Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фірлюк яванськийЯванський фірлюк Австралія Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріо

Фірлюк яванський

Фірлюк яванський
Фірлюк яванський
image
Яванський фірлюк (Австралія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк яванський
Біноміальна назва
Mirafra javanica
Horsfield, 1821
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
image Вікісховище: Mirafra javanica
image Віківиди: Mirafra javanica
image ITIS: 561156
image МСОП: 103765775
image NCBI: 215312
Fossilworks: 370613

Фірлюк яванський (Mirafra javanica) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південно-Східній Азії та в Австралії. Виділяють низку підвидів.

Яванський фірлюк (Брайден, штат Квінсленд, Австралія)

Опис

Яванський фірлюк — це невеликий птах з порівняно великою головою, міцним коротким дзьобом і невеликим чубом, який може ставти дибки. Верхня частина тіла птаха має коричнювате, рудувате або піщане забарвлення. Стовбур пір'їн на спині фірлюка є темнішим за опахала, череж що спина птаха є поцяткована тмними смужками. Також невеликими плямками і смужками поцятковані груди птаха. Над очима проходить охристі "брови". Забарвлення нижньої частини тіла бліде, рудувате або бежеве. Тім'я і потилиця фірлюка маєйже чорні, поцятковані широкими охристими або рудувато-коричневими смужками. Молоді птахи мають схоже забарвлення, однак на тімені і спині білі края пір'їн утворюють лускоподібний візерунок. Пташенята пухнасті, а внутрішня частина дзьоба і язик у них поцятковані контрастними плямами.

Довжина птаха становить 12,5-15 см, з яких від 4 до 5,5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 12-16 мм, довжина крила — 6-8 см, середня вага — 18-25 г. Крила короткі, округлі, з характерними рудими краями. Центральне другорядне махове перо є рудиментарним, десяте махове перо першого порядку є коротким, однак не рудиментарне.

Типова жайворонкова пісня виконується в польоті або з землі. Яванський фірлюк є одним з видів жайворонків, що вміє імітуватти звуки інших птахів.

Систематика і таксономія

Яванський фірлюк був описаний американським натуралістом Томасом Горсфілдом в 1821 році. Він є типовим видом роду Фірлюк (Mirafra), найчисельнійшого за кількістю видів в родині жайворонкових. Сестринським видом яванського фірлюка є чагарниковий фірлюк (Mirafra cantillans), що мешкає в Африці та Азії. Розділення цих двох видів відбулось порівняно нещодавно. Імовірно, ці два види за короткий термін розселились на великій території і знаходяться на початках процесу видоутворення.

Підвиди

Виділяють шістнадцять підвидів:

  • M. j. williamsoni Baker, ECS, 1915 — поширений від центральної М'янми до південного Китаю, мешкає в центральному Таїланді, в Камбоджі, в центральному та південному В'єтнамі;
  • M. j. philippinensis Wardlaw-Ramsay, RG, 1886 — поширений на півночі Філіппін;
  • M. j. mindanensis Hachisuka, 1931 — поширений на півдні Філіппін;
  • M. j. javanica Horsfield, 1821 — поширений на островах Калімантан, Ява і Балі;
  • M. j. parva Swinhoe, 1871 — поширений в західній частині архіпелагу Малі Зондські острови;
  • M. j. timorensis Mayr, 1944 — поширений в східній частині архіпелагу Малі Зондські острови;
  • M. j. aliena Greenway, 1935 — поширений на півночі, північному сході та на півдні Нової Гвінеї;
  • M. j. woodwardi Milligan, 1901 — поширений на крайньому північному заході Західної Австралії;
  • M. j. halli Bianchi, 1907 — поширений на півночі Західної Австралії;
  • M. j. forresti Mayr & McEvey, 1960 — поширений на північному сході Західної Австралії;
  • M. j. melvillensis Mathews, 1912 — поширений на островах Мелвілл і Батерст у північного узбережжя Австралії;
  • M. j. soderbergi Mathews, 1921 — поширений на півночі Північної Території (Австралія);
  • M. j. rufescens Ingram, C, 1906 — поширений в Центральній Австралії;
  • M. j. athertonensis Schodde & Mason, IJ, 1999 — поширений на північному сході Австралії;
  • M. j. horsfieldii Gould, 1847 — поширений на сході та на південному сході Австралії;
  • M. j. secunda Sharpe, 1890 — поширений на півдні Центральної Австралії.

Поширення і екологія

Яванські фірлюки поширені в М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, в Індонезії, на Філіппінах, в Папуа Новій Гвінеї та в Східному Тиморі. Також яванський фірлюк є єдиним представником родини жайворонкових в Австралії (за винятком інтродукованого польового жайворонка). Він мешкає на луках, порослих чагарниками і високою травою, на пустищах, полях і пасовиськах. На більшій частині ареалу це осілий вид птахів; популяції Південної Австралії мігрують на східне узбережжя. Кочові птахи з'являються також в Тасманії.

Поведінка

Яванські фірлюки харчуються комахами та іншими безхребетними, яких шукають на землі, а також насінням. Початок сезону розмноження залежить від географічної широти; в Австралії він зазвичай розпочинається в листопаді і завершується в січні. Гнізда розміщуються на землі серед густої трави, іноді додатково накриваються трав'яним "куполом". В кладці зазвичай три, іноді два або чотири яйця. Вони білуваті, поцятковані сіро-коричневими плямками. Пташенята покидають гніздо на 12-14 день.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Menkhorst, P.; Rogers, D.; Clarke, R.; Davies, J.; Marsack, P.; Franklin, K. (2017). The Australian Bird Guide. Melbourne Clayton South: CSIRO. с. 498—499. ISBN .
  4. Alström, P.; Barnes, K.; Olsson, U.; Barker, F.; Bloomer, P.; Khan, A.; Qureshi, M.; Guillaumet, A.; Crochet, P.; Ryan, P. (2013). (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 69 (3): 1043—1056. doi:10.1016/j.ympev.2013.06.005. PMID 23792153. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
  6. Higgins, P.J.; Peter, J.M.; Cowling, S.J. (2006). Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds Vol 7. Melbourne: Oxford University Press. с. 1018—1020. ISBN .

Джерела

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Firlyuk yavanskijYavanskij firlyuk Avstraliya Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Firlyuk Mirafra Vid Firlyuk yavanskijBinomialna nazvaMirafra javanica Horsfield 1821Areal viduPidvidi Div tekst PosilannyaVikishovishe Mirafra javanicaVikividi Mirafra javanicaITIS 561156MSOP 103765775NCBI 215312Fossilworks 370613 Firlyuk yavanskij Mirafra javanica vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye v Pivdenno Shidnij Aziyi ta v Avstraliyi Vidilyayut nizku pidvidiv source source source source Yavanskij firlyuk Brajden shtat Kvinslend Avstraliya OpisYavanskij firlyuk ce nevelikij ptah z porivnyano velikoyu golovoyu micnim korotkim dzobom i nevelikim chubom yakij mozhe stavti dibki Verhnya chastina tila ptaha maye korichnyuvate ruduvate abo pishane zabarvlennya Stovbur pir yin na spini firlyuka ye temnishim za opahala cherezh sho spina ptaha ye pocyatkovana tmnimi smuzhkami Takozh nevelikimi plyamkami i smuzhkami pocyatkovani grudi ptaha Nad ochima prohodit ohristi brovi Zabarvlennya nizhnoyi chastini tila blide ruduvate abo bezheve Tim ya i potilicya firlyuka mayejzhe chorni pocyatkovani shirokimi ohristimi abo ruduvato korichnevimi smuzhkami Molodi ptahi mayut shozhe zabarvlennya odnak na timeni i spini bili kraya pir yin utvoryuyut luskopodibnij vizerunok Ptashenyata puhnasti a vnutrishnya chastina dzoba i yazik u nih pocyatkovani kontrastnimi plyamami Dovzhina ptaha stanovit 12 5 15 sm z yakih vid 4 do 5 5 sm pripadaye na hvist Dovzhina dzoba stanovit 12 16 mm dovzhina krila 6 8 sm serednya vaga 18 25 g Krila korotki okrugli z harakternimi rudimi krayami Centralne drugoryadne mahove pero ye rudimentarnim desyate mahove pero pershogo poryadku ye korotkim odnak ne rudimentarne Tipova zhajvoronkova pisnya vikonuyetsya v poloti abo z zemli Yavanskij firlyuk ye odnim z vidiv zhajvoronkiv sho vmiye imituvatti zvuki inshih ptahiv Sistematika i taksonomiyaYavanskij firlyuk buv opisanij amerikanskim naturalistom Tomasom Gorsfildom v 1821 roci Vin ye tipovim vidom rodu Firlyuk Mirafra najchiselnijshogo za kilkistyu vidiv v rodini zhajvoronkovih Sestrinskim vidom yavanskogo firlyuka ye chagarnikovij firlyuk Mirafra cantillans sho meshkaye v Africi ta Aziyi Rozdilennya cih dvoh vidiv vidbulos porivnyano neshodavno Imovirno ci dva vidi za korotkij termin rozselilis na velikij teritoriyi i znahodyatsya na pochatkah procesu vidoutvorennya Pidvidi Vidilyayut shistnadcyat pidvidiv M j williamsoni Baker ECS 1915 poshirenij vid centralnoyi M yanmi do pivdennogo Kitayu meshkaye v centralnomu Tayilandi v Kambodzhi v centralnomu ta pivdennomu V yetnami M j philippinensis Wardlaw Ramsay RG 1886 poshirenij na pivnochi Filippin M j mindanensis Hachisuka 1931 poshirenij na pivdni Filippin M j javanica Horsfield 1821 poshirenij na ostrovah Kalimantan Yava i Bali M j parva Swinhoe 1871 poshirenij v zahidnij chastini arhipelagu Mali Zondski ostrovi M j timorensis Mayr 1944 poshirenij v shidnij chastini arhipelagu Mali Zondski ostrovi M j aliena Greenway 1935 poshirenij na pivnochi pivnichnomu shodi ta na pivdni Novoyi Gvineyi M j woodwardi Milligan 1901 poshirenij na krajnomu pivnichnomu zahodi Zahidnoyi Avstraliyi M j halli Bianchi 1907 poshirenij na pivnochi Zahidnoyi Avstraliyi M j forresti Mayr amp McEvey 1960 poshirenij na pivnichnomu shodi Zahidnoyi Avstraliyi M j melvillensis Mathews 1912 poshirenij na ostrovah Melvill i Baterst u pivnichnogo uzberezhzhya Avstraliyi M j soderbergi Mathews 1921 poshirenij na pivnochi Pivnichnoyi Teritoriyi Avstraliya M j rufescens Ingram C 1906 poshirenij v Centralnij Avstraliyi M j athertonensis Schodde amp Mason IJ 1999 poshirenij na pivnichnomu shodi Avstraliyi M j horsfieldii Gould 1847 poshirenij na shodi ta na pivdennomu shodi Avstraliyi M j secunda Sharpe 1890 poshirenij na pivdni Centralnoyi Avstraliyi Poshirennya i ekologiyaYavanski firlyuki poshireni v M yanmi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Kitayi v Indoneziyi na Filippinah v Papua Novij Gvineyi ta v Shidnomu Timori Takozh yavanskij firlyuk ye yedinim predstavnikom rodini zhajvoronkovih v Avstraliyi za vinyatkom introdukovanogo polovogo zhajvoronka Vin meshkaye na lukah poroslih chagarnikami i visokoyu travoyu na pustishah polyah i pasoviskah Na bilshij chastini arealu ce osilij vid ptahiv populyaciyi Pivdennoyi Avstraliyi migruyut na shidne uzberezhzhya Kochovi ptahi z yavlyayutsya takozh v Tasmaniyi PovedinkaYavanski firlyuki harchuyutsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi yakih shukayut na zemli a takozh nasinnyam Pochatok sezonu rozmnozhennya zalezhit vid geografichnoyi shiroti v Avstraliyi vin zazvichaj rozpochinayetsya v listopadi i zavershuyetsya v sichni Gnizda rozmishuyutsya na zemli sered gustoyi travi inodi dodatkovo nakrivayutsya trav yanim kupolom V kladci zazvichaj tri inodi dva abo chotiri yajcya Voni biluvati pocyatkovani siro korichnevimi plyamkami Ptashenyata pokidayut gnizdo na 12 14 den PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Menkhorst P Rogers D Clarke R Davies J Marsack P Franklin K 2017 The Australian Bird Guide Melbourne Clayton South CSIRO s 498 499 ISBN 9780643097544 Alstrom P Barnes K Olsson U Barker F Bloomer P Khan A Qureshi M Guillaumet A Crochet P Ryan P 2013 PDF Molecular Phylogenetics and Evolution 69 3 1043 1056 doi 10 1016 j ympev 2013 06 005 PMID 23792153 Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2021 Higgins P J Peter J M Cowling S J 2006 Handbook of Australian New Zealand amp Antarctic Birds Vol 7 Melbourne Oxford University Press s 1018 1020 ISBN 978 0195532449 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ