Григор Сепухович Ханджян (вірм. Գրիգոր Սեպուհի ԽանջյանԳրիգոր Սեպուհի Խանջյան, 29 листопада 1926, Єреван, СРСР — 19 квітня 2000, Єреван, Вірменія) — вірменський радянський живописець і графік.
Ханджян Григор Сепухович | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Գրիգոր Սեպուհի Խանջյան | ||||
Народження | 29 листопада 1926[1][2][…] Єреван, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[1][3][4] | |||
Смерть | 19 квітня 2000[2](73 роки) | |||
Єреван, Вірменія | ||||
Поховання | d | |||
Національність | вірмени[3] | |||
Країна | СРСР Вірменія | |||
Жанр | , , дизайн | |||
Навчання | d (1945)[3] і d (1951)[3] | |||
Діяльність | художник, ілюстратор | |||
Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
Член | СХ СРСР, Академія мистецтв СРСР[3] і Академія наук Вірменської РСР | |||
Вчене звання | академік | |||
Роботи в колекції | d, d і Національна галерея Вірменії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ханджян Григор Сепухович у Вікісховищі | ||||
Академік АМ СРСР (1973; член-кореспондент з 1962). Народний художник СРСР (1983). Лауреат Державної премії СРСР (1969).
Автор переважно жанрово-пейзажних картин і пройнятих драматизмом, побудованих на різких світлотіньових контрастах ілюстрацій та графічних серій на теми з життя вірменського народу.
Біографія
Народився 29 листопада 1926 року в Єревані.
У 1945 році закінчив Ереванское художнє училище імені Ф. Терлемезяна.
Навчався в (1945-1951) у А. В. Бекаряна, .
Член Спілки художників СРСР з 1953 року, в 1963 році обраний членом правління СХ СРСР (1963). Також був членом правління Спілки художників Вірменської РСР.
Член Президії Верховного Ради Армянской ССР, депутат IX скликання Верховного Ради Армянской ССР (1975),Заслужений працівник мистецтва Вірменської РСР (1973, член-кореспондент з 1962), академік АН Вірменської РСР (1990, член-кореспондент з 1982).
Помер 19 квітня 2000 року в Єревані.
Творчість
Григор Ханджян один з майстрів образотворчого мистецтва Вірменії. Художню кар'єру починав як живописець. Його полотна і перші ілюстрації для книг Вірменських письменників і поетів показали схильність художника до ліризму і любов до деталей. У більш пізніх роботах Ханджяна історія Вірменії стає головним предметом його творчості. Ханджян один з майстрів образотворчого мистецтва Вірменії.
Відомий як живописець, книжковий ілюстратор і дизайнер великомасштабних гобеленів на історичну тематику. Відтворюючи в своїй творчості кращі традиції , Ханджян адресує свої роботи багатонаціональної публіці.
Ілюстрував роман «Рани Вірменії» (1959) Хачатура Абовяна, поему «Невгамовне дзвіниця» (1968) Паруйра Севака. Створив ескізи для гобеленів на історичну тему: «Вардананк» і «Вірменський Алфавіт» (1981).
Ілюстрації, які висвітлюють інший аспект історії Вірменії, зроблені Ханджяном для поеми Севака «Невгамовне дзвіниця». Центральна постать поеми — композитор Комітас, її головна тема — історія життя і смерті композитора.
На ескізах Ханджяна для гобеленів також відображені події Вірменської історії: сцени битви з Персами 451 року, очолюваного Варданом Мамиконяном; і створення Вірменського алфавіту Месропом Маштоцем в 405 році.
З середини сімдесятих головною темою робіт Ханджяна стають натюрморти.
Нагороди та премії
- заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1962)
- народний художник Вірменської РСР (1967)
- народний художник СРСР (1983)
- орден Трудового Червоного Прапора (02.12.1976)
- орден «Знак Пошани» (27.06.1956)
- Державна премія СРСР (1969) — за ілюстрації та оформлення книги П. Р. Севака «Несмолкающая дзвіниця» (1953-1965)
- Державна премія Вірменської РСР (1983)
- Почесний громадянин Єревана (1986)
- медаль всесвітньої виставки образотворчих мистецтв у Брюсселі (бронзова, 1958)
- медаль всесвітньої виставки образотворчих мистецтв у Москві (золота, 1957)
Бібліографія
- Казарян М. М. Григор Ханджян. М., 1968.
Примітки
- Ханджян Григор Сепухович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigor Sepuhovich Handzhyan virm Գրիգոր Սեպուհի Խանջյան Գրիգոր Սեպուհի Խանջյան 29 listopada 1926 Yerevan SRSR 19 kvitnya 2000 Yerevan Virmeniya virmenskij radyanskij zhivopisec i grafik Handzhyan Grigor Sepuhovichvirm Գրիգոր Սեպուհի ԽանջյանNarodzhennya29 listopada 1926 1926 11 29 1 2 Yerevan Virmenska RSR Zakavkazka RFSR SRSR 1 3 4 Smert19 kvitnya 2000 2000 04 19 2 73 roki Yerevan VirmeniyaPohovannyadNacionalnistvirmeni 3 Krayina SRSR VirmeniyaZhanr dizajnNavchannyad 1945 3 i d 1951 3 Diyalnisthudozhnik ilyustratorNapryamoksocialistichnij realizmChlenSH SRSR Akademiya mistectv SRSR 3 i Akademiya nauk Virmenskoyi RSRVchene zvannyaakademikRoboti v kolekciyid d i Nacionalna galereya VirmeniyiNagorodipochesnij gromadyanin Yerevana 1986 Handzhyan Grigor Sepuhovich u Vikishovishi Akademik AM SRSR 1973 chlen korespondent z 1962 Narodnij hudozhnik SRSR 1983 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1969 Avtor perevazhno zhanrovo pejzazhnih kartin i projnyatih dramatizmom pobudovanih na rizkih svitlotinovih kontrastah ilyustracij ta grafichnih serij na temi z zhittya virmenskogo narodu BiografiyaNarodivsya 29 listopada 1926 roku v Yerevani U 1945 roci zakinchiv Erevanskoe hudozhnye uchilishe imeni F Terlemezyana Navchavsya v 1945 1951 u A V Bekaryana Chlen Spilki hudozhnikiv SRSR z 1953 roku v 1963 roci obranij chlenom pravlinnya SH SRSR 1963 Takozh buv chlenom pravlinnya Spilki hudozhnikiv Virmenskoyi RSR Chlen Prezidiyi Verhovnogo Radi Armyanskoj SSR deputat IX sklikannya Verhovnogo Radi Armyanskoj SSR 1975 Zasluzhenij pracivnik mistectva Virmenskoyi RSR 1973 chlen korespondent z 1962 akademik AN Virmenskoyi RSR 1990 chlen korespondent z 1982 Pomer 19 kvitnya 2000 roku v Yerevani TvorchistGrigor Handzhyan odin z majstriv obrazotvorchogo mistectva Virmeniyi Hudozhnyu kar yeru pochinav yak zhivopisec Jogo polotna i pershi ilyustraciyi dlya knig Virmenskih pismennikiv i poetiv pokazali shilnist hudozhnika do lirizmu i lyubov do detalej U bilsh piznih robotah Handzhyana istoriya Virmeniyi staye golovnim predmetom jogo tvorchosti Handzhyan odin z majstriv obrazotvorchogo mistectva Virmeniyi Vidomij yak zhivopisec knizhkovij ilyustrator i dizajner velikomasshtabnih gobeleniv na istorichnu tematiku Vidtvoryuyuchi v svoyij tvorchosti krashi tradiciyi Handzhyan adresuye svoyi roboti bagatonacionalnoyi publici Ilyustruvav roman Rani Virmeniyi 1959 Hachatura Abovyana poemu Nevgamovne dzvinicya 1968 Parujra Sevaka Stvoriv eskizi dlya gobeleniv na istorichnu temu Vardanank i Virmenskij Alfavit 1981 Memorialna doshka na budinku v Yerevani de zhiv Grigor Handzhyan vul Kievyan 24 Ilyustraciyi yaki visvitlyuyut inshij aspekt istoriyi Virmeniyi zrobleni Handzhyanom dlya poemi Sevaka Nevgamovne dzvinicya Centralna postat poemi kompozitor Komitas yiyi golovna tema istoriya zhittya i smerti kompozitora Na eskizah Handzhyana dlya gobeleniv takozh vidobrazheni podiyi Virmenskoyi istoriyi sceni bitvi z Persami 451 roku ocholyuvanogo Vardanom Mamikonyanom i stvorennya Virmenskogo alfavitu Mesropom Mashtocem v 405 roci Z seredini simdesyatih golovnoyu temoyu robit Handzhyana stayut natyurmorti Nagorodi ta premiyizasluzhenij diyach mistectv Virmenskoyi RSR 1962 narodnij hudozhnik Virmenskoyi RSR 1967 narodnij hudozhnik SRSR 1983 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 02 12 1976 orden Znak Poshani 27 06 1956 Derzhavna premiya SRSR 1969 za ilyustraciyi ta oformlennya knigi P R Sevaka Nesmolkayushaya dzvinicya 1953 1965 Derzhavna premiya Virmenskoyi RSR 1983 Pochesnij gromadyanin Yerevana 1986 medal vsesvitnoyi vistavki obrazotvorchih mistectv u Bryusseli bronzova 1958 medal vsesvitnoyi vistavki obrazotvorchih mistectv u Moskvi zolota 1957 BibliografiyaKazaryan M M Grigor Handzhyan M 1968 PrimitkiHandzhyan Grigor Sepuhovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 4 d Track Q124405912d Track Q13053618