Фігурки Акамбаро колекція з понад 33 тисяч мініатюрних глиняних статуеток що зображають людей і вимерлих тварин зокрема

«Фігурки Акамбаро» — колекція з понад 33 тисяч мініатюрних глиняних статуеток, що зображають людей і вимерлих тварин, зокрема, динозаврів. Зібрана археологом-аматором Вальдемаром Юльсрудом (Waldemar Julsrud), який стверджував, що знайшов їхні перші зразки в 1945 році під час розкопок поблизу (Акамбаро) в Мексиці. У ході наукових досліджень встановлено сучасне (не раніше 1930-х років) походження цих «недоречних артефактів».

Історія виявлення

У 1944 році німецький торговець Вальдемар Юльсруд стверджував, що натрапив на таємничі статуетки, коли їхав верхи біля Акамбаро в Гуанахуато, Мексика. Він повідомив, що знайшов понад 30 тисяч зразків при допомозі фермера. Фігурки вирізнялися тим, що вони, нібито, зображують динозаврів і людей, які живуть разом.

Раніше, в 1923 році, Юльсруд брав участь у розкопках стародавньої культури . Місце розкопок перебувало всього за п'ятнадцять кілометрів від місця знахідки, тому він і припустив, що знайдене також має стосунок до культури Чупікуаро.

Вальдемар Юльсруд зацікавився підібраною статуеткою. За його словами, подальші пошуки і розкопки місцевих селян, у яких він почав скуповувати фігурки по 1 песо (в той час близько 10 центів США), дозволили скласти невелику колекцію з цих предметів. Однак серед фігурок виявилися вимерлі тварини, включаючи динозаврів. Тому стало ясно — припущення про культуру Чупікуаро вкрай сумнівне.

Також стверджується, що подібні статуетки виявлено й на іншій околиці міста Акамбаро, біля гори Ель-Чиво. А загальна кількість подібних предметів до поточного моменту, за різними даними оцінюється від 33 до 37 тисяч.

Опис колекції

Люльки для паління з колекції Вальдемара Юльсруда

Збірка Юльсруда включає не тільки статуетки. Вона також містить виконані з обсидіану і нефриту музичні інструменти і маски. Крім того, при розкопках було знайдено кілька черепів людей, зуби коня льодовикового періоду і скелет мамута. Що стосується колекції статуеток — самої об'ємної частини збірки, то цікаво, що жоден з предметів не повторюється. Фігурки переважно виконані з різної глини, випаленої на відкритому вогні, а деяка частина виготовлена з каменю. Їх розміри лежать приблизно в діапазоні від десяти сантиметрів до півтора метра.

Загальною рисою всіх статуеток є точно схоплена пластика руху.

Велика частина експонатів являла собою зображення людей які відносяться до різних рас — полінезійців, (негроїдів), монголоїдів, європеоїдів (у тому числі з бородами) тощо. Причому у фігурках людей присутній м'який гумор і поблажливість до їх слабкостей.

Більше двох з половиною тисяч фігурок зображували різних істот, які приймаються за динозаврів, в тому числі схожих на ігуанодона, тираннозавра, брахіозавра, (анкілозавра), плезіозавра, птеранодона і інших. Було й безліч невідомих видів, наприклад, щось на зразок крилатих драконів. Значно число фігурок, які є загальними зображеннями людей з цими істотами. Такі свого роду побутові замальовки показували широку гаму взаємодії — від полювання один на одного до (одомашнення).

В істотно меншому обсязі були представлені фігурки, що нагадують вимерлих ссавців — кінь льодовикового періоду, (шерстистий носоріг), гігантські мавпи плейстоценового періоду тощо.

Питання автентичності

Як пояснення автентичності артефактів пропонуються такі версії: творці фігурок бачили динозаврів, які дожили до порівняно недавнього часу; знання про динозаврів дали народам Центральної Америки інопланетяни, що відвідували Землю в доісторичні часи; люди та динозаври співіснували, оскільки історія світу коротша, ніж слідує з наукових даних (зокрема відповідає біблійному датуванню).

У 1952 році американський археолог Чарльз Ді Песо вивчив артефакти і виявив, що на їхніх поверхнях немає ознак атмосферних впливів або накопичення бруду в тріщинах. При цьому фігурки були знайдені в бруді, який заповнював недавно вириті ями в місцях розкопок, у той час як, наприклад, автентичні артефакти культури (Тараско) були витягнуті з породи. Отже, їх було зумисне закопано на недовгий час. На поверхні фігурок не було ні подряпин, ні патини, характерних для стародавніх глиняних предметів з цієї місцевості. Також на фігурках немає пошкоджень, які іноді роблять люди, викопуючи археологічні знахідки. Фігурки нагадували істот і персонажів, яких родина місцевих жителів могла бачити у фільмах у кінотеатрі Акамбаро, або читаючи комікси, доступні в великому місті неподалік. Ді Песо вказав, що коли в фігурок відсутні будь-які частини, то добре помітно, що це зроблено їхнім виробником, для того щоб створити враження давнини. За висновком Ді Песо, фігурки виготовлялися місцевими жителями з початку 1940-х років з метою отримання прибутку. Деякі археологи зазначають, що якби фігурки зображали реальних тварин, то були б стилізовані.

(Термолюмінесцентне датування) статуеток проводилося між 1969 і 1972 роками та показало їхній вік близько 4500 років. Проте подальші дослідження в 1976 і 1978 роках показали, що датування проводилося без належного врахування температурних умов. Наприклад, Гарі Каріва і Марк Хан спробували датувати 20 фігурок, використовуючи термолюмінесцентне датування. Вони встановили, що фігурки були обпалені при температурі від 450 ° С до 650 ° С і показали, що використання в розрахунках при проведенні аналізу нині стандартних високих температур призводить до неправильних результатів. Повторні дослідження показали дату кінця 1930-х або початку 1940-х — незадовго до того, як вони були «виявлені».

Крім того, відзначаються такі аргументи сучасного походження фігурок:

Якщо статуетки динозаврів дійсно ліпилися з натури, чому там не знайдені скам'янілості цієї натури.
Чому в жодній з відомих мексиканських культур немає згадок про динозаврів.
Якщо живі динозаври зустрічалися ще порівняно недавно, в чому причина їхнього безслідного зникнення.

Музей Вальдемара Юльсруда

У 1964 році Вальдемар Юльсруд помер, а його будинок був проданий. Колекція фігурок упакована в ящики була поміщена в будівлю мерії Акамбаро. В 1999 році виявилася пропажа значної частини артефактів. Наслідком скандалу стала організація та відкриття 9 жовтня 2000 року музею Вальдемара Юльсруда у виділеній для нього окремій невеликій будові. Відтоді скромна частина колекції демонструється тут як постійна експозиція.

Див. також

Примітки

The Dinosaur Figurines Of Acambaro, Mexico. World Site of Dinosaur Figurines of Mexico. 27 липня 2003. Архів оригіналу за 31 липня 2012.(англ.)
Isaak, M. The Counter-Creationism Handbook. University of California Press, 2007, Berkley, California. 362 pp. (англ.)
Gary W. Carriveau and Mark C. Han. [Http: // www. jstor.org/pss/279018 Thermoluminescent Dating and the Monsters of Acambaro] // American Antiquity. Vol. 41, No. 4, Oct., 1976
Charles C. Di Peso. The Clay Figurines of Acambaro, Guanajuato, Mexico // American Antiquity. Vol. 18, No. 4, Apr., 1953
Strom, Caleb. The Immense Collection of Strange Acambaro Figurines: Evidence of Dinosaurs Living Among Us?. Ancient Origins Reconstructing the story of humanity's past (англ.). Процитовано 21 листопада 2022.
Charles Hapgood, «Mystery in Acambaro: An Account of the Ceramic Collection of the Late Waldemar Juisrud in Acumbaro», GTU, Self Published: Mexico, 1972. (англ.)
к.і.н. А. Жуков, Колекція Джульсруда. Сайт Лабораторія Альтернативною Історії [ 2010-11-26 у Wayback Machine.]
Фотогалерея музею Джульсруда [ 2010-12-16 у Wayback Machine.] // Сайт Лабораторії Альтернативною Історії
Lowell Harmer, " Mexico Finds Give Hint of Lost World «//» Los Angeles Times ", March 25, 1951. (англ.)
DiPeso, CC (1953) The Clay Monsters of Acambaro. Archaeology. 6 (2): 111—114
pdf Pezatti, Alex «Mystery at Acámbaro, Mexico» Expedition Magazine (^{[недоступне посилання]}Музей археології та антропології Пенсільванського університету). vol. 47, no. 3, pp. 7-8. 2005
CH710.2: Acambaro dinosaur figurines
Музей Вальдемара Юльсруда на офіційному сайті мерії Акамбаро. [ 14 грудня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фігурки Акамбаро

[wtf-1] The Dinosaur Figurines Of Acambaro, Mexico. World Site of Dinosaur Figurines of Mexico. 27 липня 2003. Архів оригіналу за 31 липня 2012.(англ.)

[Isaak2007b-2] Isaak, M. The Counter-Creationism Handbook. University of California Press, 2007, Berkley, California. 362 pp. (англ.)

[Thermo-3] Gary W. Carriveau and Mark C. Han. [Http: // www. jstor.org/pss/279018 Thermoluminescent Dating and the Monsters of Acambaro] // American Antiquity. Vol. 41, No. 4, Oct., 1976

[DiPeso-4] Charles C. Di Peso. The Clay Figurines of Acambaro, Guanajuato, Mexico // American Antiquity. Vol. 18, No. 4, Apr., 1953

[:0-5] Strom, Caleb. The Immense Collection of Strange Acambaro Figurines: Evidence of Dinosaurs Living Among Us?. Ancient Origins Reconstructing the story of humanity's past (англ.). Процитовано 21 листопада 2022.

[Hapgood-6] Charles Hapgood, «Mystery in Acambaro: An Account of the Ceramic Collection of the Late Waldemar Juisrud in Acumbaro», GTU, Self Published: Mexico, 1972. (англ.)

[Жук-7] к.і.н. А. Жуков, Колекція Джульсруда. Сайт Лабораторія Альтернативною Історії [ 2010-11-26 у Wayback Machine.]

[8] Фотогалерея музею Джульсруда [ 2010-12-16 у Wayback Machine.] // Сайт Лабораторії Альтернативною Історії

[Lowell-9] Lowell Harmer, " Mexico Finds Give Hint of Lost World «//» Los Angeles Times ", March 25, 1951. (англ.)

[:1-10] DiPeso, CC (1953) The Clay Monsters of Acambaro. Archaeology. 6 (2): 111—114

[11] Pezatti, Alex «Mystery at Acámbaro, Mexico» Expedition Magazine (^{[недоступне посилання]}Музей археології та антропології Пенсільванського університету). vol. 47, no. 3, pp. 7-8. 2005

[TO-12] CH710.2: Acambaro dinosaur figurines

[13] Музей Вальдемара Юльсруда на офіційному сайті мерії Акамбаро. [ 14 грудня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)