«Ха́ва наґі́ла» (івр. הבה נגילה) — одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень, написана у 1918 році збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на мелодію, яку він почув від хасидів з Буковини.
Історія походження
«Хава наґіла», що на івриті в буквальному розумінні означає Радіймо, є адаптацією мелодії, яку Авраам Ідельсон почув і записав у 1915 році від хасидів, що приїхали до Палестини з міста Садгора. За словами Ідельсона, у 1918 році йому знадобилася народна пісня для свого хору, який виступав на святковому концерті. Його вибір пав на почуту мелодію, мотив якої він розділив на чотири частини, і написав для неї слова на івриті. Вважається, однак, що у народному середовищі мелодія “Хава наґіла” виникла в середині XIX століття.[] Не виключено, що це сталося в єврейських містечках України. Мабуть, найкраще ілюструє ансамбль клезмерських музик полотно Яна Машковського “Маївка на Софіївці” з 1849 року. На ньому представленні околиці Львова, як тло, а на передньому плані — повна аналогія українських троїстих музик — скрипаль, цимбаліст і бубняр.
Пісня швидко стала популярною і через декілька років була вже відомою за кордоном, де її інколи називали палестинською. Спочатку мелодія пісні була дуже повільною, і своє сучасне звучання набула приблизно у 30-х роках.
Також існує інша версія походження пісні, за якою Ідельсон привласнив собі авторство слів, написаних у 1917 році одним з його учнів — Моше Натанзоном. Близькою за мелодією до “Хава наґіла” є й знаменита єврейська мелодія “Сім сорок”.[] Її й тепер залюбки виконують музики на українських весіллях. Дослідник єврейської старовини Борис Дорфман вважає, що текст пісні було складено на честь прибуття поїзду “Одеса-Київ” ще до І Світової війни.[]
Текст пісні
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Хава наґіла в різному виконанні на YouTube: | |
|
Транскрипція | Іврит | Переклад |
Хава наґіла | הבה נגילה | Радіймо |
Хава наґіла | הבה נגילה | Радіймо |
Хава наґіла ве-нісмеха | הבה נגילה ונשמחה | Радіймо і тріумфуймо |
(повторити куплет два рази) | ||
Хава неранена | הבה נרננה | Співаймо |
Хава неранена | הבה נרננה | Співаймо |
Хава неранена ве-нісмеха | הבה נרננה ונשמחה | Співаймо і тріумфуймо |
(повторити куплет два рази) | ||
Уру, уру ахім! | !עורו, עורו אחים | Пробудіться, пробудіться, браття! |
Уру ахім бе-лев самеах | עורו אחים בלב שמח | Пробудіться браття з радісним серцем |
(повторити чотири рази) | ||
Уру ахім, уру ахім! | !עורו אחים, עורו אחים | Пробудіться, браття, пробудіться, браття! |
Бе-лев самеах | בלב שמח | З радісним серцем |
Цікавинки
Примітки
- Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — P. xiv.
Джерела
- Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — Canada : General Publishing Company, Ltd, 1992. — 535 p. — . (англ.)
- Борис Дорфман. Видання львівського товариства єврейської культури ім. Шолома Алейхема "Шофар" №3 (245) ст. 11
- Фаїна Петрякова “Юдаїка в колекції Львівського історичного музею”. Наукові записки Львівського історичного музею, Львів 1999. ст. 107
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha va nagi la ivr הבה נגילה odna z najpopulyarnishih i najvidomishih yevrejskih pisen napisana u 1918 roci zbirachem folkloru Avraamom Cvi Idelsonom na melodiyu yaku vin pochuv vid hasidiv z Bukovini Istoriya pohodzhennya Hava nagila sho na ivriti v bukvalnomu rozuminni oznachaye Radijmo ye adaptaciyeyu melodiyi yaku Avraam Idelson pochuv i zapisav u 1915 roci vid hasidiv sho priyihali do Palestini z mista Sadgora Za slovami Idelsona u 1918 roci jomu znadobilasya narodna pisnya dlya svogo horu yakij vistupav na svyatkovomu koncerti Jogo vibir pav na pochutu melodiyu motiv yakoyi vin rozdiliv na chotiri chastini i napisav dlya neyi slova na ivriti Vvazhayetsya odnak sho u narodnomu seredovishi melodiya Hava nagila vinikla v seredini XIX stolittya dzherelo Ne viklyucheno sho ce stalosya v yevrejskih mistechkah Ukrayini Mabut najkrashe ilyustruye ansambl klezmerskih muzik polotno Yana Mashkovskogo Mayivka na Sofiyivci z 1849 roku Na nomu predstavlenni okolici Lvova yak tlo a na perednomu plani povna analogiya ukrayinskih troyistih muzik skripal cimbalist i bubnyar Pisnya shvidko stala populyarnoyu i cherez dekilka rokiv bula vzhe vidomoyu za kordonom de yiyi inkoli nazivali palestinskoyu Spochatku melodiya pisni bula duzhe povilnoyu i svoye suchasne zvuchannya nabula priblizno u 30 h rokah Takozh isnuye insha versiya pohodzhennya pisni za yakoyu Idelson privlasniv sobi avtorstvo sliv napisanih u 1917 roci odnim z jogo uchniv Moshe Natanzonom Blizkoyu za melodiyeyu do Hava nagila ye j znamenita yevrejska melodiya Sim sorok dzherelo Yiyi j teper zalyubki vikonuyut muziki na ukrayinskih vesillyah Doslidnik yevrejskoyi starovini Boris Dorfman vvazhaye sho tekst pisni bulo skladeno na chest pributtya poyizdu Odesa Kiyiv she do I Svitovoyi vijni dzherelo Mayivka na SofiyivciTekst pisniHava nagila source source track track track Instrumentalna versiya Havi Nagili Pri problemah glyante v dovidku Zovnishni videofajli Hava nagila v riznomu vikonanni na YouTube 1 Dalida 1959 2 Renat Ibragimov 2000 3 1967 4 Filipp Kirkorov 2008 5 Josif Kobzon 2007 6 7 Hor Tureckogo 8 9 Anna Zamarina TranskripciyaIvritPerekladHava nagilaהבה נגילהRadijmoHava nagilaהבה נגילהRadijmoHava nagila ve nismehaהבה נגילה ונשמחהRadijmo i triumfujmo povtoriti kuplet dva razi Hava neranenaהבה נרננהSpivajmoHava neranenaהבה נרננהSpivajmoHava neranena ve nismehaהבה נרננה ונשמחהSpivajmo i triumfujmo povtoriti kuplet dva razi Uru uru ahim עורו עורו אחיםProbuditsya probuditsya brattya Uru ahim be lev sameahעורו אחים בלב שמחProbuditsya brattya z radisnim sercem povtoriti chotiri razi Uru ahim uru ahim עורו אחים עורו אחיםProbuditsya brattya probuditsya brattya Be lev sameahבלב שמחZ radisnim sercemCikavinkiZa legendoyu pisnya bula skladena dlya svyatkuvannya vhodu anglijskih vijsk v Yerusalim u 1917 roci cherez sho pidnyalas radist sered yevreyiv PrimitkiAbraham Zvi Idelsohn Jewish Music In Its Historical Development P xiv DzherelaAbraham Zvi Idelsohn Jewish Music In Its Historical Development Canada General Publishing Company Ltd 1992 535 p ISBN 0 486 27147 1 angl Boris Dorfman Vidannya lvivskogo tovaristva yevrejskoyi kulturi im Sholoma Alejhema Shofar 3 245 st 11 Fayina Petryakova Yudayika v kolekciyi Lvivskogo istorichnogo muzeyu Naukovi zapiski Lvivskogo istorichnogo muzeyu Lviv 1999 st 107