Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ед IV (фр. Eudes IV de Bourgogne; близько 1295 — 3 квітня 1350) — герцог Бургундії у 1315—1350 роках, граф Бургундії та Артуа у 1330—1347 роках.
| Ед IV | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Гуго V | |
| Наступник: | Філіпп I | |
| Народження: | 1295[1][2] | |
| Смерть: | 3 квітня 1350[2] Сан | |
| Причина смерті: | чума | |
| Поховання: | Сіто (абатство) | |
| Рід: | Бургундська | |
| Батько: | Роберт II | |
| Мати: | d[3] | |
| Шлюб: | Жанна II Капетинг | |
| Діти: | 6 синів | |
| | ||
Біографія
Походив з династії Капетингів. Молодший син Роберта II, герцога Бургундії, та Агнес, доньки французького короля Людовика IX Святого.
У травні 1315 року успадкував свого після смерті свого брата Гуго V. Того ж року після смерті своєї сестри Маргарити в тюрмі Шато-Гайяр, зайняв ворожу позицію по відношенню до Людовика X, короля Франції, якого Ед Iv підозрював у вбивстві сестри. У 1316 році після смерті брата Людовика став титулярним королем Фессалонік.
Примирення відбулося 1316 року за короля Філіппа V, що було підкріплено шлюбом Еда IV зі старшою дочкою останнього у 1318 році. У 1320 році продав Людовика I де Бурбону, графу Клермон-ан-Бовезі, титул короля Фессалонік і князя Мореї. У 1322 році після сходження на трон Франції Карла IV став претендувати від імені дружини на графство Пуатьє, проте Паризький парламент відмовив Еду IV в його зазіханнях.
У 1328 році підтримав свого родича Філіппа, графа Валуа в претензії на трон Франції. Завдяки цьому в подальшому 9після коронації останнього) став один з наближених. Після цього брав участь у походах до Фландрі та Гієні. Того ж року відзначився у битві при Касселі, де французькі лицарі перемоги повсталих фламандців.
у 1330 році втрутився у боротьбу за спадщину графства Артуа, на які права мала його дружина. Зрештою 1332 року законного спадкоємця — Роберта III Артуаського було вигнано з Франції, а Ед IV разом з дружиною став графом Артуа. 1330 року став графом Бургундії.
З 1337 році активно брав участь у подіях Столітньої війни проти королівства Англія. У 1340 році рушив до графства Ено (союзника Англії), де захопив місто Антуан. Того ж року очолив війська, які у битві при Сен-Омері завдали поразки англо-фламандському війську на чолі із Робертом III д'Артуа.
У 1341 році рушив на допомогу Карлу де Блуа, який претендував на герцогство Бретань, тим самим розпочавши Війну за бретонську спадщину. 1342 році брав участь в інтронізації папи римського Клемента VI в Авіньйоні.
У 1344 році разом з дофіном Жаном, канцлером Вільгельмом Фльоте очолив французьку делегацію під час мирної конференції в Авіньойні. Проте деструктивна позиція очільника англійської делегації Генріха, графа Дербі, призвела до провалу перемовин.
1346 року разом з дофіном Жаном очолив велике військо, що рушило до Гієні. Втім війська зупинилися перед фортецею Егійон, яку не зуміли захопити. Невдовзі погиркався з королем Франції, через втручання того у справи графства Артуа. У 1347 році Філіпп VI позбавив Еда IV в управління Артуа, передавши його онуку останнього Філіппу.
Ед IV помер 1350 року від чуми під час «Чорної смерті». Поховано у монастирі Сіто. Його володіння успадкував 4-річний онук Філіпп I Руврський.
Родина
Дружина — Жанна II, донька Філіппа V, короля Франції
Діти:
- син (1322)
- Філіп Монсеньйор (1323—1346), граф Оверні
- Жан (1325—1327/1328)
- син (1327)
- син (1330)
- син (1335)
Джерела
- Jean Favier, La guerre de Cent Ans, Paris, Fayard, 1980, (). (фр.)
- Jonathan Sumption, Trial by Battle: The Hundred Years War I, (Faber & Faber Ltd., 1990), 313, 339—341, 343, 414. (англ.)
- Hilda Johnstone, «Francia: gli ultimi Capetingi», cap. XV, vol. VI (Declino dell'impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 569—607. (італ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ед IV
- Lundy D. R. The Peerage
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Kindred Britain
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ed IV fr Eudes IV de Bourgogne blizko 1295 3 kvitnya 1350 gercog Burgundiyi u 1315 1350 rokah graf Burgundiyi ta Artua u 1330 1347 rokah Ed IVEd IVgercog BurgundiyiPoperednik Gugo VNastupnik Filipp I Narodzhennya 1295 1 2 Smert 3 kvitnya 1350 1350 04 03 2 SanPrichina smerti chumaPohovannya Sito abatstvo Rid BurgundskaBatko Robert IIMati d 3 Shlyub Zhanna II KapetingDiti 6 siniv Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodiv z dinastiyi Kapetingiv Molodshij sin Roberta II gercoga Burgundiyi ta Agnes donki francuzkogo korolya Lyudovika IX Svyatogo U travni 1315 roku uspadkuvav svogo pislya smerti svogo brata Gugo V Togo zh roku pislya smerti svoyeyi sestri Margariti v tyurmi Shato Gajyar zajnyav vorozhu poziciyu po vidnoshennyu do Lyudovika X korolya Franciyi yakogo Ed Iv pidozryuvav u vbivstvi sestri U 1316 roci pislya smerti brata Lyudovika stav titulyarnim korolem Fessalonik Primirennya vidbulosya 1316 roku za korolya Filippa V sho bulo pidkripleno shlyubom Eda IV zi starshoyu dochkoyu ostannogo u 1318 roci U 1320 roci prodav Lyudovika I de Burbonu grafu Klermon an Bovezi titul korolya Fessalonik i knyazya Moreyi U 1322 roci pislya shodzhennya na tron Franciyi Karla IV stav pretenduvati vid imeni druzhini na grafstvo Puatye prote Parizkij parlament vidmoviv Edu IV v jogo zazihannyah U 1328 roci pidtrimav svogo rodicha Filippa grafa Valua v pretenziyi na tron Franciyi Zavdyaki comu v podalshomu 9pislya koronaciyi ostannogo stav odin z nablizhenih Pislya cogo brav uchast u pohodah do Flandri ta Giyeni Togo zh roku vidznachivsya u bitvi pri Kasseli de francuzki licari peremogi povstalih flamandciv u 1330 roci vtrutivsya u borotbu za spadshinu grafstva Artua na yaki prava mala jogo druzhina Zreshtoyu 1332 roku zakonnogo spadkoyemcya Roberta III Artuaskogo bulo vignano z Franciyi a Ed IV razom z druzhinoyu stav grafom Artua 1330 roku stav grafom Burgundiyi Z 1337 roci aktivno brav uchast u podiyah Stolitnoyi vijni proti korolivstva Angliya U 1340 roci rushiv do grafstva Eno soyuznika Angliyi de zahopiv misto Antuan Togo zh roku ocholiv vijska yaki u bitvi pri Sen Omeri zavdali porazki anglo flamandskomu vijsku na choli iz Robertom III d Artua U 1341 roci rushiv na dopomogu Karlu de Blua yakij pretenduvav na gercogstvo Bretan tim samim rozpochavshi Vijnu za bretonsku spadshinu 1342 roci brav uchast v intronizaciyi papi rimskogo Klementa VI v Avinjoni U 1344 roci razom z dofinom Zhanom kanclerom Vilgelmom Flote ocholiv francuzku delegaciyu pid chas mirnoyi konferenciyi v Avinojni Prote destruktivna poziciya ochilnika anglijskoyi delegaciyi Genriha grafa Derbi prizvela do provalu peremovin 1346 roku razom z dofinom Zhanom ocholiv velike vijsko sho rushilo do Giyeni Vtim vijska zupinilisya pered forteceyu Egijon yaku ne zumili zahopiti Nevdovzi pogirkavsya z korolem Franciyi cherez vtruchannya togo u spravi grafstva Artua U 1347 roci Filipp VI pozbaviv Eda IV v upravlinnya Artua peredavshi jogo onuku ostannogo Filippu Ed IV pomer 1350 roku vid chumi pid chas Chornoyi smerti Pohovano u monastiri Sito Jogo volodinnya uspadkuvav 4 richnij onuk Filipp I Ruvrskij RodinaDruzhina Zhanna II donka Filippa V korolya Franciyi Diti sin 1322 Filip Monsenjor 1323 1346 graf Overni Zhan 1325 1327 1328 sin 1327 sin 1330 sin 1335 DzherelaJean Favier La guerre de Cent Ans Paris Fayard 1980 ISBN 2213008981 fr Jonathan Sumption Trial by Battle The Hundred Years War I Faber amp Faber Ltd 1990 313 339 341 343 414 angl Hilda Johnstone Francia gli ultimi Capetingi cap XV vol VI Declino dell impero e del papato e sviluppo degli stati nazionali della Storia del Mondo Medievale 1999 pp 569 607 ital PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ed IV Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Kindred Britain d Track Q75653886