Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Череп людини лат cranium кістковий каркас голови сукупність кісток Череп людини сформований 23 кістками з яких 8 парні т

Череп людини

Череп людини

Череп людини (лат. cranium) — кістковий каркас голови, сукупність кісток. Череп людини сформований 23 кістками (з яких 8 — парні та 7 — непарні), крім яких в порожнині середнього вуха присутні ще три парні слухові кісточки — молоточок, ковадло і стремено, а також 32 (28, 20; 4 х 8, 7 або 5) зуби на верхній і нижній щелепах.

image
Будова черепу людини
image
Модель черепа людини на базі КТ-знімка

Функції черепа

  1. захисна (містить головний мозок і органи чуття, захищаючи ці утворення від пошкоджень);
  2. опорна (містить головний мозок, органи чуття, початкові відділи травної та дихальної систем);
  3. рухова (зчленується з хребетним стовпом).

Будова черепа

Череп складається з:

  • Зовнішньої основи черепу;
  • Внутрішньої основи черепу: передня, середня, задня черепні ямки;
  • Очної ямки ;
  • Скроневої та підскроневої ямки;
  • Крилопіднебінної ямки ;
  • Кісткового, або твердого небо;
  • Порожнина носа.

За зовнішніми ознаками функціонального призначення в черепі виділяють кілька частин:

А — мозковий череп (cranium neurale (neurocranium) seu cranium cerebrale):

  • Дах, або звід черепа (calvaria seu fornix cranii). Кістки даху належать до плоских кісток;
  • основа черепа (basis cranii). Кістки основи черепа належать до змішаних кісток, деякі з них є пневматичними — містять повітроносні порожнини (пазухи). Розрізняють зовнішню (basis cranii externa) і внутрішню підставу черепа (basis cranii interna).

Кістки мозкового відділу

Б — вісцеральний, або лицьовий череп (cranium viscerale (viscerocranium) seu cranium faciale). Кістки лицьового черепа належать до змішаних кісток.

Кістки лицьового відділу

Мозковий більший за лицьовий. З кісток верхньої та нижньої щелепи ростуть зуби (dentes).

З'єднання кісток черепа

Всі кістки черепа, крім нижньої щелепи, з'єднані малорухомими фіброзними сполуками — швами; нижня щелепа — рухомим скронево-нижньощелепним суглобом.

Шви черепа

Кістки черепа з'єднуються за допомогою швів. Кістки обличчя, прилягаючи один до одного рівними краями, утворюють плоскі (гармонійні) шви. На місці з'єднання луски скроневої кістки та нижнього краю тім'яної кістки утворюється лускатий шов. До зубчастих швів відносять вінцевий, сагітальний і лямбдоподібний шви. Вінцевий шов утворюється з'єднанням тім'яних кісток і лобової кістки. З'єднання між собою двох тім'яних кісток утворює сагітальний шов. З'єднання двох тім'яних кісток і потиличної утворюють лямбдоподібний шов. На перетині сагітального і вінцевого швів у дітей утворюється велике тім'ячко (місце, в якому сполучна тканина ще не перейшла в кісткову). На перетині сагітального і ламбдовідного швів утворюється мале тім'ячко. Слід зазначити, що у дітей шви більш еластичні, а в дорослих, особливо в людей похилого віку, більшість швів костеніє.

Скронево-нижньощелепний суглоб

У людини добре розвинений скронево-нижньощелепний суглоб (лат. articulatio temporomandibularis), в якому можливі: опускання і підняття нижньої щелепи, зміщення її вліво і вправо, рух вперед-назад. Всі ці можливості використовуються в акті жування, а також сприяють членороздільній мові. Нижня щелепа — єдина рухома кістка черепа.

Розвиток черепа

У процесі свого формування частина кісток черепа проходять три стадії — перетинчасту (у новонароджених дітей можна бачити залишки у вигляді тім'ячок), хрящову стадію (як і більшість кісток скелета) і кісткову. Ці стадії для людини та вищих ссавців є тимчасовими: переходячи з однієї в іншу, вони відповідають постійним формам у філогенезі.

Між розвитком мозкового черепа і головного мозку існує певна відповідність. Розвиток черепа у людини дуже пов'язаний з розвитком мозку та органів чуття. Кістки мозкового черепа розвиваються зі склеротомів головних сомітів (похідних дорсальної мезодерми), кістки лицьового черепа розвиваються на основі вісцеральних дуг (похідних вентральної несегментірованной мезодерми). Першою ознакою утворення черепа у людини є скупчення мезенхіми (з головних сомітів, тобто дорсальної мезодерми) навколо хорди на рівні заднього мозку, звідки скупчення поширюється під передні частини мозку, утворюючи основу для мозку, що розвивається, та органів почуттів, і оточує мозкові бульбашки з боків (5-й тиждень внутрішньоутробного розвитку — перетинчастий череп, мозкова капсула). Незабаром основа перетворюється в хрящову (клітини мезенхіми перетворюються в хрящові) і має носову, очні й слухові капсули.

Череп людини на 2—3 місяць внутрішньоутробного розвитку має хрящову основу і перетинчастий дах та називається первинним черепом (cranium primordiale). У первинному черепі помітно злиття первинних частин, які надалі стають окремими кістками, але до появи центрів закостеніння окремі кістки не виділяються. При появі центрів закостеніння (з 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку) не відразу можливо визначити форму і межі кісток, оскільки багато кісток черепа формуються шляхом зрощення декількох кісток і мають кілька центрів закостеніння. Центри закостеніння з'являються в певних місцях черепа в суворій послідовності, і кісткові утворення, поступово збільшуючись у розмірах, зближуються одне з одним, заміщаючи хрящову тканину. В результаті в основі черепа зберігаються тільки прошарки хрящової тканини, і на все життя залишається хрящ в передньому відділі нюхової капсули — хрящ перегородки та хрящі крил носа.

Кістки основи черепа, з якими пов'язані капсули органів почуттів, є філогенетично більш давніми, утворюються на основі хряща (костеніють енхондрально) за винятком барабанної частини скроневої кістки та медіальної пластинки крилоподібних відростків клиноподібної кістки. Паралельно із закостенінням основи черепа йде розвиток кісток даху, які є філогенетично молодшими й утворюються на основі сполучної тканини (заклякають ендесмально). Спочатку ділянки кісткової тканини відділені одна від одної широкими проміжками сполучної тканини. У міру зростання кісток ці проміжки зменшуються, але на час народження повністю не зникають.

Кістки лицьового черепа (філогенетично молодші) розвиваються на основі вісцеральних дуг і нюхової капсули, заклякають ендесмально (за невеликим винятком). Таким чином, хрящі вісцеральних дуг розвиваються окремо від первинного черепа. Перетворення вісцеральних дуг формує скелет лицьового черепа.

Частина кісток проходить хрящову стадію (під'язикова кістка, шилоподібний відросток скроневої кістки), інші кістки лицьового черепа формуються як первинні (покривні) кістки. Хрящі вісцеральних дуг піддаються зворотному розвитку, а з прилеглої сполучної тканини розвиваються перетинчасті кістки, в яких потім з'являються центри закостеніння.

Слізна і носова кістки, леміш, решітчаста кістка, нижня носова раковина розвиваються у зв'язку з нюхової капсули, перші три — як первинні кістки, останні дві — як вторинні.

Череп новонародженого

У новонароджених мозковий відділ у вісім разів більше лицьового, щелепи недорозвинені. Між кістками мозкового відділу розташовуються перетинчасті ділянки — тім'я, що забезпечують незначну рухливість кісток при народженні дитини та збільшення обсягів мозку. Найбільше — переднє джерельце— має ромбоподібну форму і знаходиться на стику вінцевого і стрілоподібного швів (заростає на другому році життя). Потиличне тім'ячко має форму трикутника, розташоване на стику стрілоподібного і лямбдоподібного швів (заростає на другому місяці життя). Клиноподібні джерельця розташовані на стику клиноподібної, скроневої та тім'яної кісток (заростає на другому місяці життя). Соскоподібне тім'ячко розташоване на стику скроневої, тім'яної, потиличної кісток (заростає на другому місяці життя).

Розвиток черепа до часу народження не закінчується, він триває і після народження. Розрізняють три періоди розвитку черепа після народження:

  1. період зростання переважно у висоту (від народження до 7 років);
  2. період відносного спокою (від 7 до 14 років);
  3. період зростання переважно лицьового черепа (від початку статевого дозрівання - 14 років - до закінчення росту скелета — 20—25 років).

Форми черепа

Див. також

Примітки

  1. Анатомия скелета. Анатомия человека в схемах и рисунках. Атлас-пособие. Н. В. Крылова, И. А. Искренко. М.: Издательство Российского Университета дружбы народов, 2005. 84 c. .

Посилання

  • Сапин М. Р., під ред - Анатомія людини. У двох томах. Том 1 [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cherep lyudini lat cranium kistkovij karkas golovi sukupnist kistok Cherep lyudini sformovanij 23 kistkami z yakih 8 parni ta 7 neparni krim yakih v porozhnini serednogo vuha prisutni she tri parni sluhovi kistochki molotochok kovadlo i stremeno a takozh 32 28 20 4 h 8 7 abo 5 zubi na verhnij i nizhnij shelepah Budova cherepu lyudini Model cherepa lyudini na bazi KT znimkaFunkciyi cherepazahisna mistit golovnij mozok i organi chuttya zahishayuchi ci utvorennya vid poshkodzhen oporna mistit golovnij mozok organi chuttya pochatkovi viddili travnoyi ta dihalnoyi sistem ruhova zchlenuyetsya z hrebetnim stovpom Budova cherepaCherep skladayetsya z Zovnishnoyi osnovi cherepu Vnutrishnoyi osnovi cherepu perednya serednya zadnya cherepni yamki Ochnoyi yamki Skronevoyi ta pidskronevoyi yamki Krilopidnebinnoyi yamki Kistkovogo abo tverdogo nebo Porozhnina nosa Za zovnishnimi oznakami funkcionalnogo priznachennya v cherepi vidilyayut kilka chastin A mozkovij cherep cranium neurale neurocranium seu cranium cerebrale Dah abo zvid cherepa calvaria seu fornix cranii Kistki dahu nalezhat do ploskih kistok osnova cherepa basis cranii Kistki osnovi cherepa nalezhat do zmishanih kistok deyaki z nih ye pnevmatichnimi mistyat povitronosni porozhnini pazuhi Rozriznyayut zovnishnyu basis cranii externa i vnutrishnyu pidstavu cherepa basis cranii interna Kistki mozkovogo viddilu Neparni potilichna os occipitale lobova os frontale klinopodibna os sphenoidale reshitchasta os ethmoidale kistki Parni skroneva os temporale i tim yana os parietale kistki B visceralnij abo licovij cherep cranium viscerale viscerocranium seu cranium faciale Kistki licovogo cherepa nalezhat do zmishanih kistok Kistki licovogo viddilu Neparni lemish vomer nizhnya shelepa mandibula i pid yazikova kistka os hyoideum Parni verhnya shelepa maxilla nizhnya nosova rakovina concha nasalis inferior pidnebinna os palatinum vilichna os zygomaticum nosova os nasale slizna os lacrimale kistki Mozkovij bilshij za licovij Z kistok verhnoyi ta nizhnoyi shelepi rostut zubi dentes Z yednannya kistok cherepaVsi kistki cherepa krim nizhnoyi shelepi z yednani maloruhomimi fibroznimi spolukami shvami nizhnya shelepa ruhomim skronevo nizhnoshelepnim suglobom Shvi cherepa Kistki cherepa z yednuyutsya za dopomogoyu shviv Kistki oblichchya prilyagayuchi odin do odnogo rivnimi krayami utvoryuyut ploski garmonijni shvi Na misci z yednannya luski skronevoyi kistki ta nizhnogo krayu tim yanoyi kistki utvoryuyetsya luskatij shov Do zubchastih shviv vidnosyat vincevij sagitalnij i lyambdopodibnij shvi Vincevij shov utvoryuyetsya z yednannyam tim yanih kistok i lobovoyi kistki Z yednannya mizh soboyu dvoh tim yanih kistok utvoryuye sagitalnij shov Z yednannya dvoh tim yanih kistok i potilichnoyi utvoryuyut lyambdopodibnij shov Na peretini sagitalnogo i vincevogo shviv u ditej utvoryuyetsya velike tim yachko misce v yakomu spoluchna tkanina she ne perejshla v kistkovu Na peretini sagitalnogo i lambdovidnogo shviv utvoryuyetsya male tim yachko Slid zaznachiti sho u ditej shvi bilsh elastichni a v doroslih osoblivo v lyudej pohilogo viku bilshist shviv kosteniye Skronevo nizhnoshelepnij suglob U lyudini dobre rozvinenij skronevo nizhnoshelepnij suglob lat articulatio temporomandibularis v yakomu mozhlivi opuskannya i pidnyattya nizhnoyi shelepi zmishennya yiyi vlivo i vpravo ruh vpered nazad Vsi ci mozhlivosti vikoristovuyutsya v akti zhuvannya a takozh spriyayut chlenorozdilnij movi Nizhnya shelepa yedina ruhoma kistka cherepa Rozvitok cherepaU procesi svogo formuvannya chastina kistok cherepa prohodyat tri stadiyi peretinchastu u novonarodzhenih ditej mozhna bachiti zalishki u viglyadi tim yachok hryashovu stadiyu yak i bilshist kistok skeleta i kistkovu Ci stadiyi dlya lyudini ta vishih ssavciv ye timchasovimi perehodyachi z odniyeyi v inshu voni vidpovidayut postijnim formam u filogenezi Mizh rozvitkom mozkovogo cherepa i golovnogo mozku isnuye pevna vidpovidnist Rozvitok cherepa u lyudini duzhe pov yazanij z rozvitkom mozku ta organiv chuttya Kistki mozkovogo cherepa rozvivayutsya zi sklerotomiv golovnih somitiv pohidnih dorsalnoyi mezodermi kistki licovogo cherepa rozvivayutsya na osnovi visceralnih dug pohidnih ventralnoyi nesegmentirovannoj mezodermi Pershoyu oznakoyu utvorennya cherepa u lyudini ye skupchennya mezenhimi z golovnih somitiv tobto dorsalnoyi mezodermi navkolo hordi na rivni zadnogo mozku zvidki skupchennya poshiryuyetsya pid peredni chastini mozku utvoryuyuchi osnovu dlya mozku sho rozvivayetsya ta organiv pochuttiv i otochuye mozkovi bulbashki z bokiv 5 j tizhden vnutrishnoutrobnogo rozvitku peretinchastij cherep mozkova kapsula Nezabarom osnova peretvoryuyetsya v hryashovu klitini mezenhimi peretvoryuyutsya v hryashovi i maye nosovu ochni j sluhovi kapsuli Cherep lyudini na 2 3 misyac vnutrishnoutrobnogo rozvitku maye hryashovu osnovu i peretinchastij dah ta nazivayetsya pervinnim cherepom cranium primordiale U pervinnomu cherepi pomitno zlittya pervinnih chastin yaki nadali stayut okremimi kistkami ale do poyavi centriv zakosteninnya okremi kistki ne vidilyayutsya Pri poyavi centriv zakosteninnya z 8 go tizhnya vnutrishnoutrobnogo rozvitku ne vidrazu mozhlivo viznachiti formu i mezhi kistok oskilki bagato kistok cherepa formuyutsya shlyahom zroshennya dekilkoh kistok i mayut kilka centriv zakosteninnya Centri zakosteninnya z yavlyayutsya v pevnih miscyah cherepa v suvorij poslidovnosti i kistkovi utvorennya postupovo zbilshuyuchis u rozmirah zblizhuyutsya odne z odnim zamishayuchi hryashovu tkaninu V rezultati v osnovi cherepa zberigayutsya tilki prosharki hryashovoyi tkanini i na vse zhittya zalishayetsya hryash v perednomu viddili nyuhovoyi kapsuli hryash peregorodki ta hryashi kril nosa Kistki osnovi cherepa z yakimi pov yazani kapsuli organiv pochuttiv ye filogenetichno bilsh davnimi utvoryuyutsya na osnovi hryasha kosteniyut enhondralno za vinyatkom barabannoyi chastini skronevoyi kistki ta medialnoyi plastinki krilopodibnih vidrostkiv klinopodibnoyi kistki Paralelno iz zakosteninnyam osnovi cherepa jde rozvitok kistok dahu yaki ye filogenetichno molodshimi j utvoryuyutsya na osnovi spoluchnoyi tkanini zaklyakayut endesmalno Spochatku dilyanki kistkovoyi tkanini viddileni odna vid odnoyi shirokimi promizhkami spoluchnoyi tkanini U miru zrostannya kistok ci promizhki zmenshuyutsya ale na chas narodzhennya povnistyu ne znikayut Kistki licovogo cherepa filogenetichno molodshi rozvivayutsya na osnovi visceralnih dug i nyuhovoyi kapsuli zaklyakayut endesmalno za nevelikim vinyatkom Takim chinom hryashi visceralnih dug rozvivayutsya okremo vid pervinnogo cherepa Peretvorennya visceralnih dug formuye skelet licovogo cherepa Chastina kistok prohodit hryashovu stadiyu pid yazikova kistka shilopodibnij vidrostok skronevoyi kistki inshi kistki licovogo cherepa formuyutsya yak pervinni pokrivni kistki Hryashi visceralnih dug piddayutsya zvorotnomu rozvitku a z prilegloyi spoluchnoyi tkanini rozvivayutsya peretinchasti kistki v yakih potim z yavlyayutsya centri zakosteninnya Slizna i nosova kistki lemish reshitchasta kistka nizhnya nosova rakovina rozvivayutsya u zv yazku z nyuhovoyi kapsuli pershi tri yak pervinni kistki ostanni dvi yak vtorinni Cherep novonarodzhenogo U novonarodzhenih mozkovij viddil u visim raziv bilshe licovogo shelepi nedorozvineni Mizh kistkami mozkovogo viddilu roztashovuyutsya peretinchasti dilyanki tim ya sho zabezpechuyut neznachnu ruhlivist kistok pri narodzhenni ditini ta zbilshennya obsyagiv mozku Najbilshe perednye dzherelce maye rombopodibnu formu i znahoditsya na stiku vincevogo i strilopodibnogo shviv zarostaye na drugomu roci zhittya Potilichne tim yachko maye formu trikutnika roztashovane na stiku strilopodibnogo i lyambdopodibnogo shviv zarostaye na drugomu misyaci zhittya Klinopodibni dzherelcya roztashovani na stiku klinopodibnoyi skronevoyi ta tim yanoyi kistok zarostaye na drugomu misyaci zhittya Soskopodibne tim yachko roztashovane na stiku skronevoyi tim yanoyi potilichnoyi kistok zarostaye na drugomu misyaci zhittya Rozvitok cherepa do chasu narodzhennya ne zakinchuyetsya vin trivaye i pislya narodzhennya Rozriznyayut tri periodi rozvitku cherepa pislya narodzhennya period zrostannya perevazhno u visotu vid narodzhennya do 7 rokiv period vidnosnogo spokoyu vid 7 do 14 rokiv period zrostannya perevazhno licovogo cherepa vid pochatku statevogo dozrivannya 14 rokiv do zakinchennya rostu skeleta 20 25 rokiv Formi cherepaCherepnij pokazhchik standartni formi cherepa Akrokefaliya anomalna forma cherepa u viglyadi vezhi Kraniosinostoz anomalna forma cherepa v rezultati rannogo zroshennya shviv sklepinnya cherepaDiv takozhKraniologiya nauka pro cherep Kost inkiv Kraniometrichni tochki Skelet lyudiniPrimitkiAnatomiya skeleta Anatomiya cheloveka v shemah i risunkah Atlas posobie N V Krylova I A Iskrenko M Izdatelstvo Rossijskogo Universiteta druzhby narodov 2005 84 c ISBN 5 209 01687 0 PosilannyaSapin M R pid red Anatomiya lyudini U dvoh tomah Tom 1 4 lipnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ