Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лерш, Філіпп (нім. Philipp Lersch; *4 квітня 1898, Мюнхен — †15 березня 1972, Мюнхен ) — німецький вчений-психолог, один з чільних представників гуманітарної (Geisteswisenschaftliche) психології та психології експресивних проявів (Ausdruckspsychologie) у Німеччині.
| Філіпп Лерш | |
|---|---|
| Philipp Lersch | |
 | |
| Народився | 4 квітня 1898 Мюнхен, Німецька Імперія |
| Помер | 12 березня 1972 (73 роки) Мюнхен, Федеративна Республіка Німеччина |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німець |
| Діяльність | психолог, філософ, викладач університету |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Галузь | психологія |
| Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Дрезденський технічний університет, Лейпцизький університет, Німецька академія природодослідників «Леопольдіна» |
| Відомі учні | Роман Трач, PhD, заслужений професор психології у Сент Джон Фішер коледжі (США) |
| Членство | Леопольдина Саксонська академія наук (30 листопада 1942) Саксонська академія наук Баварська академія наук |
Біографія
Народився в Мюнхені в родині архітектора Георга Лерша з Мангейма. З 1918 року вивчав у Мюнхенському університеті історію німецької літератури, та 1923 року під керівництвом професора-германіста Фріца Штріха захистив дисертаційне дослідження на тему «Сновидіння у німецькому романтизмі». Під впливом праць Фрейда вивчав філософію і психологію у Еріха Бехера, Моріца Гайгера, Александра Пфендера, слухав лекції психіатра Освальда Бумке.
З 1925 до 1933 року працював у психологічній лабораторії міністерства рейхсверу під керівництвом автора методу асесмент-центру професора Йогана Баптіста Ріфферта та військового психолога капітана Макса Сімонайта, займаючись розробкою характерологічних тестів здібностей для професійно-психологічного відбору курсантів.
1929 року Лерш пройшов габілітацію в Технічному університеті Дрездена, де до 1936 року був екстраординарним професором.
У 1930 році одружився з Рут Йостен, донькою доктора медицини Йогана Йостена та аристократки Амалії Фрайїни фон Несельроде-Гугенпот. Подружжя мало сина та двох доньок.
1937 отримав призначення в Бреслау, а з 1939 року змінив на посаді професора Фелікса Крюгера у Лейпцизькому університеті.
З 1942 року і до свого виходу на пенсію в 1968 році Лерш працював у своїй Альма-матер в Мюнхені, де очолював кафедру психології та філософії, а також був директором Психологічного інституту Мюнхенського університету.
З 1954 до 1955 року Лерш очолював Німецьке психологічне товариство.
З 1961 по 1971 рік — головний редактор впливового фахового журналу «Психологічний огляд», а також головний редактор фундаментального 12-томного «Посібника з психології» (Handbuch der Psychologie).
Наукові погляди
З передмови Романа Трача до українського перекладу основної праці Філіппа Лерша «Структура особи»
За Лершом, людське мислення має дві функції — раціонально-інструментальну та духовно-ідейну. Перша функція виникла з того факту, що людина, в порівнянні з тваринами, є «дефіцитною істотою» — вона не має природжених інстинктів у формі готових різновидів поведінки, які забезпечили б її виживання. Дитина довгими роками залежна від своїх батьків і оволодіває різновидами поведінки, які забезпечуватимуть її виживання у світі. В цьому процесі особливу роль відіграє розум людини в її раціонально-інструменальній функції. Завдяки мові та письменності нагромаджується знання про світ, і людина починає орудувати світом відповідно до своїх потреб. Розвиваються природознавчі науки, мотто для яких є, за висловом французького філософа Конта, «Savoir pour prevoir pour pouvoir» — знати, щоб могти передбачати і орудувати.
Одновимірне раціонально-інструментальне мислення відсуває на задній план людські почуття, емоції, настрої і все, що пов'язане з метафорою людського «серця», в результаті чого мало не головною характеристикою людини XX ст. стала «атрофія серця».
Лерш пише, що означає метафора серця:
«Мати серце» означає сприймати навколишній світ, людей, що оточують нас, як суще, що має власну цінність і зі значущості якого наше буття отримує смисл і повноту. «Серце» виступає як здатність до зв'язків самотрансцендентності, з яких у свою чергу зростає почуття відповідальності. Саме це почуття відповідальності укорінене в тому, що ми називаємо сумлінням. У хвилюваннях сумління відчуваємо, сповнили ми чи ігнорували ті обов'язки, до яких закликало наше серце.
Людське мислення не обмежується раціонально-інструментальною функцією, яка створила сцієнтизм у психології, люди також здатні до духовно-ідейного мислення. Це мислення має на меті зовсім інші цінності, що їх американський психолог А. Маслов назвав «буттєвими цінностями». Тут на першому плані стоїть те, що визначає сенс людського буття і відповідає на запитання: «Для чого я живу?» В цій функції мислення ми не прагнемо контролювати природу чи людей. Буттєві цінності є трансперсональними, вони знаходять вияв у любові, доброзичливості, продуктивній та творчій праці. Продуктами духовно-ідейного мислення є також мистецтво та філософські й релігійні шукання. «Смисл пізнається усюди там, де те, що з'являється перед нами у світі, постає і промовляє до нас як значуще за своєю суттю…» Це найкраще виявляється у мові поета, але пізнавання таких смислових цінностей відбувається в усіх трансперсональних почуттях.
Як пише Лерш у цій книзі:
«…вирішальним для духовно-ідейної функції мислення є момент сенсу (смисловий момент) і тим стає очевидною її відмінність від раціонально-інструментальної функції. В останній думки є стосунками або вузлами стосунків, важливих для тематики самозбереження та підкорення світу».
Пише Лерш: «Можна мати з лишком усього, що потрібно для життя, та одначе сприймати своє буття як позбавлене сенсу». Саме така ситуація характеризує чимало сучасних людей, про що писав австрійський психолог Віктор Франкл. Багато осіб, що звертались до нього за консультацією скаржились на те, що він називає «екзистенційним вакуумом» — іншими словами, — браком сенсу життя. Сучасне технологічне суспільство, кероване одновимірним раціонально-інструментальним мисленням, не залишає місця для пошуків сенсу життя. Західна людина, яка колись шукала поради у священика, тепер шукає її у психотерапевта.
Пише Лерш у цій книзі:
«Людське мислення завжди керується динамікою і тематикою закладених в його основі процесів розпитування та розшукування. І якщо мислення в його раціонально-інструментальній функції приводиться в дію тематикою і динамікою самозбереження, самозабезпечення та здобуття влади, вбачаючи у мислено-сприйнятому вартості доцільності, то у духовно-ідейній функції висвітлені шляхом мислення змісти смислу виступають як об'єкти розпитувань і розшукувань. Смисл пізнається усюди там, де те, що нам з'являється у внутрішньому світі … промовляє до нас як значуще за своєю суттю, як „буттєва цінність“».
Праці Лерша, зокрема його книга «Структура особи», є найкращим антидотом одновимірного раціонально-технологічного мислення (сцієнтизму) у психології. В ній Лерш показує, якою може бути психологія як людинознавча наука. Книжка витримала 11 видань. Тут знаходимо дані з біології (зокрема з фізіології нервової системи), психопатології, різних психологічних типологій, фройдистського та неофройдистського психоаналізу, індивідуальної психології А. Адлера, аналітичної психології К. Ґ. Юнга, феноменологічної та екзистенційної психології. Ці дані Лерш пов'язує в одну структурну модель.
Лершів підхід до психології феноменологічний. Він пише:
«Феноменологія — це (як спершу розумів Гуссерль) дескриптивна психологія, опис того, що присутнє у переживанні…»
Йдеться про те, щоб розглядати змісти душевних переживань у їхній внутрішній подобі та визначати їхні істотні риси.
Заки стати психологом, Лерш вивчав німецьку філологію і філософію. Його дисертаційне дослідження феномену сну вийшло книжкою під назвою «Сновидіння в німецькій романтичній літературі». Вивчаючи мову, він, мабуть, інтуїтивно відчув те, що набагато пізніше висловив французький філософ Мішель Фуко, який сказав, що «мова — це не зовнішній вислів думки, це сама думка».
Лерш пише:
«Кожен, хто має відвертий і неупереджений погляд на досвід і не обмежує заздалегідь свій світогляд науковими теоріями, відчуває потребу поглянути на багатство щоденної розмовної мови, оскільки спектр його психологічних відтінків значно багатший, ніж спектр наукової психології».
Книжка Лерша «Структура особи» привернула увагу українських психологів ще в 1957 р., коли на її сьоме видання, що вийшло 1956 р., з'явилась розлога рецензія П. М. Пелеха. Там, між іншим, Пелех пише, що «…книга викликала до себе великий інтерес, дехто назвав її навіть „епохальним“ твором в історії психології». Проте після детального представлення її змісту автор закінчує свою рецензію словами: «Успішно здійснити побудову наукової системи психології можна, лише ґрунтуючись на діалектико-матеріалістичному розумінні людської особистості, її психіки».
Передбачаючи таку критику, Лерш пише:
«У психології йдеться не про те, щоб тлумачити психологічне знання з погляду якоїсь заздалегідь виробленої ідеї людини, а про те, щоб через аналіз і ґрунтовне осмислення фактів душевного життя побудувати картину сутності людини».
У цій картині сутності людини серцевиною особи Лерш вважає стремління, потяги і прагнення, які він називає рушійними силами душевного життя, а також почуття й емоції, в яких віддзеркалюється фатум тих рушіїв у нашому житті. Тут слід зазначити, що Лерш є одним із перших психологів, який ще у 1938 р. наголосив на автентичному існуванні трансперсональних рушіїв душевного життя, таких, як альтруїзм, любов, кохання, прагнення творчої діяльності, любов до чогось іншого, ніж людина (наприклад, любов до батьківщини) та ін.
Лерш є автором шести книг і понад 30 брошур і статей. Перша книга Лерша, яка звернула на себе увагу, засвідчила психологічну обдарованість і високий науковий рівень її автора, й була видана 1932 р. Це вельми оригінальна книга емпіричних досліджень міміки як вияву емоцій і душевних настроїв особи під назвою «Обличчя і душа людини».
Ще дві книги Лерша заслуговують хоча б на коротку згадку. Хоча сьогодні багато пишеться про важливість тендерного аспекту у психологічних дослідженнях, навряд чи хтось зумів схарактеризувати його сутність так, як це зробив Лерш у книзі «Про суть статей». Поняття «людина», вважає Лерш, — це абстракція, дійсними є чоловік і жінка. Вони різні — фізично й душевно, але ця різниця аж ніяк не дозволяє нам оцінювати одну стать як «вищу» відносно іншої.
Також заслуговує на увагу книжка Лерша про життя людини в сучасній західній цивілізації — «Людина в сучасності». Аналіз численних досліджень на цю тему призвів Лерша до висновку, що надмірна технологічна раціоналізація життя сучасної західної людини довела її до відчуження від самої себе, душевного стану, що Лерш ідентифікує терміном «Entinnerlichung» (буквально — «втрата внутрішності»). По- українськи перекладаю це як «атрофія серця».
Варто згадати і Лершів підручник соціальної психології «Людина як суспільна істота». Хист Лерша, як завжди, виявився тут у систематизації різноманітних підходів, наявних у соціальній психології: ця систематизація зберігає значущість і сьогодні. На жаль, про внесок Лерша забули в сучасній психології, його прізвище не згадують у сучасних підручниках, психологічних словниках та енциклопедіях (за винятком однієї російської). Це можна пояснити кількома причинами.
Однією з причин є сучасний «Zeitgeist» у західній психології. Як вже сказано, сьогодні в західному суспільстві панує раціонально- інструментальне мислення, і, відповідно, у психології — сцієнтизм, що найкраще помітний в когнітивній психології і нейропсихології. Отже, недооцінюється внесок психологів з феноменологічним підходом.
Друга причина — політична: підозра (яка не дістала підтвердження) Лерша в тому, що він, працюючи в Німеччині під час панування нацистського режиму, співпрацював з останнім.
Третя причина: Лершова мова важка для розуміння і перекладу, він використовує усі тонкощі німецької мови і сам часто творить нові слова. Його мова — відмінна від стандартної німецької психологічної мови. Сьогодні у психологічній науці панує англійська мова, і якщо в ній немає згадки про якогось автора, то він у тій науці «persona incognita». Основна праця Лерша «Структура особи» наразі перекладена лише на голландську, іспанську, японську та українську мови.
Посилання
- Балл Г. Психологія і особистість. // Дзеркало тижня. — 20 листопада 2015 р. [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Бібліографія. Філіпп Лерш // Німецька національна бібліотека
- Филипп Лерш (Lersch) — Биобиблиографическая энциклопедия «Образование. Наука. Культура». [Архівовано 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Nachlass in der Bayerischen Staatsbibliothek
- Robert Josef Kozljanič: Philipp Lersch – Psychologe des 'Herrenmenschen' oder Philosoph der Innerlichkeit? [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] (PDF; 202 kB)
- Lersch, Philipp — Deutsche biographie. [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Лерш Ф. Структура особи / Філіп Лерш; наук. ред. Р. Трача і В. Андрієвської; переднє слово Р. Трача; пер. з нім. І. Іващенка. — К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2014. — 560 с.
- История психологии в лицах. Персоналии / Под ред. Л. А. Карпенко // Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах / Ред.-сост. Л. А. Карпенко. Под общ. ред. А. В. Петровского. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – С. 271—272.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Lersh Filipp nim Philipp Lersch 4 kvitnya 1898 Myunhen 15 bereznya 1972 Myunhen nimeckij vchenij psiholog odin z chilnih predstavnikiv gumanitarnoyi Geisteswisenschaftliche psihologiyi ta psihologiyi ekspresivnih proyaviv Ausdruckspsychologie u Nimechchini Filipp LershPhilipp LerschNarodivsya4 kvitnya 1898 1898 04 04 Myunhen Nimecka ImperiyaPomer12 bereznya 1972 1972 03 12 73 roki Myunhen Federativna Respublika NimechchinaKrayina NimechchinaNacionalnistnimecDiyalnistpsiholog filosof vikladach universitetuAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaGaluzpsihologiyaZakladMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Drezdenskij tehnichnij universitet Lejpcizkij universitet Nimecka akademiya prirododoslidnikiv Leopoldina Vidomi uchniRoman Trach PhD zasluzhenij profesor psihologiyi u Sent Dzhon Fisher koledzhi SShA ChlenstvoLeopoldina Saksonska akademiya nauk 30 listopada 1942 Saksonska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Zmist 1 Biografiya 2 Naukovi poglyadi 2 1 Z peredmovi Romana Tracha do ukrayinskogo perekladu osnovnoyi praci Filippa Lersha Struktura osobi 1 3 Posilannya 4 LiteraturaBiografiyared Narodivsya v Myunheni v rodini arhitektora Georga Lersha z Mangejma Z 1918 roku vivchav u Myunhenskomu universiteti istoriyu nimeckoyi literaturi ta 1923 roku pid kerivnictvom profesora germanista Frica Shtriha zahistiv disertacijne doslidzhennya na temu Snovidinnya u nimeckomu romantizmi Pid vplivom prac Frejda vivchav filosofiyu i psihologiyu u Eriha Behera Morica Gajgera Aleksandra Pfendera sluhav lekciyi psihiatra Osvalda Bumke Z 1925 do 1933 roku pracyuvav u psihologichnij laboratoriyi ministerstva rejhsveru pid kerivnictvom avtora metodu asesment centru profesora Jogana Baptista Rifferta ta vijskovogo psihologa kapitana Maksa Simonajta zajmayuchis rozrobkoyu harakterologichnih testiv zdibnostej dlya profesijno psihologichnogo vidboru kursantiv 1929 roku Lersh projshov gabilitaciyu v Tehnichnomu universiteti Drezdena de do 1936 roku buv ekstraordinarnim profesorom U 1930 roci odruzhivsya z Rut Josten donkoyu doktora medicini Jogana Jostena ta aristokratki Amaliyi Frajyini fon Neselrode Gugenpot Podruzhzhya malo sina ta dvoh donok 1937 otrimav priznachennya v Breslau a z 1939 roku zminiv na posadi profesora Feliksa Kryugera u Lejpcizkomu universiteti Z 1942 roku i do svogo vihodu na pensiyu v 1968 roci Lersh pracyuvav u svoyij Alma mater v Myunheni de ocholyuvav kafedru psihologiyi ta filosofiyi a takozh buv direktorom Psihologichnogo institutu Myunhenskogo universitetu Z 1954 do 1955 roku Lersh ocholyuvav Nimecke psihologichne tovaristvo Z 1961 po 1971 rik golovnij redaktor vplivovogo fahovogo zhurnalu Psihologichnij oglyad a takozh golovnij redaktor fundamentalnogo 12 tomnogo Posibnika z psihologiyi Handbuch der Psychologie Naukovi poglyadired Z peredmovi Romana Tracha do ukrayinskogo perekladu osnovnoyi praci Filippa Lersha Struktura osobi 1 red Za Lershom lyudske mislennya maye dvi funkciyi racionalno instrumentalnu ta duhovno idejnu Persha funkciya vinikla z togo faktu sho lyudina v porivnyanni z tvarinami ye deficitnoyu istotoyu vona ne maye prirodzhenih instinktiv u formi gotovih riznovidiv povedinki yaki zabezpechili b yiyi vizhivannya Ditina dovgimi rokami zalezhna vid svoyih batkiv i ovolodivaye riznovidami povedinki yaki zabezpechuvatimut yiyi vizhivannya u sviti V comu procesi osoblivu rol vidigraye rozum lyudini v yiyi racionalno instrumenalnij funkciyi Zavdyaki movi ta pismennosti nagromadzhuyetsya znannya pro svit i lyudina pochinaye oruduvati svitom vidpovidno do svoyih potreb Rozvivayutsya prirodoznavchi nauki motto dlya yakih ye za vislovom francuzkogo filosofa Konta Savoir pour prevoir pour pouvoir znati shob mogti peredbachati i oruduvati Odnovimirne racionalno instrumentalne mislennya vidsuvaye na zadnij plan lyudski pochuttya emociyi nastroyi i vse sho pov yazane z metaforoyu lyudskogo sercya v rezultati chogo malo ne golovnoyu harakteristikoyu lyudini XX st stala atrofiya sercya Lersh pishe sho oznachaye metafora sercya Mati serce oznachaye sprijmati navkolishnij svit lyudej sho otochuyut nas yak sushe sho maye vlasnu cinnist i zi znachushosti yakogo nashe buttya otrimuye smisl i povnotu Serce vistupaye yak zdatnist do zv yazkiv samotranscendentnosti z yakih u svoyu chergu zrostaye pochuttya vidpovidalnosti Same ce pochuttya vidpovidalnosti ukorinene v tomu sho mi nazivayemo sumlinnyam U hvilyuvannyah sumlinnya vidchuvayemo spovnili mi chi ignoruvali ti obov yazki do yakih zaklikalo nashe serce Lyudske mislennya ne obmezhuyetsya racionalno instrumentalnoyu funkciyeyu yaka stvorila sciyentizm u psihologiyi lyudi takozh zdatni do duhovno idejnogo mislennya Ce mislennya maye na meti zovsim inshi cinnosti sho yih amerikanskij psiholog A Maslov nazvav buttyevimi cinnostyami Tut na pershomu plani stoyit te sho viznachaye sens lyudskogo buttya i vidpovidaye na zapitannya Dlya chogo ya zhivu V cij funkciyi mislennya mi ne pragnemo kontrolyuvati prirodu chi lyudej Buttyevi cinnosti ye transpersonalnimi voni znahodyat viyav u lyubovi dobrozichlivosti produktivnij ta tvorchij praci Produktami duhovno idejnogo mislennya ye takozh mistectvo ta filosofski j religijni shukannya Smisl piznayetsya usyudi tam de te sho z yavlyayetsya pered nami u sviti postaye i promovlyaye do nas yak znachushe za svoyeyu suttyu Ce najkrashe viyavlyayetsya u movi poeta ale piznavannya takih smislovih cinnostej vidbuvayetsya v usih transpersonalnih pochuttyah Yak pishe Lersh u cij knizi virishalnim dlya duhovno idejnoyi funkciyi mislennya ye moment sensu smislovij moment i tim staye ochevidnoyu yiyi vidminnist vid racionalno instrumentalnoyi funkciyi V ostannij dumki ye stosunkami abo vuzlami stosunkiv vazhlivih dlya tematiki samozberezhennya ta pidkorennya svitu Pishe Lersh Mozhna mati z lishkom usogo sho potribno dlya zhittya ta odnache sprijmati svoye buttya yak pozbavlene sensu Same taka situaciya harakterizuye chimalo suchasnih lyudej pro sho pisav avstrijskij psiholog Viktor Frankl Bagato osib sho zvertalis do nogo za konsultaciyeyu skarzhilis na te sho vin nazivaye ekzistencijnim vakuumom inshimi slovami brakom sensu zhittya Suchasne tehnologichne suspilstvo kerovane odnovimirnim racionalno instrumentalnim mislennyam ne zalishaye miscya dlya poshukiv sensu zhittya Zahidna lyudina yaka kolis shukala poradi u svyashenika teper shukaye yiyi u psihoterapevta Pishe Lersh u cij knizi Lyudske mislennya zavzhdi keruyetsya dinamikoyu i tematikoyu zakladenih v jogo osnovi procesiv rozpituvannya ta rozshukuvannya I yaksho mislennya v jogo racionalno instrumentalnij funkciyi privoditsya v diyu tematikoyu i dinamikoyu samozberezhennya samozabezpechennya ta zdobuttya vladi vbachayuchi u misleno sprijnyatomu vartosti docilnosti to u duhovno idejnij funkciyi visvitleni shlyahom mislennya zmisti smislu vistupayut yak ob yekti rozpituvan i rozshukuvan Smisl piznayetsya usyudi tam de te sho nam z yavlyayetsya u vnutrishnomu sviti promovlyaye do nas yak znachushe za svoyeyu suttyu yak buttyeva cinnist Praci Lersha zokrema jogo kniga Struktura osobi ye najkrashim antidotom odnovimirnogo racionalno tehnologichnogo mislennya sciyentizmu u psihologiyi V nij Lersh pokazuye yakoyu mozhe buti psihologiya yak lyudinoznavcha nauka Knizhka vitrimala 11 vidan Tut znahodimo dani z biologiyi zokrema z fiziologiyi nervovoyi sistemi psihopatologiyi riznih psihologichnih tipologij frojdistskogo ta neofrojdistskogo psihoanalizu individualnoyi psihologiyi A Adlera analitichnoyi psihologiyi K G Yunga fenomenologichnoyi ta ekzistencijnoyi psihologiyi Ci dani Lersh pov yazuye v odnu strukturnu model Lershiv pidhid do psihologiyi fenomenologichnij Vin pishe Fenomenologiya ce yak spershu rozumiv Gusserl deskriptivna psihologiya opis togo sho prisutnye u perezhivanni Jdetsya pro te shob rozglyadati zmisti dushevnih perezhivan u yihnij vnutrishnij podobi ta viznachati yihni istotni risi Zaki stati psihologom Lersh vivchav nimecku filologiyu i filosofiyu Jogo disertacijne doslidzhennya fenomenu snu vijshlo knizhkoyu pid nazvoyu Snovidinnya v nimeckij romantichnij literaturi Vivchayuchi movu vin mabut intuyitivno vidchuv te sho nabagato piznishe visloviv francuzkij filosof Mishel Fuko yakij skazav sho mova ce ne zovnishnij visliv dumki ce sama dumka Lersh pishe Kozhen hto maye vidvertij i neuperedzhenij poglyad na dosvid i ne obmezhuye zazdalegid svij svitoglyad naukovimi teoriyami vidchuvaye potrebu poglyanuti na bagatstvo shodennoyi rozmovnoyi movi oskilki spektr jogo psihologichnih vidtinkiv znachno bagatshij nizh spektr naukovoyi psihologiyi Knizhka Lersha Struktura osobi privernula uvagu ukrayinskih psihologiv she v 1957 r koli na yiyi some vidannya sho vijshlo 1956 r z yavilas rozloga recenziya P M Peleha Tam mizh inshim Peleh pishe sho kniga viklikala do sebe velikij interes dehto nazvav yiyi navit epohalnim tvorom v istoriyi psihologiyi Prote pislya detalnogo predstavlennya yiyi zmistu avtor zakinchuye svoyu recenziyu slovami Uspishno zdijsniti pobudovu naukovoyi sistemi psihologiyi mozhna lishe gruntuyuchis na dialektiko materialistichnomu rozuminni lyudskoyi osobistosti yiyi psihiki Peredbachayuchi taku kritiku Lersh pishe U psihologiyi jdetsya ne pro te shob tlumachiti psihologichne znannya z poglyadu yakoyis zazdalegid viroblenoyi ideyi lyudini a pro te shob cherez analiz i gruntovne osmislennya faktiv dushevnogo zhittya pobuduvati kartinu sutnosti lyudini U cij kartini sutnosti lyudini sercevinoyu osobi Lersh vvazhaye stremlinnya potyagi i pragnennya yaki vin nazivaye rushijnimi silami dushevnogo zhittya a takozh pochuttya j emociyi v yakih viddzerkalyuyetsya fatum tih rushiyiv u nashomu zhitti Tut slid zaznachiti sho Lersh ye odnim iz pershih psihologiv yakij she u 1938 r nagolosiv na avtentichnomu isnuvanni transpersonalnih rushiyiv dushevnogo zhittya takih yak altruyizm lyubov kohannya pragnennya tvorchoyi diyalnosti lyubov do chogos inshogo nizh lyudina napriklad lyubov do batkivshini ta in Lersh ye avtorom shesti knig i ponad 30 broshur i statej Persha kniga Lersha yaka zvernula na sebe uvagu zasvidchila psihologichnu obdarovanist i visokij naukovij riven yiyi avtora j bula vidana 1932 r Ce velmi originalna kniga empirichnih doslidzhen mimiki yak viyavu emocij i dushevnih nastroyiv osobi pid nazvoyu Oblichchya i dusha lyudini She dvi knigi Lersha zaslugovuyut hocha b na korotku zgadku Hocha sogodni bagato pishetsya pro vazhlivist tendernogo aspektu u psihologichnih doslidzhennyah navryad chi htos zumiv sharakterizuvati jogo sutnist tak yak ce zrobiv Lersh u knizi Pro sut statej Ponyattya lyudina vvazhaye Lersh ce abstrakciya dijsnimi ye cholovik i zhinka Voni rizni fizichno j dushevno ale cya riznicya azh niyak ne dozvolyaye nam ocinyuvati odnu stat yak vishu vidnosno inshoyi Takozh zaslugovuye na uvagu knizhka Lersha pro zhittya lyudini v suchasnij zahidnij civilizaciyi Lyudina v suchasnosti Analiz chislennih doslidzhen na cyu temu prizviv Lersha do visnovku sho nadmirna tehnologichna racionalizaciya zhittya suchasnoyi zahidnoyi lyudini dovela yiyi do vidchuzhennya vid samoyi sebe dushevnogo stanu sho Lersh identifikuye terminom Entinnerlichung bukvalno vtrata vnutrishnosti Po ukrayinski perekladayu ce yak atrofiya sercya Varto zgadati i Lershiv pidruchnik socialnoyi psihologiyi Lyudina yak suspilna istota Hist Lersha yak zavzhdi viyavivsya tut u sistematizaciyi riznomanitnih pidhodiv nayavnih u socialnij psihologiyi cya sistematizaciya zberigaye znachushist i sogodni Na zhal pro vnesok Lersha zabuli v suchasnij psihologiyi jogo prizvishe ne zgaduyut u suchasnih pidruchnikah psihologichnih slovnikah ta enciklopediyah za vinyatkom odniyeyi rosijskoyi 2 Ce mozhna poyasniti kilkoma prichinami Odniyeyu z prichin ye suchasnij Zeitgeist u zahidnij psihologiyi Yak vzhe skazano sogodni v zahidnomu suspilstvi panuye racionalno instrumentalne mislennya i vidpovidno u psihologiyi sciyentizm sho najkrashe pomitnij v kognitivnij psihologiyi i nejropsihologiyi Otzhe nedoocinyuyetsya vnesok psihologiv z fenomenologichnim pidhodom Druga prichina politichna pidozra yaka ne distala pidtverdzhennya Lersha v tomu sho vin pracyuyuchi v Nimechchini pid chas panuvannya nacistskogo rezhimu spivpracyuvav z ostannim Tretya prichina Lershova mova vazhka dlya rozuminnya i perekladu vin vikoristovuye usi tonkoshi nimeckoyi movi i sam chasto tvorit novi slova Jogo mova vidminna vid standartnoyi nimeckoyi psihologichnoyi movi Sogodni u psihologichnij nauci panuye anglijska mova i yaksho v nij nemaye zgadki pro yakogos avtora to vin u tij nauci persona incognita Osnovna pracya Lersha Struktura osobi narazi perekladena lishe na gollandsku ispansku yaponsku ta ukrayinsku movi Posilannyared Ball G Psihologiya i osobistist Dzerkalo tizhnya 20 listopada 2015 r Arhivovano 12 grudnya 2016 u Wayback Machine Bibliografiya Filipp Lersh Nimecka nacionalna biblioteka Filipp Lersh Lersch Biobibliograficheskaya enciklopediya Obrazovanie Nauka Kultura Arhivovano 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine Nachlass in der Bayerischen Staatsbibliothek Robert Josef Kozljanic Philipp Lersch Psychologe des Herrenmenschen oder Philosoph der Innerlichkeit Arhivovano 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine PDF 202 kB Lersch Philipp Deutsche biographie Arhivovano 26 bereznya 2016 u Wayback Machine Literaturared Lersh F Struktura osobi Filip Lersh nauk red R Tracha i V Andriyevskoyi perednye slovo R Tracha per z nim I Ivashenka K Univ vid vo Pulsari 2014 560 s Istoriya psihologii v licah Personalii Pod red L A Karpenko Psihologicheskij leksikon Enciklopedicheskij slovar v shesti tomah Red sost L A Karpenko Pod obsh red A V Petrovskogo M PER SE 2005 S 271 272 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Filipp Lersh