Хазараспіди (перс. هزاراسپیان, Hazāraspiyān), або Атабеки з Великого Луристану (перс. اتابکان لر بزرگ, Atābakān-i Lur-i buzurg) (1155–1424) — курдська династія, що володіла Загроськими горами — регіоном південнозахідного Ірану фактично в Лурестані та сусідніми частинами Фарсу, що процвітала в часи пізніх Сельджуків, Ільханів, Музаффаридів та Тимуридів.
Етимологія
Хоча засновником династії був , вона була названа на честь його сина та наступника — . Назва династії походить з перської мови та означає «тисячі коней».
Історія
Засновником династії вважається Абу Тахір абн Мухаммед, потомок вождя , що спочатку був командиром Фарсів та був назначений губернатором Кохґілуйї, але потім отримав незалежність в Лурестані та розширив своє царство аж до Ісфахану та отримав почесний титул атабека. Його син Малік Хазарасп провів успішну кампанію проти Сальгуридів та допомагав Джелалу ад-Дін Манкбурни в його боротьбі з могнолами. Інший хазараспідський правитель Такла, супроводжувався Хулагою-ханом на його марш в Багдад, але дезертував через смерть останнього халіфа. Зрештою його зловили та стратили за наказом Хулагу.
Юсуф Шах отримав від Абака-хану підтвердження своєї влади та додав Хузестан, Куґілуйю, Фірузан (біля Ісфахану) та то свого володіння. Афрасіаб I зробив спробу поширити свій контроль на узбережжя Перської затоки, але зіткнувся з жорсткою опозицією монголів, що перемогли його армію в Кухруді біля Кашану. Він був відновлений Ільханом Ґайхату, але страчений Ґазаном в жовтні, 1296.
Столиця Хазарапідів була розміщена в Ізе, що сьогодні в північному Хузестані. Юсуф Шах II анексував міста , та Басру в першій половині чотирнадцятого століття. Впродовж правління Шамс-аль-дін Пашану, династія зіткнулася з агресією зі сторони Музаффаридів, і столиця Хазараспідів тимчасово перейшла в їхні руки, допоки окупанти не вимушені були відступити через власні міжусобиці.
В 1424 році, тимуридський правитель Шахрух Мірза переміг останнього Хазараспіда Ґіят аль-Дін, тим самим поклав кінець династії.
Правителі
- (1155–1203 рр.)
- (1204–1248 рр.)
- (1248–1251 рр.)
- (1252–1257 рр.)
- (1257–1259 рр.)
- (1259–1274 рр.)
- (1274–1288 рр.)
- (1288–1296 рр.)
- (1296–1330 рр.)
- (1330–1340 рр.)
- (1340–1355 рр.)
- (1355–1378 рр.)
- (1378–1408 рр.)
- (1408–1417 рр.)
- (1417–1424 рр.)
- (1424 р.)
Див. також
Посилання
- C. E. Bosworth, The New Islamic Dynasties: A Chronological and Genealogical Manual, (Columbia University Press, 1996), 205, .
- Bosworth, C. E. (2004). The new Islamic dynasties: a chronological and genealogical manual. The nNew Edinburgh Islamic surveys (вид. Paperback ed). Edinburgh: Edinburgh University Press. ISBN .
- Spuler, B. (17 серпня 2011). ATĀBAKĀN-E LORESTĀN. iranicaonline.org (англ.). Процитовано 22 січня 2024.
- S. Lane-Poole, The Mohammedan Dynasties: Chronological and Genealogical Tables with Historical Introductions, 412 pp., Kessinger Publishing, 2004 (originally 1894), , p.174
Джерела
- (1986). The Encyclopedia of Islam. The Encyclopaedia of Islam, Vol. III. London: E.J. Brill. с. 1—1304.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hazaraspidi pers هزاراسپیان Hazaraspiyan abo Atabeki z Velikogo Luristanu pers اتابکان لر بزرگ Atabakan i Lur i buzurg 1155 1424 kurdska dinastiya sho volodila Zagroskimi gorami regionom pivdennozahidnogo Iranu faktichno v Lurestani ta susidnimi chastinami Farsu sho procvitala v chasi piznih Seldzhukiv Ilhaniv Muzaffaridiv ta Timuridiv EtimologiyaHocha zasnovnikom dinastiyi buv vona bula nazvana na chest jogo sina ta nastupnika Nazva dinastiyi pohodit z perskoyi movi ta oznachaye tisyachi konej IstoriyaZasnovnikom dinastiyi vvazhayetsya Abu Tahir abn Muhammed potomok vozhdya sho spochatku buv komandirom Farsiv ta buv naznachenij gubernatorom Kohgilujyi ale potim otrimav nezalezhnist v Lurestani ta rozshiriv svoye carstvo azh do Isfahanu ta otrimav pochesnij titul atabeka Jogo sin Malik Hazarasp proviv uspishnu kampaniyu proti Salguridiv ta dopomagav Dzhelalu ad Din Mankburni v jogo borotbi z mognolami Inshij hazaraspidskij pravitel Takla suprovodzhuvavsya Hulagoyu hanom na jogo marsh v Bagdad ale dezertuvav cherez smert ostannogo halifa Zreshtoyu jogo zlovili ta stratili za nakazom Hulagu Yusuf Shah otrimav vid Abaka hanu pidtverdzhennya svoyeyi vladi ta dodav Huzestan Kugilujyu Firuzan bilya Isfahanu ta to svogo volodinnya Afrasiab I zrobiv sprobu poshiriti svij kontrol na uzberezhzhya Perskoyi zatoki ale zitknuvsya z zhorstkoyu opoziciyeyu mongoliv sho peremogli jogo armiyu v Kuhrudi bilya Kashanu Vin buv vidnovlenij Ilhanom Gajhatu ale strachenij Gazanom v zhovtni 1296 Stolicya Hazarapidiv bula rozmishena v Ize sho sogodni v pivnichnomu Huzestani Yusuf Shah II aneksuvav mista ta Basru v pershij polovini chotirnadcyatogo stolittya Vprodovzh pravlinnya Shams al din Pashanu dinastiya zitknulasya z agresiyeyu zi storoni Muzaffaridiv i stolicya Hazaraspidiv timchasovo perejshla v yihni ruki dopoki okupanti ne vimusheni buli vidstupiti cherez vlasni mizhusobici V 1424 roci timuridskij pravitel Shahruh Mirza peremig ostannogo Hazaraspida Giyat al Din tim samim poklav kinec dinastiyi Praviteli 1155 1203 rr 1204 1248 rr 1248 1251 rr 1252 1257 rr 1257 1259 rr 1259 1274 rr 1274 1288 rr 1288 1296 rr 1296 1330 rr 1330 1340 rr 1340 1355 rr 1355 1378 rr 1378 1408 rr 1408 1417 rr 1417 1424 rr 1424 r Div takozhSpisok sunnitskih musulmanskih dinastijPosilannyaC E Bosworth The New Islamic Dynasties A Chronological and Genealogical Manual Columbia University Press 1996 205 ISBN 0 231 10714 5 Bosworth C E 2004 The new Islamic dynasties a chronological and genealogical manual The nNew Edinburgh Islamic surveys vid Paperback ed Edinburgh Edinburgh University Press ISBN 978 0 7486 2137 8 Spuler B 17 serpnya 2011 ATABAKAN E LORESTAN iranicaonline org angl Procitovano 22 sichnya 2024 S Lane Poole The Mohammedan Dynasties Chronological and Genealogical Tables with Historical Introductions 412 pp Kessinger Publishing 2004 originally 1894 ISBN 1 4179 4570 2 p 174Dzherela 1986 The Encyclopedia of Islam The Encyclopaedia of Islam Vol III London E J Brill s 1 1304