Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хáджі Стáка Скéндерова (1828, Сараєво, Боснія і Герцеговина — 26 травня 1891, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — сербська православна черниця, перша жінка-письменниця у Боснії і Герцеговиніі, вчителька та засновниця школи в Сараєво.
| Хаджі Стака Скендерова | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1828 Сараєво, Османська імперія |
| Померла | 26 травня 1891 Сараєво, кондомініум Боснія і Герцеговина |
| Країна |  Османська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | письменниця, поетеса, вчителька, adult educator |
| Галузь | освіта[d][1], культура[1] і освіта[1] |
| Знання мов | сербська[1] |
| Конфесія | православ'я |
| |
Життєпис
Народилася в Сараєво в сім'ї переселенців із сербського містечка Прієполє. Її рік та місце народження точно невідомо. Деякі вважають, що вона могла народитися в 1821 році в Переполі. Однак загалом вважається, що вона народилася в Сараєво в 1828 році, а Селія Гоксворт навіть вказує 1831-й.
Стака Скендерова все своє життя присвятила освіті та боротьбі за підтримку першої в Боснії та Герцеговині школи для дівчат. Щоб здійснити мету заснування школи, вона була першою жінкою із Сараєво, яка відвідала султана Абдул-Азіза в Стамбулі.
«Св. Жіноча школа Сави» Стаки Скендерової відкрилася 19 жовтня 1858 р. Підтримка, яку вона отримала від Порти та Османської влади, викликала велику ворожнечу з боку заможних сараївських купців, але бідні жителі Сараєва і Сербії ставилися до неї з великою милістю. Багато державних та іноземних чиновників допомогли їй у цьому починанні. Проте після австро-угорської окупації Боснії та Герцеговини в 1878 році школа була закрита через припинення грошової допомоги.
Скендерова була жінкою, яка випереджала свій час. У 1870 році вона здійснила хадж (паломництво) до Єрусалиму і, перебуваючи на Святій Землі, завдяки колишньому губернаторові Боснії і Герцеговини Топалу Осман-паші зустрілася із султаном Абдул-Азізом.
Її поїздка тривала цілий рік, і це було нечуваною подією для того часу. Саме там вона була висвячена як черниця, і оскільки в Сараєво в той час не було монастиря для жінок, Стака чітко показала, що вона жінка яка «відреклася від цього світу», одягнувши чоловічий одяг. Повернення Стаки в Сараєво було тріумфальним, маса людей вийшла привітати жінку.
Останні роки життя боснійської письменниці були відзначені самотністю та бідністю. Вона залишилася без сім'ї. 26 травня 1891 року Скендерова померла внаслідок важких травм, яких завдав кінний вагон, що перевернувся у натовп, у якому була й Стака.
Хроніка
З ініціативи російського консула Гільфердінга, Стака Скендерова написала Ljetopis Bosne 1825—1856 («Хроніку Боснії» 1825—1856). Ця робота залишається її єдиним відомим твором. Оригінал був загублений, але завдяки Гільфердінгу, який включив Хроніку у свою книгу «Подорожі через Герцеговину, Боснію та Стару Сербію», опубліковану в Петербурзі в 1859 році, праця боснійської вчительки побачила світ у Росії в перекладі російською мовою. У 1976 році Воїслав Максимович переклав книгу на сербську.
Хроніка Стаки написана в традиційній формі усної епічної літератури, яка найкраще зображала потреби такого літопису. Це особиста сповідь та історичні свідчення про життя в Боснії у важкі часи. Скендерова завжди була в центрі соціальних потрясінь, і вона писала про це з захопленням, але також з гіркотою, не шкодуючи суворих пашів, егоїстичних боснійських беїв, мусульманських тиранів або сербських місцевих купців. Хроніка Стаки — це драматична розповідь про «насильство та анархію, страждання та відчай».
Посилання
- http://knjizenstvo.etf.bg.ac.rs/en/authors/staka-skenderova [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- https://sesdiva.eu/ru/virtualnie-komnaty/nacionalnoe-vozrozhdenie-slavian/item/41-staka-skenderova-ru [ 10 січня 2021 у Wayback Machine.]
- https://sarajevo.travel/en/text/staka-skenderova/472 [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- http://sarajevo.co.ba/staka-skenderova/ [ 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (травень 2020) |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hadzhi Staka Skenderova 1828 Sarayevo Bosniya i Gercegovina 26 travnya 1891 Sarayevo Bosniya i Gercegovina serbska pravoslavna chernicya persha zhinka pismennicya u Bosniyi i Gercegovinii vchitelka ta zasnovnicya shkoli v Sarayevo Hadzhi Staka SkenderovaNarodilasya1828 Sarayevo Osmanska imperiyaPomerla26 travnya 1891 1891 05 26 Sarayevo kondominium Bosniya i GercegovinaKrayina Osmanska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistpismennicya poetesa vchitelka adult educatorGaluzosvita d 1 kultura 1 i osvita 1 Znannya movserbska 1 Konfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Sarayevo v sim yi pereselenciv iz serbskogo mistechka Priyepolye Yiyi rik ta misce narodzhennya tochno nevidomo Deyaki vvazhayut sho vona mogla naroditisya v 1821 roci v Perepoli Odnak zagalom vvazhayetsya sho vona narodilasya v Sarayevo v 1828 roci a Seliya Goksvort navit vkazuye 1831 j Staka Skenderova vse svoye zhittya prisvyatila osviti ta borotbi za pidtrimku pershoyi v Bosniyi ta Gercegovini shkoli dlya divchat Shob zdijsniti metu zasnuvannya shkoli vona bula pershoyu zhinkoyu iz Sarayevo yaka vidvidala sultana Abdul Aziza v Stambuli Sv Zhinocha shkola Savi Staki Skenderovoyi vidkrilasya 19 zhovtnya 1858 r Pidtrimka yaku vona otrimala vid Porti ta Osmanskoyi vladi viklikala veliku vorozhnechu z boku zamozhnih sarayivskih kupciv ale bidni zhiteli Sarayeva i Serbiyi stavilisya do neyi z velikoyu milistyu Bagato derzhavnih ta inozemnih chinovnikiv dopomogli yij u comu pochinanni Prote pislya avstro ugorskoyi okupaciyi Bosniyi ta Gercegovini v 1878 roci shkola bula zakrita cherez pripinennya groshovoyi dopomogi Skenderova bula zhinkoyu yaka viperedzhala svij chas U 1870 roci vona zdijsnila hadzh palomnictvo do Yerusalimu i perebuvayuchi na Svyatij Zemli zavdyaki kolishnomu gubernatorovi Bosniyi i Gercegovini Topalu Osman pashi zustrilasya iz sultanom Abdul Azizom Yiyi poyizdka trivala cilij rik i ce bulo nechuvanoyu podiyeyu dlya togo chasu Same tam vona bula visvyachena yak chernicya i oskilki v Sarayevo v toj chas ne bulo monastirya dlya zhinok Staka chitko pokazala sho vona zhinka yaka vidreklasya vid cogo svitu odyagnuvshi cholovichij odyag Povernennya Staki v Sarayevo bulo triumfalnim masa lyudej vijshla privitati zhinku Ostanni roki zhittya bosnijskoyi pismennici buli vidznacheni samotnistyu ta bidnistyu Vona zalishilasya bez sim yi 26 travnya 1891 roku Skenderova pomerla vnaslidok vazhkih travm yakih zavdav kinnij vagon sho perevernuvsya u natovp u yakomu bula j Staka HronikaZ iniciativi rosijskogo konsula Gilferdinga Staka Skenderova napisala Ljetopis Bosne 1825 1856 Hroniku Bosniyi 1825 1856 Cya robota zalishayetsya yiyi yedinim vidomim tvorom Original buv zagublenij ale zavdyaki Gilferdingu yakij vklyuchiv Hroniku u svoyu knigu Podorozhi cherez Gercegovinu Bosniyu ta Staru Serbiyu opublikovanu v Peterburzi v 1859 roci pracya bosnijskoyi vchitelki pobachila svit u Rosiyi v perekladi rosijskoyu movoyu U 1976 roci Voyislav Maksimovich pereklav knigu na serbsku Hronika Staki napisana v tradicijnij formi usnoyi epichnoyi literaturi yaka najkrashe zobrazhala potrebi takogo litopisu Ce osobista spovid ta istorichni svidchennya pro zhittya v Bosniyi u vazhki chasi Skenderova zavzhdi bula v centri socialnih potryasin i vona pisala pro ce z zahoplennyam ale takozh z girkotoyu ne shkoduyuchi suvorih pashiv egoyistichnih bosnijskih beyiv musulmanskih tiraniv abo serbskih miscevih kupciv Hronika Staki ce dramatichna rozpovid pro nasilstvo ta anarhiyu strazhdannya ta vidchaj Posilannyahttp knjizenstvo etf bg ac rs en authors staka skenderova 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine https sesdiva eu ru virtualnie komnaty nacionalnoe vozrozhdenie slavian item 41 staka skenderova ru 10 sichnya 2021 u Wayback Machine https sarajevo travel en text staka skenderova 472 12 veresnya 2017 u Wayback Machine http sarajevo co ba staka skenderova 1 listopada 2010 u Wayback Machine Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2020 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Czech National Authority Database d Track Q13550863