Філіп I (фр. Philippe I d'Anjou; 10 листопада 1278 — 26 грудня 1332) — князь, володар Ахейського князівства в 1307—1313 роках (як Філіп II), князь Албанії.
Філіп I Тарентський фр. Philippe I d'Anjou | |||
| |||
---|---|---|---|
1307 — 26 грудня 1332 | |||
Попередник: | Катерине Куртене | ||
Наступник: | Катерина II | ||
| |||
1309 — 26 грудня 1332 | |||
Попередник: | Карл II | ||
Наступник: | Іоанн І | ||
| |||
1309 — 26 грудня 1332 | |||
Попередник: | Карл II | ||
Наступник: | Іоанн І | ||
| |||
1309 — 26 грудня 1332 | |||
Попередник: | Карл II | ||
Наступник: | Роберт Тарентський | ||
Народження: | 1248 Неаполь, Сицилійське королівство | ||
Смерть: | 5 травня 1309 Неаполь, Неаполітанське королівство | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Франція | ||
Релігія: | католицтво | ||
Рід: | Анжуйська династія Капетингів | ||
Батько: | Карл I | ||
Мати: | |||
Шлюб: | Катерина II і d | ||
Діти: | Людовік I, Роберт Тарентський, Філіп II Тарентський, d, d, d, d, d, d і d[1] | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з Анжу-Сицилійської династії. Четвертий син Карла Анжуйського, першого короля Сицилійського королівства з Анжуйської династії та Марії Арпад. Народився 1278 року в Неаполі. 1285 року його батько стає королем Сицилії.
4 лютого 1294 року отримав від батька титул князя Таранто, а 12 липня того ж року призначається вікарієм-генералом Сицилійського королівства. 13 серпня Філіп в Л'Аквілі одружився з донькою епірського деспота Никифора I Комніна Дуки, отримавши як посаг фортеці Воніца, Врахова, Гірокастра і Навпакт. Також було домовлено про надання права спадкоємиці Епіру дружині Філіпа Тарентського.
Після весілля Карл II передав Філіпу сюзеренітет над Ахейським і Албанським князівствами, а також права на Латинську імперію. Після смерті Никифора I в 1297 році Філіп взяв титул деспота Романії, висунувши права на Епір, Етолію, Акарнанію, проте регентша Епіру Анна Кантакузіна проголосила деспотом сина Фому.
Втім кампанія проти Епіру була відкладена, оскільки поновилася боротьба з Арагонською династією за Сицилію. 1299 року Філіп разом з братом Робером захопили частину Сицилії разом з містом Катанія. Але того ж року у битві блія Фальконари вони зазнали поразки від сицилійського короля Фредеріка II. Після цього король Сицилії зайняв більшу частину Калабрії. Війна тривала до 1302 року, коли Карл II зрікся Сицилії. Водночас 1301 року був визнаний сюзереном Ахейських князів Філіпа і Ізабелли.
У 1304 році почав війну за Епір, захопивши Бутрінт і Навпакт, але 1305 року втратив більшість захопленого. Водночас самостійність став виявляти Філіп П'ємонтський, князь Ахейї. Тому 1306 року Філіп Тарентський позбавив його влади, а 1307 року — Ізабеллу, перебравши управління Ахейським князівством на себе. Того ж року відвоював Бутрінт і Навпакт в Епірського деспотату, але повністю підкорити цю державу не зміг.
У 1309 році звинуватив дружину Тамару в подружній зраді і розлучився з нею. 29 липня 1313 року домігся шлюбу з латинською імператрицею Катериною де Куртене. За цим передав Ахейское князівство Матильді, доньці Ізабелли.
1315 року очолив неаполітанське військо, яке за наказом короля Роберта I рушило на допомогу Флорентійській республіці, якій загрожував , правитель Пізи. 29 серпня зазнав поразки в битві при Монтекатіні, де загинули брат Філіпа — П'єтро, і старший син — Карл.
1316 року помер Людовик Бургундський, чоловік Матильди, княгині Ахейської. Філіп Тарентський став вимагати укладання шлюбу Матильди з братом Жаном де Гравіна. Коли вона відмовилася, то за наказом Філіпа була викрадена і привезена до Неаполю, де її змусили 1318 року дати згоду на шлюб, після чого Федеріко Трогізіо був відправлений в Ахею як новий бальї. Разом з тим 1316 року почалися перемовини з Фомою Комнін Дукою щодо прав на Епірський деспотат. Але того було вбито 1318 року.
1318 року Філіп уклав союз зі своїм небожем Карлом Робером, королем Угорщини, щодо спільних дії проти Сербії, король якої Стефан Урош II зайняв Дуррес. Водночас посилилось втручання Візантії в регіоні. Трохи пізніше він заручився підтримкою Мартіно Дзаккарії, сеньйора Хіоса.
1320 року Ед IV, герцог Бургундії, після кількох протестів погодився продати свої права на королівство Фессалоніки і Ахейське князівство графу Людовику де Клермону за 40 тис. турських ліврів. 1321 року Філіп Тарентський викупив претензії на Ахею за ті ж самі гроші. Водночас Матильда в Авіньйоні оголосила, що вже була одружена, коли її змусили укласти шлюб з Жаном де Гравіною. В результаті цей шлюб анульовано, а Філіп Тарентський передав Ахейське князівство братові Жану.
У 1332 році Філіп I Тарентський помер. Усі його титули перейшли до старшого сина від другого шлюбу Роберта.
Родина
1. Дружина — Тамара, донька Никифора I Комніна Дуки, деспота Епіру
Діти:
- Карл (1296—1315), вікарій Романії
- Філіп (1297—1330), деспот Романії
- Джованна (1297—1317), дружина Ошина, короля Кілікії
- Маргарита (1298—1340), дружина Готьє VI де Брієнна, титулярного герцога Афінського
- Бланка (1309—1337), дружина Рамона Беренгер Арагонського, графа Прадес
2. Дружина — Катерина, донька Карл Валуа, графа Анжу, Мен, Алансон
Діти:
- Роберт (1319—1364), князь Тарентський
- Людовик (1320—1362), король Неаполю
- Маргарита (ок.1325-1380), дружина: 1) Едуардом Баліола, короля Шотландії; 2) Франсуа I де Бо, герцога Андрії
- Марія (1327-д/н)
- Філіп (1329—1374), князь Тарентський
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Hazard, Harry W. (1975) A History of the Crusades, Volume III: The fourteenth and fifteenth centuries. University of Wisconsin Press. pp. 104—140. .
- Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. .
- Sturdza, M. D. (1999). Dictionnaire Historique et Généalogique des Grandes Familles de Grèce, d'Albanie et de Constantinople (2 edición). París.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filip I fr Philippe I d Anjou 10 listopada 1278 26 grudnya 1332 knyaz volodar Ahejskogo knyazivstva v 1307 1313 rokah yak Filip II knyaz Albaniyi Filip I Tarentskij fr Philippe I d AnjouPrapor Rimskij Imperator1307 26 grudnya 1332Poperednik Katerine KurteneNastupnik Katerina IIPrapor Korol Albaniyi1309 26 grudnya 1332Poperednik Karl IINastupnik Ioann IPrapor Knyaz Ahejskij1309 26 grudnya 1332Poperednik Karl IINastupnik Ioann IPrapor Knyaz Tarento1309 26 grudnya 1332Poperednik Karl IINastupnik Robert Tarentskij Narodzhennya 1248 1248 Neapol Sicilijske korolivstvoSmert 5 travnya 1309 1309 05 05 Neapol Neapolitanske korolivstvoPohovannya dKrayina FranciyaReligiya katolictvoRid Anzhujska dinastiya KapetingivBatko Karl IMati Shlyub Katerina II i dDiti Lyudovik I Robert Tarentskij Filip II Tarentskij d d d d d d i d 1 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Anzhu Sicilijskoyi dinastiyi Chetvertij sin Karla Anzhujskogo pershogo korolya Sicilijskogo korolivstva z Anzhujskoyi dinastiyi ta Mariyi Arpad Narodivsya 1278 roku v Neapoli 1285 roku jogo batko staye korolem Siciliyi 4 lyutogo 1294 roku otrimav vid batka titul knyazya Taranto a 12 lipnya togo zh roku priznachayetsya vikariyem generalom Sicilijskogo korolivstva 13 serpnya Filip v L Akvili odruzhivsya z donkoyu epirskogo despota Nikifora I Komnina Duki otrimavshi yak posag forteci Vonica Vrahova Girokastra i Navpakt Takozh bulo domovleno pro nadannya prava spadkoyemici Epiru druzhini Filipa Tarentskogo Pislya vesillya Karl II peredav Filipu syuzerenitet nad Ahejskim i Albanskim knyazivstvami a takozh prava na Latinsku imperiyu Pislya smerti Nikifora I v 1297 roci Filip vzyav titul despota Romaniyi visunuvshi prava na Epir Etoliyu Akarnaniyu prote regentsha Epiru Anna Kantakuzina progolosila despotom sina Fomu Vtim kampaniya proti Epiru bula vidkladena oskilki ponovilasya borotba z Aragonskoyu dinastiyeyu za Siciliyu 1299 roku Filip razom z bratom Roberom zahopili chastinu Siciliyi razom z mistom Kataniya Ale togo zh roku u bitvi bliya Falkonari voni zaznali porazki vid sicilijskogo korolya Frederika II Pislya cogo korol Siciliyi zajnyav bilshu chastinu Kalabriyi Vijna trivala do 1302 roku koli Karl II zriksya Siciliyi Vodnochas 1301 roku buv viznanij syuzerenom Ahejskih knyaziv Filipa i Izabelli U 1304 roci pochav vijnu za Epir zahopivshi Butrint i Navpakt ale 1305 roku vtrativ bilshist zahoplenogo Vodnochas samostijnist stav viyavlyati Filip P yemontskij knyaz Ahejyi Tomu 1306 roku Filip Tarentskij pozbaviv jogo vladi a 1307 roku Izabellu perebravshi upravlinnya Ahejskim knyazivstvom na sebe Togo zh roku vidvoyuvav Butrint i Navpakt v Epirskogo despotatu ale povnistyu pidkoriti cyu derzhavu ne zmig U 1309 roci zvinuvativ druzhinu Tamaru v podruzhnij zradi i rozluchivsya z neyu 29 lipnya 1313 roku domigsya shlyubu z latinskoyu imperatriceyu Katerinoyu de Kurtene Za cim peredav Ahejskoe knyazivstvo Matildi donci Izabelli 1315 roku ocholiv neapolitanske vijsko yake za nakazom korolya Roberta I rushilo na dopomogu Florentijskij respublici yakij zagrozhuvav pravitel Pizi 29 serpnya zaznav porazki v bitvi pri Montekatini de zaginuli brat Filipa P yetro i starshij sin Karl 1316 roku pomer Lyudovik Burgundskij cholovik Matildi knyagini Ahejskoyi Filip Tarentskij stav vimagati ukladannya shlyubu Matildi z bratom Zhanom de Gravina Koli vona vidmovilasya to za nakazom Filipa bula vikradena i privezena do Neapolyu de yiyi zmusili 1318 roku dati zgodu na shlyub pislya chogo Federiko Trogizio buv vidpravlenij v Aheyu yak novij balyi Razom z tim 1316 roku pochalisya peremovini z Fomoyu Komnin Dukoyu shodo prav na Epirskij despotat Ale togo bulo vbito 1318 roku 1318 roku Filip uklav soyuz zi svoyim nebozhem Karlom Roberom korolem Ugorshini shodo spilnih diyi proti Serbiyi korol yakoyi Stefan Urosh II zajnyav Durres Vodnochas posililos vtruchannya Vizantiyi v regioni Trohi piznishe vin zaruchivsya pidtrimkoyu Martino Dzakkariyi senjora Hiosa 1320 roku Ed IV gercog Burgundiyi pislya kilkoh protestiv pogodivsya prodati svoyi prava na korolivstvo Fessaloniki i Ahejske knyazivstvo grafu Lyudoviku de Klermonu za 40 tis turskih livriv 1321 roku Filip Tarentskij vikupiv pretenziyi na Aheyu za ti zh sami groshi Vodnochas Matilda v Avinjoni ogolosila sho vzhe bula odruzhena koli yiyi zmusili uklasti shlyub z Zhanom de Gravinoyu V rezultati cej shlyub anulovano a Filip Tarentskij peredav Ahejske knyazivstvo bratovi Zhanu U 1332 roci Filip I Tarentskij pomer Usi jogo tituli perejshli do starshogo sina vid drugogo shlyubu Roberta Rodina1 Druzhina Tamara donka Nikifora I Komnina Duki despota Epiru Diti Karl 1296 1315 vikarij Romaniyi Filip 1297 1330 despot Romaniyi Dzhovanna 1297 1317 druzhina Oshina korolya Kilikiyi Margarita 1298 1340 druzhina Gotye VI de Briyenna titulyarnogo gercoga Afinskogo Blanka 1309 1337 druzhina Ramona Berenger Aragonskogo grafa Prades 2 Druzhina Katerina donka Karl Valua grafa Anzhu Men Alanson Diti Robert 1319 1364 knyaz Tarentskij Lyudovik 1320 1362 korol Neapolyu Margarita ok 1325 1380 druzhina 1 Eduardom Baliola korolya Shotlandiyi 2 Fransua I de Bo gercoga Andriyi Mariya 1327 d n Filip 1329 1374 knyaz TarentskijPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaHazard Harry W 1975 A History of the Crusades Volume III The fourteenth and fifteenth centuries University of Wisconsin Press pp 104 140 ISBN 0 299 06670 3 Fine John Van Antwerp 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest University of Michigan Press ISBN 978 0472082605 Sturdza M D 1999 Dictionnaire Historique et Genealogique des Grandes Familles de Grece d Albanie et de Constantinople 2 edicion Paris