Фітофтора інфекційна | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Симптом захворювання на картопляному листі | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Phytophthora infestans () De Bary | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Фітофтора інфекційна (Phytophthora infestans) — вид ооміцетів порядку пітіальних, який викликає серйозне захворювання картоплі, відоме як фітофтороз або фітофтороз картоплі. Дуже шкідливий мікроскопічний організм, здатний вражати картоплю і знищувати її повністю: картопля стає гнилою і неїстівною. Фітофтороз був головною причиною [en] у 1840-х роках, Великого голоду в Ірландії (1845), і [en] (1846).
Біологія
До Європи вид завезли з Америки з вантажем картоплі на початку 1840-х. Також може інфікувати помідори та деякі інші види пасльонових.
Цей розділ потребує доповнення. |
Генетика
Фітофтору разом з іншими ооміцетами спочатку включали до грибів за морфологічною подібністю. Цитологічні та біохімічні дослідження в другій половині XX-го сторіччя поставили таку класифікацію під сумнів. Із розвитком філогенетики (наприкінці XX-го — на початку XXI-го сторіччя) стало зрозуміло, що ооміцети, до яких зокрема належить фітофтора, являють собою окрему, досить віддалену від справжніх грибів гілку еволюції.
Різноманіття
У 80-і роки XX століття в Європі почали траплятися сумісно два типи фітофторозу (А1 і А2). До того часу траплявся лише тип А1. Збудник розповсюджувався і зооспорами й міг виживати лише на ураженій рослинній тканині. На тепер[] є можливим статевий цикл його розвитку, що дозволяє утворювати нові статеві комбінації, які раніше були відомі лише в Мексиці, і , які можуть виживати в ґрунті.
За допомогою методів молекулярної біології в популяції розрізняють чотири : Ib, Ia, IIa і IIb, причому всі ізоляти гаплотипу Ib належать до сумісного типу А1, тоді, як серед гаплотипів Ia і IIa трапляються представники типу А1 і А2. Серед них і частка комплексних патотипів більша.
Було запропоновано з цієї статті нову: Фітофтороз. Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково . |
Хвороби
Фітофтороз картоплі
Фітофтороз картоплі (картопляна гниль) є найшкідливішим захворюванням картоплі в більшості країн світу (можливий недобір урожаю до 70 %), викликає ураження листя, бульб. Головна небезпека хвороби — це величезна швидкість її розвитку. За сприятливих погодних умов чисельність популяції патогенів зростає експоненційно, а наростання хвороби у необроблених фунгіцидом посадках сприйнятливих сортів настільки стрімке, що від поодиноких хворих кущів через 10-15 днів може заразитися все поле, а за 2-3 тижні рослини можуть бути повністю знищені. За сприятливих для хвороби погодних умов усі рослини й навіть цілі поля можуть бути знищені протягом 1-2 тижнів ще до формування бульб. Серйозність фітофторозу коливається від місця до місця і з року в рік залежно під переважаючих погодних умов.
На території України захворювання поширене повсюдно. Зокрема, західноукраїнські регіони належать до зони підвищеної шкодочинності фітофторозу, де щороку спостерігають масовий розвиток цієї хвороби. Це призводить до значних втрат врожаю картоплі[].
Втрати врожаю від фітофторозу в Латвії, Примор'ї, Білорусі, західних областях України можуть сягати 50-60 %. У Росії щорічні втрати від цього захворювання в середньому складають близько 4 млн т. У роки епіфітотій продуктивність сприйнятливих до хвороби сортів без застосування спеціальних захисних засобів може знижуватися в 1,5-2 рази, а втрати врожаю досягати 50-60 %.
Втрати врожаю картоплі від фітофторозу в одній і тій же кліматичній зоні неоднакові й залежать від багатьох факторів, в тому числі від часу появи хвороби й інтенсивності її розвитку. Раніша поява захворювання сприяє більшим втратам врожаю. Також сорт, група стиглості та ступінь його стійкості до хвороби, погодні умови, що спостерігаються у другій половині вегетації картоплі, а також умови вирощування культури впливають на шкодочинність фітофторозу.
Епіфітотії хвороби не лише спричинюють значні економічні збитки, а й призводять до звуження генетичної бази культури через втрату тих зразків генофонду картоплі, які через значне ураження не здатні сформувати урожай, випадаючи з подальшого використання.
Фітофторозом уражуються всі сорти картоплі і жоден із сортів не має повної стійкості до всіх рас шкідника. Біологічні особливості паразита проявляються в здатності вражати практично всі органи рослини: стебла, листки, суцвіття, бульби. Значною мірою саме цим обумовлено значне поширення й шкідливість хвороби.
Фітофтороз томатів
Фітофтороз (бура гниль томатів) вражає всі надземні органи рослини. На стеблах і черешках захворювання проявляється у вигляді плям, зазвичай подовжених, що часто зливаються; на листі — у вигляді сірувато-бурих плям неправильної форми. У вологу теплу погоду плями вкриваються білим пухнастим маслянистим нальотом зооспорангію ооміцетів, відбувається подальше перезараження рослин. Суцвіття чорніють, засихають квітконоси і чашолистки.
На плодах з'являються підшкірні, розпливчасті коричнювато-бурі тверді плями, які поступово збільшуються й охоплюють усю поверхню. Спочатку плід твердий, але потім розм'якшується. Розвиток хвороби триває й після дозрівання плодів.
Фітофтороз розвивається після затяжних туманів, дощів, взагалі високої вологості повітря, особливо сильно — при зниженні нічної температури. Хвороба, як правило, передається томатам від картоплі.
Фітофтороз меншою мірою загрожує сортам томату Білий налив 241, Ґрунтовий Грибовський 1180, Діброва, Відрадний, Грот, Гранд, Камея, Гея, Москвич, Прибутковий, Світанок, Сонячний, Боєць, Маленький принц, Морквяний, Вогні Москви, Ранеточка, Сніжана, Ягодка[].
Стійкі рослини
Цей розділ потребує доповнення. |
Інфікування
Цей паразит картоплі перезимовує в бульбах або в полі. До кінця літа, під час вологої, теплої погоди, грибок швидко розмножується, спочатку накидаючись на бадилля. Дощ змиває зооспори з хворих рослин, і вони з водою потрапляють у ґрунт, а через молоду шкірку потрапляють у бульби. Також можливе інфікування бульб під час збирання врожаю за контакту з хворим бадиллям. Крім того, в уражених бульб знижується лежкість унаслідок розвитку на них сапрофітних мікроорганізмів, які спричинюють гниття в період зимового зберігання. На таких бульбах швидко розвиваються збудники інших хвороб.
Симптоми
На бульбах хвороба проявляється у вигляді твердих, темно-бурих плям. Уражені бульби згодом загнивають. На враженій фітофторозом бульбі видно іржу, гниль м'якоті, яка поширена у вигляді язичків всередину бульби, поверхня у неї вдавлена, плямиста.
При сильному ураженні бадилля фітофторозом перед збором урожаю його знищують механічним (скошують і спалюють) або хімічним способом (десикацією). Запізнення з видаленням бадилля, особливо в дощову погоду, приводить до швидкого накопичення інфекції на рослині і в ґрунті та може бути причиною значного ураження бульб.
Запобігання фітофторозу
Одним зі способів боротьби з хворобою є обробіток сортів, стійких проти фітофтори.
- Не садити кущі помідорів та картоплі поряд.
- Садити кущі не дуже густо, для кращої вентиляції.
- Якщо рослини ростуть в теплиці — іноді піднімати температуру до 10-30°, для запобігання розвитку фітофтори.
Також можна користуватися спеціальними засобами або народними методами[].
Вважається, що серед засобів захисту картоплі від хвороб і шкідників найбільш економічно вигідним є створення і швидке впровадження у виробництво стійких сортів. Водночас на шляху застосування селекційного методу захисту картоплі від фітофторозу існує проблема, пов'язана з відсутністю у виду S.tuberosum L. ефективних генів резистентності проти хвороби.
Наповніше визначити цінність міжвидових гібридів за фітофторостійкістю бульб можна після оцінки вираження ознаки у потомства.
Використання фітонцидів
- Свіже, не пошкоджене заморозками листя горобини, висушують і вкладають в ящики або корзини разом з бульбами картоплі, зібраної з зараженої фітофторою ділянки. Пересипаючи їх стовченим листям (на 100 кілограмів картоплі потрібно 300 грамів сухого листя горобини) — навесні знизиться ураженість бульб фітофторою в результаті такої обробки.[]
- Картоплю на зберігання можна закладати також спільно з головками часнику або злегка обприскувати його міцним настоєм лушпиння цибулі.[]
Використання хімічних засобів
- Обприскування бадилля картоплі слабким розчином мідного купоросу (2 грами речовини на 10 літрів води). Перше обприскування проводять під час утворення бутонів, друге — під час цвітіння, третє — при появі фітофтори на бадиллі. При обприскуванні зменшується ураження бадилля і бульб фітофторою, збільшується врожай картоплі.
- Для захисту картоплі від фітофторозу застосовують фунгіциди акробат МЦ, 69 % з. п. з нормою витрати 2 кг/га та ридоміл Голд МЦ 68 % з. п. з нормою витрати 2,5 кг/га. Ефективність цих засобів становить близько 60 %[].
Боротьба з фітофторозом за допомогою фунгіцидів
Препарат | Норма витрати, кг/га | Перерва між обробками, днів | Примітка | Захист від ураження | Спосіб дії | Поширення «в» або «на» рослинах | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
листків | стебел | бульб | приросту | протек- тивний | кура- тивний | еради- кативний | стійкий до вимивання дощем | ||||||
Засоби контактної дії | |||||||||||||
Дитан М-45 | 1,8 | 8-10 | Препарати при низькому до середнього інфекційному тиску | ++ | + | 0 | 0 | ++ | 0 | 0 | + (+) | Контактне | |
Купроксат | Сульфат міді | 5 | 7-14 | так само | ++ | + | 0 | 0 | ++ | 0 | 0 | + (+) | Контактне |
Оксихлорид міді, с.п. | 5 | 8-12 | так само | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | |
Фунгуран | Хлорокис міді | 6 | 8-10 | так само | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? |
Оксихом, с.п. | Хлорокис + | 1,9-2,1 | 8-10 | так само | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? |
Полірам, в.г. | 1,8 | 7-10 | так само | ++ | + | 0 | 0 | ++ | 0 | 0 | + (+) | Контактне | |
Ширлан | 0,4 | 8-14 | Стійкий до змивання дощами | +++ | + | ++(+) | 0 | +++ | align="center" | 0 | 0 | ++(+) | Контактне | |
Ранман | + FHS | 0,2+0,15 | 8-14 | так само | +++ | + | 0 | +++ | 0 | 0 | ++(+) | Контактне | |
Засоби контактної і локально-системної дії | |||||||||||||
Танос, в.г. | + | 0,7 | 8-14 | При високому інфекційному тиску і перемінній погоді | ++ | +(+) | 0 | 0 | ++ | ++ | + | ++ | ? |
Акробат МЦ, с.п. | + | 2 | 8-14 | ++(+) | +(+) | ++ | 0 | ++(+) | + | align="center" ++ | ++(+) | Контактне і локально-системне (трансламінарне) | |
Засоби контактної і системної дії | |||||||||||||
Ридоміл Голд МЦ, 72 % с.п. | + Манкоцеб | 2,5 | 10-14 | При високому інфекційному тиску і змінній погоді | ++(+) | ++ | ++ | ++(+) | ++(+) | ++(+) | +++ | Системне | |
Сандофан М 8 | + Манкоцеб | 2 | 10-14 | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ||
Татту, 55 % к.с. | + Манкоцеб | 4 | 10-14 | ++(+) | ++ | ++ | +(+) | ++(+) | ++ | ++ | +++ | Системне | |
Примітки: +++ → дуже хороша дія; ++ → хороша дія; + → слабка дія |
Примітки
- Костіков та ін., 2006, с. 273.
- Chand, Sudeep (9 вересня 2009), Killer genes cause potato famine, BBC News, процитовано 26 вересня 2009
- Nowicki, Marcin та ін. (17 серпня 2011), , Plant Disease, ASP, doi:10.1094/PDIS-05-11-0458, архів оригіналу за 16 лютого 2017, процитовано 30 серпня 2011
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|first=
() - Шпаар Д., Быкин А., Дрегер Д. и др. Картофель / Под редакцией Д.Шпаара. — Мн.: ЧУП «Орех», 2004, 465 с
- Росс Х. Селекция картофеля. Проблемы и перспективы.- М.: Агропромиздат, 1989.- 184 с.
- Late-blight Epidemics on Potato in Finland, 1933—2002; Increased and Earlier Occurrence of Epidemics Associated with Climate Change and Lack of Rotation / A. O. Hannukkala, T. Kaukoranta, A. Lehtinen, A. Rahkonen // Plant Pathology. — 2007. — Vol. 56. — P. 167—176
- Rich A. E. Potato Diseases / A. E. Rich. — London: Academic Press, 1983. — 238 p.
- Расселл Г. Э. Селекция растений на устойчивость к вредителям и болезням / Расселл Г. Э. ; [пер. с англ. Е. Н. Фолькман]; под ред. Ю. Н. Фадеева. — М. : Колос, 1982. — 421 с.
- Бакулина В. А. Фитофтороустойчивые сорта картофеля / В. А. Бакулина, И. И. Тимофеева, Л. В. Редькина // Защита и карантин растений. — 2003. — № 5. — С. 41-42.
- Коновалюк М. Г. Формообоазовательный процесс в гибридных популяциях картофеля по устойчивости к фитофторе в зависимости от подбора родительских пар // Селекция фитофтороустойчивых сортов картофеля. Тр. Львовского СХИ. — 1983. — Т.99. — С. 74 — 81.
- Локтина Г. И. Защита картофеля от фитофторы в условиях Сахалина: Южно-Сахалинск, 1969. — 24 с
- Чумаков А. Е. Вредоносность болезней сельскохозяйственных культур / А. Е. Чумаков, Т. И. Захарова. — М. : Агропромиздат, 1990. — 127 с.
- Популяции Phytophthora infestans на Северном Кавказе / Ф. Х. Ахматханова, Ю. Т. Дьяков, Я. В. Петрунина и др. // Микология и фитопатология. — 2004. — Т. 38, вып 3. — С. 71-78.
- Howard H. W. The production of new varieties / H. W. Howard // The potato Crop. — London: Chapman and Hall, 1978. — P. 607—647
- Glendinning D. R. Potato introductions and breeding up to the early 20th century / D. R. Glendinning // New Phytologist. — 1983. — № 94. — P. 479—505.
- Попкова К. В. Фитофтора картофеля: М.: Колос, 1972. — 176 с
- Болезни сельскохозяйственных культур. — Т. 2 : Болезни технических культур и картофеля. / под ред. В. Ф. Пересыпкина. — К. : Урожай, 1989. — 248 с.
- Сергієнко В. Г. Система захисту картоплі від шкідливих організмів[недоступне посилання з травня 2019] // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник[недоступне посилання з травня 2019]. — 2008, № 148[недоступне посилання з травня 2019]
- Богданов О. І. Важливий резерв підвищення врожайності картоплі / О. І. Богданов, А. А. Осипчук, О. Ф. Кравець // Вісник сільськогосподарської науки. — 1986. — № 6. — С. 21-23.
- Подгаецкий А. А. Экологически оправданный метод борьбы с фитофторозом / А. А. Подгаецкий // Натуралиум. — 1994. — № 3-4. — С. 9- 10
- Пушкарев И. И. Селекция картофеля на устойчивость к фитофторозу / И. И. Пушкарев. — К. : Госсельхозиздат УССР, 1962. — 115 с.
- В. Пыльнев / Знай и умей: Удивительные половинки. — М.: Детгиз, 1960. 96с.
Посилання
- Фітофторози // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Костіков, І.Ю.; Джаган, В.В.; Демченко, Е.Н.; Бойко, В.Р. (2006). Ботаніка. Водорості та гриби (навчальний посібник) (вид. 2-ге, переблене). К.: Арістей. с. 476. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syudi perenapravlyayetsya zapit Fitoftoroz Na cyu temu potribna okrema stattya Fitoftora infekcijna Simptom zahvoryuvannya na kartoplyanomu listi Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Nadcarstvo Diaphoretickes Carstvo Sar Pidcarstvo Stramenopili Stramenopiles Heterokontophyta Viddil Oomikotovi Oomycota Klas Oomiceti Oomicetes Ryad Pitialni Rodina Rid Fitoftora Phytophthora Vid Fitoftora infekcijna Binomialna nazva Phytophthora infestans De Bary Posilannya Vikishovishe Phytophthora infestans EOL 1004648 ITIS 181472 NCBI 4787 MB 232148 IF 232148 Fitoftora infekcijna Phytophthora infestans vid oomicetiv poryadku pitialnih yakij viklikaye serjozne zahvoryuvannya kartopli vidome yak fitoftoroz abo fitoftoroz kartopli Duzhe shkidlivij mikroskopichnij organizm zdatnij vrazhati kartoplyu i znishuvati yiyi povnistyu kartoplya staye gniloyu i neyistivnoyu Fitoftoroz buv golovnoyu prichinoyu en u 1840 h rokah Velikogo golodu v Irlandiyi 1845 i en 1846 BiologiyaDo Yevropi vid zavezli z Ameriki z vantazhem kartopli na pochatku 1840 h Takozh mozhe infikuvati pomidori ta deyaki inshi vidi paslonovih Cej rozdil potrebuye dopovnennya GenetikaFitoftoru razom z inshimi oomicetami spochatku vklyuchali do gribiv za morfologichnoyu podibnistyu Citologichni ta biohimichni doslidzhennya v drugij polovini XX go storichchya postavili taku klasifikaciyu pid sumniv Iz rozvitkom filogenetiki naprikinci XX go na pochatku XXI go storichchya stalo zrozumilo sho oomiceti do yakih zokrema nalezhit fitoftora yavlyayut soboyu okremu dosit viddalenu vid spravzhnih gribiv gilku evolyuciyi RiznomanittyaU 80 i roki XX stolittya v Yevropi pochali traplyatisya sumisno dva tipi fitoftorozu A1 i A2 Do togo chasu traplyavsya lishe tip A1 Zbudnik rozpovsyudzhuvavsya i zoosporami j mig vizhivati lishe na urazhenij roslinnij tkanini Na teper koli ye mozhlivim statevij cikl jogo rozvitku sho dozvolyaye utvoryuvati novi statevi kombinaciyi yaki ranishe buli vidomi lishe v Meksici i yaki mozhut vizhivati v grunti Za dopomogoyu metodiv molekulyarnoyi biologiyi v populyaciyi rozriznyayut chotiri Ib Ia IIa i IIb prichomu vsi izolyati gaplotipu Ib nalezhat do sumisnogo tipu A1 todi yak sered gaplotipiv Ia i IIa traplyayutsya predstavniki tipu A1 i A2 Sered nih i chastka kompleksnih patotipiv bilsha Bulo zaproponovano z ciyeyi statti vidiliti novu Fitoftoroz Cya stattya mozhe buti nadto velika abo logichno nezv yazna ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti HvorobiFitoftoroz kartopli Bulba kartopli urazhena fitoftorozom zovnishnya i vnutrishnya gnil Simptomi na urazhenih bulbah Simptomi fitoftorozu na kartoplyanomu listi Fitoftoroz kartopli kartoplyana gnil ye najshkidlivishim zahvoryuvannyam kartopli v bilshosti krayin svitu mozhlivij nedobir urozhayu do 70 viklikaye urazhennya listya bulb Golovna nebezpeka hvorobi ce velichezna shvidkist yiyi rozvitku Za spriyatlivih pogodnih umov chiselnist populyaciyi patogeniv zrostaye eksponencijno a narostannya hvorobi u neobroblenih fungicidom posadkah sprijnyatlivih sortiv nastilki strimke sho vid poodinokih hvorih kushiv cherez 10 15 dniv mozhe zarazitisya vse pole a za 2 3 tizhni roslini mozhut buti povnistyu znisheni Za spriyatlivih dlya hvorobi pogodnih umov usi roslini j navit cili polya mozhut buti znisheni protyagom 1 2 tizhniv she do formuvannya bulb Serjoznist fitoftorozu kolivayetsya vid miscya do miscya i z roku v rik zalezhno pid perevazhayuchih pogodnih umov Na teritoriyi Ukrayini zahvoryuvannya poshirene povsyudno Zokrema zahidnoukrayinski regioni nalezhat do zoni pidvishenoyi shkodochinnosti fitoftorozu de shoroku sposterigayut masovij rozvitok ciyeyi hvorobi Ce prizvodit do znachnih vtrat vrozhayu kartopli dzherelo Vtrati vrozhayu vid fitoftorozu v Latviyi Primor yi Bilorusi zahidnih oblastyah Ukrayini mozhut syagati 50 60 U Rosiyi shorichni vtrati vid cogo zahvoryuvannya v serednomu skladayut blizko 4 mln t U roki epifitotij produktivnist sprijnyatlivih do hvorobi sortiv bez zastosuvannya specialnih zahisnih zasobiv mozhe znizhuvatisya v 1 5 2 razi a vtrati vrozhayu dosyagati 50 60 Vtrati vrozhayu kartopli vid fitoftorozu v odnij i tij zhe klimatichnij zoni neodnakovi j zalezhat vid bagatoh faktoriv v tomu chisli vid chasu poyavi hvorobi j intensivnosti yiyi rozvitku Ranisha poyava zahvoryuvannya spriyaye bilshim vtratam vrozhayu Takozh sort grupa stiglosti ta stupin jogo stijkosti do hvorobi pogodni umovi sho sposterigayutsya u drugij polovini vegetaciyi kartopli a takozh umovi viroshuvannya kulturi vplivayut na shkodochinnist fitoftorozu Epifitotiyi hvorobi ne lishe sprichinyuyut znachni ekonomichni zbitki a j prizvodyat do zvuzhennya genetichnoyi bazi kulturi cherez vtratu tih zrazkiv genofondu kartopli yaki cherez znachne urazhennya ne zdatni sformuvati urozhaj vipadayuchi z podalshogo vikoristannya Fitoftorozom urazhuyutsya vsi sorti kartopli i zhoden iz sortiv ne maye povnoyi stijkosti do vsih ras shkidnika Biologichni osoblivosti parazita proyavlyayutsya v zdatnosti vrazhati praktichno vsi organi roslini stebla listki sucvittya bulbi Znachnoyu miroyu same cim obumovleno znachne poshirennya j shkidlivist hvorobi Fitoftoroz tomativ Simptomi na plodah tomata Fitoftoroz bura gnil tomativ vrazhaye vsi nadzemni organi roslini Na steblah i chereshkah zahvoryuvannya proyavlyayetsya u viglyadi plyam zazvichaj podovzhenih sho chasto zlivayutsya na listi u viglyadi siruvato burih plyam nepravilnoyi formi U vologu teplu pogodu plyami vkrivayutsya bilim puhnastim maslyanistim nalotom zoosporangiyu oomicetiv vidbuvayetsya podalshe perezarazhennya roslin Sucvittya chorniyut zasihayut kvitkonosi i chasholistki Na plodah z yavlyayutsya pidshkirni rozplivchasti korichnyuvato buri tverdi plyami yaki postupovo zbilshuyutsya j ohoplyuyut usyu poverhnyu Spochatku plid tverdij ale potim rozm yakshuyetsya Rozvitok hvorobi trivaye j pislya dozrivannya plodiv Fitoftoroz rozvivayetsya pislya zatyazhnih tumaniv doshiv vzagali visokoyi vologosti povitrya osoblivo silno pri znizhenni nichnoyi temperaturi Hvoroba yak pravilo peredayetsya tomatam vid kartopli Fitoftoroz menshoyu miroyu zagrozhuye sortam tomatu Bilij naliv 241 Gruntovij Gribovskij 1180 Dibrova Vidradnij Grot Grand Kameya Geya Moskvich Pributkovij Svitanok Sonyachnij Boyec Malenkij princ Morkvyanij Vogni Moskvi Ranetochka Snizhana Yagodka dzherelo Stijki roslini Cej rozdil potrebuye dopovnennya InfikuvannyaCej parazit kartopli perezimovuye v bulbah abo v poli Do kincya lita pid chas vologoyi teployi pogodi gribok shvidko rozmnozhuyetsya spochatku nakidayuchis na badillya Dosh zmivaye zoospori z hvorih roslin i voni z vodoyu potraplyayut u grunt a cherez molodu shkirku potraplyayut u bulbi Takozh mozhlive infikuvannya bulb pid chas zbirannya vrozhayu za kontaktu z hvorim badillyam Krim togo v urazhenih bulb znizhuyetsya lezhkist unaslidok rozvitku na nih saprofitnih mikroorganizmiv yaki sprichinyuyut gnittya v period zimovogo zberigannya Na takih bulbah shvidko rozvivayutsya zbudniki inshih hvorob SimptomiNa bulbah hvoroba proyavlyayetsya u viglyadi tverdih temno burih plyam Urazheni bulbi zgodom zagnivayut Na vrazhenij fitoftorozom bulbi vidno irzhu gnil m yakoti yaka poshirena u viglyadi yazichkiv vseredinu bulbi poverhnya u neyi vdavlena plyamista Pri silnomu urazhenni badillya fitoftorozom pered zborom urozhayu jogo znishuyut mehanichnim skoshuyut i spalyuyut abo himichnim sposobom desikaciyeyu Zapiznennya z vidalennyam badillya osoblivo v doshovu pogodu privodit do shvidkogo nakopichennya infekciyi na roslini i v grunti ta mozhe buti prichinoyu znachnogo urazhennya bulb Zapobigannya fitoftorozuOdnim zi sposobiv borotbi z hvoroboyu ye obrobitok sortiv stijkih proti fitoftori Ne saditi kushi pomidoriv ta kartopli poryad Saditi kushi ne duzhe gusto dlya krashoyi ventilyaciyi Yaksho roslini rostut v teplici inodi pidnimati temperaturu do 10 30 dlya zapobigannya rozvitku fitoftori Takozh mozhna koristuvatisya specialnimi zasobami abo narodnimi metodami dzherelo Vvazhayetsya sho sered zasobiv zahistu kartopli vid hvorob i shkidnikiv najbilsh ekonomichno vigidnim ye stvorennya i shvidke vprovadzhennya u virobnictvo stijkih sortiv Vodnochas na shlyahu zastosuvannya selekcijnogo metodu zahistu kartopli vid fitoftorozu isnuye problema pov yazana z vidsutnistyu u vidu S tuberosum L efektivnih geniv rezistentnosti proti hvorobi Napovnishe viznachiti cinnist mizhvidovih gibridiv za fitoftorostijkistyu bulb mozhna pislya ocinki virazhennya oznaki u potomstva Vikoristannya fitoncidiv Svizhe ne poshkodzhene zamorozkami listya gorobini visushuyut i vkladayut v yashiki abo korzini razom z bulbami kartopli zibranoyi z zarazhenoyi fitoftoroyu dilyanki Peresipayuchi yih stovchenim listyam na 100 kilogramiv kartopli potribno 300 gramiv suhogo listya gorobini navesni znizitsya urazhenist bulb fitoftoroyu v rezultati takoyi obrobki neavtoritetne dzherelo Kartoplyu na zberigannya mozhna zakladati takozh spilno z golovkami chasniku abo zlegka obpriskuvati jogo micnim nastoyem lushpinnya cibuli neavtoritetne dzherelo Vikoristannya himichnih zasobiv Obpriskuvannya badillya kartopli slabkim rozchinom midnogo kuporosu 2 grami rechovini na 10 litriv vodi Pershe obpriskuvannya provodyat pid chas utvorennya butoniv druge pid chas cvitinnya tretye pri poyavi fitoftori na badilli Pri obpriskuvanni zmenshuyetsya urazhennya badillya i bulb fitoftoroyu zbilshuyetsya vrozhaj kartopli Dlya zahistu kartopli vid fitoftorozu zastosovuyut fungicidi akrobat MC 69 z p z normoyu vitrati 2 kg ga ta ridomil Gold MC 68 z p z normoyu vitrati 2 5 kg ga Efektivnist cih zasobiv stanovit blizko 60 dzherelo Borotba z fitoftorozom za dopomogoyu fungicidivFungicidi dlya borotbi z fitoftorozom dzherelo Preparat Norma vitrati kg ga Pererva mizh obrobkami dniv Primitka Zahist vid urazhennya Sposib diyi Poshirennya v abo na roslinah listkiv stebel bulb prirostu protek tivnij kura tivnij eradi kativnij stijkij do vimivannya doshem Zasobi kontaktnoyi diyi Ditan M 45 1 8 8 10 Preparati pri nizkomu do serednogo infekcijnomu tisku 0 0 0 0 Kontaktne Kuproksat Sulfat midi 5 7 14 tak samo 0 0 0 0 Kontaktne Oksihlorid midi s p 5 8 12 tak samo Funguran Hlorokis midi 6 8 10 tak samo Oksihom s p Hlorokis 1 9 2 1 8 10 tak samo Poliram v g 1 8 7 10 tak samo 0 0 0 0 Kontaktne Shirlan 0 4 8 14 Stijkij do zmivannya doshami 0 align center 0 0 Kontaktne Ranman FHS 0 2 0 15 8 14 tak samo 0 0 0 Kontaktne Zasobi kontaktnoyi i lokalno sistemnoyi diyi Tanos v g 0 7 8 14 Pri visokomu infekcijnomu tisku i pereminnij pogodi 0 0 Akrobat MC s p 2 8 14 0 align center Kontaktne i lokalno sistemne translaminarne Zasobi kontaktnoyi i sistemnoyi diyi Ridomil Gold MC 72 s p Mankoceb 2 5 10 14 Pri visokomu infekcijnomu tisku i zminnij pogodi Sistemne Sandofan M 8 Mankoceb 2 10 14 Tattu 55 k s Mankoceb 4 10 14 Sistemne Primitki duzhe horosha diya horosha diya slabka diyaPrimitkiKostikov ta in 2006 s 273 Chand Sudeep 9 veresnya 2009 Killer genes cause potato famine BBC News procitovano 26 veresnya 2009 Nowicki Marcin ta in 17 serpnya 2011 Plant Disease ASP doi 10 1094 PDIS 05 11 0458 arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 procitovano 30 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Yavne vikoristannya ta in u first dovidka Shpaar D Bykin A Dreger D i dr Kartofel Pod redakciej D Shpaara Mn ChUP Oreh 2004 465 s Ross H Selekciya kartofelya Problemy i perspektivy M Agropromizdat 1989 184 s Late blight Epidemics on Potato in Finland 1933 2002 Increased and Earlier Occurrence of Epidemics Associated with Climate Change and Lack of Rotation A O Hannukkala T Kaukoranta A Lehtinen A Rahkonen Plant Pathology 2007 Vol 56 P 167 176 Rich A E Potato Diseases A E Rich London Academic Press 1983 238 p Rassell G E Selekciya rastenij na ustojchivost k vreditelyam i boleznyam Rassell G E per s angl E N Folkman pod red Yu N Fadeeva M Kolos 1982 421 s Bakulina V A Fitoftoroustojchivye sorta kartofelya V A Bakulina I I Timofeeva L V Redkina Zashita i karantin rastenij 2003 5 S 41 42 Konovalyuk M G Formooboazovatelnyj process v gibridnyh populyaciyah kartofelya po ustojchivosti k fitoftore v zavisimosti ot podbora roditelskih par Selekciya fitoftoroustojchivyh sortov kartofelya Tr Lvovskogo SHI 1983 T 99 S 74 81 Loktina G I Zashita kartofelya ot fitoftory v usloviyah Sahalina Yuzhno Sahalinsk 1969 24 s Chumakov A E Vredonosnost boleznej selskohozyajstvennyh kultur A E Chumakov T I Zaharova M Agropromizdat 1990 127 s Populyacii Phytophthora infestans na Severnom Kavkaze F H Ahmathanova Yu T Dyakov Ya V Petrunina i dr Mikologiya i fitopatologiya 2004 T 38 vyp 3 S 71 78 Howard H W The production of new varieties H W Howard The potato Crop London Chapman and Hall 1978 P 607 647 Glendinning D R Potato introductions and breeding up to the early 20th century D R Glendinning New Phytologist 1983 94 P 479 505 Popkova K V Fitoftora kartofelya M Kolos 1972 176 s Bolezni selskohozyajstvennyh kultur T 2 Bolezni tehnicheskih kultur i kartofelya pod red V F Peresypkina K Urozhaj 1989 248 s Sergiyenko V G Sistema zahistu kartopli vid shkidlivih organizmiv nedostupne posilannya z travnya 2019 Posibnik ukrayinskogo hliboroba Naukovo praktichnij zbirnik nedostupne posilannya z travnya 2019 2008 148 nedostupne posilannya z travnya 2019 Bogdanov O I Vazhlivij rezerv pidvishennya vrozhajnosti kartopli O I Bogdanov A A Osipchuk O F Kravec Visnik silskogospodarskoyi nauki 1986 6 S 21 23 Podgaeckij A A Ekologicheski opravdannyj metod borby s fitoftorozom A A Podgaeckij Naturalium 1994 3 4 S 9 10 Pushkarev I I Selekciya kartofelya na ustojchivost k fitoftorozu I I Pushkarev K Gosselhozizdat USSR 1962 115 s V Pylnev Znaj i umej Udivitelnye polovinki M Detgiz 1960 96s PosilannyaFitoftorozi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kostikov I Yu Dzhagan V V Demchenko E N Bojko V R 2006 Botanika Vodorosti ta gribi navchalnij posibnik vid 2 ge pereblene K Aristej s 476 ISBN 966 8458 67 2