Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіпп Філіпп дав гр Φίλιππος IV століття до н е давньогрецький лікар набл

Філіпп Акарнанський

Філіпп Акарнанський
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіпп.

Філіпп (дав.-гр. Φίλιππος; IV століття до н. е.) — давньогрецький лікар, наближений Александра Македонського.

Філіпп Акарнанський
дав.-гр. Φίλιππος
image
Генріх Семирадський. «Довіра Александра Македонського до лікаря Філіппа». 1870 рік
Національністьгреки[d]
Діяльністьлікар
Знання мовдавньогрецька

Згідно з однією з античних легенд Філіпп супроводжував Александра під час його походів і один раз, коли басилевс захворів, врятував його від неминучої смерті. Перед тим як прийняти ліки, Александр отримав лист від воєначальника Парменіона. У листі Парменіон стверджував, що Філіпп підкуплений Дарієм і хоче отруїти Александра. Юний басилевс передав лист Філіппу, а сам випив приготовані ліки. Ця історія знайшла відображення у філософії, літературі та живописі, де автори намагаються зобразити момент найбільшого душевного напруження як лікаря, так і його пацієнта.

Життєпис

Про життя Філіпа відомо небагато. Він був родом з Акарнанії — області, розташованої на заході Греції. За свідченням Квінта Курція Руфа, Філіпп був другом, вихователем і лікарем Александра Македонського з дитячих років. На думку [en], Філіпп належав до двору матері Александра Македонського Олімпіади і був обраний нею лікарем для сина.

Античні джерела згадують його у зв'язку з двома епізодами успішного лікування Александра в 333 і 332 роках до н. е. Перший раз він вилікував басилевса в Кілікії, другий — вийняв стрілу з плеча Александра під час облоги Гази. Також Філіпп згаданий в псевдоісторичному романі «Історія Александра Великого» Псевдо-Каллісфена серед змовників, які отруїли Александра. Античні історики не згадують імені лікаря, який був поруч з Александром перед смертю.

Легенда про лікування Александра Філіппом в Кілікії

Античні історики в різних варіаціях передають історію про лікування Александра Філіппом. Після купання в спекотний день в студеній воді річки Кідн у Кілікії Александр застудився і небезпечно захворів. Всю армію охопило глибоке занепокоєння як за долю свого ватажка, так і своє власне життя далеко від рідних місць у ворожій країні. Александр сказав, що ситуація не терпить зволікання і що для нього «краще відразу померти, ніж поправитися занадто пізно». Ніхто з медиків, що були в македонському таборі, не наважувався лікувати басилевса. Лікарі розуміли небезпеку захворювання, а в разі смерті володаря боялися накликати на себе гнів всього війська. Тоді Філіпп, за словами Плутарха «бачачи важкий стан хворого, поставив дружбу понад усе і визнав злочинним не розділити небезпеку з Александром і не вичерпати — нехай навіть з ризиком для себе — всі засоби». Філіпп приготував Александру, який страждав від лихоманки, сильнодійні ліки. В цей час з Каппадокії від Парменіона прибув гонець з терміновою депешею, в якій полководець повідомляв про те, що лікар, підкуплений перським правителем Дарієм III величезною сумою в тисячу талантів і обіцянкою видати за нього свою сестру, має намір отруїти свого пацієнта. Александр передав цей лист Філіппу, а поки той читав, випив на його очах приготоване зілля. Згідно Арріану, Філіпп спокійно прочитав лист, після чого всім стало ясно про відсутність у лікаря планів отруїти басилевса. Філіпп порадив володарю слухатися його і надалі, щоб швидше одужати. Плутарх, навпаки, стверджував, що Філіпп «обурений безпідставним наклепом, то кликав богів у свідки своєї невинності й підносив руки до неба, то кидався до ліжка Александра, благаючи бути доброї думки й мати до нього повне довір'я». Незабаром басилевс пішов на поправку і постав перед армією, і тоді «все військо прийняло Філіппа з таким почуттям, як самого царя; кожен тиснув йому руку і дякував йому, як посланого богом».

Античні автори по різному оцінювали дію і мотиви Александра. Згідно Марку Юніану Юстину, басилевс вирішив, що краще ризикнути та довіритися лікарю, який не викликав довіри, ніж безсумнівно померти від хвороби; Плутарху і Арріану — Александр безумовно довіряв Філіппу; Квінту Курцію Руфу — Александр сумнівався, але врешті-решт довіра до Філіппа переважила.

Достовірність даного оповідання у сучасних істориків викликає великі сумніви. Одні вважають всю історію «підлою фальшивкою» і абсурдом. Інші, навпаки, припускають, що розповідь про лікування Філіппом басилевса є ремінісценцією одного з епізодів походу Александра, коли воєначальник важко захворів, можливо, запаленням легенів, а Філіпп його виходжував.

У культурі

Легенда про лікування Александра Філіппом знайшла відображення в філософії, літературі та живопису. Французький філософ епохи Відродження Мішель де Монтень на підставі цієї розповіді ставив Александра в приклад іншим, як володаря, який не втратив довіри до друзів, зберіг твердість і моральну красу.

До сюжету про виявлену довіру Александра до свого лікаря зверталися багато художників Нового часу, в тому числі [en], [en], Тарас Шевченко, Генріх Семирадський та інші. Генріх Семирадський в 1870 році написав картину [ru], яку представив на конкурс Імператорської Академії мистецтв. У ній він зобразив момент найбільшого душевного напруження як лікаря, так і його могутнього пацієнта. Журі Академії 4 листопада одностайно присудило йому велику золоту медаль і право закордонної поїздки казенним коштом.

Легенда про лікування Александра Філіппом описана в одній з глав книги [ru] «В глуби веков».

image
image
image
image
«Хворий Александр і лікар», 1517 рік,
[en].
Національна галерея в Празі
«Александр і лікар Філіпп», близько 1630 року
Д. Ланфранко
«Александр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіппу», 1836 рік,
Т. Г. Шевченка.
Національний музей Тараса Шевченка, Києва
«Александр і Філіпп», між 1898 і 1899 роками,
Гравюра Андре Кастеня

Примітки

  1. Квінт Курцій Руф, III, 6, 1.
  2. Киляшова, 2018, с. 68.
  3. Квінт Курцій Руф, IV, 6, 17.
  4. Heckel, 2006, p. 213—214.
  5. Treves, 1938.
  6. Плутарх, 2023, с. 182, Александр 19.
  7. Арріан, II, 4, 7—11.
  8. Квінт Курцій Руф, III, 6.
  9. Валерій Максім, III, 8, 6 Зовнішній приклад.
  10. Юстин, XI, 8, 3—9.
  11. Шофман, 1976, с. 346.
  12. Шахермайр, 1997, с. 186.
  13. Шофман, 1976, с. 67.
  14. Монтень М. де. I, Глава XXIV При одних и тех же намерениях воспоследовать может разное // Опыты : ( )[рос.] / Издание подготовили А. С. Бобович, Ф. А. Коган-Бернштейн, Н. Я. Рыкова, А. А. Смирнов. — второе. — Москва : Наука, 1979. — С. 121. — (Литературные памятники).
  15. Повне зібрання творів, 2005, с. 28—29 (зображення), с. 361 (примітки).
  16. Карпова Т. Л. Генрих Семирадский: Альбом : ( )[рос.]. — Санкт-Петербург : Золотой век, 2008. — С. 26. — 400 с.
  17. Воронкова Л. Ф. Река Кидн // В глуби веков : ( )[рос.]. — Москва : Азбука-классика, 2003. — 400 с. — (Сын Зевса).

Література

Джерела

Дослідження

  • Киляшова К. А. Политическая роль женщин при дворе македонских царей династии Аргеадов. Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук : ( )[рос.] / Научный руководитель доктор исторических наук, профессор Э. В. Рунг. — Казань : Казанский (Приволжский) федеральный университет, 2018.
  • Шахермайр Ф. Александр Македонский : ( )[рос.]. — Ростов на Дону : Феникс, 1997. — 576 с.
  • Шофман А. С. Восточная политика Александра Македонского : ( )[рос.] / Печатается по постановлению редакционно-издательского совета Казанского университета. Отв. редактор В. Д. Жигунин. — Казань : Издательство Казанского университета, 1976.
  • [en]. Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire : ( )[англ.]. — Malden; Oxford; Carlton : Blackwell Publishing, 2006.
  • Treves P. Philippos 63 : ( )[нім.] / Georg Wissowa // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart : J. B. Metzler'sche Verlagsbuchhandlung, 1938.
  • Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Жулинський М. Г. (​голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2005. — Т. 7: Живопис і графіка 1830—1843. — 504 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp Filipp dav gr Filippos IV stolittya do n e davnogreckij likar nablizhenij Aleksandra Makedonskogo Filipp Akarnanskijdav gr FilipposGenrih Semiradskij Dovira Aleksandra Makedonskogo do likarya Filippa 1870 rikNacionalnistgreki d DiyalnistlikarZnannya movdavnogrecka Mediafajli u Vikishovishi Zgidno z odniyeyu z antichnih legend Filipp suprovodzhuvav Aleksandra pid chas jogo pohodiv i odin raz koli basilevs zahvoriv vryatuvav jogo vid neminuchoyi smerti Pered tim yak prijnyati liki Aleksandr otrimav list vid voyenachalnika Parmeniona U listi Parmenion stverdzhuvav sho Filipp pidkuplenij Dariyem i hoche otruyiti Aleksandra Yunij basilevs peredav list Filippu a sam vipiv prigotovani liki Cya istoriya znajshla vidobrazhennya u filosofiyi literaturi ta zhivopisi de avtori namagayutsya zobraziti moment najbilshogo dushevnogo napruzhennya yak likarya tak i jogo paciyenta ZhittyepisPro zhittya Filipa vidomo nebagato Vin buv rodom z Akarnaniyi oblasti roztashovanoyi na zahodi Greciyi Za svidchennyam Kvinta Kurciya Rufa Filipp buv drugom vihovatelem i likarem Aleksandra Makedonskogo z dityachih rokiv Na dumku en Filipp nalezhav do dvoru materi Aleksandra Makedonskogo Olimpiadi i buv obranij neyu likarem dlya sina Antichni dzherela zgaduyut jogo u zv yazku z dvoma epizodami uspishnogo likuvannya Aleksandra v 333 i 332 rokah do n e Pershij raz vin vilikuvav basilevsa v Kilikiyi drugij vijnyav strilu z plecha Aleksandra pid chas oblogi Gazi Takozh Filipp zgadanij v psevdoistorichnomu romani Istoriya Aleksandra Velikogo Psevdo Kallisfena sered zmovnikiv yaki otruyili Aleksandra Antichni istoriki ne zgaduyut imeni likarya yakij buv poruch z Aleksandrom pered smertyu Legenda pro likuvannya Aleksandra Filippom v KilikiyiAntichni istoriki v riznih variaciyah peredayut istoriyu pro likuvannya Aleksandra Filippom Pislya kupannya v spekotnij den v studenij vodi richki Kidn u Kilikiyi Aleksandr zastudivsya i nebezpechno zahvoriv Vsyu armiyu ohopilo gliboke zanepokoyennya yak za dolyu svogo vatazhka tak i svoye vlasne zhittya daleko vid ridnih misc u vorozhij krayini Aleksandr skazav sho situaciya ne terpit zvolikannya i sho dlya nogo krashe vidrazu pomerti nizh popravitisya zanadto pizno Nihto z medikiv sho buli v makedonskomu tabori ne navazhuvavsya likuvati basilevsa Likari rozumili nebezpeku zahvoryuvannya a v razi smerti volodarya boyalisya naklikati na sebe gniv vsogo vijska Todi Filipp za slovami Plutarha bachachi vazhkij stan hvorogo postaviv druzhbu ponad use i viznav zlochinnim ne rozdiliti nebezpeku z Aleksandrom i ne vicherpati nehaj navit z rizikom dlya sebe vsi zasobi Filipp prigotuvav Aleksandru yakij strazhdav vid lihomanki silnodijni liki V cej chas z Kappadokiyi vid Parmeniona pribuv gonec z terminovoyu depesheyu v yakij polkovodec povidomlyav pro te sho likar pidkuplenij perskim pravitelem Dariyem III velicheznoyu sumoyu v tisyachu talantiv i obicyankoyu vidati za nogo svoyu sestru maye namir otruyiti svogo paciyenta Aleksandr peredav cej list Filippu a poki toj chitav vipiv na jogo ochah prigotovane zillya Zgidno Arrianu Filipp spokijno prochitav list pislya chogo vsim stalo yasno pro vidsutnist u likarya planiv otruyiti basilevsa Filipp poradiv volodaryu sluhatisya jogo i nadali shob shvidshe oduzhati Plutarh navpaki stverdzhuvav sho Filipp oburenij bezpidstavnim naklepom to klikav bogiv u svidki svoyeyi nevinnosti j pidnosiv ruki do neba to kidavsya do lizhka Aleksandra blagayuchi buti dobroyi dumki j mati do nogo povne dovir ya Nezabarom basilevs pishov na popravku i postav pered armiyeyu i todi vse vijsko prijnyalo Filippa z takim pochuttyam yak samogo carya kozhen tisnuv jomu ruku i dyakuvav jomu yak poslanogo bogom Antichni avtori po riznomu ocinyuvali diyu i motivi Aleksandra Zgidno Marku Yunianu Yustinu basilevs virishiv sho krashe riziknuti ta doviritisya likaryu yakij ne viklikav doviri nizh bezsumnivno pomerti vid hvorobi Plutarhu i Arrianu Aleksandr bezumovno doviryav Filippu Kvintu Kurciyu Rufu Aleksandr sumnivavsya ale vreshti resht dovira do Filippa perevazhila Dostovirnist danogo opovidannya u suchasnih istorikiv viklikaye veliki sumnivi Odni vvazhayut vsyu istoriyu pidloyu falshivkoyu i absurdom Inshi navpaki pripuskayut sho rozpovid pro likuvannya Filippom basilevsa ye reminiscenciyeyu odnogo z epizodiv pohodu Aleksandra koli voyenachalnik vazhko zahvoriv mozhlivo zapalennyam legeniv a Filipp jogo vihodzhuvav U kulturiLegenda pro likuvannya Aleksandra Filippom znajshla vidobrazhennya v filosofiyi literaturi ta zhivopisu Francuzkij filosof epohi Vidrodzhennya Mishel de Monten na pidstavi ciyeyi rozpovidi staviv Aleksandra v priklad inshim yak volodarya yakij ne vtrativ doviri do druziv zberig tverdist i moralnu krasu Do syuzhetu pro viyavlenu doviru Aleksandra do svogo likarya zvertalisya bagato hudozhnikiv Novogo chasu v tomu chisli en en Taras Shevchenko Genrih Semiradskij ta inshi Genrih Semiradskij v 1870 roci napisav kartinu ru yaku predstaviv na konkurs Imperatorskoyi Akademiyi mistectv U nij vin zobraziv moment najbilshogo dushevnogo napruzhennya yak likarya tak i jogo mogutnogo paciyenta Zhuri Akademiyi 4 listopada odnostajno prisudilo jomu veliku zolotu medal i pravo zakordonnoyi poyizdki kazennim koshtom Legenda pro likuvannya Aleksandra Filippom opisana v odnij z glav knigi ru V glubi vekov Hvorij Aleksandr i likar 1517 rik en Nacionalna galereya v Prazi Aleksandr i likar Filipp blizko 1630 roku D Lanfranko Aleksandr Makedonskij viyavlyaye doviru svoyemu likarevi Filippu 1836 rik T G Shevchenka Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Kiyeva Aleksandr i Filipp mizh 1898 i 1899 rokami Gravyura Andre KastenyaPrimitkiKvint Kurcij Ruf III 6 1 Kilyashova 2018 s 68 Kvint Kurcij Ruf IV 6 17 Heckel 2006 p 213 214 Treves 1938 Plutarh 2023 s 182 Aleksandr 19 Arrian II 4 7 11 Kvint Kurcij Ruf III 6 Valerij Maksim III 8 6 Zovnishnij priklad Yustin XI 8 3 9 Shofman 1976 s 346 Shahermajr 1997 s 186 Shofman 1976 s 67 Monten M de I Glava XXIV Pri odnih i teh zhe namereniyah vosposledovat mozhet raznoe Opyty ros Izdanie podgotovili A S Bobovich F A Kogan Bernshtejn N Ya Rykova A A Smirnov vtoroe Moskva Nauka 1979 S 121 Literaturnye pamyatniki Povne zibrannya tvoriv 2005 s 28 29 zobrazhennya s 361 primitki Karpova T L Genrih Semiradskij Albom ros Sankt Peterburg Zolotoj vek 2008 S 26 400 s Voronkova L F Reka Kidn V glubi vekov ros Moskva Azbuka klassika 2003 400 s Syn Zevsa LiteraturaDzherela Arrian Anabazis Aleksandra Valerij Maksim Dostopam yatni diyannya i vislovi Kvint Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Velikogo Makedonskogo Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Pereklad z davnogreckoyi Josipa Kobova ta Yuriya Cimbalyuka Kiyiv Stilet i stilos 2023 480 s ISBN 978 617 95149 5 1 Mark Yunian Yustin Epitome historiarum Trogi Pompeii Doslidzhennya Kilyashova K A Politicheskaya rol zhenshin pri dvore makedonskih carej dinastii Argeadov Dissertaciya na soiskanie uchyonoj stepeni kandidata istoricheskih nauk ros Nauchnyj rukovoditel doktor istoricheskih nauk professor E V Rung Kazan Kazanskij Privolzhskij federalnyj universitet 2018 Shahermajr F Aleksandr Makedonskij ros Rostov na Donu Feniks 1997 576 s Shofman A S Vostochnaya politika Aleksandra Makedonskogo ros Pechataetsya po postanovleniyu redakcionno izdatelskogo soveta Kazanskogo universiteta Otv redaktor V D Zhigunin Kazan Izdatelstvo Kazanskogo universiteta 1976 en Who s Who in the Age of Alexander the Great Prosopography of Alexander s Empire angl Malden Oxford Carlton Blackwell Publishing 2006 Treves P Philippos 63 nim Georg Wissowa Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft Stuttgart J B Metzler sche Verlagsbuchhandlung 1938 Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2005 T 7 Zhivopis i grafika 1830 1843 504 s ISBN 978 966 00 0625 6

Дата публікації:
Топ