа Рошамбо брав участь у війні американських штатів за незалежність, відзначившись у 1781 році при облозі Йорктауна.
У 1783 році Ферзен очолив полк Руайаль Сведуа. Одночасно він отримав підвищення і у Швеції, ставши в 1782 році полковником, у 1783 — підполковником Лейб-драгунського полку, а в 1787 — капітан-лейтенантом корпусу Лейб-драбантів і підполковником адельсфана, в якому він у 1788 році взяв участь в російсько-шведській війні.
Надалі військова кар'єра Ферзена розвивалася настільки ж успішно: в 1792 році він стає генерал-майором, у 1802 — генерал-лейтенантом, а в 1809 році — генералом. Крім того, в 1799 році він був призначений канцлером Упсальського університету, а в 1801 риксмаршалом.
З 1788 по 1791 роки Ферзен практично безперервно перебував у Франції. Користуючись прихильністю королівської сім'ї до Ферзена, Густав III часто вдавався до його посередництва в переговорах в обхід офіційного шведського представника. Після Французької революції та еміграції багатьох членів королівської родини за кордон Ферзен стає одним з найближчих радників Людовика XVI та Марії-Антуанетти.
У червні 1791 року Ферзен підготував втечу королівської чоти з Франції. Він проводив їх до Бонді, що знаходився в парі кілометрів від Парижа, потім поїхав іншою дорогою, щоб збити переслідувачів зі сліду. Після того як король з королевою були схоплені у Варенні, Ферзен перебрався до Бельгії, де як шведський дипломатичний агент перебував аж до 1794 року. Він продовжував підтримувати таємне листування з королівською парою, яка перебувала під домашнім арештом в Тюїльрі, а в лютому 1792 року з ризиком для життя, переодягнувшись, особисто наніс їй візит. Надалі Ферзен продовжує виношувати плани з порятунку королівської сім'ї і бере участь у створенні європейської коаліції проти революційної Франції.
Після страти Марії-Антуанетти, яка відбулася 16 жовтня 1793 року, його зв'язки з Францією обірвалися.
У 1794 році герцог Зюдерманландський, підозрюючи його у зв'язках з улюбленцем Густава III Армфельдом, відкликав Ферзена з Брюсселя. У 1797 році він був посланий шведським представником на , однак французький посланник відмовився визнати за ним цей статус. Більш успішно склалася його поїздка до баденського двору для складання шлюбного контракту між королем Густавом IV Адольфом і принцесою Фредерікою.
Ферзен користувався великою повагою у нового короля, проте був дуже поганим політиком, щоб чинити будь-який вплив на його правління. Він не взяв участі в перевороті 1809 року і, бувши легітимістом, вкрай не схвалював відсторонення від влади сина поваленого короля — кронпринца Густава, у зв'язку з чим його зараховували до прихильників Густава IV Адольфа.
Коли в 1810 році в Сконе несподівано помер призначений спадкоємцем престолу данський принц Фредерік Крістіан Август Аугустенбургський, країною поширилися чутки, що він був отруєний за порадою Ферзена його рідною сестрою графинею Піпер.
20 червня 1810 року тіло померлого кронпринца ввезли до шведської столиці. Ферзен як риксмаршал їхав попереду процесії, чим викликав обурення натовпу, який накинувся на нього. Коли він спробував сховатися в ратуші, натовп витяг його звідти і розтерзав.
Ферзен не був одружений і не мав офіційно визнаних дітей.
Щоденник і листування Ферзена були опубліковані в Швеції в 1878 році під назвою «Le comte de Fersen et la cour de France» («Граф Ферзен і французький двір»).
Нагороди
- Американський орденський знак (1783)
- Французький орден Військових заслуг (1783)
- Шведський орден Серафимів (1799)
- Шведський орден Меча, великий хрест (1783)
Образ в кіно
- «Марія-Антуанетта (фільм, 1938)»
- «Марія-Антуанетта — королева Франції» (1956)
- «Марія-Антуанетта (фільм, 2006)»
Джерела
- Nordisk familjebok. B. 2. — Stockholm, 1904.
Примітки
- Svenskt biografiskt lexikon — 1917.
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Antonia Fraser.
- Deborah Cadbury.
Література
- Barton, H. Arnold. Count Hans Axel von Fersen: Aristocrat in an Age of Revolution, 1975.
- Lindqvist H. Axel von Fersen, 1998.
- Lindqvist H. Axel von Fersen — kvinnotjusare och herreman, 1991.
- Lindqvist H. Mordet på Axel von Fersen, 2006.
- Sahlberg G. Fersenska mordet — hur kunde det hända?, 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Gans U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gans Aksel fon Ferzen molodshij shved Hans Axel von Fersen den yngre 4 veresnya 1755 Stokgolm 20 chervnya 1810 shvedskij vijskovij i diplomat Gans Aksel fon FerzenIm ya pri narodzhennishved Hans Axel von FersenNarodivsya4 veresnya 1755 1755 09 04 1 2 d Shveciya 1 Pomer20 chervnya 1810 1810 06 20 1 2 54 roki Stokgolm Shveciya 1 linchuvannyaKrayina Shveciya 4 Diyalnistdiplomat politik vijskovosluzhbovecAlma materUppsalskij universitetZnannya movshvedska 5 i francuzkaZakladUniversitet UppsalaUchasnikVijna za nezalezhnist SShATitulgraf d PosadaKomandir polku i riksmarshalVijskove zvannyageneral majorKonfesiyalyuteranstvoRiddBatkod 1 MatidBrati sestrid d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 4 veresnya 1755 roku v Stokgolmi Buv starshim sinom grafa sv 1719 1794 i Hedvigi Katarini Delagardi 1732 1800 U 15 rokiv Ferzena vidpravili na navchannya do vijskovoyi shkoli v Braunshvejgu Zgodom pislya podorozhi kilkoma krayinami Yevropi 1775 roku vin povernuvsya do Shveciyi de jogo pidnesli do chinu kapitana Lejb dragunskogo polku 1778 roku virushiv do Franciyi de she v 1770 roci vstupiv na sluzhbu lejtenantom v polk Ruajal Baver i jogo pidnesli do rangu polkovnika Jogo teplo prijnyali u vishomu sviti Parizha i vin stav vhozhim do korolevi Mariyi Antuanetti Ostannya obstavina porodila chutki pro te sho shvedskij graf buv kohancem korolevi Shvedskij posol u Franciyi G F Krejc v listi do Gustava III navit pripuskav sho carstvena osoba bula zakohana v Ferzena Pripushennya ryadu avtoriv pro te sho Ferzen buv batkom Lyudovika XVII deyakimi suchasnimi doslidnikami vidkidayutsya z mirkuvan hronologiyi U 1780 1783 rr vin yak ad yutant grafa Roshambo brav uchast u vijni amerikanskih shtativ za nezalezhnist vidznachivshis u 1781 roci pri oblozi Jorktauna U 1783 roci Ferzen ocholiv polk Ruajal Svedua Odnochasno vin otrimav pidvishennya i u Shveciyi stavshi v 1782 roci polkovnikom u 1783 pidpolkovnikom Lejb dragunskogo polku a v 1787 kapitan lejtenantom korpusu Lejb drabantiv i pidpolkovnikom adelsfana v yakomu vin u 1788 roci vzyav uchast v rosijsko shvedskij vijni Nadali vijskova kar yera Ferzena rozvivalasya nastilki zh uspishno v 1792 roci vin staye general majorom u 1802 general lejtenantom a v 1809 roci generalom Krim togo v 1799 roci vin buv priznachenij kanclerom Upsalskogo universitetu a v 1801 riksmarshalom Mariya Antuanetta 1755 1793 Hud E L Vizhe Lebren Z 1788 po 1791 roki Ferzen praktichno bezperervno perebuvav u Franciyi Koristuyuchis prihilnistyu korolivskoyi sim yi do Ferzena Gustav III chasto vdavavsya do jogo poserednictva v peregovorah v obhid oficijnogo shvedskogo predstavnika Pislya Francuzkoyi revolyuciyi ta emigraciyi bagatoh chleniv korolivskoyi rodini za kordon Ferzen staye odnim z najblizhchih radnikiv Lyudovika XVI ta Mariyi Antuanetti U chervni 1791 roku Ferzen pidgotuvav vtechu korolivskoyi choti z Franciyi Vin provodiv yih do Bondi sho znahodivsya v pari kilometriv vid Parizha potim poyihav inshoyu dorogoyu shob zbiti peresliduvachiv zi slidu Pislya togo yak korol z korolevoyu buli shopleni u Varenni Ferzen perebravsya do Belgiyi de yak shvedskij diplomatichnij agent perebuvav azh do 1794 roku Vin prodovzhuvav pidtrimuvati tayemne listuvannya z korolivskoyu paroyu yaka perebuvala pid domashnim areshtom v Tyuyilri a v lyutomu 1792 roku z rizikom dlya zhittya pereodyagnuvshis osobisto nanis yij vizit Nadali Ferzen prodovzhuye vinoshuvati plani z poryatunku korolivskoyi sim yi i bere uchast u stvorenni yevropejskoyi koaliciyi proti revolyucijnoyi Franciyi Pislya strati Mariyi Antuanetti yaka vidbulasya 16 zhovtnya 1793 roku jogo zv yazki z Franciyeyu obirvalisya U 1794 roci gercog Zyudermanlandskij pidozryuyuchi jogo u zv yazkah z ulyublencem Gustava III Armfeldom vidklikav Ferzena z Bryusselya U 1797 roci vin buv poslanij shvedskim predstavnikom na odnak francuzkij poslannik vidmovivsya viznati za nim cej status Bilsh uspishno sklalasya jogo poyizdka do badenskogo dvoru dlya skladannya shlyubnogo kontraktu mizh korolem Gustavom IV Adolfom i princesoyu Frederikoyu Ferzen koristuvavsya velikoyu povagoyu u novogo korolya prote buv duzhe poganim politikom shob chiniti bud yakij vpliv na jogo pravlinnya Vin ne vzyav uchasti v perevoroti 1809 roku i buvshi legitimistom vkraj ne shvalyuvav vidstoronennya vid vladi sina povalenogo korolya kronprinca Gustava u zv yazku z chim jogo zarahovuvali do prihilnikiv Gustava IV Adolfa Koli v 1810 roci v Skone nespodivano pomer priznachenij spadkoyemcem prestolu danskij princ Frederik Kristian Avgust Augustenburgskij krayinoyu poshirilisya chutki sho vin buv otruyenij za poradoyu Ferzena jogo ridnoyu sestroyu grafineyu Piper 20 chervnya 1810 roku tilo pomerlogo kronprinca vvezli do shvedskoyi stolici Ferzen yak riksmarshal yihav poperedu procesiyi chim viklikav oburennya natovpu yakij nakinuvsya na nogo Koli vin sprobuvav shovatisya v ratushi natovp vityag jogo zvidti i rozterzav Ferzen ne buv odruzhenij i ne mav oficijno viznanih ditej Shodennik i listuvannya Ferzena buli opublikovani v Shveciyi v 1878 roci pid nazvoyu Le comte de Fersen et la cour de France Graf Ferzen i francuzkij dvir NagorodiAmerikanskij ordenskij znak 1783 Francuzkij orden Vijskovih zaslug 1783 Shvedskij orden Serafimiv 1799 Shvedskij orden Mecha velikij hrest 1783 Obraz v kino Mariya Antuanetta film 1938 Mariya Antuanetta koroleva Franciyi 1956 Mariya Antuanetta film 2006 DzherelaNordisk familjebok B 2 Stockholm 1904 PrimitkiSvenskt biografiskt lexikon 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2016 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Antonia Fraser Deborah Cadbury LiteraturaBarton H Arnold Count Hans Axel von Fersen Aristocrat in an Age of Revolution 1975 Lindqvist H Axel von Fersen 1998 Lindqvist H Axel von Fersen kvinnotjusare och herreman 1991 Lindqvist H Mordet pa Axel von Fersen 2006 Sahlberg G Fersenska mordet hur kunde det handa 1974