Філіпп І фон Гайнсберг (нім. Philipp I. von Heinsberg; бл. 1130 — 13 серпня 1191) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 29-й архієпископ Кельна, 1-й герцог Вестфалії.
Філіпп І фон Гайнсберг | |
---|---|
Народився | 1130[2] |
Помер | 13 серпня 1191[1] Неаполь, Сицилійське королівство ·чума |
Поховання | Кельнський собор |
Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
Титул | герцог |
Посада | Архієпископ Кельна[d] і архієпископ |
Конфесія | католицька церква[3] |
Батько | d[2] |
Мати | d[2] |
Брати, сестри | d, d і d |
|
Життєпис
Походив з саксонського шляхетського роду. Другий син Госвіна II фон Гайнсберг і Фалькенбург, й Адельгейди (доньки Фрідріха V фон Зоммершенбург, пфальцграфа Саксонії). Народився близько 1130 року. З дитинства призначений для церковної кар'єри. Навчався в школах при Кельнському і Реймському соборах. По поверненню до Кельна опинився у почті впливового архієпископа Райнальда фон Дасселя.
У 1156 році став деканом собору в Кельні. Водночас зумів відбити напад на свої володіння з боку Конрада фон Гогенштауфена, пфальцграфа Рейнського.
1165 року отримав посаду пробста собору в Льєжі. У 1166—1167 роках брав участь зі своїм загоном в італійському поході імператора Фрідріха I Гогенштауфена. По поверненню до Німеччини влітку 1167 роки став архієпископом Кельнським, архіканцлером Італії, та очолив канцелярію імператора. Невдовзі надав прихисток Моріцу та Крістіану Ольденбурзьким, яких вигнав з рідного графства саксонський герцог Генріх Вельф.
1168 року Філіпп фон Гайнсберг стає також архіканцлером Німеччини. В результаті став другою особою вдержаві після імператора. Того ж року виступив посередником між Генріхом II Плантагенетом, королем Англії, та Людовиком VII Капетингом, королем Франції. 1169 року своїм рішенням обозначив права кельнського бургграфа і фогта Кельна. Багато зробив для зміцнення феодальної влади архієпископа, купуючи замки у збіднілих лицарів та шляхти, а потім повертаючи їх як залежний феод. В результаті шляхта архієпископа втратила залежність від імператора. Натомість той з метою послаблення архієпископа надав економічні привілеї містам Аахен і Дуйсбург.
1176 року брав участь у битві під Леньяно, де імперське військо зазнало поразки. У 1177 році сприяв укладенню договору в Венеції між імператором і папою римським Олександром III. На дяку отримав володіння в Рейнській області. 1178 році по поверненню до Німеччини спробував відвоювати Ольденбурзьке графство у Генріха Вельфа, проте без успіху.
1179 року підтримав дії імператора Фрідріха I, спрямовані проти Генріха Вельфа, герцога Саксонії та Баварії. В результаті 1180 року отримав частину володінь останнього, ставши 1-м герцогом Вестфалії. Водночас вступив у конфлікт з містянами Кельна, що самовільно стали розширювати укріплення міста. за посередництва імператора було найдено згоду, за якою архієпископ Філіпп І фон Гайнсберг отримав 2 тис. марок в обмін на визнання факту збільшення укріплень.
В подальшому став проводити політику на недопущення посилення влади імператора. Водночас намагався стати провідним князем у західних землях Німеччини. 1184 року на гофтазі в Майнці вступив у конфлікт з Фрідріхом I щодо меж своїх володінь, маючи територіальний конфлікт з Фульдським монастирем та Бодуеном V де Ено, яких підтримував імператором. Тому у конфлікті останнього з папою римським Урбаном III в 1185 році Філіпп І фон Гайнсберг встав на бік Папського престолу в питання обрання архієпископа Тріра. Також надавав допомогу Генріху IV, графу Люксембургу, проти Бодуена V де Ено.
У 1187 році був призначений папським легатом і очолив коаліцію князів проти імператора, намагався укласти союз з Францією. Водночас відновив розширення стіни навколо Кельну для захисту від імперських військ. Після смерті папи римського наприкінці 1187 року зазнав поразки, й зрештою в березні 1188 року підкорився Фрідріхові I.
Після початку походу Фрідріха I в 1189 році в Третій хрестовий похід залишився в країні. 1190 року брав участь у залагодженню конфлікту між Генріхом Вельфом і імператором Генріхом VI Гогенштауфеном. Потім супроводжував останнього в італійському поході. Помер 1191 року під час облоги Неаполя від якоїсь епідемії, можливо чуми. Новим архієпископом став Бруно III фон Берг.
Примітки
- https://www.deutsche-biographie.de/sfz95621.html
- verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Gerhard Kallen: Philipp von Heinsberg, Erzbischof von Köln (1169—1191). In: Im Schatten von St. Gereon. (= Veröffentlichungen des Kölnischen Geschichtsvereins. Band 25). Verlag Der Löwe Reykers, Köln 1960, S. 183—205.
- Rosamond McKitterick, David Abulafia. The New Cambridge Medieval History: pts. 1-2. c. 1024-c. 1198 Cambridge University Press, 2004 pg. 403
- Wolfgang Georgi: Wichmann, Christian, Philipp und Konrad: Die Friedensmacher von Venedig? In: Stefan Weinfurter (Hrsg.): Stauferreich im Wandel. Ordnungsvorstellungen und Politik in der Zeit Friedrich Barbarossas. (= Mittelalter-Forschungen. Band 9). Thorbecke, Stuttgart 2002, , S. 41–84.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filipp I fon Gajnsberg nim Philipp I von Heinsberg bl 1130 13 serpnya 1191 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 29 j arhiyepiskop Kelna 1 j gercog Vestfaliyi Filipp I fon GajnsbergNarodivsya1130 2 Pomer13 serpnya 1191 1 Neapol Sicilijske korolivstvo chumaPohovannyaKelnskij soborDiyalnistkatolickij svyashennik katolickij yepiskopTitulgercogPosadaArhiyepiskop Kelna d i arhiyepiskopKonfesiyakatolicka cerkva 3 Batkod 2 Matid 2 Brati sestrid d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z saksonskogo shlyahetskogo rodu Drugij sin Gosvina II fon Gajnsberg i Falkenburg j Adelgejdi donki Fridriha V fon Zommershenburg pfalcgrafa Saksoniyi Narodivsya blizko 1130 roku Z ditinstva priznachenij dlya cerkovnoyi kar yeri Navchavsya v shkolah pri Kelnskomu i Rejmskomu soborah Po povernennyu do Kelna opinivsya u pochti vplivovogo arhiyepiskopa Rajnalda fon Dasselya U 1156 roci stav dekanom soboru v Kelni Vodnochas zumiv vidbiti napad na svoyi volodinnya z boku Konrada fon Gogenshtaufena pfalcgrafa Rejnskogo 1165 roku otrimav posadu probsta soboru v Lyezhi U 1166 1167 rokah brav uchast zi svoyim zagonom v italijskomu pohodi imperatora Fridriha I Gogenshtaufena Po povernennyu do Nimechchini vlitku 1167 roki stav arhiyepiskopom Kelnskim arhikanclerom Italiyi ta ocholiv kancelyariyu imperatora Nevdovzi nadav prihistok Moricu ta Kristianu Oldenburzkim yakih vignav z ridnogo grafstva saksonskij gercog Genrih Velf 1168 roku Filipp fon Gajnsberg staye takozh arhikanclerom Nimechchini V rezultati stav drugoyu osoboyu vderzhavi pislya imperatora Togo zh roku vistupiv poserednikom mizh Genrihom II Plantagenetom korolem Angliyi ta Lyudovikom VII Kapetingom korolem Franciyi 1169 roku svoyim rishennyam oboznachiv prava kelnskogo burggrafa i fogta Kelna Bagato zrobiv dlya zmicnennya feodalnoyi vladi arhiyepiskopa kupuyuchi zamki u zbidnilih licariv ta shlyahti a potim povertayuchi yih yak zalezhnij feod V rezultati shlyahta arhiyepiskopa vtratila zalezhnist vid imperatora Natomist toj z metoyu poslablennya arhiyepiskopa nadav ekonomichni privileyi mistam Aahen i Dujsburg 1176 roku brav uchast u bitvi pid Lenyano de imperske vijsko zaznalo porazki U 1177 roci spriyav ukladennyu dogovoru v Veneciyi mizh imperatorom i papoyu rimskim Oleksandrom III Na dyaku otrimav volodinnya v Rejnskij oblasti 1178 roci po povernennyu do Nimechchini sprobuvav vidvoyuvati Oldenburzke grafstvo u Genriha Velfa prote bez uspihu 1179 roku pidtrimav diyi imperatora Fridriha I spryamovani proti Genriha Velfa gercoga Saksoniyi ta Bavariyi V rezultati 1180 roku otrimav chastinu volodin ostannogo stavshi 1 m gercogom Vestfaliyi Vodnochas vstupiv u konflikt z mistyanami Kelna sho samovilno stali rozshiryuvati ukriplennya mista za poserednictva imperatora bulo najdeno zgodu za yakoyu arhiyepiskop Filipp I fon Gajnsberg otrimav 2 tis marok v obmin na viznannya faktu zbilshennya ukriplen V podalshomu stav provoditi politiku na nedopushennya posilennya vladi imperatora Vodnochas namagavsya stati providnim knyazem u zahidnih zemlyah Nimechchini 1184 roku na goftazi v Majnci vstupiv u konflikt z Fridrihom I shodo mezh svoyih volodin mayuchi teritorialnij konflikt z Fuldskim monastirem ta Boduenom V de Eno yakih pidtrimuvav imperatorom Tomu u konflikti ostannogo z papoyu rimskim Urbanom III v 1185 roci Filipp I fon Gajnsberg vstav na bik Papskogo prestolu v pitannya obrannya arhiyepiskopa Trira Takozh nadavav dopomogu Genrihu IV grafu Lyuksemburgu proti Boduena V de Eno U 1187 roci buv priznachenij papskim legatom i ocholiv koaliciyu knyaziv proti imperatora namagavsya uklasti soyuz z Franciyeyu Vodnochas vidnoviv rozshirennya stini navkolo Kelnu dlya zahistu vid imperskih vijsk Pislya smerti papi rimskogo naprikinci 1187 roku zaznav porazki j zreshtoyu v berezni 1188 roku pidkorivsya Fridrihovi I Pislya pochatku pohodu Fridriha I v 1189 roci v Tretij hrestovij pohid zalishivsya v krayini 1190 roku brav uchast u zalagodzhennyu konfliktu mizh Genrihom Velfom i imperatorom Genrihom VI Gogenshtaufenom Potim suprovodzhuvav ostannogo v italijskomu pohodi Pomer 1191 roku pid chas oblogi Neapolya vid yakoyis epidemiyi mozhlivo chumi Novim arhiyepiskopom stav Bruno III fon Berg Primitkihttps www deutsche biographie de sfz95621 html verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaGerhard Kallen Philipp von Heinsberg Erzbischof von Koln 1169 1191 In Im Schatten von St Gereon Veroffentlichungen des Kolnischen Geschichtsvereins Band 25 Verlag Der Lowe Reykers Koln 1960 S 183 205 Rosamond McKitterick David Abulafia The New Cambridge Medieval History pts 1 2 c 1024 c 1198 Cambridge University Press 2004 pg 403 Wolfgang Georgi Wichmann Christian Philipp und Konrad Die Friedensmacher von Venedig In Stefan Weinfurter Hrsg Stauferreich im Wandel Ordnungsvorstellungen und Politik in der Zeit Friedrich Barbarossas Mittelalter Forschungen Band 9 Thorbecke Stuttgart 2002 ISBN 3 7995 4260 4 S 41 84