Філіпп-Жан Бюно́-Варилья́ (26 липня 1859, Париж — 18 травня 1940, Париж) — французький інженер.
Філіпп-Жан Бюно-Варилья | |
---|---|
фр. Philippe Bunau-Varilla | |
Народився | 26 липня 1859[1][2][…] Париж, Франція |
Помер | 18 травня 1940 (80 років) Париж, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | інженер, бізнес-директор |
Alma mater | Політехнічна школа і Національна школа мостів та доріг |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | d |
Військове звання | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 1859 року в Парижі; батько — невідомий, мати — Памела Кароліна Бюно. У 1880 році закінчив Політехнічну школу, в 1883 році — Національну школу мостів і доріг. Разом з братом Морісом додав до прізвища слово «Варилья».
1884 року вирушив на Панамський перешийок, щоб під керівництвом Фердинанда де Лессепса будувати Панамський канал. Спочатку був начальником Тихоокеанського відділення, а після заміни головного інженера Жюля Дінглера став в 1885 році директором «Compagnie universelle du canal interocéanique de Panama» (пішов з поста в початку 1886 року).
4 лютого 1889 року «Compagnie universelle» збанкрутувала, і Філіпп-Жан повернувся до Франції, де його брат Моріс вклався в газету «Le Matin». У 1892 році вибухнув «Панамський скандал», і щоб уникнути покарання, Філіпп-Жан і Моріс були змушені вкластися в створену в 1894 році Фердинандом де Лессепсом «Compagnie nouvelle du canal de Panama» (до якого перейшли всі справи і права ліквідованої колишньої компанії).
22 січня 1903 держсекретар США Джон Хей і колумбійський посол Томас Ерран підписали договір, відповідно до якого США повинні були отримати в оренду на 100 років смугу шириною 6 миль поперек Панамського перешийка. Однак Конгрес Колумбії відмовився його ратифікувати, і тоді Бюно під загрозою втрати 40 мільйонів доларів вирішив підтримати сепаратистів.
Після того, як 4 листопада 1903 року відбулася відділення Панами від Колумбії, Філіпп-Жан став послом Республіки Панама в США і підписав Договір Хея — Бюно-Варильї (ратифікований Панамою 2 грудня 1903 року), за яким США отримали в оренду землю для будівництва Каналу.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- Бюно Варія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filipp Zhan Byuno Varilya 26 lipnya 1859 1859 07 26 Parizh 18 travnya 1940 1940 05 18 Parizh francuzkij inzhener Filipp Zhan Byuno Varilyafr Philippe Bunau VarillaNarodivsya26 lipnya 1859 1859 07 26 1 2 Parizh FranciyaPomer18 travnya 1940 1940 05 18 80 rokiv Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistinzhener biznes direktorAlma materPolitehnichna shkola i Nacionalna shkola mostiv ta dorigZnannya movfrancuzka 1 UchasnikPersha svitova vijnaPosadadVijskove zvannyadBrati sestridU shlyubi zdDitidNagorodid 1938 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1859 roku v Parizhi batko nevidomij mati Pamela Karolina Byuno U 1880 roci zakinchiv Politehnichnu shkolu v 1883 roci Nacionalnu shkolu mostiv i dorig Razom z bratom Morisom dodav do prizvisha slovo Varilya 1884 roku virushiv na Panamskij pereshijok shob pid kerivnictvom Ferdinanda de Lessepsa buduvati Panamskij kanal Spochatku buv nachalnikom Tihookeanskogo viddilennya a pislya zamini golovnogo inzhenera Zhyulya Dinglera stav v 1885 roci direktorom Compagnie universelle du canal interoceanique de Panama pishov z posta v pochatku 1886 roku 4 lyutogo 1889 roku Compagnie universelle zbankrutuvala i Filipp Zhan povernuvsya do Franciyi de jogo brat Moris vklavsya v gazetu Le Matin U 1892 roci vibuhnuv Panamskij skandal i shob uniknuti pokarannya Filipp Zhan i Moris buli zmusheni vklastisya v stvorenu v 1894 roci Ferdinandom de Lessepsom Compagnie nouvelle du canal de Panama do yakogo perejshli vsi spravi i prava likvidovanoyi kolishnoyi kompaniyi 22 sichnya 1903 derzhsekretar SShA Dzhon Hej i kolumbijskij posol Tomas Erran pidpisali dogovir vidpovidno do yakogo SShA povinni buli otrimati v orendu na 100 rokiv smugu shirinoyu 6 mil poperek Panamskogo pereshijka Odnak Kongres Kolumbiyi vidmovivsya jogo ratifikuvati i todi Byuno pid zagrozoyu vtrati 40 miljoniv dolariv virishiv pidtrimati separatistiv Pislya togo yak 4 listopada 1903 roku vidbulasya viddilennya Panami vid Kolumbiyi Filipp Zhan stav poslom Respubliki Panama v SShA i pidpisav Dogovir Heya Byuno Varilyi ratifikovanij Panamoyu 2 grudnya 1903 roku za yakim SShA otrimali v orendu zemlyu dlya budivnictva Kanalu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741PosilannyaByuno Variya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006