Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гайнц Фі́шер (нім. Heinz Fischer; нар. 9 жовтня 1938) — австрійський державний і політичний діяч, федеральний президент Австрії з 8 липня 2004 року до 8 липня 2016 року.
| Гайнц Фішер | |
|---|---|
| нім. Heinz Fischer | |
 | |
| 11-й Президент Австрії | |
| 8 липня 2004 — 8 липня 2016 | |
| Попередник | Томас Клестіль |
| Наступник | Александер ван дер Беллен |
| Народився | 9 жовтня 1938 (85 років) Ґрац, Штирія |
| Відомий як | політик, правник, викладач університету |
| Місце роботи | Федеральний уряд Австрії |
| Країна | Австрія |
| Alma mater | Віденський університет (1961)[1] і Інсбруцький університет |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Австрії |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Маргіт Біндер |
| Релігія | агностицизм |
| Нагороди | |
| heinzfischer.at | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Закінчив юридичний факультет Віденського університету. 1993 року став професором Інсбрукського університету. 1971 року вперше став членом парламенту. З 1983 до 1987 року був міністром науки в коаліційному уряді Фреда Зіноваца. 1990 року він став президентом Австрійської Національної ради і працював на цій посаді до 2002 року. З 2002 до 2004 він був віцепрезидентом. 10 січня 2004 року Соціал-демократична партія Австрії висунула його на пост президента Австрії. Він переміг на виборах, набравши 52,39 % голосів виборців.
23 листопада 2009 висунув свою кандидатуру на пост президента Австрії на виборах 2010 повторно, заявивши про це на YouTube. Австрійці не проявили зацікавлености до виборів. Зафіксували найменшу явку виборців на дільниці для голосування. 25 квітня 2010 року Фішер переміг, набравши 79,3 відсотка голосів, його переобрали на другий шестирічний термін.
Зараз[], за даними опитувань, він є найпопулярнішим політиком Австрії. Критики[] відзначають, що Фішер завжди уникає конфліктів. Одружений, має двоє дорослих дітей.
Політичне життя
Після навчання Фішер з 1962 року був першим у парламенті секретарем соціалістичної парламентської групи, що діє з 1971 року, і він був обраний до Національрату, до якого він, за винятком часу його роботи як міністра з науки (1983—1987), входив аж до 2004 року.
1975 року він був головою Соціал-демократичної партії, з 1977 року — заступник голови. У період з 1983 до 1987 року він працював у Федеральному міністерстві у справах освіти, науки і культури на пості міністра науки у федеральному уряді Зіноваца. 1990 року він став президентом Національної Ради Австрії. Фішер залишався на цій посаді до 2002 року. З 2002 до 2004 року, під час коаліції партій АНП-АПС, він був заступником спікера нижньої палати.
Президентство
У січні 2004 року він висунув свою кандидатуру на пост австрійського федерального президента. 10 березня подав у відставку з поста члена федеральної виконавчої влади та заступника голови Соціал-демократичної партії. Вибори відбулися 25 квітня. Фішер виграв із 52,39 % голосів, з перевагою в 4,78 % над Бенітою Ферреро-Вальднер (Народна партія, підтримана також Партією свободи). 8 липня 2004 Фішер склав присягу як восьмий Президент Австрії. Зі вступом на посаду 8 липня 2004 року він призупинив членство в СДПА.
23 листопада 2009 він висунув свою кандидатуру на пост Федерального президента Австрії, а на виборах 2010 року він повторно, заявивши про це в YouTube, переміг переважною більшістю голосів. Австрійці не проявили інтересу до виборів і саме на цих виборах зафіксована найменша явка до виборчих пунктів. 25 квітня 2010 Фішер переміг, набравши 79,3 % голосів за явки 53,6 %, переобрався на другий шестирічний термін.
Українська криза 2014
На тлі анексії Криму і підтримки озброєних сепаратистів на сході України Росією, 24 квітня 2014 приймав у Відні з офіційним візитом президента Росії Путіна. У рамках цього візиту, попри критику партнерів із ЄС та НАТО, підписали угоду між російським Газпромом та австрійським енергетичним концерном OMV щодо будівництва австрійської ділянки газогону Південний потік. На спільній пресконференції Фішер зокрема сказав:
 | Я сподіваюся, що від сьогоднішньої зустрічі у Відні підуть імпульси, які додадуть поштовху мирному рішенню (конфлікту в Україні) |  |
| | Ніхто не може сказати мені, чому газопровід, який перетинає НАТО і країни ЄС не може пройти по 50 кілометрах австрійської території? | |
Нагороди
- * Великий офіцер Ордену За заслуги перед Італійською Республікою
- * Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
- * Великий Хрест ордену Великого лева (1992)
Примітки
- — Österreichisches Parlament, 2004.
- Nina Weissensteiner: «Es tut mir leid …» [ 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.], , 14.Jan 2004
- YouTube-Video: Stellungnahme von Bundespräsident Dr. Heinz Fischer zur Wiederkandidatur 2010 [ 23 травня 2014 у Wayback Machine.], Der Standard: Fischer kandidiert erneut [ 28 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Bundesministerium für Inneres: Bundespräsidentenwahl 2010 [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
Посилання
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fisher Gajnc Fi sher nim Heinz Fischer nar 9 zhovtnya 1938 avstrijskij derzhavnij i politichnij diyach federalnij prezident Avstriyi z 8 lipnya 2004 roku do 8 lipnya 2016 roku Gajnc Fishernim Heinz FischerGajnc Fisher11 j Prezident Avstriyi8 lipnya 2004 8 lipnya 2016PoperednikTomas KlestilNastupnikAleksander van der BellenNarodivsya9 zhovtnya 1938 1938 10 09 85 rokiv Grac ShtiriyaVidomij yakpolitik pravnik vikladach universitetuMisce robotiFederalnij uryad AvstriyiKrayinaAvstriyaAlma materVidenskij universitet 1961 1 i Insbruckij universitetPolitichna partiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiBatkodMatidU shlyubi zMargit BinderReligiyaagnosticizmNagorodid d d 2008 d 2017 heinzfischer at Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZakinchiv yuridichnij fakultet Videnskogo universitetu 1993 roku stav profesorom Insbrukskogo universitetu 1971 roku vpershe stav chlenom parlamentu Z 1983 do 1987 roku buv ministrom nauki v koalicijnomu uryadi Freda Zinovaca 1990 roku vin stav prezidentom Avstrijskoyi Nacionalnoyi radi i pracyuvav na cij posadi do 2002 roku Z 2002 do 2004 vin buv viceprezidentom 10 sichnya 2004 roku Social demokratichna partiya Avstriyi visunula jogo na post prezidenta Avstriyi Vin peremig na viborah nabravshi 52 39 golosiv viborciv 23 listopada 2009 visunuv svoyu kandidaturu na post prezidenta Avstriyi na viborah 2010 povtorno zayavivshi pro ce na YouTube Avstrijci ne proyavili zacikavlenosti do viboriv Zafiksuvali najmenshu yavku viborciv na dilnici dlya golosuvannya 25 kvitnya 2010 roku Fisher peremig nabravshi 79 3 vidsotka golosiv jogo pereobrali na drugij shestirichnij termin Zaraz koli za danimi opituvan vin ye najpopulyarnishim politikom Avstriyi Kritiki yaki vidznachayut sho Fisher zavzhdi unikaye konfliktiv Odruzhenij maye dvoye doroslih ditej Politichne zhittyaPislya navchannya Fisher z 1962 roku buv pershim u parlamenti sekretarem socialistichnoyi parlamentskoyi grupi sho diye z 1971 roku i vin buv obranij do Nacionalratu do yakogo vin za vinyatkom chasu jogo roboti yak ministra z nauki 1983 1987 vhodiv azh do 2004 roku 1975 roku vin buv golovoyu Social demokratichnoyi partiyi z 1977 roku zastupnik golovi U period z 1983 do 1987 roku vin pracyuvav u Federalnomu ministerstvi u spravah osviti nauki i kulturi na posti ministra nauki u federalnomu uryadi Zinovaca 1990 roku vin stav prezidentom Nacionalnoyi Radi Avstriyi Fisher zalishavsya na cij posadi do 2002 roku Z 2002 do 2004 roku pid chas koaliciyi partij ANP APS vin buv zastupnikom spikera nizhnoyi palati Prezidentstvo U sichni 2004 roku vin visunuv svoyu kandidaturu na post avstrijskogo federalnogo prezidenta 10 bereznya podav u vidstavku z posta chlena federalnoyi vikonavchoyi vladi ta zastupnika golovi Social demokratichnoyi partiyi Vibori vidbulisya 25 kvitnya Fisher vigrav iz 52 39 golosiv z perevagoyu v 4 78 nad Benitoyu Ferrero Valdner Narodna partiya pidtrimana takozh Partiyeyu svobodi 8 lipnya 2004 Fisher sklav prisyagu yak vosmij Prezident Avstriyi Zi vstupom na posadu 8 lipnya 2004 roku vin prizupiniv chlenstvo v SDPA 23 listopada 2009 vin visunuv svoyu kandidaturu na post Federalnogo prezidenta Avstriyi a na viborah 2010 roku vin povtorno zayavivshi pro ce v YouTube peremig perevazhnoyu bilshistyu golosiv Avstrijci ne proyavili interesu do viboriv i same na cih viborah zafiksovana najmensha yavka do viborchih punktiv 25 kvitnya 2010 Fisher peremig nabravshi 79 3 golosiv za yavki 53 6 pereobravsya na drugij shestirichnij termin Ukrayinska kriza 2014 Na tli aneksiyi Krimu i pidtrimki ozbroyenih separatistiv na shodi Ukrayini Rosiyeyu 24 kvitnya 2014 prijmav u Vidni z oficijnim vizitom prezidenta Rosiyi Putina U ramkah cogo vizitu popri kritiku partneriv iz YeS ta NATO pidpisali ugodu mizh rosijskim Gazpromom ta avstrijskim energetichnim koncernom OMV shodo budivnictva avstrijskoyi dilyanki gazogonu Pivdennij potik Na spilnij preskonferenciyi Fisher zokrema skazav Ya spodivayusya sho vid sogodnishnoyi zustrichi u Vidni pidut impulsi yaki dodadut poshtovhu mirnomu rishennyu konfliktu v Ukrayini Nihto ne mozhe skazati meni chomu gazoprovid yakij peretinaye NATO i krayini YeS ne mozhe projti po 50 kilometrah avstrijskoyi teritoriyi Nagorodi Velikij oficer Ordenu Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Olafa Velikij Hrest ordenu Velikogo leva 1992 Primitki Osterreichisches Parlament 2004 d Track Q24206857d Track Q4817650 Nina Weissensteiner Es tut mir leid 21 zhovtnya 2010 u Wayback Machine 14 Jan 2004 YouTube Video Stellungnahme von Bundesprasident Dr Heinz Fischer zur Wiederkandidatur 2010 23 travnya 2014 u Wayback Machine Der Standard Fischer kandidiert erneut 28 lyutogo 2010 u Wayback Machine Bundesministerium fur Inneres Bundesprasidentenwahl 2010 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 chervnya 2014 Procitovano 25 chervnya 2014 Arhiv originalu za 25 chervnya 2014 Procitovano 25 chervnya 2014 PosilannyaRudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period navchalno metodichnij posibnik iz kursu S O Rudko Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 412 s 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Poperednik Tomas Klestil Federalnij prezident Avstriyi 2004 2016 Nastupnik Aleksander Van der Bellen