Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Халі ско ісп Jalisco ацт Xalixco штат на заході Мексики на узбережжі Тихого океану Площа 80 386 км Населення 6 652 232 ч

Халіско (штат)

Халіско (штат)

Халі́ско (ісп. Jalisco; ацт. Xalixco) — штат на заході Мексики, на узбережжі Тихого океану. Площа 80 386 км². Населення 6 652 232 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Ґвадалахара.

Халіско
—  Штат  —

Jalisco

image
image
Герб Халіско
image
Девіз:
Jalisco es México і Jalisco no te rajes
Столиця Ґвадалахара
Країна image Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Гуанахуато, Аґуаскальєнтес, Коліма, Сакатекас, Мічоакан, Наярит ?
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 6 652 232 чоловік
Етнікон ісп. Jalisciense і італ. Jalisciense
Площа
 - повна 80 386 км²
 - широта 22º 45' - 18º 55' N
 - довгота 101º 28' - 105º 42' W
Висота
 - максимальна 4 260 м
 - мінімальна (Тихий океан)
Часовий пояс UTC−6
Став штатом 31 січня 1824
Губернатор d[1]
Вебсайт www.jalisco.gob.mx
Код ISO 3166-2 MX-JAL
image
Штат Халіско на мапі Мексики
Штат Халіско на мапі Мексики
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Халіско

Історія

Період нестабільності (1824—1885)

image
Перший губернатор Халіско Пріскіліано Санчес

Незалежність та нова Конституція Мексики не принесли політичної стабільності в Халіско. За шістдесятирічний період з 1825 по 1885 рр. в Халіско було зафіксовано 27 селянських (переважно місцеві етнічні групи) бунтів. 17 повстань відбулися протягом одного десятиліття в період 1855-64 років, а в 1857 році було виявлено 10 окремих повстань. У 1852 році войовничі племена Команчі досягли і Халіско. Як і в сусідніх округах на той час за Халіско не могли закріпити постійний статус називаючи спочатку його департаментом, потім штатом, потім знову повертаючі його на попередній статус. Така непостійність була пов'язана з тим, що ліберали підтримували федеральну форму правління, в той час коли консерватори боролися за постійний контроль над територіями з Мехіко. Здебільшого селянські повстання відбувалися за підтримки лібералів проти централізації правління консерваторів. У 1834 році Халіско та інші західні штати намагалися сформувати коаліцію проти панування диктатора Антоніо Лопеса де Санта-Анни, але під натиском великої групи прихильників Санта-Анни лідери Ґвадалахари змушені були піти у відставку. Під час Американсько-мексиканської війни Халіско захищав свої кордони від вторгнення американських військ разом зі штатами Мехіко, Керетаро, Сан-Луїс-Потосі, Сакатекас та Агуаскальєнес. І хоча війська США дійшли до порту Сан-Блас — цим штатам вдалося уникнути їхнього вторгнення.

У 50-60-х роках XIX ст. уряд Халіско змінювався 18 разів в період 1855—1864 роками. У 1858—1862 роках, під час війни реформ, Беніто Хуарес був змушений  переховуватися у Ґвадалахарі створивши альтернативний уряд. Халіско залишався в основному під контролем консерваторів до 1861 року. Війна була руйнівною для економіки держави спровокувавши масові міграції. З тридцяти найважливіших битв у війні реформ, 12 відбулися на території Халіско.

Під час європейської інтервенції в Мексиці, французькі війська увійшли до штату у 1865 році. Фактично наставника Наполеона III Максиміліана I мексиканські племена не визнавали — у 1866 році французькі сили були розбиті під муніципалітеті Халіско Акатлан-де-Хуаресом мексиканським генералом Евлогіо Парра та звільнили від французів Ґвадалахару. Область Сан-Блас була перетворена на військовий округ, який пізніше став штатом Наяріт.

Революція (1910—1920)

image
Венустіано Карранса біля Каменю Сонця (1917)

Під час мексиканської революції більшість сільських мешканців містечок штату Халіско такі як Лос-Альтос, Маскоти, Тальпи, Кугуйо, Тлахомулько, Тали, Акатлану, Езатлану, Хосподіпадукуїльї, Мазамітли, Айтлану, Магдалени, Сан-Андреаса та ін. підтримали повстанські загони на чолі із  Венустіано Карранса. Проте їхній супротив був неорганізованим і слабким для протистояння федеральним військам.

У 1914 році наставник Карранси Мануель М. Дієгес став губернатором Халіско. Дієгес переслідував духовенство, займався конфіскацією майна багатих та боровся проти прихильників Вікторіана Хуерта страчуючи їх або ув'язнюючи. Пізніше Франціско Вілья наполіг на звільненню духовенства, усунувши Дієгоса від влади. Вілья змусив Дієгоса втікати зі штату, але розраховуючи на селянську  підтримку, Дієгос почав їм роздавати конфісковане золото. У квітні 1915 року Карранса переміг сили Вілья та відновив Дієгоса на посаді губернатора.  

У Мехіко Карранса зайняв пост верховного командувача та впровадивши різні соціальні та економічні реформи, такі як обмеження церковної політичної влади та перерозподіл сільськогосподарських угідь. Одним з головних наслідків революції була Конституція 1917 року, в якій наголошувались обмежені права  для духовенства, зокрема заборона на богослужіння за межами церкви. Для штату Халіско були визначені кордони, які закріпилися за цими землями. 

Новий час

image
Стара будівля університету

Новий конституційний закон, прийнятий президентом Плутарко Еліасом Келлесом, щодо обмеження прав духовенства, багато хто не підтримав у штаті — особливо робітничі та селянські класи. У 1926 році  цей закон почав бойкотуватися, а в 1927 році 13 католицьких спільнот, на чолі зі священником Аманда де-Альба, підняли збройне повстання проти уряду, більш відоме як війна Крістеро. У 1928 році лідерам Крістеро вдалося встановити повстанську владу на півночі Халіско, особливо в Лос-Альтосі. Армія Крістеро налічувала бл. 25 000 чоловік. В результаті боротьби в період 1926—1932 років змінилося 10 губернаторів. У 1929 році війну вдалося припинити, хоча в деяких містах протистояння продовжувалися до 1930 року.

У 1925 році в Ґвадалахарі почав модернізуватися університет, який був побудовіаний у 1792 році, але з певних причин у 1933 році його було закрито. Діяльність університету було відновлено у 1939 році.

У 50-ті роки у штаті відчувся економічний зріст, хоча інвестування штату було в основному зосереджено на Ґвадалахарі, що привело до певної нерівності поміж містами.

У 1974 році злочинне угрупування викрало колишнього губернатора Хосе Гуадалупе Зіно, але звільнила його через кілька днів.

У 1985 році в муніципалітеті Сіхуатлана стався землетрус, який завдав значної шкоди будівлям та місцевому населенню.

Економіка

Ґвадалахара є одним із десяти найбільших економічних міст Латинської Америки за рівнем ВВП, і посідає третє місце у Мексиці, після Мехіко та Монтерея.  Вигідне географічне розташування міста та його розвинута інфраструктура, добре сприяють торгівлі з іншими штатами. У 1987 році  був заснований конвенційний центр «Expo Guadalajara», який був визнаний  найважливішим центром комерції у Мексиці. Значний центр обробної промисловості (близько 7 % мексиканської промисловості), що працює на довізній сировині. Харчова (млинарська і олійно-жирова) промисловість дає 43 % вартості продукції (1960), текстильна і шкіряно-взуттєва 15 %, хімічна 10 %. Розвивається машинобудування, виробництво добрива та цементу.

Примітки

  1. https://www.jalisco.gob.mx/es/gobierno/gobernador
  2. Morales, Donna S.; John P. Schmal (2004). «The History of Jalisco». Texas: Houston Institute for Culture(англ.)
  3. Hamalainen, Pekka, The Comanche Empire. New Haven: Yale U Press, 2009(англ.)
  4. Rosa María Espiritu Miguel (December 3, 2009). «Vaivén político, económico». Mexico: State of Jalisco(ісп.)
  5. Rosa María Espiritu Miguel (December 3, 2009). «Cronología». Mexico: State of Jalisco(ісп.)
  6. Enciclopedia de los Municipios de México Jalisco. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Government of Jalisco. 2005. Archived from the original on December 5, 2006.(ісп.)
  7. «Historia». Enciclopedia de los Municipios de México Jalisco. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Government of Jalisco. 2005(ісп.)
  8. Morales, Donna S.; John P. Schmal (2004). «The History of Jalisco». Texas: Houston Institute for Culture.(англ.)
  9. Rosa María Espiritu Miguel (December 3, 2009). «Revolución Mexicana en Jalisco»(ісп.)
  10. Morales, Donna S.; John P. Schmal (2004). «The History of Jalisco». Texas: Houston Institute for Culture(англ.)
  11. Rosa María Espiritu Miguel (December 3, 2009). «Cronología». Mexico: State of Jalisco [ 2012-03-26 у Wayback Machine.](англ.)
  12. City Mayors — Richest Cities 2005(ісп.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hali sko isp Jalisco act Xalixco shtat na zahodi Meksiki na uzberezhzhi Tihogo okeanu Plosha 80 386 km Naselennya 6 652 232 cholovik 2005 Administrativnij centr misto Gvadalahara Halisko Shtat Jalisco Gerb Halisko Deviz Jalisco es Mexico i Jalisco no te rajes Stolicya Gvadalahara Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodiniciGuanahuato Aguaskalyentes Kolima Sakatekas Michoakan Nayarit Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 6 652 232 cholovik Etnikon isp Jalisciense i ital Jalisciense Plosha povna 80 386 km shirota 22º 45 18º 55 N dovgota 101º 28 105º 42 W Visota maksimalna 4 260 m minimalna Tihij okean Chasovij poyas UTC 6 Stav shtatom 31 sichnya 1824 Gubernator d 1 Vebsajt www jalisco gob mx Kod ISO 3166 2 MX JAL Shtat Halisko na mapi Meksiki Shtat Halisko na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HaliskoIstoriyaPeriod nestabilnosti 1824 1885 Pershij gubernator Halisko Priskiliano Sanches Nezalezhnist ta nova Konstituciya Meksiki ne prinesli politichnoyi stabilnosti v Halisko Za shistdesyatirichnij period z 1825 po 1885 rr v Halisko bulo zafiksovano 27 selyanskih perevazhno miscevi etnichni grupi buntiv 17 povstan vidbulisya protyagom odnogo desyatilittya v period 1855 64 rokiv a v 1857 roci bulo viyavleno 10 okremih povstan U 1852 roci vojovnichi plemena Komanchi dosyagli i Halisko Yak i v susidnih okrugah na toj chas za Halisko ne mogli zakripiti postijnij status nazivayuchi spochatku jogo departamentom potim shtatom potim znovu povertayuchi jogo na poperednij status Taka nepostijnist bula pov yazana z tim sho liberali pidtrimuvali federalnu formu pravlinnya v toj chas koli konservatori borolisya za postijnij kontrol nad teritoriyami z Mehiko Zdebilshogo selyanski povstannya vidbuvalisya za pidtrimki liberaliv proti centralizaciyi pravlinnya konservatoriv U 1834 roci Halisko ta inshi zahidni shtati namagalisya sformuvati koaliciyu proti panuvannya diktatora Antonio Lopesa de Santa Anni ale pid natiskom velikoyi grupi prihilnikiv Santa Anni lideri Gvadalahari zmusheni buli piti u vidstavku Pid chas Amerikansko meksikanskoyi vijni Halisko zahishav svoyi kordoni vid vtorgnennya amerikanskih vijsk razom zi shtatami Mehiko Keretaro San Luyis Potosi Sakatekas ta Aguaskalyenes I hocha vijska SShA dijshli do portu San Blas cim shtatam vdalosya uniknuti yihnogo vtorgnennya U 50 60 h rokah XIX st uryad Halisko zminyuvavsya 18 raziv v period 1855 1864 rokami U 1858 1862 rokah pid chas vijni reform Benito Huares buv zmushenij perehovuvatisya u Gvadalahari stvorivshi alternativnij uryad Halisko zalishavsya v osnovnomu pid kontrolem konservatoriv do 1861 roku Vijna bula rujnivnoyu dlya ekonomiki derzhavi sprovokuvavshi masovi migraciyi Z tridcyati najvazhlivishih bitv u vijni reform 12 vidbulisya na teritoriyi Halisko Pid chas yevropejskoyi intervenciyi v Meksici francuzki vijska uvijshli do shtatu u 1865 roci Faktichno nastavnika Napoleona III Maksimiliana I meksikanski plemena ne viznavali u 1866 roci francuzki sili buli rozbiti pid municipaliteti Halisko Akatlan de Huaresom meksikanskim generalom Evlogio Parra ta zvilnili vid francuziv Gvadalaharu Oblast San Blas bula peretvorena na vijskovij okrug yakij piznishe stav shtatom Nayarit Revolyuciya 1910 1920 Venustiano Karransa bilya Kamenyu Soncya 1917 Pid chas meksikanskoyi revolyuciyi bilshist silskih meshkanciv mistechok shtatu Halisko taki yak Los Altos Maskoti Talpi Kugujo Tlahomulko Tali Akatlanu Ezatlanu Hospodipadukuyilyi Mazamitli Ajtlanu Magdaleni San Andreasa ta in pidtrimali povstanski zagoni na choli iz Venustiano Karransa Prote yihnij suprotiv buv neorganizovanim i slabkim dlya protistoyannya federalnim vijskam U 1914 roci nastavnik Karransi Manuel M Diyeges stav gubernatorom Halisko Diyeges peresliduvav duhovenstvo zajmavsya konfiskaciyeyu majna bagatih ta borovsya proti prihilnikiv Viktoriana Huerta strachuyuchi yih abo uv yaznyuyuchi Piznishe Francisko Vilya napolig na zvilnennyu duhovenstva usunuvshi Diyegosa vid vladi Vilya zmusiv Diyegosa vtikati zi shtatu ale rozrahovuyuchi na selyansku pidtrimku Diyegos pochav yim rozdavati konfiskovane zoloto U kvitni 1915 roku Karransa peremig sili Vilya ta vidnoviv Diyegosa na posadi gubernatora U Mehiko Karransa zajnyav post verhovnogo komanduvacha ta vprovadivshi rizni socialni ta ekonomichni reformi taki yak obmezhennya cerkovnoyi politichnoyi vladi ta pererozpodil silskogospodarskih ugid Odnim z golovnih naslidkiv revolyuciyi bula Konstituciya 1917 roku v yakij nagoloshuvalis obmezheni prava dlya duhovenstva zokrema zaborona na bogosluzhinnya za mezhami cerkvi Dlya shtatu Halisko buli viznacheni kordoni yaki zakripilisya za cimi zemlyami Novij chas Stara budivlya universitetu Novij konstitucijnij zakon prijnyatij prezidentom Plutarko Eliasom Kellesom shodo obmezhennya prav duhovenstva bagato hto ne pidtrimav u shtati osoblivo robitnichi ta selyanski klasi U 1926 roci cej zakon pochav bojkotuvatisya a v 1927 roci 13 katolickih spilnot na choli zi svyashennikom Amanda de Alba pidnyali zbrojne povstannya proti uryadu bilsh vidome yak vijna Kristero U 1928 roci lideram Kristero vdalosya vstanoviti povstansku vladu na pivnochi Halisko osoblivo v Los Altosi Armiya Kristero nalichuvala bl 25 000 cholovik V rezultati borotbi v period 1926 1932 rokiv zminilosya 10 gubernatoriv U 1929 roci vijnu vdalosya pripiniti hocha v deyakih mistah protistoyannya prodovzhuvalisya do 1930 roku U 1925 roci v Gvadalahari pochav modernizuvatisya universitet yakij buv pobudovianij u 1792 roci ale z pevnih prichin u 1933 roci jogo bulo zakrito Diyalnist universitetu bulo vidnovleno u 1939 roci U 50 ti roki u shtati vidchuvsya ekonomichnij zrist hocha investuvannya shtatu bulo v osnovnomu zoseredzheno na Gvadalahari sho privelo do pevnoyi nerivnosti pomizh mistami U 1974 roci zlochinne ugrupuvannya vikralo kolishnogo gubernatora Hose Guadalupe Zino ale zvilnila jogo cherez kilka dniv U 1985 roci v municipaliteti Sihuatlana stavsya zemletrus yakij zavdav znachnoyi shkodi budivlyam ta miscevomu naselennyu EkonomikaGvadalahara ye odnim iz desyati najbilshih ekonomichnih mist Latinskoyi Ameriki za rivnem VVP i posidaye tretye misce u Meksici pislya Mehiko ta Montereya Vigidne geografichne roztashuvannya mista ta jogo rozvinuta infrastruktura dobre spriyayut torgivli z inshimi shtatami U 1987 roci buv zasnovanij konvencijnij centr Expo Guadalajara yakij buv viznanij najvazhlivishim centrom komerciyi u Meksici Znachnij centr obrobnoyi promislovosti blizko 7 meksikanskoyi promislovosti sho pracyuye na doviznij sirovini Harchova mlinarska i olijno zhirova promislovist daye 43 vartosti produkciyi 1960 tekstilna i shkiryano vzuttyeva 15 himichna 10 Rozvivayetsya mashinobuduvannya virobnictvo dobriva ta cementu Primitkihttps www jalisco gob mx es gobierno gobernador Morales Donna S John P Schmal 2004 The History of Jalisco Texas Houston Institute for Culture angl Hamalainen Pekka The Comanche Empire New Haven Yale U Press 2009 angl Rosa Maria Espiritu Miguel December 3 2009 Vaiven politico economico Mexico State of Jalisco isp Rosa Maria Espiritu Miguel December 3 2009 Cronologia Mexico State of Jalisco isp Enciclopedia de los Municipios de Mexico Jalisco Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Government of Jalisco 2005 Archived from the original on December 5 2006 isp Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Jalisco Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Government of Jalisco 2005 isp Morales Donna S John P Schmal 2004 The History of Jalisco Texas Houston Institute for Culture angl Rosa Maria Espiritu Miguel December 3 2009 Revolucion Mexicana en Jalisco isp Morales Donna S John P Schmal 2004 The History of Jalisco Texas Houston Institute for Culture angl Rosa Maria Espiritu Miguel December 3 2009 Cronologia Mexico State of Jalisco 2012 03 26 u Wayback Machine angl City Mayors Richest Cities 2005 isp PosilannyaHalisko Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ