Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Л. Я. Карпова- утворений у 1918 р.
| Науково-дослідний фізико-хімічний інститут імені Льва Карпова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1918[1] | |||
| Країна |  Росія[1] | |||
| Тип | науково-дослідний інститут | |||
| Вебсторінка | nifhi.ru | |||
Мапа | ||||
З історії інституту
4 жовтня Головою Раднаркому В. І. Леніним було підписано постанову уряду про організацію хімічної лабораторії Відділу хімічної промисловості ВРНГ. Першим її директором став Олексій Миколайович Бах — видатний учений-хімік, старий революціонер-народник, котрий на той час щойно повернувся з тривалої еміграції.
За кілька років завдання, що стояли перед лабораторією, значно розширилися, і вона була перетворена у Фізико-хімічний інститут, що носить ім'я Льва Яковича Карпова — першого керівника радянської хімічної промисловості.
У перші роки головним його завданням було задоволення насущних потреб країни в хімічній продукції за гострого дефіциту ресурсів та кваліфікованих кадрів. Вирішувалися різноманітні завдання — від розробки методів отримання мила з нафти і прискореного способу підготовки вугілля і торфу для перших у Росії — Каширської і Шатурської — електростанцій, до удосконалення виробництва синтетичного аміаку й організації аналітичного забезпечення народного господарства і наукової експертизи проектів хімічних підприємств. Виконувалися важливі доручення уряду, так, наприклад, професор Б. І. Збарський брав участь у бальзамуванні тіла В. І. Леніна.
Уже в 30-ті роки в Інституті склалися великі наукові школи по ряду найважливіших напрямків фізичної хімії. Академік О. М. Фрумкин успішно розвивав роботи по електрохімії і поверхневим явищам, професор а А. Н. Фукс і вели дослідження з аерозолям, каталізом і дослідженнями полімерів займалися в лабораторіях під керівництвом академіка А. Н. Баха і професора . Успішно розвивалися роботи по вивченню будови речовини, хімічної кінетики, корозійних процесів. Завдяки глибоким дослідженням цих шкіл, що отримали широке міжнародне визнання, інститут на багато років став авторитетним науковим і організаційним центром фізико-хімічної науки в країні.
Під час Німецько-радянської війни в Інституті створювалися матеріали та засоби захисту від можливого хімічного нападу, електрохімічні детонатори для морських і сухопутних мін, способи захисту військової техніки від корозії, каталітичні обігрівачі, способи регенерації повітря на підводних човнах.
За видатні заслуги в науці і успішне виконання завдань Уряду в 1943 у Науково-дослідний фізико-хімічний інститут імені Л. Я. Карпова був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У післявоєнні роки в Інституті почався бурхливий розвиток нових наукових напрямів, таких як квантова та радіаційна хімія. Інститут з'явився піонером у становленні та розвитку сучасної фізичної хімії. З його лабораторій виросли багато відомих академічні та галузеві науково-дослідні інститути: електрохімії, азотної промисловості, штучного волокна, каталізу, горючих копалин, техніко-економічних досліджень. Але протягом більше ніж 40 років практично беззмінним керівником Інституту був видатний вчений-електрохімік академік Я. М. Колотиркін.
В Карповському інституті зародилися, а потім успішно розвивалися багато нові напрямки в хімії та хімічній технології. На основі лабораторій інституту виникли численні науково-дослідні організації, в тому числі:
- Біохімічний інститут Наркомздоров'я (1920),
- Центральний інститут цукрової промисловості (1927),
- Інститут торфу (1928),
- НІІПластмасс (1931),
- Всесоюзний інститут штучного волокна (1931),
- Державний інститут азотної промисловості (1931),
- Електрохіммет (1936),
- НІІТЕХІМ (1958),
- ІЕЛАН СРСР (1958),
- Інститут каталізу СВ АН СРСР (1963).
Імена багатьох видатних фізико-хіміків пов'язані з Карповським інститутом. Серед них академіки:
- А. Н. Бах,
- Х. С. Багдасар'ян,
- Н. Ф. Бакеев,
- Г. К. Боресков,
- Н. М. Жаворонков,
- В. А. Каргін,
- К. А. Кочешков,
- Я. М. Колотиркін,
- С. С. Медведєв,
- І. В. Петрянов-Соколов,
- Я. К. Сиркін,
- А. Н. Фрумкін,
члени-кореспонденти:
- І.А Казарновський,
- А. Н. Праведників,
- А. І. Рабинович,
- М. Г. Слинько,
Лауреати державний премій:
та багато інших.
Цими вченими були закладені основи розвитку і поглиблені такі напрямки сучасної фізичної хімії як хімія поверхневих явищ, теорія адсорбції, будови речовини, вчення про аерозолях, теорія електродних процесів і захисту металів від корозії, хімічної кінетики та каталізу, радіаційної хімії та хімії високомолекулярних сполук. Інститут одним з перших в СРСР почав роботи в галузі використання атомної енергії.
Обнінська філія
У 1959 р. у зв'язку з бурхливим розвитком ядерної фізики та хімії з ініціативи директора Інституту Я. М. Колотиркіна і його заступника В. Л. Карпова було створено Обнінську філію Науково-дослідного фізико-хімічного інституту імені Л. Я. Карпова (філія НІФХІ) для проведення робіт в галузі радіаційної хімії та радіаційно-хімічних, ядерно-фізичних технологій. Першим директором філії став О. В. Уваров.
Як основні перед філією були поставлені такі завдання: дослідження взаємодії ядерних, іонізуючих випромінювань з речовинами і матеріалами, практичне використання результатів досліджень у хімічній та інших галузях промисловості, розробка та реалізація радіохімічних, радіаційно-хімічних, ядерно-фізичних технологій виробництва продукції.
На базі філії НІФХІ був створений Радіохімічний Центр, а згодом і Центр колективного користування.
В даний час
В даний час Інститут здійснює повний цикл робіт від наукових досліджень, проектування до пуску установок та авторського нагляду за їх будівництвом і роботою.
Інститут бере участь у формуванні та реалізації найважливіших інноваційних проектів державного значення згідно з пріоритетними напрямками розвитку науки, технологій і техніки РФ в галузі створення нових матеріалів і технологій, національних пріоритетних проектів.
Перспективи інноваційної діяльності Інституту пов'язані з випереджаючим розвитком досліджень і розробок в області створення наноматеріалів, конструктивних і функціональних матеріалів, призначених для забезпечення зміцнення стратегічної безпеки Росії, підвищення конкурентоспроможності російської економіки на ринку високих технологій.
Джерела
- GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukovo doslidnij fiziko himichnij institut im L Ya Karpova utvorenij u 1918 r Naukovo doslidnij fiziko himichnij institut imeni Lva Karpova Osnovni dani Zasnovano 1918 1 Krayina Rosiya 1 Tip naukovo doslidnij institutVebstorinka nifhi ru MapaZ istoriyi institutu4 zhovtnya Golovoyu Radnarkomu V I Leninim bulo pidpisano postanovu uryadu pro organizaciyu himichnoyi laboratoriyi Viddilu himichnoyi promislovosti VRNG Pershim yiyi direktorom stav Oleksij Mikolajovich Bah vidatnij uchenij himik starij revolyucioner narodnik kotrij na toj chas shojno povernuvsya z trivaloyi emigraciyi Za kilka rokiv zavdannya sho stoyali pered laboratoriyeyu znachno rozshirilisya i vona bula peretvorena u Fiziko himichnij institut sho nosit im ya Lva Yakovicha Karpova pershogo kerivnika radyanskoyi himichnoyi promislovosti U pershi roki golovnim jogo zavdannyam bulo zadovolennya nasushnih potreb krayini v himichnij produkciyi za gostrogo deficitu resursiv ta kvalifikovanih kadriv Virishuvalisya riznomanitni zavdannya vid rozrobki metodiv otrimannya mila z nafti i priskorenogo sposobu pidgotovki vugillya i torfu dlya pershih u Rosiyi Kashirskoyi i Shaturskoyi elektrostancij do udoskonalennya virobnictva sintetichnogo amiaku j organizaciyi analitichnogo zabezpechennya narodnogo gospodarstva i naukovoyi ekspertizi proektiv himichnih pidpriyemstv Vikonuvalisya vazhlivi doruchennya uryadu tak napriklad profesor B I Zbarskij brav uchast u balzamuvanni tila V I Lenina Uzhe v 30 ti roki v Instituti sklalisya veliki naukovi shkoli po ryadu najvazhlivishih napryamkiv fizichnoyi himiyi Akademik O M Frumkin uspishno rozvivav roboti po elektrohimiyi i poverhnevim yavisham profesor a A N Fuks i veli doslidzhennya z aerozolyam katalizom i doslidzhennyami polimeriv zajmalisya v laboratoriyah pid kerivnictvom akademika A N Baha i profesora Uspishno rozvivalisya roboti po vivchennyu budovi rechovini himichnoyi kinetiki korozijnih procesiv Zavdyaki glibokim doslidzhennyam cih shkil sho otrimali shiroke mizhnarodne viznannya institut na bagato rokiv stav avtoritetnim naukovim i organizacijnim centrom fiziko himichnoyi nauki v krayini Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v Instituti stvoryuvalisya materiali ta zasobi zahistu vid mozhlivogo himichnogo napadu elektrohimichni detonatori dlya morskih i suhoputnih min sposobi zahistu vijskovoyi tehniki vid koroziyi katalitichni obigrivachi sposobi regeneraciyi povitrya na pidvodnih chovnah Za vidatni zaslugi v nauci i uspishne vikonannya zavdan Uryadu v 1943 u Naukovo doslidnij fiziko himichnij institut imeni L Ya Karpova buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U pislyavoyenni roki v Instituti pochavsya burhlivij rozvitok novih naukovih napryamiv takih yak kvantova ta radiacijna himiya Institut z yavivsya pionerom u stanovlenni ta rozvitku suchasnoyi fizichnoyi himiyi Z jogo laboratorij virosli bagato vidomih akademichni ta galuzevi naukovo doslidni instituti elektrohimiyi azotnoyi promislovosti shtuchnogo volokna katalizu goryuchih kopalin tehniko ekonomichnih doslidzhen Ale protyagom bilshe nizh 40 rokiv praktichno bezzminnim kerivnikom Institutu buv vidatnij vchenij elektrohimik akademik Ya M Kolotirkin V Karpovskomu instituti zarodilisya a potim uspishno rozvivalisya bagato novi napryamki v himiyi ta himichnij tehnologiyi Na osnovi laboratorij institutu vinikli chislenni naukovo doslidni organizaciyi v tomu chisli Biohimichnij institut Narkomzdorov ya 1920 Centralnij institut cukrovoyi promislovosti 1927 Institut torfu 1928 NIIPlastmass 1931 Vsesoyuznij institut shtuchnogo volokna 1931 Derzhavnij institut azotnoyi promislovosti 1931 Elektrohimmet 1936 NIITEHIM 1958 IELAN SRSR 1958 Institut katalizu SV AN SRSR 1963 Imena bagatoh vidatnih fiziko himikiv pov yazani z Karpovskim institutom Sered nih akademiki A N Bah H S Bagdasar yan N F Bakeev G K Boreskov N M Zhavoronkov V A Kargin K A Kocheshkov Ya M Kolotirkin S S Medvedyev I V Petryanov Sokolov Ya K Sirkin A N Frumkin chleni korespondenti I A Kazarnovskij A N Pravednikiv A I Rabinovich M G Slinko Laureati derzhavnij premij ta bagato inshih Cimi vchenimi buli zakladeni osnovi rozvitku i poglibleni taki napryamki suchasnoyi fizichnoyi himiyi yak himiya poverhnevih yavish teoriya adsorbciyi budovi rechovini vchennya pro aerozolyah teoriya elektrodnih procesiv i zahistu metaliv vid koroziyi himichnoyi kinetiki ta katalizu radiacijnoyi himiyi ta himiyi visokomolekulyarnih spoluk Institut odnim z pershih v SRSR pochav roboti v galuzi vikoristannya atomnoyi energiyi Obninska filiyaU 1959 r u zv yazku z burhlivim rozvitkom yadernoyi fiziki ta himiyi z iniciativi direktora Institutu Ya M Kolotirkina i jogo zastupnika V L Karpova bulo stvoreno Obninsku filiyu Naukovo doslidnogo fiziko himichnogo institutu imeni L Ya Karpova filiya NIFHI dlya provedennya robit v galuzi radiacijnoyi himiyi ta radiacijno himichnih yaderno fizichnih tehnologij Pershim direktorom filiyi stav O V Uvarov Yak osnovni pered filiyeyu buli postavleni taki zavdannya doslidzhennya vzayemodiyi yadernih ionizuyuchih viprominyuvan z rechovinami i materialami praktichne vikoristannya rezultativ doslidzhen u himichnij ta inshih galuzyah promislovosti rozrobka ta realizaciya radiohimichnih radiacijno himichnih yaderno fizichnih tehnologij virobnictva produkciyi Na bazi filiyi NIFHI buv stvorenij Radiohimichnij Centr a zgodom i Centr kolektivnogo koristuvannya V danij chasV danij chas Institut zdijsnyuye povnij cikl robit vid naukovih doslidzhen proektuvannya do pusku ustanovok ta avtorskogo naglyadu za yih budivnictvom i robotoyu Institut bere uchast u formuvanni ta realizaciyi najvazhlivishih innovacijnih proektiv derzhavnogo znachennya zgidno z prioritetnimi napryamkami rozvitku nauki tehnologij i tehniki RF v galuzi stvorennya novih materialiv i tehnologij nacionalnih prioritetnih proektiv Perspektivi innovacijnoyi diyalnosti Institutu pov yazani z viperedzhayuchim rozvitkom doslidzhen i rozrobok v oblasti stvorennya nanomaterialiv konstruktivnih i funkcionalnih materialiv priznachenih dlya zabezpechennya zmicnennya strategichnoyi bezpeki Rosiyi pidvishennya konkurentospromozhnosti rosijskoyi ekonomiki na rinku visokih tehnologij DzherelaGRID Release 2017 05 22 2017 05 22 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5032286 d Track Q30141628