Філон з Мегари

Філон з Мегари (Філон Діалектик, дав.-гр. Φίλων; кінець IV — початок III ст. до н. е.) — Давньогрецький філософ мегарської школи, послідовник Діодора Крона.

Відомі нам диспути Філона з його вчителем Діодором стосуються модальності висловлювань і критеріїв істинності імплікацій. У ставленні до можливого Філон близький до Арістотеля, стверджуючи можливість не тільки того, що є в сьогоденні або може бути в майбутньому (точка зору Діодора), але також, згідно Філону, можливим є все те, що потенційно властиво речі, наприклад: згоріти для соломинки.

Як Філон, так і Діодор шукали критерії істинності для висловлювань (пропозицій) відповідно до власного розумінням можливості. Філон розглядав як справжні всі бінарні логічні зв'язки, крім випадків, коли з істинної посилки веде помилкове слідство; в той час, як Діодор допускав тільки ті висловлювання, в яких умова не призводить до помилкового висновку.

Положення, висловлені Філоном, донині використовуються в класичній логіці висловлювань. Століття по тому, логіка висловлювань Філона отримала подальший розвиток у філософа-стоїка Хрісіппа.

Примітки

1. Александр Афродизійський, Nat. Qual. i. 14.
2. Секст Емпірик, Math. viii. 113, Hypotyp. ii. 110, Цицерон, Academica, ii. 47, de Fato, 6.

Література

• Діоген Лаертський. Про життя, навчаннях і висловах знаменитих філософів. / Пер. і прим. М. Л. Гаспарова. Заг. ред. і вступ. ст. А. Ф. Лосєва. (Серія «Філософська спадщина»). М., Думка, 1979. 624 стр.
  • 2-е изд., Испр. М .: Думка. 1986. 570 стр. 100000 прим. перевидавався: 1995, 1998 2009.
• Антична філософія: Енциклопедичний словник. М., 2008. С.148-150.