|
Ханлін (бірм. ဟန်လင်, III ст. до н. е. — 832) — одна з перших держав на території М'янми, 3-й гегемон міст-держав п'ю.
Історія
Становлення міста, а потім держави пов'язана з історією народу п'ю, який мешкав в цій місцевості з кін. II ст. до н.е. Археологічні знахідки вказують на те, що поселення існувало в цій місцевості з бронзового віку. Воно напевне сформувалося навколо гарячих джерел. Ханлін було засновано близько III ст. до н. е. Ззанала впливу держав з Магадги, насамперед імперії Гуптів. Також звідки поширився буддизм, що став основною релігією населення.
Найбільшого піднесення держава набула у II—VI ст., замінивши у V ст. серед гегемонів іншу державу Бейктхано. В середині VII ст. поступилася впливом Шрикшетрі, яка зуміла об'єднати усі міста-держави п'ю в своєрідний союз. Ханлін був зруйнований військами держави Наньчжао в 832 році.
Опис
Місто мало розміри 3×1,5 км, було оточене цегляною стіною, з 12 брамами та захисним ровом. Всередині міського комплексу знаходився обгороджений стінами палацовий комплекс.
Під час розкопок (у 1904—1905, 1929—1930, 1962—1967 та 1963—2012 роках) було знайдено 33 кургани, де виявлено палаци, фортці, кремації, виробничі ділянки, рештки буддійських ступ, стіни різних розмірів, водогосподарські споруди, численні урни, деякі написи та статуї, срібні монети, золоті прикраси. Вуглецеве датування деяких із найдавніших могил показує, що їм майже 5000 років.
Залишків архітектури знайдено небагато, що пов'язано з тим, що основним будівельним матеріалом було дерево. Археологи припускають, що Ханлінь був найбільшим містом п'ю у VI—VII ст. Особливий інтерес представляє знахідка на місці розкопок, позначеному HL-22, де три набори стоячих кам'яних плит, датованих 2 роком, свідчать про мегалітичну культуру.
Сьогодні невеличке село, яке відоме своїми гарячими джерелами та археологічними пам'ятками. У травні 2014 року разом з іншими містами-державами П'ю увійшло до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Південно-Східній Азії.
Територія
Розташовано на 16 км від річки Іраваді та 27 км від річки Му, біля сучасного містечка Вотлет округу Швебо області Сікайн.
Устрій
Про державний і соціальний устрій відомо небагато. Китайські джерела повідомляють, що п'ю управляються царями, які носять індійський титул махараджа. З них за написами відомі правителі Шрі Тривіграма і Руба.
Економіка
П'ю навчилися використовувати високий щорічний паводок річки, утримувати воду земляними валами і регулювати її подачу для поливу полів вже після спаду повені. Нова технологія регулювання паводкових вод дала можливість освоєння нових територій під культуру рису, сприяючи переходу до сусідської громади і створенню держави. Наявність власних монет свідчила вже про розвиток зовнішньої торгівлі, основними напрямками якої були держави Індостану і Наньчжао, можливо Тибет.
Культура
Основою був буддизм школи сарвастівада. Але також зберігалися місцеві поганські та індуїстські традиції. Археологічні знахідки свідчать, що було створено абетку п'ю на основі санскриту і протобірманської мови.
Примітки
- Long, Douglas (28 July 2014). Legends of Hanlin. Myanmar Times. Retrieved 9 November 2015.
- «Pyu Ancient Cities». UNESCO Organization. Retrieved 9 November 2015.
- Becker, Stuart Alan (28 July 2014). «Stepping back in time in Hanlin». Myanmar Times.
- Khinbe, Aung. «UNESCO: Myanmar's first site inscribed to World Heritage List» (PDF). The New Light of Myanmar. Archived from the original (PDF) on 1 July 2015.
- Becker, Stuart Alan (28 July 2014). «Stepping back in time in Hanlin». Myanmar Times
Джерела
- Richmond, Simon; Bush, Austin (2014). Lonely Planet Myanmar (Burma). Lonely Planet Publications. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hanlin III st do n e 832 Mista narodu p yu na karti suchasnoyi M yanmi Stolicya Hanlin Mova i Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hanlin Hanlin birm ဟန လင III st do n e 832 odna z pershih derzhav na teritoriyi M yanmi 3 j gegemon mist derzhav p yu IstoriyaStanovlennya mista a potim derzhavi pov yazana z istoriyeyu narodu p yu yakij meshkav v cij miscevosti z kin II st do n e Arheologichni znahidki vkazuyut na te sho poselennya isnuvalo v cij miscevosti z bronzovogo viku Vono napevne sformuvalosya navkolo garyachih dzherel Hanlin bulo zasnovano blizko III st do n e Zzanala vplivu derzhav z Magadgi nasampered imperiyi Guptiv Takozh zvidki poshirivsya buddizm sho stav osnovnoyu religiyeyu naselennya Najbilshogo pidnesennya derzhava nabula u II VI st zaminivshi u V st sered gegemoniv inshu derzhavu Bejkthano V seredini VII st postupilasya vplivom Shrikshetri yaka zumila ob yednati usi mista derzhavi p yu v svoyeridnij soyuz Hanlin buv zrujnovanij vijskami derzhavi Nanchzhao v 832 roci OpisMisto malo rozmiri 3 1 5 km bulo otochene ceglyanoyu stinoyu z 12 bramami ta zahisnim rovom Vseredini miskogo kompleksu znahodivsya obgorodzhenij stinami palacovij kompleks Pid chas rozkopok u 1904 1905 1929 1930 1962 1967 ta 1963 2012 rokah bulo znajdeno 33 kurgani de viyavleno palaci fortci kremaciyi virobnichi dilyanki reshtki buddijskih stup stini riznih rozmiriv vodogospodarski sporudi chislenni urni deyaki napisi ta statuyi sribni moneti zoloti prikrasi Vugleceve datuvannya deyakih iz najdavnishih mogil pokazuye sho yim majzhe 5000 rokiv Zalishkiv arhitekturi znajdeno nebagato sho pov yazano z tim sho osnovnim budivelnim materialom bulo derevo Arheologi pripuskayut sho Hanlin buv najbilshim mistom p yu u VI VII st Osoblivij interes predstavlyaye znahidka na misci rozkopok poznachenomu HL 22 de tri nabori stoyachih kam yanih plit datovanih 2 rokom svidchat pro megalitichnu kulturu Sogodni nevelichke selo yake vidome svoyimi garyachimi dzherelami ta arheologichnimi pam yatkami U travni 2014 roku razom z inshimi mistami derzhavami P yu uvijshlo do Spisku ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO v Pivdenno Shidnij Aziyi TeritoriyaRoztashovano na 16 km vid richki Iravadi ta 27 km vid richki Mu bilya suchasnogo mistechka Votlet okrugu Shvebo oblasti Sikajn UstrijPro derzhavnij i socialnij ustrij vidomo nebagato Kitajski dzherela povidomlyayut sho p yu upravlyayutsya caryami yaki nosyat indijskij titul maharadzha Z nih za napisami vidomi praviteli Shri Trivigrama i Ruba EkonomikaSribni moneti Hanlin P yu navchilisya vikoristovuvati visokij shorichnij pavodok richki utrimuvati vodu zemlyanimi valami i regulyuvati yiyi podachu dlya polivu poliv vzhe pislya spadu poveni Nova tehnologiya regulyuvannya pavodkovih vod dala mozhlivist osvoyennya novih teritorij pid kulturu risu spriyayuchi perehodu do susidskoyi gromadi i stvorennyu derzhavi Nayavnist vlasnih monet svidchila vzhe pro rozvitok zovnishnoyi torgivli osnovnimi napryamkami yakoyi buli derzhavi Indostanu i Nanchzhao mozhlivo Tibet KulturaNapis na kameni z prikladom abetki p yu Osnovoyu buv buddizm shkoli sarvastivada Ale takozh zberigalisya miscevi poganski ta induyistski tradiciyi Arheologichni znahidki svidchat sho bulo stvoreno abetku p yu na osnovi sanskritu i protobirmanskoyi movi PrimitkiLong Douglas 28 July 2014 Legends of Hanlin Myanmar Times Retrieved 9 November 2015 Pyu Ancient Cities UNESCO Organization Retrieved 9 November 2015 Becker Stuart Alan 28 July 2014 Stepping back in time in Hanlin Myanmar Times Khinbe Aung UNESCO Myanmar s first site inscribed to World Heritage List PDF The New Light of Myanmar Archived from the original PDF on 1 July 2015 Becker Stuart Alan 28 July 2014 Stepping back in time in Hanlin Myanmar TimesDzherelaRichmond Simon Bush Austin 2014 Lonely Planet Myanmar Burma Lonely Planet Publications ISBN 978 1 74360 019 1